У дисертації викладені теоретико-методологічні основи, сучасний стан та проблеми зайнятості населення і вирішено наукове завдання щодо удосконалення механізму державного регулювання зайнятості населення в ринкових умовах. Результати наукового дослідження дали змогу зробити наступні висновки. 1. Дослідження демографічної ситуації виявило негативні тенденції таких демоекономічних процесів як зменшення природного приросту, від’ємне сальдо міграції, постаріння населення, що мають безпосередній вплив на ринок праці та зайнятість населення. 2. Проведений аналіз рівня зайнятості населення у розрізі вікових груп показав, що він має тенденцію до зменшення в усіх без винятку вікових категоріях, але найбільші зрушення відбулись у молодіжних групах, які мають високий освітньо-професійний рівень, та серед вікових категорій 40-54 років. 3. Виконавчою системою реалізації державної політики зайнятості населення є державна служба зайнятості, від організації діяльності якої залежить ефективність її роботи. З метою підвищення соціальної спрямованості та економічної ефективності в діяльність державних центрів зайнятості впроваджується ЄТОН, яка потребує їх структурної перебудови. Оцінено організаційний та економічний ефект. З метою прискорення впровадження необхідно на базі обласних управлінь створити навчальні центри з підготовки таких спеціалістів як менеджерів з питань працевлаштування. Для ефективного контролю за процесом впровадження ЄТОН в Україні необхідно передбачати в Державній та регіональних програмах зайнятості населення цільові завдання з обсягами фінансування реалізації цього проекту та контролю своєчасного виконання. Також доцільно розробити та впровадити мотиваційний механізм для працівників центрів за працевлаштування незайнятого населення, за впровадження інноваційних проектів, які забезпечують створення нових робочих місць. 4. Економічний механізм державного регулювання зайнятістю населення в ринкових умовах повинен базуватися на концептуальних положеннях державної політики у сфері зайнятості, які враховують теоретичні основи її регулювання, а також вимоги щодо державної політики в сфері соціально-економічних відносин. 5. Структура економічного механізму державного регулювання зайнятістю населення в ринкових умовах складається з економічних, законодавчо-правових, соціальних та адміністративно-організаційних важелів. 6. Пріоритетні напрями удосконалення економічного механізму державного регулювання зайнятістю населення в ринкових умовах передбачають: - подальше удосконалення принципових положень законодавства про зайнятість з посиленням важелів активної політики зайнятості та обмеження безробіття; - фінансове забезпечення досліджень з проблем зайнятості та забезпечення економічної активності населення; - впровадження загальнодержавного банку робочих місць з регіонально-галузевими та професійно-кваліфікаційними ознаками; - моніторинг ринку праці (сегментний); - прогнозування кількісного та якісного складу ринку праці та попиту на робочі місця; - стимулювання впровадження нових технологій, що сприятимуть створенню нових робочих місць; - запровадження Інтернет-системи вакансій робочих місць (міждержавної трудової міграції); - активізації діяльності державної служби зайнятості у взаємодії з роботодавцями у вирішенні працевлаштування безробітних; - розповсюдження ЄТОН та визначення її економічної ефективності; - впровадження мотиваційних важелів працевлаштування для центрів зайнятості з пріоритетом для молоді та осіб довготривалого безробіття; - удосконалення інформаційного забезпечення з питань зайнятості на ринку праці у відповідності з міжнародними стандартами. 7. Основні принципи Закону України "Про зайнятість населення" щодо державного механізму управління зайнятістю в ринкових умовах необхідно доповнити принципом випередження, що передбачає використання прогнозних обгрунтувань стосовно попиту і пропозиції робочої сили та створення нових робочих місць, їх ліквідації у відповідності до структурних зрушень та інвестиційної політики, що може бути покладене в основу розробки Державних та регіональних програм зайнятості населення. 8. Ефективність дії економічного механізму державного регулювання безпосередньо пов’язано із законодавчо-правовим забезпеченням зайнятості населення, яке передбачає розробку та прийняття Кодексу законів про зайнятість. Необхідність його прийняття зумовлена зміною пріоритетів у сфері державного регулювання соціально-трудових відносин з використання праці на людину як суб’єкта економічних інтересів. Кодекс законів про зайнятість має включати низку законів, що забезпечують правове регулювання: зайнятості молоді, осіб середнього і похилого віку, сільського населення; зайнятості у неформальному секторі економіки; трудової міграції населення; працевлаштування та соціального захисту працюючих за кордоном; діяльності недержавних служб зайнятості. Також його складовою частиною має стати діючий Кодекс законів про працю у повному обсязі. 9. З метою придання Державній програмі зайнятості населення функції активного регуляторного важеля сприяння зайнятості та обмеження безробіття необхідно доповнення конкретними регуляторними заходами, їх фінансовим забезпеченням, механізмом контролю. 10. Життєздатність функцій державних адміністративно-організаційних установ забезпечується певними механізмами економічної взаємодії з роботодавцями та профспілками, які складаються з наступних модулів: запропонований механізм щодо надання дотацій на створення додаткових робочих місць, підбір персоналу, професійна орієнтація, навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, тимчасова зайнятість, порядок бронювання та визначення квоти робочих місць. | 