Анотація до роботи:

Сюрха Ю.П. – Перинатальний ризик, діагностика та лікування герпетичної інфекції у новонароджених. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ,2004.

Дисертація присвячена питанням ранньої діагностики та лікування герпетичної інфекції у новонароджених. В динаміці раннього неонатального періоду обстежено 110 немовлят. З них 56 новонароджених увійшли до групи високого перинатального ризику по розвитку герпетичної інфекції, 24 немовлят склали групу хворих, котрим було встановлено діагноз герпетичної інфекції, 30 дітей від соматично здорових матерів склали групу контролю.

Вивчений період постнатальної адаптації новонароджених, проаналізований анамнез матерів, проведений катамнестичний анамнез.

Встановлені основні фактори перинатального ризику по розвитку герпетичної інфекції у новонароджених. Виявлені ранні неспецифічні клінічні ознаки герпетичної інфекції у новонароджених, визначена інформативність кожного з них.

Вивчені особливості лабораторної діагностики герпетичної інфекції у новонароджених.. Проведено порівняння протигерпетичних IgG в парах мати-дитина.

Обґрунтована доцільність раннього призначення етіотропної терапії ацикловіром.

Розроблений алгоритми ранньої клініко-лабораторної діагностики герпетичної інфекції у новонароджених.

Запропоновано метод індивідуального прогнозування розвитку герпетичної інфекції у вигляді математичної моделі, результати застосування якої прискорять встановлення діагнозу та початок специфічної протигерпетичної терапії ацикловіром.

На підставі вивчення факторів перинатального ризику розвитку герпетичної інфекції, особливостей перебігу неонатального періоду, стану імунної системи новонароджених, у дисертації розроблені діагностичні критерії та удосконалений комплекс лікувальних заходів для новонароджених, інфікованих герпетичною інфекцією.

1.Провідними факторами перинатального ризику по розвитку герпетичної інфекції у новонароджених слід вважати: фетоплацентарну недостатність (58,3%), загрозу переривання вагітності (41,6%), хронічну гіпоксію плоду (58,3%),респіраторні захворювання під час вагітності(45,8%); ускладнення пологів - інтранатальну гіпоксію плоду чи асфіксію новонародженого(91,6%).

2.До ранніх неспецифічних клінічних проявів генералізованої герпетичної інфекції слід віднести: серед уражень ЦНС - набряк мозку(70,8%), пригнічення ЦНС (70,8%), гіпертензійно-гідроцефальний(45,8%) та синдром судом(41,6%), ліквородинамічні (91,6%) та око-рухові(95,8%) порушення, апное(66,7%), гіпоксичну кардіопатію(79,1%), гастроінтестінальний синдром(75%), анемію(54,1%). Частота герпетичної висипки у немовлят складає 12,5%, тому цю ознаку можна вважати малоінформативною.

3.Характерною ознакою для хворих на герпетичну інфекцію є порушення трансплацентарної передачі антитіл класу G від матері плоду. При обстеженні пар мати – дитина 83% хворих дітей мають менші рівні Ig G, ніж їх матері.Серед новонароджених групи високого ризику розвитку герпетичної інфекції рівень протигерпетичних IgG дорівнює або в 78% перевищує материнський. Визначена доцільність та важливість імунологічного обстеження не тільки новонароджених, а й обов’язкове обстеження матерів. По різниці співвідношення концентрації специфічних Ig G – антитіл до вірусу герпесу стає можливим прогнозування ризику розвитку неонатальної герпетичної інфекції.

4.Ранній початок етіотропної терапії позитивно впливає на результати лікування: скорочується термін перебування в стаціонарі (на 41%); зменшуються випадки патологічних уражень ЦНС (на 16%);

5.В разі наявності герпетичної інфекції у матері (особливо первинної форми, або загострення рецидивуючого герпесу перед пологами) та відповідної клініки у дитини, необхідно починати етіотропну противірусну терапію ацикловіром по “підозрі”.

6.Діти, які перенесли герпетичну інфекцію в періоді новонародженості мають затримку психо-моторного розвитку на першому році життя (р<0,05) та належать до категорії часто хворіючих гострими респіраторними захворюваннями. Кількість гострих респіраторних захворювань в цій групі дітей на 6,2 більше, ніж у здорових малюків.

Публікації автора:

1. Перинатальний ризик, клініка та інтенсивна терапія герпетичної інфекції у новонароджених, клінічний досвід та перспективи // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім..П.Л.Шупика.-Вип.9.-Кн.1.-К.,2000.-С.493-498.

2. Современные подходы к диагностике и лечению герпетической инфекции у новорожденных с перинатальной патологией // Репродуктивное здоровье женщины.-2003.-№2(14).-С.97-100 (Співавт. Шунько Є.Є., Костюк О.О.; клінічні спостереження, статистична обробка матеріалу, обґрунтування отриманих результатів, підготовка до друку).

3. Перинатальный риск, диагностика и лечение герпетической инфекции у новорожденных // Здоровье женщины.-2002.-№2(10).-С.50-54 (Співавт. Шунько Є.Є.; набір матеріалу, розробка принципів лікування).

4. Лікувальне харчування новонароджених з герпетичною інфекцією // Матеріали конф. ”Перинатальні інфекції-сучасний погляд на проблему”. - Київ, 1999.- С.40-41 ( Співав. Гречень Г.І.; збір матеріалу, розробка принципів лікувального харчування, оцінка його ефективності).

5. Антенатальні інфекції як фактор ризику формування вроджених вад розвитку та неонатальної смертності // Матеріали конф. „Профілактика, діагностика і корекція вроджених вад розвитку у новонароджених”. -Київ, 2001.-С.81-83 ( Співав. Шунько Є.Є., Катоніна С.П., Костюк О.О., Лакша О.Т.; інформаційний пошук та літературне опрацювання джерел).