У дисертації вирішена задача ідентифікації ролі і місця економічної безпеки у зміцненні могутності держави, виявлення особливостей забезпечення економічної безпеки в умовах трансформаційних змін і глобалізації. Проведене дослідження дозволяє сформулювати наступні висновки, які мають теоретичне і практичне значення для забезпечення економічної безпеки держави, досягнення стійких соціальних, економічних і зовнішньоекономічних характеристик її розвитку: 1. В сучасних умовах економічна безпека є основною визначальною характеристикою економічної могутності держави, умовою прогресивної трансформації і розвитку економічної системи, яка визначає здатність підтримувати послідовну реалізацію суспільних потреб та національних інтересів, стійку дієздатність господарських суб’єктів, спрямовану на покращення загального добробуту населення. 2. Аналіз існуючих теоретичних підходів до методології створення системного категоріального апарату, еволюція наукових підходів показує, що існують різні підходи щодо визначення економічної безпеки держави. Запропоноване визначення економічної безпеки держави як інтегральної категорії, що дозволяє розкрити особливості її стану в транзитивній економіці у вигляді системної сукупності негативних чинників, розв’язання яких вимагає використання комплексу дій інституційного та організаційно нормативно-правового, економічного характеру, та включає заходи протидії внутрішнім та зовнішнім загрозам з метою реалізації національних економічних інтересів. 3. Розроблено механізм визначення стану і рівня економічної безпеки держави основу якого складає система оцінки головних параметрів економічної безпеки, зведених в інтегральний показник, який відображає значення його складових показників – індикаторів та їх граничних рівнів. Найбільш вагомими показниками існуючих та потенційних загроз визначено рівень видатків на наукові розробки та інвестиційної діяльності. 4. Аналіз загроз економічній безпеці свідчить про те, що найбільшу небезпеку для України становлять внутрішні загрози в зіставленні з зовнішніми. Найбільш небезпечними є спад виробництва та зниження його технічного рівня, зростання соціальної напруги, надмірне майнове розшарування населення, існування значної тіньової економіки, низький платоспроможний попит населення, низький рівень інвестиційної активності. До основних зовнішніх загроз відносяться: імпортна залежність з багатьох видів продукції, включаючи стратегічні товари, енергоносії, нераціональна структура експорту; некерований відтік за кордон інтелектуальних та трудових ресурсів. 5. Розроблено інституційні засади забезпечення економічної безпеки та доведено, що за даних умов функціонування основних економічних інституцій необхідно видозмінювати відносини власності, що сприяло б забезпеченню спільної мети. Поглиблення конкурентних економічних відносин повинно поєднуватися з ефективним розвитком державної форми власності, функціонування якої здатно активізувати інноваційно-інвестиційні процеси і стабілізувати соціальну сферу. Необхідно здійснити наукову експертизу всіх раніше виданих нормативно-правових актів щодо регулювання відносин власності на предмет відповідності їх вимогам економічної безпеки. 6. На основі оцінки нинішньої ситуації в Україні доведено, що подолання критичної межі зниження інвестиційної активності доцільно здійснювати за рахунок: зниження ставки за кредити; зменшення податкового тягара на фонд оплати праці; підвищення рівня монетизації; запровадження процедури отримання дозволів в “одному офісі” та справляння податків до одного центру; поглиблення інноваційної спрямованості інвестиційної діяльності. 7. Доведено, що досягнення послідовного та стійкого зростання показників, які характеризують рівень споживання населення та соціальних послуг є необхідною результативною умовою на сучасному етапі розвитку економіки та в майбутньому, але з поступовим нарощуванням інвестиційної активності в короткостроковому та особливо у довгостроковому періоді. 8. Забезпечення інституційних умов економічної безпеки держави вимагає створення міжгалузевого органу, відповідального за координацію діяльності в галузі збалансованого розвитку. Сформульовано пропозиції щодо розроблення системи програмних і прогнозних документів збалансованого розвитку, проводження регулярних заходів з професійного аналізу урядової політики, зокрема вивчення можливих наслідків альтернативних рішень у короткостроковій та довгостроковій перспективі. 9. Доведено, що головним напрямом забезпечення економічної безпеки держави є підвищення конкурентоспроможності національної економіки завдяки випереджаючому підвищенню продуктивності праці, поліпшенню організаційної та технологічної структури вітчизняної економіки. Підвищення конкурентоспроможності економіки, а отже – зміцнення економічної безпеки держави, потребуватиме поетапної зміни переважної сировинно-експортної структури економіки, переорієнтації інвестиційних потоків на інноваційну сферу, впровадженню високих технологій, формування в Україні основних засад інноваційної моделі розвитку та економіки знань. 10. Обгрунтовано, що рух України шляхом інтеграції має обов’язково кореспондуватися із сучасними глобальними процесами, враховувати їхні основні тенденції, позитивні сторони та суперечності, а державі залишати монополію на зовнішню торгівлю в галузях, що забезпечують національній економіці конкурентоспроможність і стійкість, водночас вживати патерналістські і протекціоналістські заходи, спрямовані на допомогу приватному сектору вистояти у світовому конкурентному просторі і нарощувати економічну могутність держави. | 