У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці теоретико-методологічних положень та методичного підходу до оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємств, досліджені ефективності інноваційної діяльності підприємств чорної металургії України і тенденцій її динаміки в останні роки. На основі проведених досліджень у дисертації сформульовано такі наукові положення і висновки. 1. В ході дослідження дисертантом доведено, що підприємства чорної металургії утворюють фундамент промисловості і економіки країни в цілому, займаючи провідні позиції в структурі промислового виробництва та експорті. Незважаючи на глибоку загальносистемну економічну кризу 1990-х років, металургійним підприємствам вдалося в основному зберегти виробничі потужності, швидко переорієнтуватися на світові ринки чорних металів, послідовно відновлювати обсяги виробництва продукції і, починаючи з початку 2000-х років, істотно поліпшити свій фінансово-економічний стан і розпочати здійснення інвестиційно-інноваційних заходів. Разом з тим техніко-економічний рівень виробництва зберігся на рівні 70-х років минулого століття і істотно нижче середньосвітового рівня. Виробничо-економічні успіхи галузі в останні роки обумовлені переважно сприятливою зовнішньоекономічною кон'юнктурою, високим попитом і рівнем цін на металопродукцію на світових ринках. 2. В дисертаційній роботі автором встановлено, що напрямки, масштаби і темпи інноваційної діяльності на підприємствах галузі принципово відрізняються від пріоритетних напрямків інноваційної діяльності і темпів інноваційних перетворень у світі. На українських підприємствах інвестиції направляються переважно на капітальний ремонт фізично і морально зношених основних виробничих фондів і технічну реконструкцію виробництва на перших металургійних переділах. У галузі практично не використовується науково-обґрунтований інструментарій планування інноваційної діяльності і аналізу її ефективності. 3. Аналіз наукової літератури із проблем оцінки ефективності інноваційних заходів, виконаний у дисертації автором, свідчить про те, що до вимірювання її ефективності застосовуються традиційні методи аналізу проектних рішень і інвестиційного аналізу без належної адаптації до специфіки інноваційної діяльності. У дисертації показано, що ці методи базуються на припущеннях, які не виконуються в сучасних умовах, які характеризуються переходом підприємств до інноваційної моделі розвитку. Ключовими невирішеними питаннями теорії ефективності стосовно інноваційної діяльності є систематизація і ідентифікація прямих результатів інноваційних заходів на рівні підприємства, і методи кількісного вимірювання цих результатів з метою наступного їх зіставлення з відповідними витратами. 4. У дисертації здобувачем висунута і обґрунтована концепція вимірювання ефективності інноваційної діяльності промислового підприємства на основі зіставлення витрат на інноваційну діяльність і зрушень в інноваційному рівні виробництва, що акумулює всі зміни в стані виробництва, викликані впровадженням на підприємства науково-технічних новацій. 5. Аналіз економічної сутності інноваційної діяльності показує, що її основною і безпосередньою метою є таке перетворення поточного стану виробництва, що забезпечувало б його максимально повну відповідність новітнім досягненням науки, техніки і передового практичного досвіду. Автором роботи доведено, що характеристикою, яка відображає дану властивість виробництва промислового підприємства, є інноваційний рівень, що характеризує ступінь такої відповідності. Як наслідок, прямим і безпосереднім результатом інноваційної діяльності підприємства є зміна інноваційного рівня виробництва. 6. Запропонована здобувачем в дисертації концепція вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємства заснована на новітніх методах кількісної оцінки інноваційного рівня промислового виробництва, моніторингу зрушень в його інноваційному рівні, а також витрат на інноваційну діяльність, результатом якої є зазначені зрушення. З урахуванням труднощів ідентифікації витрат, що відносяться до інноваційної діяльності, обумовлених як природою самих інноваційних заходів і наслідків витрат різного виду, так і особливостями існуючої статистики інновацій, автором запропоновано трирівневий підхід до оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства, що припускає систематичну кількісну оцінку зрушень в інноваційному рівні виробництва, витрат на відтворювальну діяльність підприємства в цілому, точно ідентифікованих витрат на інноваційні заходи, а також цих з урахуванням змішаних витрат, тобто витрат багатоцільового призначення, з подальшим зіставленням показника приросту індексу інноваційного рівня виробництва з показниками витрат кожного із зазначених типів. За допомогою даного методичного підходу забезпечується оцінка ефективності інноваційної діяльності підприємства "зверху", "знизу", а також "у середньому", що істотно підвищує вірогідність і обґрунтованість таких оцінок. 7. Уперше в практиці галузі автором з використанням запропонованого методичного підходу проведена оцінка ефективності інноваційної діяльності підприємств чорної металургії України за період з 2001 по 2005 рр. та її тенденцій. Показано, що за зазначений період за рахунок реалізації інвестиційних програм металургійних підприємств інноваційний рівень виробництва на вітчизняних підприємствах збільшився приблизно на 50 %. При цьому основний приріст інноваційного рівня виробництва досягнутий переважно за рахунок інноваційних заходів на стадіях виробництва чавуну і впровадження методів безперервного розливання сталі. З урахуванням того, що в цілому інноваційний рівень виробництва вітчизняних металургійних підприємств у середньому майже на порядок нижче рівня передових зарубіжних компаній, що у світовій галузі пріоритетними є інновації в останні металургійні переділи, охорону навколишнього середовища і автоматизацію технологічних процесів, спостережувані напрямки і темпи технічного відновлення виробництва вітчизняних підприємств зовсім недостатні для подолання і, навіть, скорочення існуючого їх відставання в інноваційному розвитку. 8. Дисертантом відзначена як негативна тенденція зниження, починаючи з 2003 р., значень показників ефективності інноваційної діяльності, що виявляється в послідовному зниженні приросту інноваційного рівня виробництва на одиницю капітальних вкладень в основний капітал і на потреби інноваційної діяльності, яка обумовлена нераціональним використанням інвестицій в основний капітал. Таке становище, а також аналіз практики планування інноваційних заходів на підприємствах галузі свідчать про те, що на підприємствах галузі не тільки не знаходять застосування сучасні методи розробки і оптимізації інвестиційних програм, але і взагалі не ставиться завдання щодо аналізу економічної ефективності інноваційної діяльності. 9. Виконані автором дослідження показали, що всі запропоновані модифікації показника ефективності інноваційної діяльності підприємства добре погодяться між собою і пояснюють сформовану практику проведення інноваційних заходів, здатні виступати як діючий інструмент аналізу ефективності інноваційної діяльності і виявляти тенденції в зміні ефективності здійснюваних інноваційних заходів. | 