Анотація до роботи:

Римар В.В. Взаємозв’язок між станом різних відділів слухового аналізатора та мозкового кровообігу з урахуванням серцевої діяльності у осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.19 – оториноларингологія. – Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Академії медичних наук України, Київ, 2004.

Робота містить результати комплексного клініко-електрофізіологічного обстеження осіб, які мали контакт з радіацією (ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС та жителі забруднених територій) (порогова і надпорогова, тональна і мовна аудіометрія, дослідження стовбуромозкових і коркових слухових викликаних потенціалів, електрокардіографія і реоенцефалографія), на основі яких доповнене значення домінуючої ролі судинного чинника в розвитку слухових розладів.

Вперше обчислені коефіцієнти кореляції між тривалістю латентних періодів I, II, III, IV і V хвиль КСВПі МПІ I-III, III-V i I-V хвиль КСВП, а також анакротичної і катакротичної фаз РЕГ-кривої та величиною Рі, що характеризують відповідно стан стовбуромозкових структур слухового аналізатора і мозковий кровообіг у хворих з початковою і помірно вираженою СНП радіаційного генезу. Так, виявлено, що у ліквідаторів з помірно вираженою СНП спостерігається найбільш виражений високий зворотній зв’язок (r=-0,897; mr=0,033) між тривалістю латентного періоду V хвилі КСВП і значенням реографічного індексу у вертебрально-базилярній системі, що характеризує пульсове кровонаповнення в даному басейні. Ще більш високий зворотній зв’язок (r=-0,906; mr=0,003) спостерігається між значеннями міжпікового інтервалу I-V КСВП і Рі в цьому ж басейні. Отже, чим менше значення реографічного індексу у вертебрально-базилярній системі, що свідчить про більш значне порушення мозкового кровообігу, тим більш тривалими стають латентний період V хвилі КСВП і міжпікового інтервалу I-V, тобто чим більш виражені порушення спостерігаються в стовбуромозкових структурах слухового аналізатора.

Уточнені причини порушень в різних відділах слухового аналізатора при впливі радіації.

Показане значення стану серцевої діяльності при лікуванні СНП радіаційного генезу, а також в профілактиці розвитку слухових розладів радіаційного генезу.

На основі отриманих результатів розроблені рекомендації по вдосконаленню лікування і профілактики СНП радіаційного генезу з урахуванням стану серцевої діяльності.

Комплексне лікування хворих СНП радіаційного генезу на основі даних всебічного обстеження з боку різних відділів слухового аналізатора у взаємозв’язку з мозковим кровообігом та урахуванням серцевої діяльності дозволило у більшості хворих запобігти подальшому прогресуванню приглухуватості, а у 63,2% – поліпшити слухову функцію.

При порівняльному аналізі показників КСВП і РЕГ у ліквідаторів, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях, виявлено значно більш виражені порушення в стовбуромозкових структурах слухового аналізатора і церебральній гемодинаміці в порівнянні з чистими, обумовлені додатковою інкорпорацією радіонуклідів, що доцільно враховувати при вирішенні питань профілактики СНП у таких осіб.

1. Встановлено високий зворотній кореляційний зв’язок між величиною Рі і тривалістю латентного періоду V хвилі КСВП та МПІ I-V у вертебрально-базилярній системі (r=-0,891, mr=0,005 та r=0,903, mr=0,004 відповідно) у ліквідаторів з початковою СНП, тобто, при більш вираженому зниженні пульсового кровонаповнення у вертебрально-базилярному басейні спостерігається поглиблення змін в стовбуромозкових структурах слухового аналізатора таких хворих.

2. У каротидній системі у ліквідаторів з початковою СНП найбільша і досить висока пряма кореляція виявлена між значенням латентного періоду піка I хвилі КСВП та тривалістю анакротичної фази РЕГ-кривої (r=0,668; mr=0,034). Значна пряма кореляція спостерігалась для цієї ж хвилі з тривалістю катакротичної фази в каротидному басейні (r=0,565; mr=0,014).

3. У ліквідаторів з помірно вираженою СНП виявлено ще більш високий зворотній кореляційний зв’язок між показниками, що характеризують стан стовбуромозкових структур слухового аналізатора та мозкового кровообігу в вертебрально-базилярній системі (r=-0,897; mr=0,033, та r=0,906; mr=0,03) між ЛПП V хвилі і МПІ I-V КСВП, що доцільно враховувати при діагностиці та лікуванні таких хворих.

4. Виявлені у 84,86% порушення з боку серцевої діяльності в поєднанні зі значними патологічними змінами мозкового кровообігу, особливо у вертебрально-базилярній системі, у хворих з СНП радіаційного генезу, обумовлюють диференційований підхід до діагностики і вибору тактики лікування таких пацієнтів.

5. Виявлено, що по мірі погіршення серцевої діяльності і слухової функції збільшується частота наявності ангіоспазму як в каротидній, так і, особливо, у вертебрально-базилярній системі, що потрібно враховувати при визначенні тактики лікування таких хворих.

6. Найбільш виражені зміни в різних відділах слухового аналізатора, особливо в стовбуромозкових його структурах, спостерігаються у хворих з найбільш вираженою патологією серця в поєднанні зі зниженим пульсовим кровонаповненням у вертебрально-базилярній системі. У таких хворих виявлено і найгірший прогноз в плані поліпшення слуху при лікуванні.

7. Встановлено, що радіаційне опромінення діє на слуховий аналізатор як опосередковано через серцево-судинну систему, так і безпосередньо, особливо на його стовбуромозкові структури.

8. У хворих з початковою СНП радіаційного походження у порівнянні з судинним виявлено більш часте та виражене підвищення тонусу мозкових судин, утруднення венозного відтоку і порушення серцевої діяльності. При СНП судинного генезу частіше спостерігалися явища ангіоспазму, але вони були менш вираженими в порівнянні з СНП радіаційного генезу.

9. При наявності уповільненого зростання розбірливості мовного тесту, а також ППР, чи прихованого ППР за Є.М. Харшаком, доцільно особливу увагу приділяти стану вертебрально-базилярної системи та серцевій діяльності, та враховувати їх при проведенні лікування.

10. Встановлено, що оцінка стану різних відділів слухового аналізатора у взаємозв’язку з серцевою діяльністю і мозковим кровообігом, особливо у вертебрально-базилярному басейні, дозволяє більш диференційовано підійти до діагностики СНП радіаційного генезу, її профілактики і визначення шляхів корекції слухових порушень у таких хворих.

11. Комплексне лікування хворих СНП радіаційного генезу на основі даних всебічного обстеження з боку різних відділів слухового аналізатора у взаємозв’язку з мозковим кровообігом та урахуванням серцевої діяльності дозволило у більшості хворих запобігти подальшому прогресуванню приглухуватості, а у 63,2% – поліпшити слухову функцію.

12. Виявлено більш виражені порушення з боку різних відділів слухового аналізатора, особливо стовбуромозкових його структур і мозкового кровообігу, у ліквідаторів, які проживають на забруднених територіях, у порівнянні з чистими, що потрібно враховувати при вирішенні питань профілактики СНП радіаційного генезу.

Публікації автора:

1. Т.В. Шидловская, В.В. Римар. Показатели аудиометрии во взаимосвязи с данными реоэнцефалографии у лиц, проживающих на территориях, подлежащих контролю после аварии на ЧАЭС // ЖУНГБ.
- 1995. - №4/5. - С. 35-42 (дисертантом особисто здійснені аналіз матеріалів, статистична обробка, аналіз результатів).

2. В.В. Римар. Церебральная гемодинамика у ликвидаторов спустя 6-8 лет после аварии на ЧАЭС с учетом состояния слуховой функции // ЖУНГБ. - 1996. - №1. - С. 39-47.

3. В.В. Римар, О.В. Чернухина. Состояние церебральной гемодинамики у «ликвидаторов» аварии на ЧАЭС и жителей загрязненных территорий (Глава) // В кн. «Состояние ЛОР-органов при радиационных авариях и катастрофах» Т. 2. Состояние слуховой и вестибулярной систем. - СПб.: «Ut». - 1996. - С. 124-147 (дисертантом проведені клінічний нагляд, аналіз результатів, узагальнення, розробка висновків).

4. В.В. Римар. Слуховая функция у лиц, имевших контакт с радиацией во взаимосвязи с состоянием сердечной деятельности // ЖУНГБ. - 1997. - №1. - С. 55-59.

5. Т.В. Шидловская, В.В. Римар. Сравнительная характеристика показателей слуховых вызванных потенциалов у ликвидаторов, проживающих на чистых и загрязненных территориях в результате аварии на ЧАЭС // Новости отоларингологии и логопедии. - 1997. - №1.
- С. 24-28 (підбір хворих, статистична обробка, участь у аналізу та формулюванні висновків).

6. В.В. Римар. Соотношение между состоянием сердечно-сосудистой и слуховой систем у жителей Украины, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы // ЖУНГБ. - 1999. - №3. - С. 29-33.

7. V. Rymar. Changes in the auditory system related to cerebral circulation in the Ukraine population after the Chernobyl disaster // Revue de Laryngol. Otol. Rhinol. - 1999. - 120. - 2. - Р. 89-92.

8. В.В. Римар. Сравнительная характеристика компонентов Р2 и N2 ДСВП при сенсоневральной тугоухости радиационного и сосудистого генеза во взаимосвязи с состоянием сердечной деятельности // Новости оториноларингологии. - 1999. - №2. - С. 50-54.

9. Т.А. Шидловская, В.В. Римар. Кореляція між показниками КСВП та реоенцефалографії при початкових порушеннях функції звукосприйняття радіаційного генезу // ЖУНГБ. - 1999. - №6. - С. 19-25 (клінічна частина, участь у аналізу результатів та формулюванні висновків).

10. Д.И. Заболотный, Т.В. Шидловская, В.В. Римар. Пути профилактики и лечения нарушений слуха у лиц, имевших контакт с радиацией // ВОРЛ. - 2000. - №2. - С. 9-15 (головний виконавець, аналіз літератури, узагальнення результатів).

11. В.В. Римар, А.В. Прима. Состояние слуха у лиц с сенсоневральной тугоухостью, имевших контакт с радиацией, в зависимости от наличия спазма мозговых сосудов и состояния сердечной деятельности // ЖУНГБ. - 2000. - №3. - С. 46-51 (ідея, підбір хворих, аналіз результатів, розробка висновків).

12. Т.А. Шидловская, В.В. Римар. Взаимосвязь между состоянием стволомозговых отделов слухового анализатора и данными реоэнцефалографии у лиц, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // ВОРЛ. - 2000. - №4. - С. 43-46 (клінічна частина, участь у аналізу результатів та формулюванні висновків).

13. В.В. Римар, А.В. Прима. Характер нарушений сердечной деятельности у лиц с нормальным и нарушенным слухом, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы // ЖУНГБ. - 2000. - №5.
- С. 116-120 (ідея, підбір хворих, аналіз результатів, розробка висновків).

14. В.В. Римар. Показатели КСВП у лиц, подвергшихся облучению, в зависимости от состояния слуховой функции и сердечной деятельности // Матер. ХVI съезда оториноларингологов РФ «Оториноларингология на рубеже тысячелетий». - Сочи, 21-24 марта 2001 г. - С. 750-754.

15. Д.И. Заболотный, Т.В. Шидловская, В.В. Римар. Гемодинамические нарушения в каротидной и вертебрально-базилярной системах у пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы с нормальным слухом и различными его нарушениями в отдаленном периоде // ЖУНГБ. - 2001. - №4. - С. 5-13 (аналіз літератури, статистична обробка, аналіз результатів, розробка висновків).

16. Т.В. Шидловская, В.В. Римар. Показатели РЭГ и КСВП у лиц с сенсоневральной тугоухостью, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы в зависимости от состояния сердечной деятельности // ЖУНГБ. - 2001. - №5. - С. 17-23 (підбір хворих, клінічні спостереження, статистична обробка, узагальнення результатів).

17. Д.И. Заболотный, Т.В. Шидловская, В.В. Римар. Состояние стволомозговых структур слухового анализатора у лиц, имевших контакт с радиацией // ВОРЛ. - 2001. - №6. - С. 17-19 (клінічний нагляд, статистична обробка, участь у аналізу і розробці висновків).

18. В.В. Римар, Т.А. Шидловська, О.І. Малежик. Про доцільність врахування стану серцевої діяльності у хворих на сенсоневральну приглухуватість // ЖУНГБ. - 2002. - №1. - С. 51-54 (підбір хворих, клінічний нагляд, участь у аналізу і формулюванні висновків).

19. І.А. Розкладка, В.В. Римар. Медикаментозна реабілітація хворих на нейросенсорну приглухуватість радіаційного генезу // Ліки України. - 2002. - №3. - С. 56-58 (дисертанту належить ідея, він є головним виконавцем, також проведені клінічний нагляд та узагальнення власного досвіду).

20. Т.В. Шидловская, В.В. Римар, Т.А. Шидловская. Состояние центральных отделов слухового анализатора у лиц, подвергшихся радиационному воздействию, с учетом слуховой функции и сердечной деятельности // Ліки України. - 2002. - №9 (62). - С. 17-21 (клінічний нагляд, підбір хворих, статистична обробка, участь у аналізу).

21. Т.В. Шидловская, В.В. Римар, Т.А. Шидловская. Показатели электроэнцефалографии во взаимосвязи с состоянием сердечной деятельности у больных сенсоневральной тугоухостью радиационного генеза // ВОРЛ. - 2002. - №5, С. 7-9 (аналіз літератури, статистична обробка, аналіз результатів, участь у розробці висновків).

22. Д.И.Заболотный, Т.В.Шидловская, В.В.Римар, Т.А.Шидловская. Взаимосвязь между результатами аудиометрического, электроэнцефалографического и электрокардиографического обследования у лиц, имевших контакт с радиацией спустя 10 и более лет после Чернобыльской катастрофы // Российская оториноларингология. - 2003.
- №3(6). - С. 75-79 (дисертантом здійснені клінічний нагляд, статистична обробка, участь у аналізу і розробці висновків).