Виділені вітчизняні та іноземні сорти та лінії озимої м’якої та твердої пшениці, стійкі до Septoria tritici в умовах півдня України. Найбільш стійкими є сорти озимої твердої пшениці та лінії озимої м’якої пшениці, відібрані з міжвидових гібридів від схрещування з Aegilops cylindrica, Triticum dicoccoides, Triticum erebuni. Основними показниками, які обумовлюють стійкість-сприйнятливість сортів та ліній пшениці до Septoria tritici є тривалість латентного та інкубаційного періодів, інтенсивність ураження, інтенсивність пікнідоутворення, висота рослин і маса 1000 зерен. Спостерігаються високі кореляційні зв’язки між цими показниками.
3. Донорами стійкості до Septoria tritici є лінії озимої м’якої пшениці 5/20-91, 5/55-91, 8/2-91, 8/16-91, 20/43-91, Ферругінеум 1742/89, Еритроспермум 618/92, Еритроспермум 665/92, Еритроспермум 1034/93, Еритроспермум 84/94, Еритроспермум 968/95. Стійкість до Septoria tritici ліній озимої м’якої пшениці 5/20-91, 5/55-91, 8/2-91, 8/16-91 контролюється двома домінантними комплементарно діючими генами, а ліній 20/43-91 і 20/87-91 – одним домінантним геном. Виявлені гени стійкості є інтрогресивними й походять від Aegilops cylindrica. Стійкість лінії Феругінеум 1742/89 контролюється двома домінантними комплементарно діючими генами. Інтенсивність ураження корелює з висотою рослин і масою 1000 зерен, але вона не пов’язана із загальною кущистістю рослин у гібридних популяціях F2 від схрещування ліній та сортів озимої м’якої пшениці. При високій інтенсивності ураження рослин у них знижується продуктивна кущистість, висота, кількість та маса зерен головного колоса, кількість та маса зерен бокових колосків, кількість та маса зерен всієї рослини, маса 1000 зерен. У толерантних рослин інтенсивність ураження не має ніякого впливу на формування елементів структури урожаю.
6. Лінії–донори стійкості до Septoria tritici 5/20-91, 5/55-91, 8/2-91, 8/16-91 також мають групову стійкість до збудників борошнистої роси, бурої листової та стеблової іржі, твердої та летючої сажки, фузаріозу колоса. Їх недоліком є сприйнятливість до збудника жовтої іржі та ВЖКЯ. Лінії 20/43-91 і 20/87-91 мають стійкість тільки щодо збудників бурої листової та стеблової іржі. Лінія Феругінеум 1742/89 має стійкість до видів іржі та летючої сажки, Еритроспермум 618/92 – борошнистої роси та іржі, Еритроспермум 665/92 – жовтої іржі, Еритроспермум 1034/93 – іржі, Еритроспермум 84/94 – борошнистої роси та іржі, Еритроспермум 968/95 – бурої листової та стеблової іржі. 7. Лінії Еритроспермум 84/94, Феругінеум 1742/89, Еритроспермум 968/95, 8/2-91, Еритроспермум 618/92 та Еритроспермум 665/92 за продуктивністю наближаються до національного стандарту – сорту озимої м’якої пшениці Альбатрос одеський. За рівнем морозостійкості та показнику седиментації (крім Еритроспермум 1034/93) всі лінії-донори стійкості до Septoria tritici поступаються Альбатросу одеському. 8. На півдні України основним збудником некротичної плямистості листя озимої м’якої пшениці є Septoria tritici, а озимої твердої пшениці — Scolecotrichum graminis. |