Анотація до роботи:

Азуркін В.О. Вихідний матеріал для селекції кукурудзи на високу насіннєву продуктивність в умовах центрального Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інституту землеробства УААН. – Київ, 2004.

Проведено оцінку 58 самозапилених ліній кукурудзи вітчизняної і зарубіжної селекції за насіннєвою продуктивністю та 88 простих гібридів, створених на їх основі.

Проведено оцінку традиційних та запропоновано нові критерії оцінки вихідного матеріалу за насіннєвою продуктивністю.

Вивчено та виділено ряд цінних ліній з високою насіннєвою продуктивністю, на основі яких створено високопродуктивні гібриди кукурудзи.

Підтверджено достовірні позитивні кореляційні зв’язки між насіннєвою продуктивністю та кількістю рядів зерен (r = 0,642 – 0,797), зерен в ряду (r = 0,825 – 0,859), квіток на качані (r = 0,681 – 0,868), довжиною качана (r = 0,519 – 0,638), кількістю качанів на рослині (r = 0,530 – 0,573).

Встановлено прояви комбінаційної здатності ряду ліній за елементами насіннєвої продуктивності.

Проведено комплексний генетичний аналіз ознак “кількість рядів зерен”, “кількість зерен в ряду”, “кількість зерен на качані”, що дозволило визначити долю впливу генотипу на ознаку “насіннєва продуктивність”.

На основі узагальнення результатів досліджень, сформульовано основні принципи підбору батьківських пар для гібридизації з метою одержання високопродуктивних гібридів.

У дисертації подано характеристику самозапилених ліній кукурудзи різних груп стиглості за насіннєвою продуктивністю. Наведено теоретичне узагальнення та новий підхід вирішення наукового завдання щодо підвищення насіннєвої продуктивності (кількість зерен з рослини в штуках) кукурудзи, і створення високопродуктивних гібридів на основі оцінки та добору вихідного матеріалу за вказаною ознакою.

1. Самозапилені лінії кукурудзи з високою насіннєвою продуктивністю зустрічаються серед усіх груп стиглості, а тому при групуванні вихідного матеріалу за цією ознакою слід враховувати і елементи скоростиглості.

2. Відмінності між самозапиленими лініями кукурудзи за елементами насіннєвої продуктивності (кількість рядів зерен, зерен в ряду, довжина качана) дають можливість ефективно проводити відбір, а використання таких ліній у гібридизації – одержувати високопродуктивні гібриди.

3. Серед колекції виявлено самозапилені лінії кукурудзи з високою насіннєвою продуктивністю ХЛГ 33, ХЛГ 164, ХЛГ 281, ХЛГ 290, ХЛГ 403, ХЛГ 562, ХЛГ 1128, ХЛГ 1216, ХЛГ 1325, ХЛГ 1343, УХ 405, СО 113, TVA 8022 O₂, які перевищують стандарт на 25 % і більше.

4. слабка кореляційна залежність між масою 1000 зерен та насіннєвою продуктивністю (r = 0,158 – 0,254) свідчить про те, що дана ознака не може бути об’єктивною при визначенні насіннєвої продуктивності кукурудзи.

5. Ознака “кількість зерен в ряду” має найбільший вплив на вираженість насіннєвої продуктивності (r = 0,825 – 0,859) та врожайності (r = 0,695 – 0,766).

6. Встановлено тісний кореляційний зв’язок (r = 0,766 – 0,886) між урожайністю та насіннєвою продуктивністю у самозапилених ліній і простих гібридів кукурудзи, який описується рівнянням регресії у = 0,3774 + 0,0067 Х.

7. Самозапилені лінії кукурудзи, які утворюють більше одного качана на рослині, диференціюються на такі, в яких обидва качани наближаються за насіннєвою продуктивністю (ХЛГ 33, Р 523) і такі, в яких верхні качани істотно кращі за нижні (ХЛГ 169, ХЛГ 270, ХЛГ 272).

8. Кількість квіток на качані є вагомим фактором при збільшенні насіннєвої продуктивності кукурудзи (r = 0,681 – 0,868). Тому поряд із елементами продуктивності (кількість рядів зерен, кількість зерен в ряду) у кукурудзи слід аналізувати кількість незав’язаних квіток в ряду, що сприятиме прискоренню добору вихідного матеріалу та створенню на його основі високопродуктивних гібридів кукурудзи.

9. Самозапилені лінії відрізняються як за ЗКЗ, так і за СКЗ за елементами насіннєвої продуктивності (кількість рядів зерен, зерен в ряду). При цьому, як високі значення ЗКЗ, так і високі значення СКЗ відіграють важливу роль у вираженості вказаних ознак у гібридів.

10. Між гібридами кукурудзи існують достовірні реципрокні відмінності за елементами насіннєвої продуктивності: за кількістю рядів зерен у 2001 році у 30 пар (83,3%), та в 2002 році у 28 пар (77,8%) із 36 гібридинх комбінацій; за кількістю зерен в ряду у 2001 році у 17 пар (47,2%) та 19 пар (52,8%) у 2002 році, що вказує на необхідність підбору напрямків схрещування при гібридизації.

11. Встановлена можливість проведення повного генетичного аналізу для ознак “кількість рядів зерен”, “кількість зерен в ряду”, “кількість зерен на качані”, в ході якого підтверджено цінні властивості виділених за насіннєвою продуктивністю ліній та визначено генетичну сутність формування ознаки “висока насіннєва продуктивність”. Якщо за кількістю рядів зерен спостерігався майже еквівалентний розподіл по наддомінуванню високого показника (25,0 % і 41,7 % випадків у різні роки) та відповідно низького (37,5 % і 30,6 %), то за іншими ознаками в різні роки переважав ефект позитивного наддомінування та неповного домінування. При цьому саме ця величина неповного домінування (19,4 – 31,9 % випадків у різні роки) вказує на високу специфічність окремих гібридних комбінацій, що виражається через СКЗ окремих ліній.

12. На генетичну вираженість вивчених ознак насіннєвої продуктивності значний вплив здійснюють фактор року та середовищної взаємодії генотипу, внаслідок чого встановлена нестабільність у генетичній детермінації ознак в однієї і тієї ж лінії по роках.

13. Для створення високопродуктивних гібридів кукурудзи необхідно підбирати такі батьківські компоненти, які мають ознаки, що визначають насіннєву продуктивність (кількість зерен з рослини, рядів зерен, зерен в ряду) і мають найвищу комбінаційну здатність за елементами насіннєвої продуктивності при найменшій специфічності (за СКЗ) її прояву. Як кращі слід відзначити лінії ХЛГ 33, ХЛГ 403, ХЛГ 562, УХ 405.

14. Аналіз біоенергетичної ефективності вирощування самозапилених ліній з високою насіннєвою продуктивністю та створених на їх основі простих гібридів кукурудзи, вказує на правильність підходу при підборі батьківських пар при гібридизації. Так енергетичний коефіцієнт для ліній становить: 1,41 у стандарту та 2,37 у кращої лінії з середньоранніх, та 1,82 і 2,80 у середньостиглих. У гібридів цей показник становить – 3,66 та 4,14 і 4,81 та 5,03, відповідно.

Публікації автора:

1. Зозуля О.Л., Цицюра Я.Г., Азуркін В.О., Мазур О.В. Ідентифікація самозапилених ліній кукурудзи за окремими селекційними ознаками // Вісник Львівського державного аграрного університету :Агрономія. – 2001. – №5. – С. 362 – 365.

2. Зозуля О.Л., Азуркін В.О. Насіннєва продуктивність кукурудзи та її морфологічні ознаки // Таврійський науковий вісник. Збірник наукових праць. Вип. 19. – Херсон: Айлант. – 2001. – С. 31 – 34.

3. Зозуля О.Л., Азуркін В.О. Вихідний матеріал для селекції кукурудзи з високою насіннєвою продуктивністю // Зб. наук. праць ВДАУ. – Вінниця, 2001. – Вип. 10. – С. 13 – 17.

4. Азуркін В.О. Маса 1000 зерен та її взаємозв’язок із насіннєвою продуктивністю кукурудзи // Вісник Білоцерківського державного університету: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2002. – Вип. 24. – С. 80 – 85.

5. Азуркін В.О. Кількість квіток на качані у кукурудзи та її насіннєва продуктивність // Зб. наук. праць Інституту землеробства південного регіону, Херсон. – 2002 – №3. – С. 103 – 106.

6. Зозуля О.Л., Азуркін В.О. Аналіз комбінаційної здатності самозапилених ліній кукурудзи за ознаками насіннєвої продуктивності // Таврійський науковий вісник. Збірник наукових праць. Вип. 25. – Херсон:Айлант. – 2002. – С. 24-29.

7. Азуркін В.О. Насіннєва продуктивність та урожайність у самозапилених ліній та простих гібридів кукурудзи // Корми і кормовиробництво, Вінниця “Тезис”. – 2003. – Вип. 51. – С. 27 – 29.

8. Азуркін В.О. Структура урожаю та потенційна продуктивність кукурудзи // Матеріали першої міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрямки досліджень, стан і перспективи” 10-11 квітня, Вінниця. – 2001. – С. 8 – 9.

9. Азуркін В.О. Зернова продуктивність кукурудзи та її складові // Матеріали другої міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрямки досліджень, стан і перспективи” 27-28 лютого, Вінниця. – 2002. – С. 19 – 20.

10. Азуркін В.О. Насіннєва продуктивність кукурудзи // Матеріали третьої міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрямки досліджень, стан і перспективи” 17-19 березня, Вінниця. – 2003. – С. 75 – 76.

11. Азуркін В.О. Насіннєва продуктивність кукурудзи в системі діалельних схрещувань // Сборник тезисов 2-й международной конференции молодых ученых “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений” 19-23 мая, Харьков. – 2003. С. 118 – 120.