Феноменологія моральних орієнтацій і цінностей дозволяє обгрунтувати наукові основи їх формування з урахуванням вікової і професійної специфіки курсантів ВВНЗ системи МВС. Цілісне відображення (теоретичне обгрунтування і практичний розвиток) категорій освіти, виховання, навчання, як педагогічних феноменів, в умовах оновлення суспільства ефективно актуалізується в гуманістичній парадигмі особистісно орієнтованим підходом до виховання та відповідною йому педагогічною діяльністю. У відповідності до цього, під моральними орієнтаціями у вихованні маються на увазі прагнення особистості до моральних цінностей, представлених в ідеалах, сенсах життя й діяльності, що лежать в основі активності людини і складають внутрішнє джерело її саморозвитку. Вони спрямовують виховання на ті суб’єктивні властивості особистості, які визначають “людське в людині”: моральну самооцінку (здатність до рефлексії); критичність (переживання власного досвіду); самовизначення (особистісне, культурне, моральне, професійне); автономність (межі внутрішньої незалежності); самоорганізацію (здатність до самонадбудови моральних смислів); опосередкованість (співвіднесення власного досвіду з моральними цінностями, такими як повага до особистості, її прав і свобод). Формування моральних орієнтацій розуміється як створення педагогічних умов, що ініціюють процеси осмислення, переосмислення цінностей моральних орієнтацій, і побудови на їх основі моральної картини професійної діяльності та поведінки. Інтегруючим фактором створення таких умов є спрямованість педагогічної діяльності на сумісний вибір засобів і методів її реалізації, визначення мети, вирішення протиріч, що сприяє появі особистісних новотворень у суб’єктів виховного процесу і обумовлює створення умов самоорганізації внутрішніх складових моральних цінностей через їх зовнішні прояви, як особистісно значущих. Феноменологія виділяє відповідні гуманістичній парадигмі засоби дослідження, зміни і відтворення моральних феноменів на рівні їх поглибленого пізнання та засвоєння особистістю. Це стає можливим у процесі діяльності свідомості при створенні умов педагогічної підтримки з боку вихователя, який вводить вихованця у специфічний світ смислових, ціннісних, суб’єктивних реалій, образно наведених в авторській пісні. Наукове обгрунтування педагогічних аспектів феноменології цього специфічного явища визначило можливість створення локальної моделі виховання, яка обумовлює розробку змістових, цільових і процесуальних характеристик реалізації принципу гуманізації при зверненні до такого виду взаємодії, як клуб самодіяльної пісні. При цьому клуб самодіяльної пісні виступає як сукупність початкових факторів, які дозволяють здійснювати смислопошукову, самореалізуючу, самовизначну діяльність курсантів у виховному процесі. В якості інтегрального критерію, що спрямовує процес переживання свідомістю курсантів моральних орієнтацій, імпліцитно присутніх в авторській пісні, виступає їх здатність визначати і вербально виражати власні уявлення щодо ціннісно-смислового змісту музично-поетичних творів загальновизнаних авторів. Для підготовки фахівців у вищих навчальних закладах системи МВС характерним є другорядне значення формування у курсантів професійно й особистісно значущих моральних орієнтацій. У зв’язку з цим психолого-педагогічні умови формування моральних орієнтацій курсантів ВВНЗ представлені методологічними орієнтирами, виявленими в процесі аналізу й узагальнення філософських і педагогічних підходів до гуманізації освіти. З урахуванням вікових особливостей і в залежності від професійної специфіки навчання процес виховання курсантів ВВНЗ передбачає наявність загальних ціннісних орієнтацій (духовність, культура, кодекс честі офіцера тощо), які є не стільки особистісними, тобто такими, що належать конкретному індивіду, скільки необхідними соціально. Особистісні цінності більш рельєфно відображаються системою загальних (стратегічних) принципів виховання: принципом особистісного функціонування; принципом суб’єктивного контролю; принципом включення особистості в значущу діяльність. Одним із засобів реалізації кожного принципу (особливо останнього) є клуб самодіяльної пісні, де сприйняття, розуміння вже створених зразків авторської пісні інтериорізується в свідому потребу власної творчості. Концептуальні положення особистісно орієнтованої освіти визначили методологічні регулятиви, необхідні для формування моральних орієнтацій у курсантів засобами клубу самодіяльної пісні. В узагальненому вигляді вони являють собою такі орієнтири: акцент на збалансоване становлення особистісно-смислової й емоційної сфери учасників виховного процесу; гармонізація змісту виховання з особистісним досвідом і самоорганізаційними задатками вихованців; спрямованість змісту виховної діяльності на розвиток особистісних структур свідомості; переорієнтація свідомості з функціонально-виконавського режиму на смислотворчу активність; дослідження суб’єктом сенсу об’єктивно заданих понять на переосмислення змісту виховання його суб’єктами для побудови власної картини світу; потреба в експертних оцінках і умовах для переведення вихованців у позицію експертів; настанова на усвідомлення внутрішніх джерел, зв’язків, механізмів розвитку сенсу явищ; антитезне викладення смислової будови явищ, що стимулювало б потребу самостійного осмислення, переосмислення і побудови власних варіантів їх актуалізації у власній творчості; положення щодо сенсу виховання як такої діяльності педагога, яка добровільно приймається вихованцями і спрямована на формування специфічної культури смислотворчості, що визначає культуру професійної поведінки. Самоорганізація виховної діяльності курсантів на базі клубу самодіяльної пісні дозволила обгрунтувати педагогічні умови формування моральних орієнтацій у військовому навчальному закладі системи МВС. Основна їх суть полягає у педагогічній підтримці просування курсантів від самооцінки своїх особистісних якостей і прийняття професійно бажаних зразків поведінки до презентації власних смислів розуміння моральних орієнтацій, імпліцитно присутніх в авторській пісні. Експериментальна апробація педагогічних умов формування моральних орієнтацій курсантів засобами клубу самодіяльної пісні показує, що особистісно-смислове засвоєння змісту духовно-моральної природи музично-поетичної культури авторської самодіяльної пісні в умовах створення специфічного інформаційно-комунікативного середовища опосередковує прояви і розвиток особистісних структур свідомості: смислотворчість, мотивацію, рефлексію тощо. Особистісний розвиток курсантів визначається формуванням у них цілісного емоційно-смислового сприйняття, в основі якого духовно-моральний розвиток особистості, що відображає ціннісне ставлення до набуття професійних особистісно значущих якостей, навиків, знань як базиса смислопошукової, самовизначної, самореалізуючої діяльності. Аналітичне вивчення ціннісно-смислової сфери курсантів і сформованості їхніх моральних орієнтацій показує, що ціннісно-смисловий характер орієнтацій курсантів полягає в переважній спрямованості на вдосконалювання професійно значущих якостей, залишаючи резерв для формування таких професійно значущих моральних орієнтацій, як повага до прав і свобод особистості, самореалізація, а також внутрішня рефлексивна стійкість до протиправних проявів. Така стійкість розглядається як адекватна затвердженню в суспільстві моральних цінностей і смислів: відродження національної культури, всебічний розвиток особистості, її духовно-моральні основи, суб’єктність тощо. Разом з тим, показники ціннісно-смислової сфери курсантів дозволяють зробити висновок про те, що організація дозвілля в умовах ВВНЗ системи МВС передбачає можливість формування моральних орієнтацій. У зв’язку з цим, перспективним є проектування смислотворчої діяльності курсантів, актуалізація і розвиток відповідних їй особистісних структур у педагогічно ефективній формі клубу самодіяльної пісні, що дозволяє здійснювати смислопошукову, самореалізуючу діяльність курсантів у виховному процесі. Формуючий експеримент доводить на рівні емпіричного доказу обгрунтованість розробленої системи діагностики та педагогічної підтримки формування моральних орієнтацій курсантів. Формування моральних орієнтацій засобами клубу самодіяльної пісні дозволяє враховувати вікові особливості курсантів. Це особливо яскраво проявляється в мотиваційній, когнітивній і комунікативній сферах особистісного розвитку курсантів і передбачає можливість побудови системи формування моральних орієнтацій, її педагогічну підтримку при створенні основ самоорганізованої виховної діяльності. Формування моральних орієнтацій найбільш ефективне, якщо в основу цього процесу покладено принципи добровільності, самодіяльності і самоорганізації. Результати експериментальної роботи показують, що в умовах клубу самодіяльної пісні можлива ефективна реалізація гуманістичної спрямованості виховної роботи. Окрім проявів активності і самодіяльності, поглиблення і розширення знань, розвитку творчих здібностей, задоволення індивідуальних запитів і потреб, організація відпочинку у формах виховної взаємодії в клубі самодіяльної пісні обумовлює розвиток і прояви у курсантів смислової діяльності свідомості: критичності, колізійності, рефлексивності, опосередкованості, смислотворчості, мотивації тощо. Експериментальна перевірка теоретично обгрунтованих педагогічних умов засвідчила, що їх впровадження у практику виховної роботи дозволяє проектувати самоорганізоване виховання курсантів, захоплених піснею, як важливу складову системи формування моральних орієнтацій та її педагогічної підтримки. Переосмислення курсантами сформованих стереотипів особистісного розвитку обумовлене специфічними умовами виховної взаємодії клубу самодіяльної пісні: Інформаційно-комунікативне середовище клубу самодіяльної пісні включає особистісне функціонування курсантів, що дозволяє їм виявити своє ставлення до смислотворчості через звернення до таких структур, які виявляють феномен бути особистістю. Формування цілісного емоційно-смислового сприйняття засобами вербальних (музично-поетичних) і змістових (смислоорієнтованих) впливів, що обумовлює розвиток моральних категорій особистості, створює умови особистісного контролю за шкалою внутрішньої самооцінки. Формуюче-розвиваюча взаємообумовленість орієнтації на духовно-моральний розвиток особистості й орієнтації на “Кодекс честі офіцера”, що досягається в клубі самодіяльної пісні, набуває якості однієї з умов самоорганізовуваної виховної діяльності курсантів.
Розроблена методика дозволяє реалізувати можливості педагогічної підтримки самоорганізовуваної виховної діяльності як специфічний зв’язок самосвідомості і смислотворчості на фоні прояву і розвитку особистісних структур свідомості в умовах виховної взаємодії. Формування моральних орієнтацій курсантів передбачає створенням умов педагогічної підтримки просування курсантів від самооцінки особистісних якостей і прийняття професійно бажаних зразків поведінки до презентації власних смислів розуміння моральних орієнтацій, які імпліцитно притаманні авторській пісні. Проведене дослідження в цілому підтвердило основні положення гіпотези. Разом з тим, ним не вичерпуються всі питання, пов’язані з вивченням дидактичних умов реалізації гуманістичної спрямованості навчально-виховного процесу. Потребують подальшої розробки питання використання розробленої методики в навчальних закладах, створення цілісної системи педагогічної підтримки формування моральних орієнтацій курсантів ВВНЗ на протязі всього періоду навчання, забезпечення професійної підготовки у вищих військових навчальних закладах системи МВС методологічним інструментарієм самоорганізовуваної виховної діяльності. |
