Анотація до роботи:

Семененко В.П. Загартування в фізкультурно-оздоровчій роботі з молодшими школярами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2005.

У дисертації розглядається проблема ефективного використання процедур, що загартовують, у процесі фізичного виховання та фізкультурно – оздоровчої роботи з молодшими школярами, які мають різний рівень фізичного стану.

У дисертації представлені результати досліджень з оцінки фізичного розвитку, типу статури, функціонального стану основних систем організму, фізичної підготовленості і працездатності, а також реакції функціональних систем організму молодших школярів на одноразове застосування процедур, що загартовують. Терморегуляційні реакції оцінювалися за динамікою діапазонів температури шкіри в п'яти зонах виміру за методикою М.А. Бутова (1984).

На підставі педагогічних та функціональних досліджень дітей молодшого шкільного віку при використанні у якості процедури, що загартовують, сауну, заняття аквааеробікою, комфортну процедуру (заняття аквааеробікою – сауну) і контрастну процедуру (сауна – холодний аквабасейн), виявлена пряма залежність між рівнем фізичного стану молодших школярів і ступенем загартованості їх організму за показниками термометрії в локальних зонах виміру.

1. Аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження свідчить про фрагментарне висвітлення питань, що стосуються характеру адаптаційних змін організму молодших школярів як до холодових, так і теплових загартовуючих процедур. Для оцінки ефективності процедур, що загартовують, спрямованих на підвищення загальної резистентності організму до застудних та інших захворювань, необхідне подальше вивчення характеру адаптаційних реакцій з боку кардіо-респіраторної системи і системи терморегуляції організму дітей.

2. В результаті проведених досліджень підтверджені дані літератури про те, що в організмі молодших школярів зі збільшенням віку від 7 до 10 років знижуються значення діапазону розкиду температури шкіри в локальних зонах виміру (р < 0,05), що свідчить про більш інтенсивне зростання реактивності терморегуляторних процесів, їх економічності, цілеспрямованості, ніж у попередніх вікових періодах.

3. На підставі дослідження впливу одноразових процедур загартування на організм молодших школярів з різним рівнем фізичного стану виявлена пряма залежність між рівнями фізичного стану і ступенем загартованості за показниками термометрії. З мірою підвищення рівня фізичного стану діапазон розкиду температури шкіри в локальних зонах виміру наближається до нейтрального рівня, що свідчить про послідовне підвищення стійкості організму молодших школярів до перепадів температури довкілля.

4. Результати констатуючого експерименту свідчать про те, що оздоровча ефективність різних форм загартування залежить від початкового рівня фізичного стану. З підвищенням рівня фізичного стану зменшується індивідуальний діапазон розкиду температури шкіри в зонах виміру під впливом перепадів температурних режимів. Чим вищий рівень фізичного стану у молодшому шкільному віці, тим легше функціональні системи організму, включаючи систему терморегуляції, адаптуються до загартовуючих процедур.

5. До комфортних перепадів температури в сауні при одноразових процедурах краще адаптуються кардіо-респіраторна система і система терморегуляцій організму школярів з низьким і нижче середнього рівнями фізичного стану; до комплексних процедур (сауна – аквабасейн) легше адаптується організм дітей із середнім і вище середнього рівнями фізичного стану, про що свідчить достовірне (p < 0,05) зниження значень ЧСС_сп, ЧД, індексів Руф’є і Робінсона, а також звуження діапазону перепаду температури шкіри в локальних зонах виміру.

6. Оздоровчий ефект, досягнутий в результаті кумулятивної адаптації організму молодших школярів за 6-ти місячний курс перетворюючого експерименту, незалежно від використовуваних форм загартування виразився у зниженні кількості захворювань і підвищенні рівня їхнього фізичного стану: 57,5% перейшли до більш високого рівня фізичного стану; 26,6% – підвищили бальну оцінку, наблизившись до більш високого рівня фізичного стану; 15,9% – не змінили рівень фізичного стану, не дивлячись на те, що 10,6% з них перенесли грип під час епідемії.

7. Нами визначено, що найбільш ефективним для дітей з низьким рівнем фізичного стану, за даними наших досліджень є теплова процедура в сауні (де перепади температур у приміщенні від 27⁰С до 80⁰С), і комплексна комфортна процедура (аквааеробіка (26–27⁰С) – сауна (80⁰С)), використання яких протягом перетворюючого експерименту сприяло підвищенню фізичного стану 10,5% дітей з низького рівня до середнього. Для школярів з нижче середнього і середнім рівнями фізичного стану найбільш ефективними були комплексні контрастна (сауна – холодний аквабасейн (19–20⁰С)) і комфортна процедури. Для школярів з вище середнього рівнем фізичного стану комплексна комфортна процедура дозволила підвищити рівень фізичного стану до високого рівня.

8. В експериментальних групах дітей у порівнянні з контрольними достовірно (p < 0,05) поліпшились результати в тестах на витривалість. Отже, використання процедур загартування за принципом перехресної адаптації (неспецифічної резистентності) сприяло підвищенню рівня аеробних здібностей дітей, особливо в групі дітей, які використовували комфортну процедуру (аквааеробіка – сауна).

9. Результати перетворюючого експерименту дозволили обґрунтувати та розробити практичні рекомендації з використання найбільш ефективних форм загартування, що забезпечують адекватну адаптацію організму молодших школярів з різним рівнем фізичного стану до перепадів температурних режимів, що підтверджується прогресуючою (p < 0,05) динамікою значень показників кардіо-респіраторної системи і системи терморегуляції.

Подальші дослідження будуть присвячені удосконаленню методики використання загартовуючих процедур з метою зміцнення здоров'я, підвищення опірності дитячого організму, який росте і розвивається, до різких перепадів температурних режимів довкілля і профілактики частих респіраторних захворювань залежно від адаптаційних можливостей організму молодших школярів.

Публікації автора:

1. Семененко В.П. Обґрунтування ефективності гартувальних процедур для дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем фізичного стану // Молода спортивна наука України: Збірник наукових статей з галузі фізичної культури та спорту. – Львів: ЛДІФК, 2005. – Вип. №9, Т. 4. – С. 13-16.

2. Семененко В.П. Дослідження впливу окремих і комплексних процедур загартовування на здоров'я молодших школярів // Молода спортивна наука України: Збірник наукових статей з галузі фізичної культури та спорту. – Львів: ЛДІФК, 2004. – Вип. №8, Т. 2. – С. 319-323.

3. Семененко В.П. Реакція кардіо – респіраторної системи дітей молодшого шкільного віку на процедури загартування в сауні і басейні // Молода спортивна наука України: Збірник наукових статей з галузі фізичної культури та спорту. – Львів: ЛДІФК, 2003. – Вип. №7, Т. 3. – С. 390-393.

4. Семененко В.П. Терміновий ефект від використання окремих процедур загартування організму молодших школярів (за даними термометрії) // Фізична культура, спорт і реабілітація в закладах освіти: Зб. наукових праць. – Рівне: РДГУ, 2002. – Вип. 1. – С. 112-115.

5. Семененко В.П. Адаптація засобами фізичного виховання молодших школярів до змін температурних режимів довкілля // Молода спортивна наука України: Збірник наукових статей з галузі фізичної культури та спорту. – Львів: ЛДІФК, 2001. – Вип. №5. – С. 98-100.

6. Семененко В.П. Показатели кардио-респираторной системы и терморегуляции организма младших школьников с ослабленным здоровьем // Материалы II научно-практической конференции студентов V курса университета. – Киев: Олимпийская литература, 1999. – С. 108-112.

7. Давиденко Е.В., Семененко В.П. Методы повышения адаптации организма младших школьников к резким перепадам температурных режимов // Четвертий міжнародний науковий конгрес “Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації.” – Київ: Олімпійська література, 2000. – С. 359. Внесок здобувача полягає в проведенні педагогічних досліджень і написанні положень тез.

8. Давиденко Е.В., Семененко В.П. Эффективность использования средств закаливания в младшей школьном возрасте //Физическое воспитание студентом творческих специальностей: Сб. науч. труд. Под ред. Ермакова С.С. – Харьков: ХХПИ, 2001. – №3. – С. 41-46. Внесок здобувача полягає в аналізі та узагальненні даних спеціальної літератури, в проведенні власних експериментальних досліджень і інтерпретації отриманих результатів.

9. Давиденко Е.В., Семененко В.П. Влияние занятий аквааэробикой на кардио-респираторную систему младших школьников // VIII Междунар. научн. конгресс “Современный Олимпийский спорт и спорт для всех”. – Алматы, 2004. – Т. 2. – С. 355-357. Внесок здобувача полягає в узагальненні результатів експериментальних досліджень і підготовки тез до публікації.

10. Давиденко Е.В., Семененко В.П. Закаливание как фактор здорового образа жизни школьника // Первый международный научный конгресс «Спорт и здоровье». – Санкт-Петербург, 2003. – Т. 1. – С. 203-204. Внесок здобувача полягає в аналізі даних спеціальної літератури та узагальнені даних власних експериментальних досліджень і підготовки тез до публікації.

11. Давиденко О.В., Семененко В.П. Термінова реакція організму молодших школярів на різкі перепади температури навколишнього середовища при проведенні процедур, які загартовують // Актуальні проблеми розвитку руху “Спорт для всіх” у контексті європейської інтеграції України: Матеріали міжнар. науч.-практ. конф. – Тернопіль, 2004. – С. 264-267. Внесок здобувача полягає в проведенні педагогічних досліджень і написанні основних положень статті.

12. Давиденко О.В., Семененко В.П., Фандікова Л.О. Основи програмування фізкультурно-оздоровчих занять з дитячим контингентом. – Тернопіль: Астон, 2003. – 144 с. Внесок здобувача полягає в аналізі та узагальненні даних спеціальної літератури, відображення їх в загальних положеннях посібника та написанні окремих його розділів.

13. Кундіна Н.О., Качалова О.С., Лев Я.О, Семененко В.П. Фатюшин Ю.В. Роль шкільного оздоровчого комплексу в реабілітації дітей з соматичною патологією // Журнал “Педіатрія, акушерство та гінекологія”. – К., 1999. – № 9. – С. 39. Внесок здобувача полягає в узагальненні результатів експериментальних досліджень і підготовки деяких положень тез до публікації.

14. Давиденко О.В., Семененко В.П., Трачук С.В. Енергетична характеристика режимів рухової активності молодших школярів // Материалы международной научно-практической конференции “Олимпийский спорт, физическая культура, здоровье нации в современных условиях”. – Луганск, 2004. – С. 274-277. Внесок здобувача полягає в проведенні педагогічних досліджень та написанні деяких положень статті.