У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми, що полягає у вивченні жирового живлення молодняка сріблясто-чорної лисиці в умовах звіроферм західного Поділля в основі якого лежить часткова і різновікова заміна в їх раціонах за обмінною енергією гостродефіцитних і дорогих тваринних жирів (яловичого) та зерна злакових екологічно чистою ріпаковою олією безерукових низкоглюкозинолатних сортів зерна озимого ріпаку регіонального виробництва, з метою одержання клінічно здорового молодняка з високою якістю хутра. 1. Включення у раціони молодняка самок лисиці з 2-місячного віку ріпакової олії замість зерна злакових (16,3 % за обмінною енергією) та згодовування звірям обох статей ріпакової олії замість різнодольової частки (25,0-74,4 % за обмінною енергією) яловичого жиру в різні вікові періоди (з 3- і 6-місячного віку) забезпечило оптимальне повноцінне енергетичне живлення дослідного молодняка лисиць на рівні 539-613 ккал за добу з вмістом 25,1-27,0 % перетравного протеїну, 40,2-49,7 % перетравного жиру і 25,1-32,8 % перетравних вуглеводів від обмінної енергії раціону. 2. Встановлено, що заміна у раціонах самок лисиць 16,3 % за обмінною енергією зернових злаків ріпаковою олією забезпечує вищі середньодобові прирости живої маси на 12, 9 %; згодовування самцям ріпакової олії 25,0; 50,0 і 74,4 % від обмінної енергії яловичого жиру сприяє збільшенню інтенсивності їх росту на 10,8; 18,6 і 3,8 %, а використання у раціонах звірів обох статей ріпакової олії 50 % від обмінної енергії яловичого жиру з 3- та 6- місячного віку дозволяє отримувати прирости вищі на 29,5 і 17,8 та 18,4 і 13,0 % при кращих показниках розвитку тварин. 3. Досліджено, що маса основних внутрішніх органів у дослідних самок першого досліду була вища на 2,9-22,1 % при відсутній різниці в індексах органів, а заміна у раціонах самок та самців дослідних груп третього досліду 50 % за обмінною енергією яловичого жиру ріпаковою олією з 3- та 6-місячного віку викликало збільшення маси органів при прямій кореляції їх індексів з живою масою піддослідного молодняка лисиці. 4. Заміна за енергією у раціонах молодняка лисиць частки зернових злаків та яловичого жиру у різні вікові періоди ріпаковою олією сприяла підвищенню вмісту досліджених морфобіохімічних показників крові в їх організмі, які знахо-дились в межах фізіологічної норми і свідчили про більш інтенсивний рівень обміну речовин у організмі дослідних звірів. 5. Експериментально встановлено, що найбільш ефективною була заміна у раціонах лисиць обох статей 50 % за обмінною енергією яловичого жиру ріпаковою олією з 3-місячного віку, яка викликала підвищення вмісту у ліпідах плазми крові звірів першої дослідної групи лінолевої та ліноленової ненасичених жирних кислот відповідно на 3,8-4,5 % і 0,17-0,20 %. 6. Згодовування у раціонах молодняка лисиць першого досліду ріпакової олії замість частки зерна злаків за обмінною енергією веде до збільшення довжини ості та пуху на досліджених ділянках тіла відповідно на 3,6-35,8 % і 4,1-48,6 % без суттєвих змін їх товщини. У співвідношеннях довжин ості до пуху та коефіцієнтах м’якості хутра між звірами контрольної і дослідної груп суттєвої різниці не відмічено. 7. Довжина ості та пуху на загривку, середині спини і огузку у самців дослідних груп у кінці другого досліду, що споживали ріпакову олію замість різної частки яловичого жиру за обмінною енергією була вищою від контрольних аналогів відповідно на 1,6-6,9 % і 1,8-13,7 %. Товщина ості та пуху на даних ділянках тіла молодняка другої дослідної групи зросла відповідно на 8,1-9,7 % і 2,4-11,8 %. Співвідношення довжин ості до пуху було на користь звірів першої і другої дослідних груп (1:1,58-1,65), що забезпечило кращу пишність та запобігало куйовдженню волосяного покриву при найнижчому коефіцієнті м’якості хутра молодняка другої дослідної групи (0,92). 8. Виявлено, що рання заміна у раціонах молодняка лисиці 7,5-місячного віку третього досліду яловичого жиру ріпаковою олією за обмінною енергією сприяла збільшенню довжини ості на досліджених ділянках тіла самців на 5,6-21,6 % і самок — на 12,9-14,5 %, а довжини пуху у звірів обох статей першої дослідної групи — відповідно на 4,1-8,0 і 18,2-22,5 % з кращою пишністю їх хутра при більш оптимальних співвідношеннях довжин ості до пуху у самців дослідних груп і відсутності різниці за цим параметром між дослідними групами самок. Волосяний покрив самців і самок першої дослідної групи характеризується найнижчими коефіцієнтами м’якості. 9. Вирощування молодняка сріблясто-чорної лисиці на раціонах з використанням ріпакової олії, як часткового замінника за обмінною енергією зернових злаків (16,3 %) та яловичого жиру (25,0-74,4 %) у різні вікові періоди (з 3- і 6-місячного віку) забезпечує вищі маси ”сирих” шкурок самок і самців на 2,5-20,2 % та їх загальну площу на 2,5-24,7 % при отриманні шкурок першої і третьої розмірних категорій, першої групи вад, першого сорту та вищій до контролю оцінці якості хутра на 22,0-32,0 %. 10. Використання у раціонах молодняка сріблясто-чорної лисиці обох статей ріпакової олії, замість частки зерна злаків та яловичого жиру з раннього віку, забезпечує високу товарну якість хутра і шкурок при більший на 20-100 грн. їх реалізаційній вартості та вищій на 2,3-15,9 % рентабельності вирощування хутрових звірів дослідних груп. Пропозиції виробництву На основі одержаних результатів досліджень та з метою організації повноцінної годівлі хутрових звірів і отримання високоякісної хутрової сировини в умовах кліткового утримання звірів на звірофермах західного Поділля рекомендувати виробництву: 1. Використовувати у годівлі молодняка сріблясто-чорної лисиці ріпакову олію 16,0 % за обмінною енергією зерна злаків, зокрема пшениці, що забезпечує більший на 12,9 % добовий приріст звірів з одержанням першосортних шкурок першої розмірної категорії вищої на 28,0 % за оцінкою якості хутра. 2. Включати у раціони молодняка сріблясто-чорної лисиці обох статей з 3-міс. віку ріпакову олію безерукових низькоглюкозинолатних сортів зерна ріпаку 50 % за обмінною енергією тваринного (яловичого) жиру, для одержання першосортних шкурок з високою оцінкою та товарними якостями хутра. |
