Анотація до роботи:

Захарчук О.П. Використання консервованих біоматеріалів при хірургічному лікуванні великих післяопераційних вентральних гриж в умовах інфікованої рани. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Харківський державний медичний університет 2002

Робота носить експериментально-клінічний характер. В експерименті вивчені особливості приживлення біологічного матеріалу “Тутопласт” в умовах інфікованої рани. Проведені спостереження показали, що імплантація біоматеріалу в інфіковану рану без її місцевого лікування веде до нагноєння рани й відторгнення пластичного матеріалу у 100% випадків. Місцеве застосування для захисту “Тутопласту” в інфікованій рані комбінованих препаратів багатонаправленої дії покращує результати приживлення біоматеріалу й знижує частоту нагноєння рани та відторгнення пластичного матеріалу. Значно кращі результати герніопластики з приживленням “Тутопласту” зафіксовані при місцевому використанні для його захисту пінного аерозолю “Гіпозоль АН”, який поряд з антибактеріальними, сорбційними властивостями стимулює репаративні процеси в рані, що благодійно впливає на перебіг загоєння рани та приживлення біотрансплантату. Місцеве застосування цього препарату для захисту трансплантату в експерименті забезпечило приживлення біологічного матеріалу й загоєння рани первинним натягом в 66% випадків.

Результати, які отримали, дозволи створити технологію місцевого медикаментозного захисту консервованого біоматеріалу “Тутопласт”, що використовується для закриття грижового дефекту в інфікованій рані. ЇЇ суть міститься в місцевому застосуванні пінного аерозолю “Гіпозоль АН”, комбінована дія якого забезпечує ліквідацію інфекції та приживлення трансплантату. Розроблена методика герніопластики із захистом “Тутопласту” пінним аерозолем “Гіпозоль АН” використана в клініці при хірургічному лікуванні 34 хворих із ПВГ. Аналіз результатів лікування хворих із ПВГ, ускладнених наявністю хронічних осередків гнійної інфекції в ділянці грижових воріт, показав, що клінічне застосування розробленої програми лікування забезпечує зниження післяопераційного нагноєння рани з відторгненням трансплантату й перешкоджає розвитку рецидиву захворювання.

1. При аналізі причин виникнення рецидивних гриж встановлено, що основною причиною (61%) їхнього розвитку є післяопераційні гнійні ускладнення, обумовлюючі грубі запально-дегенеративні зміни тканин у зоні грижових воріт з формуванням осередків хронічного запалення і “дрімаючої” інфекції, що клінічно виявляється лігатурними норицями й інфільтратами.

2. В експерименті на 60 щурах з використанням клінічних, гістохімічних, гістологічних і імуноморфологічних методик встановлено, що комбінована герніопластика в інфікованих тканинах веде до нагноєння рани й відторгнення консервованого біоматеріалу “Тутопласт” у всіх випадках; місцеве застосування комбінованих лікарських препаратів багатонаправленої дії (антибактеріальне, сорбційне) знижує частоту нагноєнь рани з відторгненням трансплантату.

3. Значно кращі результати герніопластики з приживленням “Тутопласту” в умовах інфікованої рани отримані при використанні пінного аерозолю “Гіпозоль АН”, який здійснює на рану (поряд з антибактеріальним, сорбційним) стимулюючу процеси репарації дію, що в 66% спостережень забезпечує загоєння рани первинним натягом.

4. Використання методу УЗД у комплексній діагностиці рецидивних гриж забезпечує об'єктивізацію вмісту грижового мішка, у тому числі при велетенських грижах, що не вправляються, а також показує характер і виразність патологічних змін апоневрозу в зоні грижових воріт; особливе значення метод має для виявлення дефектів апоневрозу в зоні грижових воріт у вигляді запальних інфільтратів і абсцесів навколо лігатур.

5. Розроблено спосіб місцевого медикаментозного захисту консервованого біоматеріалу “Тутопласт”, який використовується для пластики грижових воріт за допомогою пінного аерозолю “Гіпозоль АН” (патент №43128 А від 25.09.2001), комбінована дія якого забезпечує придушення інфекції в рані і повне приживлення трансплантату.

6. Закриття грижового дефекту за допомогою консервованого біоматеріалу “Тутопласт” не викликає розвитку негативних імунологічних реакцій в організмі пацієнтів.

Публікації автора:

1. Захарчук А.П. Перспективы использования УЗИ в диагностике послеоперационных вентральных грыж //Експериментальна і клінічна медицина. – 2001. - №1. – С. 107 – 108.

2. Захарчук А.П. Послеоперационные грыжи как осложнение операций на поджелудочной железе и внепеченочных желчных путях //Вестник морской медицины. – 2001. – №2 - С. 155 – 157.

3. Захарчук А.П. Использование антибактериальных препаратов для защиты гетеротрансплантатов при пластике грыж в инфицированных тканях. //Вісник Вінницького державного медичного університету.-2000 – т.4, №2. – С. 298 – 299.

4. Захарчук А.П. Хирургическое лечение послеоперационных вентральных грыж //Медицина сегодня и завтра. – 2001. №3. – С. 79 – 81.

5. Патент № 43128 А Україна, МКВ⁷ А61 В17/00, А61 К31/00. Спосіб профілактики післяопераційних ускладнень рецидивних вентральних гриж/ О.П.Захарчук, Б.М. Даценко № 2001031445; заявлено 02.03.2001; Опубл. 25.09.2001.

6. Datzenko B.M., Aleshchenko I.E., Yakovtzova A.F., Bugayev V. N., Sorokina I.V., Zakharchuk A.P. Protection of solvent processed biological implant in the infected vound. //”Allographt against disability” 2^nd World Congress on Tissue Banking and 8^th International Conference of EATB October 7-10, 1999, Warsaw, Polland, p 206.

7.Захарчук А.П. Лекарственное обеспечение приживления консервированного биотрансплантата “Тутопласт” в инфицированной ране //Медицина на межі століть: відкриття та перспективи: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти – Харків, – 1999. – С. 27–28.

8.Захарчук А.П. Особенности хирургического лечения послеоперационных вентральных грыж передней брюшной стенки живота //Сборник научных работ, посвященный 100-летию городской клинической больницы №2 и 75-летию кафедры хирургии и проктологии ХМАПО. – Харьков, – 2000. – С. 96 – 97.