Анотація до роботи:

Шудрік І.В. Визначення оптимальних параметрів заготівлі, розстилу та механічної обробки лляної соломи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.03 – первинна обробка та зберігання продуктів рослинництва. – Херсонський національний технічний університет, Херсон, 2007.

Дисертація містить теоретичні та експериментальні дослідження зміни якості лляного волокна на окремих стадіях технологічного процесу первинної обробки лляної сировини. У роботі проведено кореляційний аналіз впливу біометричних характеристик лляної соломи на вихід і міцність лубу, а також терміну розстилання соломи і режимів механічної обробки трести на вихід, міцність і лінійну густину лляного волокна.

На основі кореляційного аналізу для різних сортів льону-довгунця одержано залежності виходу лубу від довжини стебел соломи і міцності лубу від діаметра стебел, які дозволяють з імовірністю 93,7 % визначити відсотковий вміст лубу в соломі за довжиною стебел та з імовірністю 96,9 % спрогнозувати міцність лубу за показниками діаметра стебел. За допомогою кореляційного аналізу встановлено, що із трести з терміном приготування 20 діб і оптимальними показниками відокремлюваності в межах 6,5-7,0 од. одержують найбільш міцне волокно з показниками розривного навантаження 13,3 – 15,2 даН і з лінійною густиною 118 –126 текс. На основі аналізу кореляційних залежностей міцності та лінійної густини волокна від тиску пружин у парах м’яльних вальців визначено оптимальні режими обробки трести на м’яльних машинах.

Впровадження результатів досліджень у виробництво дозволило підвищити якість трести від 0,75 до 1,5 номера. Економічний ефект від підвищення номера трести становить 225 грн. на 1 тонну сировини.

1. Встановлено оптимальні параметри заготівлі, розстилу та механічної обробки лляної соломи. Теоретично обґрунтовано і досліджено залежність показників якості лляного волокна від параметрів технологічних процесів первинної переробки лляної соломи.

2. На основі кореляційного аналізу одержано залежності виходу лубу від довжини стебел лляної соломи різних сортів льону-довгунця, які з імовірністю 93,7 % дозволяють визначати за довжиною стебел відсотковий вміст лубу в соломі, що надходить на переробку.

3. Встановлено, що міцність лубу різних сортів льону-довгунця має високу кореляційну залежність від діаметра стебел соломи. Це дає можливість з імовірністю 96,9 % спрогнозувати міцність лубу за показниками діаметра стебел.

4. Рекомендовано використовувати одержані кореляційні залежності виходу та міцності лубу від біометричних характеристик лляної соломи під час розрахунків з постачальниками сировини без проведення її технічного аналізу.

5. Встановлено, що найбільш придатною для одержання волокна високої якості є лляна солома з середнім діаметром стебел 1,3-1,4 мм і довжиною 75,6-76,3 см, вихід лубу з якої становить 40-42 %, а його міцність досягає 25 даН.

6. Визначено оптимальний термін розстилання соломи для одержання лляної трести з показниками відокремлюваності 6,5-7,0 од., які забезпечують збереження міцності волокна і водночас зниження його лінійної густини, тобто досягнення високого ступеня розволокнення луб’яних пучків, що обумовлює високу прядильну здатність волокна.

7. За допомогою кореляційного аналізу залежності міцності, виходу та лінійної густини волокна від відокремлюваності встановлено, що із трести з оптимальними значеннями відокремлюваності 6,5-7,0 од. одержують найбільш міцне волокно з показниками розривного навантаження 13,3-15,2 даН і з лінійною густиною 118-126 текс. Одержані кореляційні залежності запропоновано ввести до державних стандартів для розрахунку показників міцності та лінійної густини волокна за показниками відокремлюваності трести.

8. На основі аналізу кореляційних залежностей міцності та лінійної густини волокна від тиску пружин у парах м’яльних вальців визначено оптимальні режими обробки трести на м’яльних машинах.

9. Впровадження результатів досліджень у виробництво дозволило підвищити якість трести від 0,75 до 1,5 номера за рахунок визначення оптимального терміну її приготування, який становить 20 діб. Економічний ефект від підвищення номера трести становить 225 грн. на тонну сировини.

Публікації автора:

1. Шудрік І.В., Толмачев В.С., Рой О.О. Порівняльний аналіз показників якості бавовняного та лляного волокна // Легка промисловість. – 2006. – № 3. – С. 49-50. Дисертанту належить проведення математичних розрахунків.

2. Шудрік І.В. Кореляційний аналіз визначення оптимальних режимів обробки за показниками якості трести // Легка промисловість. – 2007. – № 1. – С. 50-52.

3. Шудрік І.В., Ляліна Н.П., Тіхосова Г.А. Вплив терміну приготування трести на якісні характеристики лляного волокна // Легка промисловість. – 2007. – № 2. – С. 46-47. Дисертанту належить дослідження фізико-механічних властивостей трести.

4. Шудрік І.В., Богданова О.Ф., Синіцина А.С. Можливості використання недеревної сировини для одержання целюлозних матеріалів // Праці Таврійської агротехнічної академії. – Мелітополь, 2005. – №. 25. – С. 46-47. Дисертанту належить хімічний аналіз сировини.

5. Шудрік І.В., Богданова О.Ф., Путінцева С.В. Ресурсозберігаючий метод одержання технічної целюлози з костриці льону // Матеріали науково-технічної конференції молодих вчених „Проблеми і перспективи в селекції, генетиці, технології вирощування, збирання, переробці та стандартизації луб’яних культур”. – Глухів, 2006. – С. 108-110. Дисертанту належить розробка методу аналізу біометричних характеристик льону.

6. Шудрік І.В., Богданова О.Ф., Путінцева С.В. Виробництво деревинної маси з однолітніх рослин // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. – Мелітополь, 2005. – № 25. – С. 124-125. Дисертанту належить розробка методики оцінки біометричних характеристик лляної соломи.

7. Шудрік І.В., Богданова О.Ф., Синіцина А.С. Застосування конопель для одержання волокнистих напівфабрикатів // Легка промисловість. – 2006. – № 2. – С. 48-51. Дисертанту належить розробка технології розстилання луб’яних культур.