Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Політичні науки / Політичні проблеми міжнародних відносин і глобального розвитку


70. Полтораков Олексій Юрійович. Європейська політична інтеграція в сучасній цивілізаційній системі: дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Полтораков О.Ю. Європейська політична інтеграція в сучасній цивілізаційній системі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04 - політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - Київ, 2004.

В дисертаційній роботі використовується цивілізаційний підхід в аналізі політичних питань європейської інтеграції. Ці питання не можна розглядати у відриві від процесу розвитку Новоєвропейсько-Північноамериканської цивілізації і "європейської ідеї". Ця ідея ґрунтується на цивілізаційній єдності та проходить скрізь історію Європи. Національні держави поєднуються європейською ідентичністю та спільними цінностями. Останнє розширення ЄС та НАТО з точки зору цивілізаційного підходу є закономірністю.

НАТО можна вважати елементом системи з функціями воєнно-політичного співробітництва в загальноцивілізаційному вимірі, а ЄС - в рамках європейської складової цивілізації.

Невідповідність цивілізаційної ідентичності бажанню стати членом міжнародної організації, яка відповідає за політичне співробітництво на просторі певної цивілізації спостерігається у відносинах ЄС з Туреччиною та, частково, з Росією та Україною.

1. Попри те, що в сучасному світі можна нарахувати десятки інтеграційних об'єднань з різним ступенем інтенсивності взаємодії, тільки Європейський Союз є унікальним прикладом втілення глибоких процесів інтеграції, які призвели до перерозподілу владних повноважень на різних ступенях політичної відповідальності. ЄС, який пройшов усі логічні етапи інтеграції, є моделлю глибокого взаємопроникнення політичних і економічних систем держав-членів. Сучасний етап європейського будівництва створює організаційні рамки для зародження і становлення нового етапу розвитку Новоєвропейської цивілізації, що знаходить втілення в формуванні "нової редакції" "європейської ідеї".

2. У різні часи ідею об'єднання Європи прагнули практично реалізувати імператори і диктатори, однак її успішне втілення стало можливим лише за умов використання демократичних методів та підходів. Паралельно ідея європейської єдності теоретично розроблялася і відстоювалася в працях філософів, знайшла втілення в художній літературі і духовній спадщині. Вона ґрунтується на принципах безсумнівної культурної та цивілізаційної спорідненості та єдності європейців і проходить скрізь всю історію європейських народів. В їхній суспільній свідомості простежується почуття "європейської ідентичності", яке базується на основі глибоко вкорінених спільних "європейських цінностей".

3. Використання в політичному дискурсі категорій "європейської ідентичності" і "європейських цінностей" показує, що цивілізаційний елемент є перманентно присутнім у відносинах європейських та низки інших країн як з ЄС, так і з НАТО. Останні фази розширення ЄС та НАТО на Центральну і Східну Європу з точки зору цивілізаційного підходу варто розцінювати як закономірний етап повернення народів цих країн у єдину європейську "родину". Проте варто зазначити, що останнім часом спостерігається значне посилення уваги до цілеспрямованої пропаганди "спільних європейських цілей та цінностей". Це знаходить втілення в освіті, офіційній пропаганді, відзначенні спільних свят, спрямуванні наукових досліджень, тощо. Таким чином, "європейська ідея", яка активно пропагується й поза межами ЄС, зокрема в країнах-кандидатах, має ширші просторові межі поширення в порівнянні з економіко-бюрократичними механізмами Європейського Союзу. Водночас воєнно-політичні структури та механізми ЄС, а також участь держав-членів у спільних воєнно-політичних та воєнних програмах є і досі елементом, який визначається згодою держав-членів, сформульованою на національно-державному рівні. Ця сфера має найвужче поширення порівняно з гуманітарно-цивілізаційною ("європейська ідея") та сферою економічної та політичної інтеграції (на рівні Європейських Співтовариств), яка визнається як базовий елемент взаємодії країн-членів інтеграційного угруповання. Таким чином, головна тенденція на рівні "чистого експерименту" полягає в співпадінні членства в НАТО і ЄС, яке означало б рівномірність поширення цивілізаційної спільноти з чинними інституційними механізмами. Однак на практиці спостерігається відмінність позицій низки середніх та малих держав, які поділяють спільні європейські цінності, проте беруть обмежену участь або повністю уникають участі у воєнно-політичних і воєнних програмах. Проте ця автономність поведінки окремих держав-членів західноєвропейських інституцій істотно не впливає на загальний перебіг інтеграційних процесів.

4. Цивілізаційний підхід дозволяє глибше зрозуміти загальні особливості європейської та трансатлантичної політики держав Західної Європи. Виходячи з методології цивілізаційної теорії С.Хантінгтона, а також цивілізаційної концепції Ю.Пахомова, Ю.Павленка та С.Кримського, активна зовнішня політика Німеччини та Франції зумовлена "серцевим" становищем цих держав у Західній Європі (зокрема спорідненість підходів цих країн до європейських та глобальних проблем в 2003 р. призвела навіть до появи ініціативи об’єднання Франції та ФРН у єдину державу). Така провідна роль Франції та Німеччини пояснює їх активну європейську політику та статус "держав-локомотивів" європейської інтеграції. Саме ці країни разом з багатьма пізнішими членами ЄС із числа малих та середніх держав є найбільшими протагоністами "європейської ідеї". Відтак можна прогнозувати, що саме Франція та ФРН здійснюватимуть найбільш активний інституціональний вплив на посилення цивілізаційної однорідності в рамках Європейського Союзу. Обережну політику Великої Британії та її особливі відносини з США значною мірою можна пояснити тим, що вона завжди відносилася до периферії Новоєвропейської цивілізації (причому не тільки географічно), а з іншого - слугувала провідною ланкою трансатлантичних зв’язків у загальноцивілізаційному вимірі.

5. В сфері воєнно-політичного співробітництва, НАТО як міжнародну воєнно-політичну організацію можна вважати структурним уособленням системи, на яку покладено функції воєнно-політичного співробітництва в загальному вимірі Новоєвропейсько-Північноамериканської цивілізації, тоді як ЄС виконує функції ключового органу воєнно-політичного співробітництва в рамках європейської складової Новоєвропейсько-Північноамериканської цивілізації.

6. Невідповідність "цивілізаційної ідентичності" та членства в міжнародній організації, яка відповідає за воєнно-політичне співробітництво на просторі певної цивілізації, ілюструє досвід Туреччини - члена НАТО і кандидата в члени ЄС. Саме невідповідність "європейській ідентичності" є чинником, який ускладнює відносини Туреччини з ЄС та, частково, з НАТО. Подібна ситуація частково спостерігається і у відносинах Росії та України з країнами та міжнародними політичними організаціями євроатлантичного простору.

Публікації автора:

1. Мингазутдінов І.О., Полтораков О.Ю. Феномен "етнічної мобілізації" та його наслідки для Західної Європи // Вісник Київського університету ім. Тараса Шевченка. Сер.: Міжнародні відносини. - 1998. - № 10. - С. 4-8. (Авт.внесок - 0,3 д.а.)

2. Полтораков О.Ю. Україна і європейська безпека: проблема національно-державної самоідентифікації // Історичні і політологічні дослідження. - Донецьк: Видання Донецького національного ун-ту, історичний факультет, 2001. - № 3 (7). - С. 194-196.

3. Полтораков О.Ю. Військово-політична складова західноєвропейської інтеграції: досвід та уроки 1990-х років // Дослідження світової політики. Зб. наук. пр. - К.: Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2002. - Вип. 20. - С. 147-154.

4. Полтораков О.Ю. Європейська інтеграція як чинник формування системи європейської безпеки // Дослідження світової політики. Зб. наук. пр. - К.: Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2003. - Вип. 25. - С. 167-179.

5. Donaj L., Poltorakow O. Perspektiwy aktiwaizaciji "punktow zapalnych" na Ukrainie // Rocznik wschodni. - Rzeszow-Krakow, 2003. - № 9. - C. 103-112. (Авт.внесок - 0,4 д.а.)

6. Полтораков А.Ю. Проблема стратегического партнерства государств // Тезисы докладов 2-ой международной конференции молодых ученых и студентов "Актуальные проблемы современной науки". Гуманитарные науки. Часть 7. - Самара: СамГТУ, 2001. - С.73.

7. Полтораков А. Ю. Украина - Россия - ЕС: военно-политические аспекты европейской интеграции // Россия и Европейский союз в большой Европе: новые возможности и старые барьеры. Материалы международной научной конференции, 20-21 сентября 2002 г. / Под ред. В. Е. Морозова. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2003. - С. 179-182. (Библиотека европейских исследований. Вып.13).

8. Poltorakov О. NATO: the new dimension of security // Materials of 8th International Student Conference "Economics for Ecology". Sumy, Ukraine, May 3-8, 2001 - Суми: Вид-во СумДУ, 2001. - P. 52-53.

9. Poltorakov O. Ecological Terrorism and Its Threats to European Security // Materials of 9th International Student Conference "Economics for Ecology". Sumy, Ukraine, May 9-13, 2002 - Суми: Вид-во СумДУ, 2002. - P. 102-104.