Анотація до роботи:

Чернова І.В. Вивичення індивідуального кислотоінгібуючого впливу блокаторів Н⁺, К⁺, АТФ-ази при пептичних пілородуоденальних захворюваннях за даними гастро-рН-моніторингу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню індивідуального кислотоінгібуючого впливу блокаторів Н⁺, К⁺, АТФ-ази при пептичних пілородуоденальних захворюваннях (ППДЗ) за даними гастро-рН-моніторингу. Обґрунтувано критерії стартового призначення і доведено, що у хворих на ППДЗ за даними гастро-рН-моніторингу наявність нормо-гіперацидності (рН 0,9-2,2 од.) не залежить від морфо-ендоскопічної фази (рубцево-виразкова деформація, ерозивно-виразкове ушкодження) та стану Н.р.-інфікованості (Н.р.-позитивні, Н.р.-негативні хворі), але має певні статево-вікові особливості (посилення секреції хлористоводневої кислоти у осіб жіночої статі та її послаблення в осіб у віці 50 років та старше). Досліджено результати вивчення кислотоінгібуючого впливу омепразолу, лансопразолу та пантопразолу з урахуванням індивідуальної реакції пацієнтів на старті фармакотерапії (перші 5 годин), в першу добу призначення та в динаміці лікування (перший тиждень) і доведено, що недостатність індивідуального кислотоінгібуючого впливу за даними гастро-рН-моніторингу у хворих на ППДЗ є універсальною закономірністю, при якій величина даного показника коливається у широких межах (50% та більше), збільшуючись при пероральному застосуванні, на відміну від внутрішньовенного, а також на старті і у першу добу застосування, зменшуючись у динаміці лікування.

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми щодо забезпечення вибору та здійснення індивідуалізованої ефективної (внутрішньошлунковий рН>3,5 од.) антисекреторної фармакотерапії хворих на ППДЗ шляхом вивчення кислотоінгібуючого впливу блокаторів Н⁺, К⁺, АТФ-ази (омепразолу, лансопразолу, пантопразолу) за даними комп`ютерного гастро-рН-моніторингу.

1. Головним критерієм стартового призначення блокаторів Н⁺, К⁺, АТФ-ази (омепразолу, лансопразолу, пантопразолу) при пептичних пілородуоденальних захворюваннях за даними гастро-рН-моніторингу є наявність по протягу шлунка або у часі внутрішньошлункового рН у межах 0,9-2,2 од. (ФІ рН 3-5 – нормо-гіперацидність).

2. Наявність нормо-гіперацидності (рН 0,9-2,2 од.), як головного критерію стартового призначення блокаторів Н⁺, К⁺, АТФ-ази, не залежить від морфо-ендоскопічної фази пептичного пілородуоденального захворювання (рубцево-виразкова деформація, ерозивно-виразкове ушкодження), стану Н.р.-інфікованості (Н.р.-позитивні, Н.р.-негативні хворі) та має певні статево-вікові особливості (посилення секреції хлористоводневої кислоти у осіб жіночої статі та її послаблення у осіб у віці 50 років та старше).

3. Блокатори Н⁺, К⁺, АТФ-ази (омепразол, лансопразол, пантопразол) при пероральному прийомі у різних режимах дозування, а саме омепразол 0,02г 1 раз на день, 0,02г 2 рази на день; лансопразол 0,03г 2 рази на день, 0,06г 1 раз на день; пантопразол 0,04г 1 раз на день характеризуються достовірним (р<0,05), закономірним, наростаючим при збільшенні тривалості застосування кислотоінгібуючим впливом за різними методиками контрольного гастро-рН-моніторингу (експрес- та добовий гастро-рН-моніторинг) у хворих на ППДЗ на старті фармакотерапії (перші 5 годин), у першу добу та у динаміці лікування (6-7 середньоарифметична доба).

4. На старті фармакотерапії (перші 5 годин) найбільший кислотоінгібуючий вплив достовірно (р<0,05) спостерігається (рНХ-М=6,24±0,02 од.) після внутрішньовенного введення 40мг омепразолу, при пероральному прийомі рНХ-М на старті фармакотерапії становить для омепразолу 3,52±0,03 од., лансопразолу 5,54±0,02 од. та пантопразолу 2,99±0,02 од.

5. В першу добу фармакотерапії рНХ-М (max) достовірно (р<0,05) різний для окремих пероральних блокаторів Н⁺, К⁺, АТФ-ази і становить для омепразолу 3,69±0,01 од., лансопразолу 4,96±0,01 од. та пантопразолу 4,24±0,01 од.

6. У динаміці фармакотерапії рНХ-М (max) не має достовірних відміностей (р>0,05) для пероральних блокаторів Н⁺, К⁺, АТФ-ази, що відповідно становить для омепразолу 5,47±0,0,42 од., лансопразолу 5,75±0,01 од. та пантопразолу 5,60±0,17 од.

7. Недостатність індивідуального кислотоінгібуючого впливу блокаторів Н⁺, К⁺, АТФ-ази (омепразол, лансопразол, пантопразол) за даними гастро-рН-моніторингу у хворих на ППДЗ є універсальною закономірністю, при якій величина даного показника коливається у широких межах (до 50% та більше), збільшуючись при пероральному застосуванні, на відміну від внутрішньовенного, а також на старті і у першу добу лікування, зменшуючись у динаміці лікування (перший тиждень).

8. Комп’ютерний гастро-рН-моніторинг у його методичних різновидах (експрес- , багатогодинний та добовий гастро-рН-моніторинг) є сучасним досконалим засобом з вибору та здійснення індивідуалізованої ефективної (внутрішньошлунковий рН>3,5 од.) антисекреторної фармакотерапії блокаторами Н⁺, К⁺, АТФ-ази. Гастро-рН-моніторинг, у разі наявності недостатнього індивідуального кислотоінгібуючого впливу, дає підстави для оптимальної корекції фармакотерапії.

Публікації автора:

1. Чернобровий В.М., Чернова І.В., Чернобровий В.В. Блокатори Н⁺, К⁺, АТФ-ази та їх застосуваня за даними комп’ютерного гастро-рН-моніторингу при пептичних пілородуоденальних захворюваннях (аналітичний огляд сучасної літератури) // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2006. - №10(1). – С. 115-119. Дисертанту належить виконання інформаційно-патентного пошуку, написання статті та підготовка її до друку.

2. Чернобровий В.М., Мелащенко С.Г., Заїка С. В., Чернова І.В., Чернобровий В.В., Кавка С.О. Парадоксальні результати вивчення кислотоінгібуючого впливу пантопразолу на показники експрес- гастро-рН-моніторингу в динаміці лікування у хворих на пептичні запальні та ерозивно-виразкові гастродуоденальні захворювання // Biomedical and biosocial anthropology. – 2005. - №5. – С. 59-61. Дисертантом проведено підбір тематичних хворих, клінічне спостереження пацієнтів, проведено гастро-рН-моніторинг, виконано статистичну обробку результатів дослідження.

3. Чернобровий В.М., Чернова І.В., Мелащенко С.Г. Дані експрес-гастро-рН-метрії як критерій стартового призначення блокаторів Н⁺, К⁺, АТФ-ази при виразковій хворобі пілородуоденальної локалізації // Сучасна гастроентерологія. – 2004. - №1(15). – С. 29-33. Дисертантом проведено підбір тематичних хворих, клінічне спостереження пацієнтів, проведено гастро-рН-моніторинг, виконано статистичну обробку результатів дослідження, підбір тематичної літератури та підготовка статті до друку.

4. Чернобровий В.М., Чернова І.В. Кислотопригнічувальний вплив лансопразолу в першу добу лікування ним при пептичних пілородуоденальних ерозивно-виразкових та запальних процесах (за даними добового гастро-рН-моніторингу) // Сучасна гастроентерологія. – 2004. - №2 (16). С. 19-23. Дисертантом проведено підбір тематичних хворих, клінічне спостереження пацієнтів, проведено гастро-рН-моніторинг, виконано статистичну обробку результатів дослідження, підбір тематичної літератури, написання статті та підготовка її до друку.

5. Чернобровий В.М., Чернова І.В. Стартовий кислотоінгібуючий вплив ланзап (лансопразолу) при пептичній виразці (ерозії) дванадцятипалої кишки // Сучасна гастроентерологія. – 2004. - №5(19). – С. 81-84. Дисертантом проведено підбір тематичних хворих, клінічне спостереження пацієнтів, проведено гастро-рН-моніторинг, виконано статистичну обробку результатів дослідження, підбір тематичної літератури, написання статті та підготовка її до друку.

6. Чернобровий В.М., Чернова І.В., Морозова О.І. Особливості кислотопригнічувального впливу пантасану на показник експрес-гастро-рН-моніторингу в динаміці лікування у хворих на пептичні пілородуоденальні ерозивно-виразкові захворювання // Сучасна гастроентерологія. – 2005. - №3(23). – С. 15-18. Дисертантом проведено підбір тематичних хворих, проведено гастро-рН-моніторинг, виконано статистичну обробку результатів дослідження, підбір тематичної літератури, написання статті та підготовка її до друку.

7. Чернобровий В.М., Чернова І.В., Мелащенко С.Г. Особливості стартового кислотопригнічувального впливу препарату «омез» внутрішньовенного та індивідуальної реакції у хворих на пептичні H. pylori-асоційовані пілородуоденальні захворювання за даними комп’ютерного гастро-рН-моніторингу // Сучасна гастроентерологія. – 2006. - №3(29). – С. 68-71. Дисертантом проведено підбір тематичних пацієнтів, виконано гастро-рН-моніторинг, статистичну обробку, приймала участь у написанні статті.

8. Чернобровий В.М., Чернова І.В., Бурка Н.М. Результати вивчення кислотоінгібуючого впливу пантасану (пантопразолу) у хворих на пептичні ерозивно-виразкові пілородуоденальні захворювання // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2004. – вип. 13, книга 2. – С. 276-282. Дисертантом проведено підбір тематичних хворих, проведено гастро-рН-моніторинг, виконано статистичну обробку результатів дослідження, підбір тематичної літератури, написання статті та підготовка її до друку.

9. Чернобровий В.М., Чернова І.В. Кислотоінгібуючий вплив лансопразолотерапії в динаміці лікування у хворих на пептичні пілородуоденальні ерозивно-виразкові захворювання // Ліки. – 2003. – №5-6. – С. 110-117. Дисертантом проведено підбір тематичних хворих, клінічне спостереження пацієнтів, проведено гастро-рН-моніторинг, виконано статистичну обробку результатів дослідження, підбір тематичної літератури, написання статті та підготовка її до друку.

10. Чернобровий В.М., Чернова І.В. Деякі особливості кислотоінгібуючого впливу омепразолу та лансопразолу на показники експрес-гастро-рН-моніторингу в динаміці лікування у хворих на виразкову хворобу пілородуоденальної локалізації // Фармацевтичний журнал. – 2004. – №1. – С. 110-117. Дисертантом проведено підбір тематичних хворих, клінічне спостереження пацієнтів, проведено гастро-рН-моніторинг, виконано статистичну обробку результатів дослідження, підбір тематичної літератури, написання статті та підготовка її до друку.

11. Чернобровий В.М., Чернова І.В., Мелащенко С.Г., Кавка С.О. Фармакотерапія інгібіторами Н⁺, К⁺, АТФ-ази: застосування пантасану (пантопразолу) у хворих на пептичні ерозивно-виразкові пілородуоденальні захворювання // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник. – Випуск 35. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 432-438. Дисертантом проведено підбір тематичних пацієнтів, виконано гастро-рН-моніторинг, статистичну обробку, приймала участь у написанні статті.

12. Чернобровий В.М., Чернова І.В., Мелащенко С.Г. Деякі аспекти застосування лансопразолу у хворих на пептичну виразку пілородуоденальної локалізації // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2004. - №8(1). – С. 61. Здобувачем проведено узагальнення результатів, написання та підготовка тез до друку.

13. Чернова І.В. Порівняльний аналіз впливу омепразолу та лансопразолу на кислотоутворюючу функцію шлунка у хворих на пептичну виразку пілородуоденальної локалізації (ПВ ПДЛ) // Матеріали до наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. – Вінниця. – 2004. – С. 210.

14. Чернобровий В.М., Чернова І.В. Застосування інгібіторів протонової помпи у лікуванні пептичної виразки дванадцятої кишки на основі принципів доказової медицини // Матеріали XV з’їзду терапевтів України. – Київ. – 21-23 квітня 2004 р. – С. 103-104. Здобувачем проведено узагальнення результатів, написання та підготовка тез до друку.

15. Чернова І.В. Актуальні питання застосування інгібіторів протонної помпи (ІПП) у хворих з пептичними пілородуоденальними ерозивно-виразковими захворюваннями (ППДЕВЗ) // Матеріали XLVII підсумкової науково-практичної конференції, присвяченої 150-річчю з дня народження академіка І.Я. Горбачовського «Здобутки клінічної і експериментальної медицини». – Тернопіль. – 3-4 червня 2004. – С. 55-56.

16. Чернобровий В.М., Мелащенко С.Г., Чернова І.В., Чернобровий В.В., Кавка С.О. Експрес-гастро-рН-моніторинг як перспективний засіб вибору та контролю лікування гастродуоденальних захворювань інгібіторами Н⁺, К⁺, АТФ-ази. // Х конгрес світової федерації українських лікарських товариств. – Чернівці – Київ – Чикаго. – 2004. – С. 304. Дисертанту належить фрагмент дослідження пантопразолотерапії у 13 хворих на пептичні пілородуоденальні захворювання, підготовка тез до друку.