В дисертаційному дослідженні подано теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання щодо забезпечення соціально-економічного розвитку регіону на основі використання програмно-цільового методу. Результати дисертаційного дослідження дали змогу зробити висновки теоретичного і науково-практичного спрямування, основними з яких є наступні: 1. На підставі дослідження взаємозв’язків основних структурних елементів регіону обґрунтовано критерії виділення території в регіони. До таких критеріїв віднесено: відтворювальні процеси, економічне районування та адміністративно-територіальний поділ. Запропоновано доповнити цю класифікацію такою ознакою, як проблемне районування, що дозволить виділити депресивні регіони, відсталі регіони та регіони авангардного типу. 2. Уточнено елемент понятійного апарату теорії регіональної економіки. Поняття «регіон» запропоновано розглядати як соціально-економічну підсистему суспільного комплексу країни, що наділена всіма ознаками цілісної системи, які необхідно враховувати при розробці механізмів і інструментів державного управління. При цьому, «регіон» є самостійною адміністративною одиницею із специфічними проявами стадій відтворювання, особливостями протікання соціальних та економічних процесів, що зумовлює необхідність дослідження закономірностей регіональних відтворювальних процесів і розробки механізму управління ними. Розроблена структурна модель регіону, що відображає основні пропорції і взаємозв'язки в його соціально-економічному розвитку. 3. Розкрито сутність механізму управління соціально-економічним розвитком регіону як впорядкованої сукупності інституційних установок, що забезпечують суб'єктам господарювання досягнення прогнозних результатів розвитку. До елементів механізму управління розвитком регіону віднесені: система прогнозно-програмних документів; форми управління – організаційно-управлінські структури; методи управління – інструментарій, що включає способи, важелі, технології процесів досягнення поставленої мети. Проведена класифікація прогнозно-програмних документів, сформульовані основні вимоги, що пред'являються до нової системи прогнозно-програмних документів. 4. Узагальнивши різні підходи щодо трактування суті програмно-цільового методу, визначено, що він являє собою систему елементів механізму регіонального управління, який спрямований на реалізацію довгострокових цілей соціально-економічного розвитку країни, її регіонів, міст та районів на основі ефективного використання наявних ресурсів та узгодження інтересів суб’єктів підприємництва всіх форм власності. Логіка програмно-цільового методу базується на реалізації чіткої послідовності досягнення результату через взаємозв’язок: мета/ціль – ресурси – організація – рішення (реалізація). 5. Досліджено властивості, ознаки, характерні риси програмно-цільового методу і обгрунтовано вибір його використання як основного в проблемно-орієнтованому управлінні. Розроблена багатостадійна схема використовування програмно-цільового методу – сукупність взаємозв'язаних і взаємообумовлених процедур проблемно-орієнтованого управління. 6. Розкрито сутність основних пердумов соціально-економічного розвитку АР Крим у цілому та в розрізі її адміністративно-теріторіальних одиниць на підставі інтегральної оцінки рівня їх регіонального розвитку. На основі виявлених пропорцій регіонального відтворювального процесу розроблено модель оцінки рівнів диференціації розвитку регіонів, яка дозволила виділити регіони-лідери і аутсайдери в АР Крим. Проведені розрахунки дозволили обгрунтувати зміни в механізмі перерозподілу фінансових ресурсів та прийняття управлінських рішень на регіональному рівні, диференційований підхід щодо організації регіонального управління в масштабах республіки. 7. Одержали подальший розвиток методичні основи програмно-цільового управління в частині розробки методичних рекомендацій по складанню програмно-цільових і прогнозних документів на рівні регіонів, районів і міст з урахуванням специфіки організації їх місцевого самоврядування. 8. Розроблено організаційну модель координаційного центру щодо формування і реалізації цільових програм. Організація такого центру дозволить уникнути неузгодженості в цільових програмах, що розробляються і реалізуються на різних рівнях ієрархії, упорядкувати фінансування регіональних програм, контролювати ефективність і результативність їх виконання. 9. Запропоновані шляхи щодо вдосконалення інформаційного забезпечення процесу програмно-цільового управління соціально-економічним розвитком регіону шляхом розробки паспорту адміністративно-територіального утворення, який дозволить отримати дотаткові статистичні відомості за територіальними утвореннями, інформаційно забезпечить регулювання та цільове програмне управління соціально-економічним розвитком регіону. |