Ткаченко Лариса Василівна. Виховні концепти й особливості поетики української дитячої поезії початку ХХ ст. (на матеріалі творчості Марійки Підгірянки, Олександра Олеся, Миколи Вороного) : Дис... канд. наук: 10.01.01 - 2008.
Анотація до роботи:
Ткаченко Л.В. Виховні концепти й особливості поетики української дитячої поезії початку ХХ ст. (на матеріалі творчості Марійки Підгірянки, Олександра Олеся, Миколи Вороного). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.01 – українська література. – Херсонський державний університет, Херсон, 2008.
У дисертації проаналізовано різножанрову віршовану творчість для дітей в аспектах педагогічної спрямованості та поетикальної майстерності.
З’ясовано місце пісні і музики в поезії Марійки Підгірянки. Виховні концепти і художні особливості віршиків схарактеризовано з погляду їхньої жанрової специфіки та діалогічних засад. У аналізі драматичної казки «В чужому пір’ю» увагу зосереджено на сюжеті та його параболізації, образі перекинчика, драматургічній майстерності авторки.
Образ квітів у ліриці О.Олеся інтерпретовано з погляду дитячого сприймання. Схарактеризовано провідні педагогічні мотиви лірики і віршованих казок, їх адресування, естетичну оригінальність. Книгу «Княжа Україна» розглянуто як художньо-навчальний феномен літератури для підлітків.
Вивчено твори ліро-епосу і лірики Миколи Вороного як явища у колі юнацького читання. Запропоновано інтерпретацію поеми «Євшан-зілля» на філософському, психологічному, ейдетичному, хронотопічному рівнях авторської художньої рецепції літописної легенди. Схарактеризовано образ панни у ліриці поета, громадянські та віталістичні аспекти мотиву юнацтва.
У дисертації запропоновано розв’язання одного з аспектів наукової проблематики історії української літератури початку ХХ ст.: у результаті дослідження концептуально змодельовано виховний зміст та визначено поетикальні особливості української дитячої поезії початку ХХ ст. на матеріалі віршованої творчості Марійки Підгірянки, О.Олеся, М.Вороного.
Проаналізувавши поетичні тексти творів для дітей названих авторів, ми дійшли висновків:
На початку ХХ століття в Україні існувала і розвивалася поезія для дітей високого мистецького рівня і потужного виховного потенціалу. Важливим чинником її розвитку була творча праця таких письменників, як Марійка Підгірянка, Олександр Олесь, Микола Вороний.
Проаналізовані художні тексти містять налаштованість на їх сприймання малим читачем. Прочитання на засадах рецептивної естетики опрявнює глибокий психологізм творів, відповідність змісту і форми віковим особливостям адресата.
У історичному контексті віршована література для дітей була опором духовній колонізації нації. Патріотичні мотиви, педагогічні концепти національної самототожності та історичної пам’яті виражено у стрілецьких піснях, громадянській ліриці, художньо-дидактичних історичних піснях, віршах-портретах видатних людей, поемах. Інтертекстуальне використання місцевого фольклору увиразнює концепт любові до малої батьківщини. Індивідуалізовані образи дитини, матері, батька, бабусі, дідуся переростають в етнопедагогічний концепт родини як національної цінності. Екзистенційний розвиток літературного героя спрямовано до християнських чеснот.
У аналізованій поезії талановито, у філософському і психологічному сенсі, використано принцип гри. Гра як пригода, розвага, фантазія літературного героя, як взаємини молоді, словесне штукарство, як риса жанрових модифікацій плідно, з індивідуальною своєрідністю застосована поетами.
Автори використовують загальні естетичні принципи дитячої літератури: дидактичність, комунікативність, гумор, зв’язок з дитячим фольклором, милозвучність, графічність малюнку та інші. Водночас їхнім індивідуальним поетикам притаманні особливості, які вирізняють кожного художніми домінантами та оригінальними стилістичними знахідками. Щодо провідних літературних напрямів Марійка Підгірянка найбільше репрезентує реалістичний та романтичний напрями, О.Олесь – романтичний та неоромантичний, М.Вороний – імпресіоністичний та символістичний.
У творчості Марійки Підгірянки образ пісні є одним з ключових, карпатські пісні, їхня ритмічна організація інтертекстуально проявляються у поетичних творах авторки. Погляд дитини на довкілля передається безпосередньо, дитячою фразеологією у режимі актуального хронотопу. Метаморфоза як поетикальний принцип є одним з провідних у творчій манері авторки. У текстах переважає стала архітектоніка, ізоколон. Навчально-ігровий віршик як улюблений жанр поетки поєднує дидактичне і мистецьки-ігрове. Марійка Підгірянка – майстер літературних модифікацій фольклорних жанрів. Письменниця-педагог виявила свій талант у царині дитячої драматургії («В чужому пір’ю»), де виступила справжнім новатором.
О.Олесь залишив дітям значний художній спадок, який містить вірші, історичні пісні, поеми-казки, інсценізації народних та класичних літературних казок, оригінальні драматичні казки. Образи квітів є художньо виразним складником художнього світу Олесевої лірики в колі дитячого читання. Автор запозичує досвід дитинства, дитячу легкість переступання через межу реальності й ірреальності, часу і позачасовості. У віршиках для дітей багато гумору, розваг, дитячих веселощів, пустотливих пригод, фантазійних образів, подій. Віршовані казки мають оригінальний зміст і позначену модерністською творчою манерою форму, виховання і розважання дитини відбувається на нових для української літератури сюжетах. У книзі «Княжа Україна» автор передає історичну інформацію, вдаючись до інтриги, несподіваних перипетій, гострих кульмінацій, авантюр, екстремальних ситуацій, батальних картин, сцен двобоїв, детективних елементів, містичних мотивів тощо.
М.Вороний – один з українських поетів, твори якого ввійшли в коло юнацького читання. Модерністичний характер текстів та широка ерудиція, виявлені в них, наближають творчість М.Вороного до нашого читача. Естетичними здобутками поета є майстерність художньої рецепції літописної легенди («Євшан-зілля»), поетика простору, сюжетна стрункість та динамічність, філософізація змісту, параболізація ідеї. Дівочі образи були улюбленими для поета-лірика, їх галерея зацікавлює яскравими індивідуальностями героїнь, художнім хронотопом молодіжного українського кола інтелігенції початку ХХ ст. Принцип гри реалізовано як мистецтво віршування і грайливість молодіжних взаємин. М.Вороний зробив свій творчий внесок у феномен стрілецької пісні.
Отже, прагнення митців слова початку ХХ століття виховати українську дитину в національному та християнському дусі зреалізоване у віршованих творах високої духовності. Поетичне слово Марійки Підгірянки, О.Олеся, М.Вороного, звернене до дитини, є інформативним, аксіологічно наснаженим та естетично оригінальним. Ці митці є репрезентантами різних стильових тенденцій національної поезії, що відбивається на індивідуальних поетиках творів для дітей.
Публікації автора:
Колективна монографія:
Ткаченко Л.В. Художньо-дидактична поезія Марійки Підгірянки: діалогічна словесна гра як розвага і навчання // Діалогічне прочитання української літератури: Колективна монографія / [Токмань Г., Корпанюк М., Мазоха Г. та ін.] ; за ред. Г.Л. Токмань. – К. : Міленіум, 2007. – С.458—483.
Ткаченко Л.В. Християнські мотиви у поетичній книжці Олександра Олеся “Княжа Україна” / Л.В. Ткаченко // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди : науково-теоретичний збірник. – К. : ПЦ «Ризографіка», 2005. – С. 131—137. – (Спецвип.: Ціннісні засади християнства в духовно-моральному становленні молоді).
Ткаченко Л.В. Образи квітів у художньому світі поезії Олександра Олеся для дитячого читання / Л.В. Ткаченко // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах : збірник наукових праць факультету лінгвістики Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. – Вип.11. – К. : ІВЦ Держкомстату України, 2005. – С.212—223.
Ткаченко Л.В. Образ і образність Лесі Українки в поезії М.Вороного / Л.В. Ткаченко // Сучасний погляд на літературу : збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – Вип.10. – К. : ІВЦ Держкомстату України, 2006. – С.170—177.
Ткаченко Л.В. Педагогічно-естетичне прочитання ліро-епосу М.Вороного (цикл «Балади і легенди») / Л.В. Ткаченко // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди : науково-теоретичний збірник. – Вип. 8. – Тернопіль : Астон, 2006. – С.511—516.
Додаткові публікації:
Ткаченко Л.В. Філософські мотиви поеми М.Вороного «Євшан-зілля» в рецепції юного читача / Л.В. Ткаченко // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: матеріали Переяслав-Хмельницьких 10–11–12-х Сковородинівських читань, (Переяслав-Хмельницький) / відповід. ред. М.П. Корпанюк. – К. : ІВЦ Держкомстату України, 2005. – С.121—130.
Ткаченко Л.В. Діалогічність художньо-дидактичної поезії Марійки Підгірянки / Л.В. Ткаченко // Теоретична і дидактична філологія : науково-теоретичний збірник Інституту мови і літератури Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. – Вип. 1. – К. : Міленіум, 2007. – С.151—160.
Ткаченко Л.В. Шкільне прочитання дитячої поезії Олександра Олеся на методичних засадах Бориса Степанишина / Л.В. Ткаченко // Теоретична і дидактична філологія : Науково-теоретичний збірник Інституту мови і літератури Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. – Вип. 4. – К. : Міленіум, 2008. – С.175—182.
