Анотація до роботи:

Ківежді К.Б. Взаємозв’язок типів гемодинаміки із станом вегетативної нервової системи у здорових людей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13. – фізіологія людини і тварин. – Львівський національний університет ім. І.Франка, Львів, 2006.

Дисертацію присвячено з’ясуванню взаємозв’язку між типами гемодинаміки та показниками стану вегетативної нервової системи у здорових людей в стані спокою та при виконанні дозованих навантажень. Вперше з допомогою кореляційного аналізу досліджено взаємозв’язок статистичних та спектральних характеристик серцевого ритму з показниками центральної гемодинаміки у представників різних гемодинамічних типів. Вперше проведено дослідження реакцій автономної нервової системи на активну ортостатичну пробу та арифметичний тест в залежності від вихідного типу кровообігу. Вперше показано, що особливості гемодинамічних реакцій у представників гемодинамічних типів визначаються не тільки співвідношенням симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи в стані спокою, а головним чином - реактивністю цих відділів та активністю центрального контура регуляції серцевого ритму.

Отримані в роботі дані поглиблюють уявлення про фізіологічні механізми адаптаційних реакцій системи кровообігу до різних типів навантажень з урахуванням стану та реактивності вегетативної нервової системи. Отримано нормативні показники варіабельності серцевого ритму в стані спокою та при виконанні тестових дозованих навантажень у представників різних типів гемодинаміки, які можуть бути використані в клінічних та фізіологічних дослідженнях. Удосконалена класифікація за типами кровообігу може бути використана для уточненої діагностики передпатологічних станів у пацієнтів кардіологічного профілю, для відбору у спортивній та екстремальній медицині.

Дані про особливості змін вегетативної нервової системи під впливом різних типів навантажень у представників різних типів кровообігу з урахуванням її вихідного стану дозволяють проводити донозологічну діагностику осіб з ризиком виникнення артеріальної гіпер- та гіпотензії для проведення профілактики цих захворювань немедикаментозним шляхом.

У дисертації, відповідно до поставленої мети, вирішене актуальне наукове завдання, що стосується взаємозв’язку між типами гемодинаміки та показниками функціонального стану автономної нервової системи у здорових людей в стані спокою і при виконанні дозованих фізичних і психофізіологічних навантажень та зроблено наступні висновки:

1. Функціональний стан автономної нервової системи здорових осіб молодого віку в стані фізіологічного спокою характеризується наростанням активності парасимпатичного відділу у напрямку від вираженого гіперкінетичного до вираженого гіпокінетичного типу гемодинаміки.

2. У представників вираженого гіперкінетичного та вираженого гіпокінетичного типу гемодинаміки в стані фізіологічного спокою домінуючий вплив мають надсегментарні рівні автономної нервової системи, про що свідчать відносно високі значення енергії наднизькочастотних хвиль серцевого ритму (VLF%), які склали відповідно 55,87 ± 2,43% та 42,84 ± 3,78%.

3. При виконанні активної ортостатичної проби у осіб з вираженим гіперкінетичним типом гемодинаміки спостерігається знижена реактивність парасимпатичного відділу автономної нервової системи та зміщення її активності до надсегментарних рівнів за даними коефіцієнта реакції (Кр) та приросту індексу напруження (ІН), які склали відповідно 14,3+0,4% та 34,18 ± 5,16 ум.од.

4. У осіб з вираженим гіпокінетичним типом гемодинаміки при виконанні активної ортостатичної проби виявлено зниження реактивності симпатичної ланки з одночасним зміщенням активності до надсегментарних рівнів автономної нервової системи, про що свідчать низькі значення коефіцієнта реакції (Кр=12,4+0,3%) та значний приріст індексу напруження ( ІН= 32,49 ± 6,31 ум.од.).

5. Найбільш збалансовану реакцію на ортостатичну пробу продемонстрували представники еукінетичного типу гемодинаміки. У осіб з гіперкінетичним та гіпокінетичним типами гемодинаміки превалювала реактивність відповідно симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи.

6. Психофізіологічне навантаження при виконанні арифметичної проби призводить до суттєвого зсуву симпато-парасимпатичного балансу на користь симпатичної ланки автономної нервової системи в представників всіх типів гемодинаміки . Особливостями цього зсуву в осіб з вираженим гіпокінетичним та гіпокінетичним типами гемодинаміки є суттєве пригнічення парасимпатичного відділу з незначною активацією симпатичного відділу автономної нервової системи, а у осіб з еукінетичним, гіперкінетичним та вираженим гіперкінетичним типами гемодинаміки – суттєве підвищення активності симпатичного відділу з незначним зниженням парасимпатичного відділу автономної нервової системи.

7. Фізичне тренування, спрямоване на розвиток витривалості, оптимізує стан автономної нервової системи в осіб з вираженим гіперкінетичним типом гемодинаміки, а тренування на розвиток швидкісно-силових якостей – у представників вираженого гіпокінетичного типу гемодинаміки. Оптимізація стану автономної нервової системи полягає у зміщенні її активності від надсегментарних до периферичних ланок і підвищенні адаптаційних можливостей організму за даними показника активності регуляторних систем (ПАРС), який у осіб з вираженим гіперкінетичним типом гемодинаміки змінився з 3,23+ 0,33 до 1,87+ 0,27 (р< 0,05), а у осіб з вираженим гіпокінетичним типом гемодинаміки – з 3,14+ 0,31 до 1,77+ 0,25 (р< 0,05).

Публікації автора:

1. Савка Ю.М., Фекета В.П., Ківежді К.Б. Типологічні особливості адаптації центральної геодинаміки здорових людей до тривалих фізичних навантажень різної спрямованості // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2003. – С. 88-94.

2. Ківежді К.Б. Варіабельність серцевого ритму у здорових осіб з різним типом геодинаміки // Наукові записки Тернопільського педуніверситету, серія “Біологія”. – 2004. – № 1-2 (23).– С. 37-41.

3. Ківежді К.Б. Особливості реакції серцевого ритму на активну ортостатичну пробу у здорових осіб молодого віку в залежності від типу гемодинаміки // Науковий вісник УжНУ, серія “Біологія”.– 2004. – Вип. 15. – С. 167-171.

4. Фекета В.П., Ківежді К.Б., Гірдюк Ю.Й. Інформативність центральної гемодинаміки для оцінки впливу фізичних тренувань на серцево-судинну систему спортсменів різних спеціальностей // Експериментальна та клінічна фізіологія: Зб.наук.пр. до 100-річчя кафедри фізіології. 10-14 жовтня. – Львів. – 1995. – С. 327-329.

5. Ківежді К.Б., Фекета В.П. Стан вегетативної нервової системи здорових людей з різними типами центральної гемодинаміки // Матеріали міжнародної конференції присвяченої пам’яті професора І.В. Шостаковської. 11-12 жовтня. – Львів. – 2002. – С. 65.

6. Фекета В.П., Ківежді К.Б., Бернада В.В. Стан вегетативної регуляції серцевого ритму у здорових осіб із різними типами саморегуляції кровообігу // Архів клінічної та експериментальної медицини Донецького державного медичного університет. – 2003. – Т. 12, № 1.– С. 51-52.

7. Ківежді К.Б., Бернада В.В. Адаптаційні можливості здорових осіб з різними типами гемодинаміки за даними варіабельності серцевого ритму // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2003”. – Дніпропетровськ. – 2003. – С. 56-58.

8. Ківежді К.Б., Фекета В.П., Савка Ю.М. Типологічні особливості варіабельності серцевого ритму у здорових осіб молодого віку // 58 підсумкова конференція професорсько-викладацького складу, секція медичних наук УжНУ. – 2004.

9. Цяпець Г.Б., Ківежді К.Б, Фекета В.П. Дослідження вегетативного гомеостазу в дітей з вегетативними дисфункціями за даними кардіоінтервалографії // IV Національний конгрес патофізіологів України “Клінічна та експериментальна патологія”. – 2004. – Т. 3, № 2, Ч. 1.

10. Фекета В.П., Савка Ю.М., Ківежді К.Б . Використання показників варіабельності серцевого ритму для прогнозу ефективності розумової діяльності // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти, Донецький державний медичний університет. –2005. – Т. 1, № 1. – С. 131.

11. Ківежді К.Б. Співвідношення показників центральної гемодинаміки з станом вегетативної нервової системи у здорових осіб з різними типами саморегуляції кровообігу. // 59 підсумкова конференція професорсько-викладацького складу, секція медичних наук УжНУ.-2005.