У висновках дисертантом сформульовано основні теоретичні та практичні результати проведеного дослідження, зокрема: 1. Є всі підстави стверджувати, що діяльність виробничих кооперативів має цивілістичний напрям регулювання, хоча не виключена можливість інших, але не як основних, а субсидіарних, із субсидіарним застосуванням норм того ж ГК України. Цивілістичний підхід, по-перше, надає кооперативам більшої свободи в їх діяльності. По-друге, в ЦК України врегульовані загальні засади правового становища фізичних осіб як першосуб’єктів права взагалі, особиста мотиваційна і майнова основа діяльності більшості суб’єктів права, зокрема, відносини власності, основний механізм реалізації прав кооперативів у сфері товарообігу. По-третє, загальні принципи підприємництва кооперативів є подальшим проявом принципу свободи підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. По-четверте, ЦК України не врегульовує так жорстко організаційно-правову форму виробничих кооперативів, як це зроблено в ГК України. По-п’яте, у Конституції України закріплена рівність всіх форм власності, рівні умови її функціонування, а це означає необхідність однакового правового регулювання цих відносин навіть попри те, що є намагання обґрунтувати основний вид кооперативної власності та її особливий правовий режим. 2. Необхідно в ЦК України повернути в легальне визначення юридичної особи таку ознаку, як майнова відокремленість, оскільки майнова відокремленість дозволяє виробничому кооперативу як юридичній особі мати власне майно, за рахунок якого він здатний виконувати поставлені статутні цілі та завдання. Відокремлення майна виробничого кооперативу означає належність його саме цій організації. Отже, це майно не належить ні засновнику юридичної особи, ні будь-яким іншим суб’єктам, а лише юридичній особі. Майнова відокремленість проявляється в тому, що майно та майнові права (активи) виробничого кооперативу відмежовані від майна передусім їх засновників і асоційованих членів та майна інших юридичних осіб, зокрема учасників кооперативних товариств. Майнова самостійність – запорука участі у майновому обороті та гарантія майнової відповідальності за своїми зобов’язаннями виробничих кооперативів та інших суб’єктів цивільного права. Це випливає із загального визначення юридичної особи. 3. Вважаємо за доцільне запропонувати вилучити із ЦК України і ГК України норму, яка регулює субсидіарну відповідальність членів виробничого кооперативу за зобов’язаннями кооперативу, оскільки це перетворює виробничий кооператив у господарське товариство з додатковою відповідальністю. У законодавстві закріплена конструкція товариств з додатковою відповідальністю як ланка підвищених гарантій для їх контрагентів. Крім того, слід врегулювати питання про відповідальність осіб, які вступили в уже створений виробничий кооператив, за тими зобов’язаннями, які виникли до їх вступу. 4. Під кооперативом необхідно розуміти товариство, що створене фізичними особами на засадах добровільного об’єднання та членства з метою задоволення своїх потреб через спільно створене та кероване підприємство. 5. Під виробничим кооперативом необхідно розуміти засноване на добровільному членстві та обов’язковості трудової участі товариство для здійснення підприємницької діяльності. 6. Вважаємо за доцільне вилучити із Закону України “Про кооперацію” норму, яка установлює необхідність вказувати у статуті виробничого кооперативу та інших видів кооперативів вичерпний перелік видів їх діяльності, оскільки така вимога, по-перше, суперечить загальному правилу ст. 91 ЦК України. По-друге, відповідно до ст. 88 ЦК України у статуті товариства не вимагається вказувати види діяльності. По-третє, окремі види діяльності суб’єктів господарської діяльності здійснюються на основі дозволу. По-четверте, спрощується реєстраційна процедура і відпадає необхідність вносити зміни та доповнення до статутних документів та зменшиться обсяг затрат виробничого кооперативу на розробку та друкування статуту. 7. Внесено наступні пропозиції щодо удосконалення правового регулювання діяльності виробничих кооперативів: – ст. 80 ЦК України викласти у наступній редакції: „Юридичною особою є створена та зареєстрована у встановленому порядку організація, яка є власником майна та інших майнових прав, від свого імені набуває та здійснює майнові та немайнові суб’єктивні права та юридичні обов’язки, має процесуальну правоздатність – може бути позивачем та відповідачем у суді”; – запропоновано викласти ч. 2 ст. 92 ЦК України у наступній редакції: „Юридичні особи приватного права можуть набувати цивільних прав та обов’язків у дозвільному порядку, у тому числі шляхом придбання патентів, ліцензій, сертифікатів, квот тощо. Юридичні особи публічного права та ті, що виконують функції держави та органів місцевого самоврядування, набувають цивільних прав та обов’язків на підставі закону чи іншого нормативного акта, яким вони створені”; – доповнити ст. 7 Закону України „Про кооперацію”, зокрема ч. 3 такого змісту: „Установчі збори в кооперативі скликаються його ініціативною групою. Ініціативна група вправі проводити попередні організаційні та інші дії, зокрема визначати їх доцільність та необхідність, готувати проект установчих документів, знайомити з їх змістом майбутніх членів кооперативу, вступати у правовідносини в інтересах майбутнього кооперативу з іншими особами, визначати дату проведення установчих зборів, отримувати вступні внески та проводити з них необхідні виплати, звітувати перед установчими зборами про проведені витрати”; – викласти ст. 88 ЦК України у наступній редакції: „У статуті товариства вказуються його індивідуальні ознаки: найменування, місцезнаходження (адреса), тощо, а також розмір і порядок утворення статутного фонду, корпоративні засади управління, у тому числі й прийняття рішень та формування органів управління, специфіка юридичної відповідальності самого корпоративного утворення та його засновників (членів), спосіб участі у справах товариства, порядок вступу та виходу з товариства, підстави та порядок припинення його діяльності, якщо додаткові вимоги та винятки щодо його змісту не встановлені цим Кодексом та іншими законами”; – доповнити ст. 12 Закону України „Про кооперацію” наступними правами: право на отримання інформації про діяльність кооперативу, у тому числі на ознайомлення із річними балансами, звітами про діяльність кооперативу, протоколами загальних зборів та право на ознайомлення з виконанням доручень загальних зборів. |
