Анотація до роботи:

Дяченко Т. О. Визначення конкурентоспроможності автотранспортних підприємств та стратегії її підвищення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04 – економіка транспорту і зв’язку. – Національний авіаційний університет, Київ, 2002.

Дисертація присвячена питанням оцінки конкурентоспроможності автотранспортних підприємств, а також напрямам її підвищення. У роботі розкрито суть поняття “конкурентоспроможність” стосовно автотранспортного підприємства, яка характеризується достатньою гнучкістю та вмінням адаптуватися до змін зовнішніх і внутрішніх економічних умов, а також є віддзеркаленням успіху (невдач) усіх підрозділів діяльності підприємства.

У дисертації розроблена класифікація основних факторів конкурентоспроможності автотранспортних підприємств, які поділяються на дві групи: фактори, що підлягають контролю з боку автотранспортних підприємств, та фактори, що не контролюються. Запропоновано систему показників для визначення конкурентоспроможності автопідприємств. Доведено, що найбільш ефективним в сучасних умовах є орієнтація на фінансові показники діяльності автотранспортних підприємств, які покладені в основу розрахунку комплексного коефіцієнта конкурентоспроможності.

Розроблено методику оцінки конкурентоспроможності, яка перевірена на чотирьох вантажних АТП. Запропоновано стратегії розвитку та напрями підвищення конкурентоспроможності досліджуваних вантажних автотранспортних підприємств.

1. Основні положення дисертаційного дослідження мають теоретичне та практичне значення для створення довготермінових стратегічних планів економічного розвитку АТП України.

2. В умовах становлення і розвитку ринкових відносин перед кожним АТП постає проблема оцінки своєї конкурентоспроможності з тим, щоб посилити конкурентну позицію та відповідно запропонувати ефективні напрями її підвищення.

3. Автотранспортні підприємства відіграють особливу роль в економіці, оскільки вони беруть участь у всіх її сферах. Економічна ефективність автомобільного транспорту полягає у високій мобільності та швидкості в реалізації перевезень на короткі відстані.

4. Визначена сутність поняття “конкурентоспроможність” стосовно АТП з урахуванням специфіки роботи, яка полягає у здатності прибутково завойовувати та утримуватись у цільовому сегменті ринку автотранспортних послуг.

5. Розроблено методику оцінки конкурентоспроможності АТП, яка складається з таких етапів: вибору підприємств для оцінювання; визначення інформаційної бази оцінювання; розрахунку показників та вибір еталонного значення показника для оцінювання рівня конкурентоспроможності; висновків щодо рівня конкурентоспроможності підприємств; визначення та обґрунтування стратегій з підвищення конкурентоспроможності.

6. В основі запропонованої методики оцінки конкурентоспроможності покладено комплексний коефіцієнт, який являє собою узагальнення коефіцієнтів прибутковості, ефективності управління, ділової активності, ліквідності та ринкової позиції АТП.

7. Оцінка конкурентоспроможності є вихідним етапом для розробки стратегічних альтернатив щодо підвищення конкурентних позицій АТП.

8. При розробці стратегій підвищення конкурентоспроможності АТП запропонована стратегічна піраміда, яка вміщує два основних стратегічних рівні – загальний та конкурентний. Відповідно до зазначених рівнів запропоновані можливі стратегічні альтернативи.

Публікації автора:

1. Дяченко Т. О. Деякі питання конкурентоздатності підприємств в ринкових умовах // Міжнародна економіка: Зб. наук. праць.Вип.30. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2001.– С.74–78.

2. Дяченко Т. О. Вплив факторів зовнішнього маркетингового середовища на функціонування дорожньо-транспортного комплексу // Міжнародна економіка: Зб. наук. праць. Вип.31. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2001.– С.7 – 16.

3. Дяченко Т. О. Методика оцінки конкурентоспроможності підприємств автомобільного транспорту // Стратегія економічного розвитку України: Наук. збірник. – К.: КНЕУ, 2001.– №8.– С.471– 474.

4. Дяченко Т. О. Логістика як чинник підвищення конкуренто-спроможності автотранспортних підприємств // Економіка України. –2002.– №4.– С.89 – 92.