Інтегрований підхід до дослідження класу займенників дозволив проаналізувати особливості їх функціонування в поетичному мовленні з урахуванням специфічних властивостей останнього, що зумовлено суттєвою різницею між функціями займенникових одиниць у повсякденному й поетичному мовленні. Так, особливості поетичного мовлення спонукають до розгляду окремих займенників як таких, які відіграють значну роль у текстоформуванні через реалізацію низки текстових категорій, зокрема, створенні інтегративності, формуванні підтексту, визначенні художнього простору і часу тощо. Виступаючи одним із засобів побудови текстових світів, займенники здатні реалізовувати функції розгортання і компресії змісту тексту. До основних світотвірних ознак займенників належать такі, що сприяють актуалізації основних принципів світопобудови (антропоцентризму, антропоморфізму, антропокосмізму), згідно з якими визначається роль людини у зовнішньому світі, та ознаки, які характеризують внутрішній світ людини, зокрема використання прийому розповіді від першої особи. Вибір займенника на позначення того чи іншого словесного поетичного образу залежить не лише від творчої уяви автора, а й від місця і ролі цього образу в культурному просторі мовної спільноти. Гендерні особливості вживання займенників зумовлені характером образу, відтворюваного у поетичному тексті, а також відповідають позамовним чинникам. Таким чином, когнітивні властивості займенників у поетичному тексті полягають у їх здатності до накопичення, зберігання та передачі інформації про світ та розкриття прихованих смислів. Тоді як семіотичні ознаки виявляються у єдності значення і форми займенникових одиниць, що дозволяє інтерпретувати займенник як мовний знак, своєрідне закодоване повідомлення, орієнтир, за яким описуються цілі ситуації і навіть історії. У ході дослідження особливостей займенникових одиниць у поетичному тексті доведено, що їх функціональні властивості, розширення значення, наявність прихованих семантичних ознак, яскраво виражені тенденції до функціональної переорієнтації мають вплив на динамічність і гнучкість структури поетичного тексту, який перетворюється у складну, неоднорідну й нелінійну систему, що функціонує за синергетичними законами. З огляду на такий підхід до трактування поетичного тексту в аналізі функціональних особливостей займенників основну увагу зосереджуємо на їх здатності до функціональної переорієнтації. Серед основних чинників впливу на переорієнтацію займенників в американському поетичному мовленні важливу роль відіграє контекст. Тому його залучення до аналізу класу займенників уможливило виявлення здатності займенників до перетворень, відхидень від норми вживання, функціональних зрушень тощо. У ході дослідження таких змін нами виявлено тенденції, що на них впливають, зокрема: вираження різних референційних значень різними категоріальними формами, вираження однакового референційного значення різними категоріальними формами, розширення значення. Дослідження віршованих текстів американської поезії підтвердило, що нетрадиційне аграматичне вживання займенникових слів (we is, she don’t, I offers, he ain’t), ненормативне поєднання їх з іншими частинами мови (I hands, where-I-am, talk-to-himself), невідповідність морфологічним правилам вживання (theys of we, youful), надання особливого смислу займенникам (the Me myself, myself and mine), створення нових і відновлення старих форм (you-i, thy, thine, ye) є характерною ознакою постмодерністських поетичних текстів. Подібні відхилення свідчать про аграматичність, що згодом веде до формування класу займенників в американському поетичному мовленні, відмінного від класу цих одиниць в граматичній системі мови. Здатність займенників до функціональної переорієнтації та синкретичного поєднання їх форми і змісту в американському поетичному мовленні зумовило трактування номінативного класу займенників як дисипативної структури, що формується на основі взаємодії норм і аномалій. З таких позицій займенникова одиниця у поетичному тексті постає як атрактор, який здатний притягувати різні варіанти значення, тобто виступати точкою концентрації значень. Під впливом біфуркаційних тенденцій, які виникають при взаємодії займенників з іншими частинами мови в окремому поетичному тексті, контекстуальне значення займенника вже не концентрується, а, навпаки, розпорошується, що викликає процес самоорганізації і сприяє утворенню багатоаспектності значення займенника та зміні його категоріальної форми. Таким чином, вивчення специфіки функціонування займенників в американському поетичному мовленні дає можливість реконструювати модель дисипативної структури їх класу. Така модель, на відміну від прототипової, не має ядра (центрального члена категорії) і периферії, оскільки сформована на основі ознак розсіювання значень. Проблема вивчення функціональних особливостей займенників є перспективною для подальших досліджень. Актуальним уважаємо зіставний аналіз функціональних особливостей займенників у поетичному мовленні та художній прозі, а також дослідження класу займенників у поетичних та прозових текстах британських, канадських, австралійських англомовних авторів. Основний зміст дисертації відбитий у таких одноосібних публікаціях автора: Петренко Н.В. Роль займенників в об’єктивації образів автора, ліричного героя, читача у поетичному тексті / Н.В. Петренко // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов”. – 2006. – № 726. – С. 147 – 150. Петренко Н.В. Текстотвірна і світотвірна функції займенника у поетичному тексті / Н.В. Петренко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика” : зб наук. праць. – Херсон : Вид-во ХДУ, 2006. – Вип. 3. – С. 52 – 59. Петренко Н.В. Категоріальна переорієнтація займенників у поетичному тексті (на матеріалі американської поезії) / Н.В. Петренко // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов”. – 2007. – № 782. – С. 160 – 162. Петренко Н.В. Функціонування займенників в американській поезії: лінгвокогнітивний аспект / Н.В. Петренко // Мова і культура. – К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. – Вип. 9. – Т. 3 (91). – С. 267 – 273. Петренко Н.В. Відображення основних принципів світопобудови крізь призму функціонування займенників у поетичному тексті / Н.В. Петренко // Культура народов Причерноморья. – Симферополь : МЦ “Крым”, 2008. – Т.1, № 137. – С. 210 – 213. Петренко Н.В. Гендерні особливості функціонування займенників у відображенні словесних образів (на матеріалі американської поезії) / Н.В. Петренко // Наукові записки. Серія “Філологічні науки (мовознавство)”. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2008. – Вип. 75 (2). – С. 311 – 314. Петренко Н.В. Клас займенників у різних наукових парадигмах (на матеріалі англійської мови) / Н.В. Петренко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика” : зб. наук. праць. – Херсон : Вид-во ХДУ, 2008. – Вип. 6. – С. 80 – 84.
|