Анотація до роботи:

Мохамед Рушді Мостафа М. Аль-Нахаля. Ішемія міокарда у хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію та її медикаментозна корекція. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. – кардіологія. – Запорізький державний медичний університет МОЗ України, Запоріжжя, 2004.

Дисертація присвячена вивченню провідних патогенетичних механізмів та факторів, які сприяють розвитку ішемії міокарда у хворих на ГКМП та опрацюванню схем медикаментозної антиішемічної терапії. Обстежено 60 хворих на ГКМП, 20 хворих на есенціальну гіпертонію, ускладнену розвитком гіпертензивного серця та 20 осіб без клініко-інструментальних ознак захворювання серця.

Встановлена висока росповсюдженість ішемії міокарда у хворих на ГКМП, тяжкість якої суттєво не залежала від ступеню виразності гіпертрофії, її локалізації, гемодинамічного варіанта захворювання, показників діастолічної функції, а корелювала з показниками варіабельності серцевого ритму, частотою серцевих скорочень та хвилинним об'ємом серця. Доведено, що у хворих на ГКМП значно знижена ВРС, як за рахунок парасимпатичного, так і симпатичного компонента, при цьому зберігається превалювання останнього. Показано, що ГКМП притаманні значні порушення тромбоцитарного гемостазу зі зростанням АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів і пригнічення адреналін-індукованої, комбінована терапія аспірином та локреном сприяє нормалізації змін.

Встановлено, що бета-блокатор локрен забезпечує антиішемічний ефект у 73% хворих на ГКМП, проте при проведенні антиішемічної терапії слід уникати значного уповільнення серцевих скорочень: це супроводжується погіршенням стану хворого і поглибленням ішемії міокарда.

1. На підставі поглибленого вивчення можливих патогенетичних механізмів ішемії міокарда у хворих на ГКМП встановлено, що клінічне протікання гіпертрофічної кардіоміопатії характеризується наявністю ішемії міокарду, у розвитку якої провідне місце займає зниження ЧСС та хвилинного об'єму серця, що зумовлює необхідність індивідуального дозування бета-блокаторів при лікуванні цієї категорії хворих.

2. У хворих на ГКМП відзначається суттєве зниження варіабельності серцевого ритму (P<0.05) за рахунок як симпатичного, так і парасимпатичного компонентів, про що свідчить низький рівень rMSSD [з обструкцією на 21% (31,5±5,69) ; без обструкції на 61,4% (31,5±2,4)] , PNN50% [з обструкцією на 74% (5,75±1,11) )], HF [з обструкцією на 41% (366,5±85,55); без обструкції на 43% (331,75±47,5)] , LF [з обструкцією на 35% (769,25±129); без обструкції на 35% (769,15±129)] протягом доби, та в активний і пасивний періоди. Ступінь пригнічення парасимпатичного відділу нервової системи у хворих на ГКМП превалює над пригніченням симпатичного, що підтверджується підвищенням співвідношення LF/HF (2,4±0,1) як протягом дня, так і вночі.

3. Доведена наявність зв'язку між динамікою показників ВРС та антиішемічною ефективністю терапії – зростання варіабельності ритму серця супроводжується зменшенням ознак ішемії за даними добового моніторування ЕКГ.

4. У хворих на ГКМП відзначаються статистично достовірне порушення агрегаційних властивостей тромбоцитів: підвищення АДФ- індукованої агрегації у 5 разів (74,8±1,2) та зниження адреналін-індукованої агрегації тромбоцитів на 21% (53,9±5,5). Призначення аспірину сприяє покращанню агрегатограми, проте нормалізація її спостерігається лише за умови комбінованої терапії (аспірин + локрен).

5. Комбіноване призначення бета-блокаторів та препаратів, які пригнічують вплив ангіотензину ІІ [інгібітори АПФ (при необструктивній формі) та антагоністів рецепторів до ангіотензину ІІ] забезпечує більш виразний вплив на ішемію міокарда, в порівнянні з монотерапією бета-блокаторами та сприяє покращанню ехокардіографічних показників. Найбільш суттєва динаміка спостерігається при комбінації бета-блокаторів з сартанами.

6. Використання локрену в лікуванні хворих на ГКМП має антиішемічний вплив у 73% хворих та сприяє покращанню показників варіабельності ритму серця. Відзначається достовірне зниження сумарної тривалості та площі ішемії міокарду і підвищення активності показників парасимпатичної та симпатичної активності нервової системи. Зростання парасимпатичного компонента найбільш відчутне у хворих без обструкції виносного тракту лівого шлуночка.

7. Вибір дози бета-блокатора в лікуванні хворих на ГКМП необхідно проводити індивідуально, з оцінкою впливу препарату на частоту скорочень серця і хвилинний об'єм, оскільки значне зменшення останнього не тільки знижує ефективність терапії, але й може посилювати ішемію міокарда.

Публікації автора:

1. В.И. Целуйко, О.С. Ковалевская, И.Г. Крайз, И.А. Литвинова, Мухамед Аль-Нахала. Ишемия миокарда у больных гипертрофической кардиомиопатией и ее медикаментозная коррекция // Серце і судини.- 2003.- № 1- С. 55-59.

Автор самостійно проводив підбір, клінічне обстеження, лікування частини хворих, статистичну обробку отриманих даних, брав участь в обговоренні результатів.

2. В.И. Целуйко, И.А. Литвинова, К.Ю. Киношенко, Мухамед Аль-Нахала. Состояние диостолической функции у больных гипертрофической кардиомиопатией // Междунар. мед. журн. - 2003.-№3.-С. 18-21.

Автором проведене клінічне обстеження частини хворих, проведена статистична обробка результатів дослідження.

3. В.И. Целуйко, К.Ю. Киношенко, И.А. Литвинова, Мохамед Аль-Нахала. Комбинированная терапия Сартанами и Бета-блокаторами у больных гипертрофической кардиомиопатией // Медицина сегодня и завтра. - 2004.- № 1.- С. 115-119.

Дисертант самостійно забезпечував підбір та клінічне обстеження хворих, аналізував отримані дані, проводив статистичну обробку матеріалу, формулював висновки.

4. В.И. Целуйко, Аль-Нахала Мухамед, И.А. Литвинова, К.Ю. Киношенко. Применение бетаксолола при лечении больных с гипертрофической кардиомиопатией // Укр. кардіол. журн.- 2004.- №1.- С. 106-110.

Автором проведене клінічне обстеження частини хворих, проведена статистична обробка результатів дослідження.

5. В.И. Целуйко, Аль-Нахала Мохамед Рушди. Агрегационные свойства тромбоцитов у больных гипертрофической кардиомиопатией // Проблеми медичної науки та освіти. – 2004 - № 3 – С. 21-24.

Дисертант самостійно забезпечував підбір та клінічне обстеження хворих, провів статистичну обробку результатів дослідження, брав участь в обговоренні результатів.

6. В.И. Целуйко, Мухамед Аль-Нахала, О.В. Радченко. Вариабельность ритма сердца у больных гипертрофической кардиомиопатией // Запорож. мед. журн.– 2004 - № 6 – С. 28-32.

Дисертант самостійно забезпечував підбір та клінічне обстеження хворих, провів статистичну обробку результатів дослідження, брав участь в обговоренні результатів.

7. В.И. Целуйко, И.А. Литвинова, Аль-Нахала Мухамед, О.С. Ковалевская. Лечение гипертрофической кардиомиопатии // Матеріали наукових праць Укр. наук.-практ. конф. "Сучасні аспекти клініки, діагностики та лікування серцевої недостатності" –Запоріжжя,2003.-С. 198.