Проведені дослідження дозволяють зробити відповідні узагальнення, висновки та пропозиції, які мають теоретичне і прикладне значення. Вони зводяться до наступного: 1) На основі міждисциплінарного вивчення сутнісних характеристик молоді визначено категорію молодь як специфічну соціально-демографічну групу суспільства, якій притаманні специфічні риси й потреби демовідтворювальної, мотиваційної, адаптивної до соціальних ризиків і мобільної в залежності від суспільних умов поведінки, яка переживає період становлення зрілості (фізіологічної, соціальної, духовної), набуття економічної свободи, входження й адаптації до світу дорослих. З метою найбільш повного вивчення взаємодії факторів соціалізації молоді й факторів детермінації розвитку систем її зайнятості та соціального захисту нами запропоновано логіко-структурну схему діагностики соціально-економічних проблем молоді, яка включає демографо-статистичний, медико-біологічний та фізіологічний, нормативно-правовий та юридичний, економічний та вартісно-ціновий, соціальний (трудовий, побутовий, культурний), культурологічний та екогомологічний зрізи відповідних оцінок. 2) Сформульовано власне бачення суті поняття “зайнятість молоді” як суспільно корисної діяльності молодіжних вікових категорій населення у різних секторах економіки чи в домашньому господарстві, що приносить дохід і дає шанс здобути економічну свободу, сприяє росту рівня соціалізації й самоствердження особи, розвитку й реалізації її трудового потенціалу відповідно до здібностей, кваліфікації та уподобань й відповідає інтересам досягнення бажаного соціального статусу в суспільстві та поняття змісту системи “соціального захисту молоді” як комплексу організаційно-правових, фінансово-економічних, соціально-культурних й інформаційних заходів, спрямованих на пом’якшення впливу на молодь негативних факторів соціального ризику спричинених дією ринку, на повноцінну реалізацію державних гарантій і місцевих ініціатив в сфері забезпечення гармонійного розвитку молодіжних верств населення, на підтримку молодіжних рухів і громадських об’єднань, які формуються в дусі утвердження національної ідеї й соціалізації свідомості підростаючих поколінь. Ефективність функціонування систем зайнятості та соціального захисту молоді залежить від: законодавчо-нормативної бази формування й реалізації молодіжної політики зайнятості та соціального захисту; повноцінного фінансового забезпечення загальнонаціональних та регіональних молодіжних програм; широкої інфраструктурної мережі соціальних інституцій, що забезпечують виконання молодіжних програм та їх заходів; децентралізації функцій молодіжної соціальної політики, розвитку культури й самосвідомості самої молоді. 3) Досліджено регіональні особливості трудового потенціалу молоді Львівщини, котрі засвідчують зональні відмінності демовідтворення молодіжних вікових категорій населення регіону, негативні зміни стану здоров’я молоді, відмінні характеристики освітньо-кваліфікаційного рівнів молодих шукачів роботи в залежності від місця їх проживання та статевої приналежності, геопросторові особливості трудової мотиваційної поведінки й мотивації зайнятості молоді регіону, її міграційну мобільність та різну ступінь готовності до інституційних та структурних перетворень економіки, високі показники економічної активності молоді регіону та низькі можливості її реальної зайнятості на регіональному ринку праці; 4) Виявлено наявність факторів розвитку (демографічних, економічних, соціальних, територіальних, інформаційних, екологічних) регіональних систем зайнятості молоді, що обумовлюють необхідність прийняття невідкладних заходів по стабілізації працевикористання молодіжного потенціалу. Це включає здійснення всебічного аналізу використання праці молоді, відповідності пропозиції її робочої сили потребам господарського комплексу регіону та країни в цілому, управління процесами розподілу молодих кадрів; забезпечення розвитку та захисту інтелектуального потенціалу покоління, що вступає у трудове життя, формування кадрового потенціалу висококваліфікованих молодих спеціалістів для різних галузей економіки. 5) Результати соціологічного обстеження незайнятої молоді Львівщини дали змогу з’ясувати причини молодіжного безробіття та мотиваційні установки молоді регіону в сфері зайнятості. Так, головними причинами молодіжного безробіття в регіоні є значний дисбаланс робочих місць та наявної робочої сили на ринку праці Львівщини, труднощі первинного працевлаштування молоді після закінчення навчального закладу, вузькопрофільність професій осіб, які попадають в число безробітних, широкомасштабна добровільна відмова молоді від пропозиції робочих місць як таких, що не відповідають вимогам високооплачуваної та перспективної праці. Водночас мотиваційні основи зайнятості засвідчують прагнення молоді до продуктивної зайнятості та самоствердження. 6) Обгрунтовано роль підприємництва як одного з шляхів активізації заходів в частині підвищення рівня зайнятості молоді та збільшення кількості робочих місць. Виявлено фактори, що стримують реалізацію підприємницької ініціативи молоді. Це, насамперед, відсутність стартового капіталу, малі шанси отримання належних доходів (в т. ч. як результат високого податкового тиску), відсутність у молоді юридично-правових та економічних знань, а також досвіду роботи в комерції. Така ситуація обумовлює необхідність надання відповідної допомоги та створення сприятливих умов розвитку молодіжного підприємництва на державному та місцевих рівнях управління шляхом фінансової підтримки молоді через надання пільгових довгострокових кредитів на започаткування власної справи, забезпеченні на пільгових умовах виробничими приміщеннями, а також сприянні в створенні бізнес – центрів, бізнес – інкубаторівдля підготовки молоді до підприємницької діяльності, наданні інформаційних та консультативних послуг. 7) З’ясовано характер впливу освіти та освітніх технологій на зайнятість та соціальний захист молоді, акцентовано увагу на важливості екогомологічної компоненти в реалізації захисних функцій молоді. Відзначено, що освіта є одним з головних чинників, сприяючих розвитку та прогресу молодої особистості, формуванню її світогляду, інтелектуального, культурного та духовного розвитку, сприяє підвищенню освітньо - професійного рівня молодої людини, підвищенню її конкурентноздатності на ринку праці, збільшенню можливостей працевлаштування, підвищенню рівня продуктивності та оплати праці, а тим самим забезпечуючи їй соціальний захист. Важливим є екогомологічне виховання молоді засобами науки, освіти, освоєння екокультури попередників, раціональної поведінки в природі та глибоких національних почувань. 8) Запропоновано визначення суті регіональної молодіжної політики як системи заходів, спрямованих на фізичний, освітній, інтелектуальний, професійний, моральний та духовний розвиток юнаків і дівчат, що реалізується в межах чітко визначеної території за допомогою відповідного інфраструктурного забезпечення (через мережу місцевих молодіжних структур, соціальних інститутів, громадських об’єднань, а також закладів освіти, охорони здоров’я, культури тощо). Керівним органом, що визначатиме політику в регіоні може бути Форум молоді Львівщини, що збиратиме представників молоді та молодіжних організацій регіону, владних структур, установ та закладів, що працюють з молоддю. Інструментом забезпечення умов продуктивної зайнятості молоді, що вступає в трудове життя та її соціального захисту є цільові комплексні програми, орієнтовані на регулювання основних пропорцій зайнятості молоді регіону, основними завданнями яких є стримування росту молодіжного безробіття через механізми збереження існуючих та створення нових робочих місць, підвищення конкурентоздатності молоді на ринку праці через розширення можливостей її профорінтаційної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, збереження трудового та інтелектуального потенціалу молоді, підвищення її трудової активності й підприємницької ініціативи. 9) Запропоновано методичні рекомендації побудови фінансового механізму соціального захисту молоді на регіональному рівні шляхом створення цільового позабюджетного Фонду соціальної підтримки молоді, який би функціонував на засадах фінансово – кредитної установи. Засновниками фонду можуть бути обласна, міські, районні ради народних депутатів, виконкоми, комітети та комісії у справах молоді, регіональні відділення Пенсійного фонду та Фонду зайнятості, а також усі зацікавлені сторони – юридичні та фізичні особи. Зосереджено увагу на фінансових можливостях самозахисту молоді шляхом фінансування молодіжного підприємництва фінансово-кредитними установами банківської та парабанківської системи, що сприятиме вирішенню тимчасових фінансових проблем молоді, вчить її правильно та раціонально використовувати фінансові ресурси. Список опублікованих автором праць за темою дисертаційної роботи Павлишин М.І. Кредитні спілки і соціальний захист громадян України.//Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. Збірник науково – технічних праць. Випуск 9.3. – Львів,1999, - С.110 – 116. Павлишин М.І. Приниципи формування соціальної політики в Україні. // Соціально – економічні дослідження в перехідний період. Випуск ІХ. Соціальні аспекти регіональної економіки. – Львів,1999. – С.101 – 109. Павлишин М. Соціальний захист від безробіття в Україні у період ринкових перетворень.// Вісник Львівської комерційної академії. Випуск 3. Серія – гуманітарні науки. – Львів,2000. –С.155 – 159. Злупко С.М., Павлишин М.І. Економічна освіта і соціальний захист молоді.// Наукові записки. Збірник наукових праць. Том ІІІ. Серія – економіка. Ч. ІІ. Освіта як фактор формування людського капіталу. – Острог,2000. – С.45 – 50.
Особистий внесок автора: обгрунтування ролі освіти в забезпеченні зайнятості та соціального захисту молоді. Павлишин М.І. Трудовий потенціал молоді та його регіональні особливості.// Регіональна економіка, 1999, №4 – С.242-245. Павлишин М.І. Майбутнє України – в руках молоді.// Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку. Матеріали доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів, Ч.ІІ. – Львів: ІРД НАН України. - С.116-120.
|
