Анотація до роботи:

Мучник А.М. Єврейський кредитно-кооперативний рух в Україні (етнополітологічний аспект ). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.05. – етнополітологія та етнодержавознавство. – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. – Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню єврейського кооперативного руху в Україні як прикладу громадської організації. Показано розвиток грошової кооперації та її роль в політичному, професійному та соціально-культурному житті єврейської громади, вплив етнічної психології та етнічної культури на характер кооперативної діяльності. Обґрунтовано природність такої діяльності серед єврейського населення, а також доведено доцільність сучасного відновлення цієї форми соціального захисту серед єврейських громад України. Здійснено аналіз мотивів фінансової закордонної допомоги єврейському общинному руху. Доведено, що в наш час без практичного втілення кооперативної форми фінансового самозахисту серед єврейського та іншого населення держава може зустрітися з серйозними проблеми у соціальній сфері.

Проведене дослідження дозволило зробити наукові висновки та сформулювати практичні рекомендації, які зводяться до наступного.

1. Природа єврейського кредитно-кооперативного руху дорадянських часів полягала в умовах капіталістичної модернізації, яка мала місце в Російській імперії, та у спричиненою соціальними змінами класовій боротьбі. Безпосередніми причинами утворення єврейських кредитних кооперативів було прагнення євреїв позбутися злиденності свого буття, особливо у „смузі осілості”, закласти підвалини свого соціального і культурного розвитку. Соціально-економічні мотиви кооперування були для єврейської громади домінуючими по відношенню до політичних. На другому місці за мотивацією були культурні питання, вирішення яких залежало від фінансових можливостей громади, збільшення яких потребувало знову таки кооперацію зусиль по акумуляції грошових ресурсів. Використання кредитних кооперативів для етногрупової мобілізації було справою інтелігенції та активістів політичних партій, які намагалися каналізувати єврейські кооперативні організації у річище загальної революційної боротьби за перетворення суспільства на соціалістичних засадах.

Безпосереднім потужним чинником розгортання єврейської кооперації в часи Російської імперії була дискримінаційна політика царського уряду щодо євреїв, яка стимулювала групову солідарність і прагнення здолати власне пригноблене становище хоча б у сфері господарської діяльності.

Намагання єврейської громади зберегти свої кредитні кооперативи із встановленням радянської влади було зумовлене потребою зберегти досягнутий рівень етнічної солідарності і забезпечити для себе належне соціально-культурне становище в умовах соціалістичної перебудови економіки. Потужним чинником збереження деякий час цих кооперативів була зарубіжна підтримка, заохочувана пропагандистськими та агітаційними акціями більшовицького режиму.

2. Двома основними джерелами – матеріальним і духовним – єврейського кооперативного руху були реалізація конкретних прагматичних інтересів засобами колективного господарювання та управління і загальнолюдські морально-етичні норми. У процесі свого розвитку він відібрав з арсеналу гуманістичних ідей і норм такі, як самодопомога, взаємодопомога, особиста відповідальність за власну долю, справедливість, чесність, соціальна відповідальність і турбота про ближнього, повага до особистості. Крім перерахованих вище етичних норм, кооперативи, як специфічні господарські підприємства, керувалися і окремими правилами і принципами організації, управління, розподілу у соціальній та інвестиційній сферах. Усі ці питання знайшли відображення у кооперативних принципах.

3. Аналіз організації і діяльності єврейських кредитних закладів показав, що у розглянутий період у межах кооперативної організації реальну перспективу мали тільки кредитні відносини трудящих класів. При цьому під трудящими класами розуміються перш за все ремісники, а почасти також і групи дрібних торговців, у яких елемент особистої праці в їхній економічній діяльності був переважаючим і у яких остання не грунтувалася на володінні капіталом.

4. Єврейські кредитні товариства кооперативної форми вирізнялися своїми специфічними рисами не тільки за економічними ознаками, а й за критеріями соціального мислення, громадської психології та суспільної регуляторної поведінки. За самою своєю суттю єврейські закони утверджували принцип корисності і потрібності господарської діяльності індивіда для загального блага общини.

Кредитний кооперативний рух в середовищі єврейської громади розкрив, з одного боку, сутність єврея як „економічної людини”, весь уклад життя якої спирався на грошові відносини, яка з дитинства оберталася серед понять „гроші”, „позичка”, „проценти”, „прибуток”. Але, з другого боку, життя єврейського населення будувалося на принципах колективної відповідальності, традиціях доброчинності та взаємодопомоги, а також релігійних канонах іудаїзму. Остання обставина суттєво сприяла тому, що ідеологія кооперації знайшла найширший відгук серед українських євреїв.

5. Доля єврейської кредитної кооперації в радянський час показала, що тоталітарна держава не терпить біля себе альтернативних форм господарювання, а тому масштаб кооперативного руху в ній значною мірою залежить від фінансової підтримки з інших країн, хоча така підтримка сприяє виникненню споживацької психології в середовищі реципієнтів. З метою більш ефективного використання ресурсів іноземних проектів слід всебічно вивчати і враховувати досвід та уроки історичного минулого, зокрема періоду НЕПу.

6. Єврейський кредитно-кооперативний досвід привніс у кооперативний рух приклад відокремлення кооперативної економічної боротьби від профспілкової. В той час, як профспілки зосереджують свої зусилля на боротьбі за підвищення реальної заробітної плати, скорочення робочого дня та інших соціальних вимогах, то кооперативи – на торговій, виробничій та просвітницькій діяльності. Водночас тісні зв’язки, солідарність та взаємодопомога між кооперативами і профспілками показали себе важливими чинниками захисту трудящими своїх соціальних інтересів. В історії єврейського кооперативного руху це ілюструється прикладами допомоги з боку кооперативів своїм членам під час страйків, видачею сім’ям страйкуючих продуктів харчування тощо.

7. Аналіз результатів єврейської кооперації доводить важливість наявності в ній справжнього кооперативного духу, чітких уявлень про зміст і завдання кооперації, її загальної ідейної основи, підпорядкування господарської діяльності етичним ідеалам.

8. Нинішній стан єврейського кредитно-кооперативного руху в Україні характеризується низькою обізнаністю єврейської громади про його потенційні можливості, браком етнічної солідарності, розрахунками більшості єврейських організацій не на власні сили, а на допомогу ззовні, тобто переважанням споживацької психології над активістською.

На підставі проведеного аналізу автором вважає сформульовано ряд рекомендацій щодо використання єврейського досвіду самофінансування, взаємодопомоги, соціального захисту в єврейських та інших етнічних громадах сучасної України.

1). Органам державної влади доцільно докласти більш активних зусиль по заохоченню єврейського кредитно-кооперативного руху як засобу подолання споживацької психології, що утвердилася в єврейських громадах. Актуальність вирішення цієї задачі постійно зростає у зв’язку з наближенням моменту, про який регулярно попереджають зарубіжні єврейські організації, коли зовнішня підтримка припиниться і без мережі кредитних кооперативів держава залишиться практично єдиним інститутом, від якого меншини очікуватимуть фінансового забезпечення своєї громадської діяльності. Натомість кооперативні організації можуть виявитися здатними вирішувати проблеми фінансового забезпечення культурного і соціального напрямку єврейської громади, допомогти громадянам відносно безболісно пристосуватися до ринкової економіки, знизивши ймовірність соціальних конфліктів та соціальної напруги.

2). Паралельно із стимулюванням та підтримкою підприємництва держава має створити умови для ефективного кооперативного самозахисту населення від недобросовісних підприємців-посередників. Необхідно збільшити бюджетні витрати на формування приватного підприємницького сектора паралельно із створенням ефективного кооперативного сектора.

3). Розгорнути систему кооперативної освіти і пропаганди ідеології кооперації, її принципів і цінностей, що випливають з релігійної традиції. Включити з цією метою до програм навчальних закладів, що діють в Україні, курс „Кредитна кооперація як елемент самофінансування етнічної та місцевої общини”.

4). Бажано, щоб держава виступила ініціатором втілення в життя ідеї етнічної кооперації як єдиного можливого засобу вирішення питань самофінансування общинного руху на сучасному етапі, почала переговори з „Джойнтом” і керівництвом єврейських установ і організацій всеукраїнського рівня з питань практичного виконання „Джойнтом” своїх статутних завдань по заохоченню самофінансування єврейських громад України.

5). Громадським організаціям єврейської меншини необхідно зосередитися на подоланні негативних установок, що утвердилися останнім часом в общинній психології українського єврейства. Особливу увагу належить зосередити на наступних задачах.

Посилити роз’яснення серед широких верств населення кооперативної природи кредитних спілок як неприбуткових громадсько-фінансових організацій, відродити втрачений народом України кооперативний дух, надихнути його кооперативною ідеєю, дати йому елементарну кооперативну освіту.

Викрити небезпеку споживацької психології, що укорінилася в часи радянської влади серед радянських євреїв і яка зорієнтована на опікування з боку або держави, або багатого благодійника, відродити традицію єврейської доброчинності як один із засобів впливу на створення фінансової бази єврейських громад України.

Заохотити зацікавленість фінансово спроможних представників єврейської меншини у зміцненні фінансової незалежності громад. Домогтися зміни сутності діяльності релігійних єврейських організацій, перетворити їх із інститутів утримування єврейських громад на осередки винятково духовного життя.

Публікації автора:

1. Мучник А.М. Єврейська грошова кооперація: історія, ідеологія, принципи та цінності. – К.: Євр. фонд. України, 2005. – 196 с.

2. Мучник А.М. Соціально-психологічні та політичні аспекти вивчення кредитної кооперації: Навч.-метод. посіб. – Полтава: ПІЄП ВМУРЛ «Україна», 2005. – 61 с.

3. Мучник А.М. Самофинансирование… Прошлое - ! Будущее – К.: Евр. фонд Украини, 2004. – 74 с.

4. Мучник А.М. Талмуд, цивільне право та суспільна мораль // Держава і право. – 2005. – № 28 – С. 668 – 675.

5. Мучник А.М. Політика радянської влади в роки НЕПу щодо єврейської сільськогосподарської кооперації // Грані. – 2004. – № 2(34). – С. 52-57.

6. Мучник А.М. Роль грошової кооперації в політичному, професійному та культурному житті євреїв України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) // Грані. – 2004. – №4(36). – С. 29-35.

7. Мучник А.М. Кредитна спілка як фінансовий кооператив і громадська організація. Питання політологічного дослідження // Грані. –2004. – №6(38). – С. 136-141.

8. Мучник А.М. До питання про діяльність перших кредитних кооперативів в країні // Грані. – 2005. – №1(39). – С. 40-42.

9. Мучник А.М. Гендерна політика і шлюбний контракт // Нова Парадигма. – 2005. – № 42 – С. 173-182.

10. Мучник А.М. Становлення єврейських сільськогосподарських товариств у роки НЕПу // Вісник Полтав. держ. агр. акад. – 2004. – №4(35). – С. 102-106.

11. Мучник А.М. Перші товариства взаємодопомоги вчителів у Росії // Імідж сучасного педагога. – 2005. – №1-2(50-51). – С. 75-78.

12. Мучник А.М. Становление еврейской сельскохозяйственной кооперации в годы НЕПа // Истоки. Тарбут Лаам. – 2005. – №15. – С. 119-124.

13. Мучник А.М. Раввин С.Швабахер – отец российской кредитной кооперации // Истоки. Тарбут Лаам. – 2002. – №11. – С. 60-70.

14. Мучник А.М. Из истории еврейского кредитно-кооперативного движения // Истоки. Тарбут Лаам. – 2001. – №8. – С. 93-109.

15. Мучник А.М. Політика єврейської кредитної кооперації землеробських колоній в роки НЕПу // Єврейський світ. – Київ, 2004. – С. 112-120.

16. Мучник А. Евреи в кредитной кооперации // Єврейська історія та культура кінця ХІХ – початку ХХ століття: Зб. наук. пр. Міжнародної наукової конференції (28 – 30 серпня 2002 р.). – Київ: Інститут юдаїки, 2003. – С. 334-344.

17. Мучник А. Раввин С.Швабахер – отец российской кредитной кооперации // Материалы Десятой ежегодной международной междисциплинарной конференции по иудаике (28 – 30 января 2003 г.). – Москва: Сэфер, 2003. – С. 23-31.

18. Мучник А. Становлення єврейської сільськогосподарської кооперації в роки НЕПу // Доля єврейських громад Центральної та Східної Європи в першій половині ХХ століття: Зб. наук пр. Міжнародної наукової конференції (26 -28 серпня 2003 р.). – Київ: Інститут юдаїки, – 2004. – С. 157-165.

19. Мучник А. Роль грошової кооперації в політичному, професійному та культурному житті євреїв України // Єврейське краєзнавство та колекціонування: Зб. наук пр. Міжнародної наукової конференції (24 – 26 серпня 2004 р.). – Київ: Інститут юдаїки, 2005. – С. 127-135.

20. Мучник А. Евреи Одессы и кредитная кооперация // Одесса и єврейская цивилизация: Материалы 2-ой международной научной конференции (10 – 12 ноября 2003 г.). – Одеса: Мигдаль - 2004. – С. 26-36.