У дисертації наведені теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає в розробці теоретико-методологічних засад ефективного здійснення процесу взаємодії органів державного управління всіх рівнів та органів місцевого самоврядування з громадськістю як передумови перетворення відносин між державою й суспільством на партнерські та такі, що притаманні громадянському суспільству й правовій державі. Одержані в процесі дослідження результати свідчать про досягнення визначеної при постановці проблеми мети, вирішення завдань, підтверджують гіпотезу та дають змогу зробити такі висновки. 1. На підставі аналізу літературних джерел за темою дисертаційного дослідження встановлено, що, незважаючи на значну кількість робіт із даної теми, вона потребує ще більшої уваги науковців. Особливо це стосується питань взаємодії з громадськістю органів влади центрального рівня управління. До сьогодні науковцями досліджувалися окремі питання із зазначеної проблеми й, в основному, тільки на місцевому рівні управління. Дана робота – це комплексне дослідження історії, етапів розвитку, сучасного стану та зарубіжного досвіду взаємодії влади з громадськістю, її форм, методів і принципів, напрямів, механізмів і шляхів підвищення її ефективності. 2. Серед основних характеристик, що відображають і одночасно формують взаємовідносини влади й суспільства, удосконалено визначення основних понять щодо взаємодії органів влади з громадськістю. Науковий внесок автора полягає в чіткому розмежуванні таких, на перший погляд, близьких понять, як “участь громадськості” та “залучення громадськості”, “зв’язки з громадськістю” та “взаємодія з громадськістю”, “відкритість” і “прозорість влади” тощо. 3. На підставі проведеного аналізу історичного розвитку демократії в Україні зроблені висновки щодо природності демократії для України та її народу, що є вкрай важливим для сучасного процесу державотворення України. За будь-якого державного правління, у будь-який час демократія на теренах сучасної України завжди була присутня й іноді мала досить розвинені форми. Широке залучення громадськості до процесу прийняття рішень було тим стрижнем, навколо якого будувалась українська ментальність та державність взагалі. Система місцевого самоврядування, яка почала розвиватися ще у VIII-IX ст., як і адміністративно-територіальний поділ, може бути прикладом і сьогодні. 4. Уточнено визначення національної ідеї України, що поєднує в собі ментальність, світогляд, культуру та традиції українського народу, а саме – це притаманне українському народові, невід’ємна його риса – прагнення до свободи, незалежності та демократії, до вільного висловлювання своїх думок і поглядів, до вільного життя. 5. Проведене дослідження дало змогу встановити та визначити основні причини, що призвели до піднесення демократичних настроїв українського народу, що реалізувалися у вигляді так званої “помаранчевої революції”, а саме: значний масштаб корупції в попередній владі; відірваність влади від людей; відсутність у представників влади відчуття, що вони працюють не на себе, а на народ України; значний тиск на демократію; відсутність реальної та дійової взаємодії влади з громадськістю тощо. Результатом цього стали: підйом демократичних прагнень у населення; розуміння необхідності та неминучості змін; відчуття населення творцем своєї долі (“якщо не я, то хто?”). 6. У результаті аналізу законодавчої бази щодо взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування України з громадськістю встановлено, що законодавство з цих питань на місцевому рівні є більш досконалим та сприяє ефективній взаємодії зазначених сторін. У цілому українське законодавство відповідає міжнародним та, зокрема, європейським нормам щодо питань захисту прав людини, її основних свобод та участі громадськості в процесі управління державними справами. Потребує вдосконалення тільки законодавча база щодо участі громадськості в діяльності органів центральної виконавчої та законодавчої влади, а саме: необхідно розробити та прийняти Закон України “Про участь громадськості в процесі прийняття рішень органами публічної влади України”, основні засади якого викладені у даній роботі. 7. На основі вивчення зарубіжного досвіду розроблені пропозиції щодо вдосконалення механізмів взаємодії, доведена необхідність використання її нових сучасних форм та методів здійснення, а також запровадження критеріїв оцінки результативності діяльності влади в цілому та з громадськістю зокрема. Розглядаючи нові форми співпраці громадськості і влади, можна виділити шість основних з них: 1) омбудсмени та центри громадської активності; 2) спільне створення та надання послуг; 3) волонтерство; 4) інституціалізація ролі громадськості у процесі прийняття рішень; 5) структури захисту громадських інтересів; 6) електронне урядування. Також на сучасному етапі розвитку України необхідно застосовувати такі форми взаємодії влади з громадськістю, як громадські та громадсько-професійні експертизи законопроектів (на центральному рівні управління) та всіх життєво важливих рішень, що приймаються органами місцевої влади; запровадити практику створення та ефективного існування громадських дорадчих комітетів як на центральному, так і на місцевому рівнях управління. Проведене дослідження та отримані висновки дають змогу надати такі рекомендації органам державної влади та місцевого самоврядування України, як: правова та інформаційна просвіта населення є необхідною умовою для плідної та ефективної роботи громадськості з владою, для ефективної участі громадськості в процесі прийняття рішень. Тому потребує свого впровадження Концепція розвитку громадянського суспільства в Україні, яка розроблена за нашою участю й широка увага в якій приділяється правовій та інформаційній просвіті населення України; прозорість бюджетного процесу є однією з основних умов реальної взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з громадськістю. Коли громадськість знає, яка кількість державних грошей і на які напрями використана, це підвищує довіру до влади та допомагає процесу взаємодії представників влади з платниками податків. Упровадження довгострокових фінансових планів, нових форм складання бюджету, впровадження нових форм роботи, таких як відкриті бюджетні слухання та інші, допоможуть зосередити діяльність органів влади всіх рівнів на вирішенні питань соціально-економічного, культурного, соціального розвитку держави, на дійсному служінні народові України; на сучасному етапі назріла необхідність упровадження та використання критеріїв оцінки результативності діяльності органів влади всіх рівнів. Ці критерії є інструментом підвищення ефективності взаємодії органів публічної влади з громадськістю. Вони показують, наскільки результативно працює влада, за якими напрямами вона використала державні кошти та в якій кількості. Завдяки цим критеріям громадськість має право та можливість контролювати діяльність влади. Упровадження цих технологій не потребує ні додаткових коштів на реалізацію, ні законодавчих змін, а їх результати будуть корисними та ефективними. Вони приведуть як до більшої прозорості влади, так і до її продуктивної діяльності в напрямі відповідності потребам сучасного суспільства. Україна сьогодні йде шляхом демократичних перетворень. Залучення громадськості до державного управління та місцевого самоврядування, до процесу прийняття рішень у цілому є запорукою успіху реалізації встановленої мети – побудови міцної демократії в країні. Нова українська влада на сучасному етапі розвитку країни має великий кредит довіри населення. І тому саме сьогодні вирішення питання реальної та ефективної взаємодії громадськості і влади є запорукою подальшого розвитку держави. | 