Анотація до роботи:

Слободенюк О.І. Західний квітковий трипс Frankliniella occidentalis Pergande (Thysanoptera: Thripidae) як структурний елемент закритих екосистем України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2006.

У дисертації вперше у фітоценозах овочевих і декоративних культур екосистем закритого ґрунту вивчено видову, просторову структуру та щільність популяції трипсів України і встановлено, що всі види трипсів належать до рослиноїдних та характеризуються трофічною приуроченістю. Доведено статус західного квіткового трипса F. occidentalis як домінантного виду трипсів екосистем закритого ґрунту.

У дисертаційній роботі подальший розвиток отримала проблема вивчення синекологічних особливостей угруповань трипсів та еколого-біологічних особливостей західного квіткового трипса на овочевих культурах деяких господарств. Досліджено його повний життєвий цикл при стабільних кліматичних умовах.

Доведені екологічні особливості прямої та опосередкованої шкідливості комахи. Досліджена вірофорність особин популяції західного квіткового трипса та його статус вектора вірусного патогена. Вивчені деякі еколого-біологічні властивості тосповірусу та екологічні особливості його перенесення.

Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що інтегрована система контролю шкідників і хвороб, основою якої є еколого-біологічний метод контролю чисельності трипсів, є важливим антропогенним фактором, який суттєво впливає на формування екологічної системи закритого ґрунту.

1. Виконано комплексне дослідження синекологічних особливостей видового складу трипсів екосистем закритого ґрунту України. З’ясовано видову структуру родини Thripidae як структурного елемента цих екосистем.

2. Структурним елементом зооценозу екосистем закритого ґрунту є 7 видів родини Thripidae: Thrips tabaci, Thrips fuscipennis, T. simplex, Taenothrips dianthi, Heliothrips haemorrhoidalis, Parthenothrips dracaenaе, F. occidentalis; з них фітоценози овочевих культур екосистем закритого ґрунту заселяють T. tabaci,
H. haemorrhoidalis, P. dracaenae, F. occidentalis. Домінантним серед них є Frankliniella occidentalis Pergande (Thysanoptera: Thripidae).

3. Досліджено, що Thrips tabaci та Thrips fuscipennis мають широку амплітуду пристосованості до екологічних умов (можуть існувати в екосистемах закритого та відкритого ґрунту), інші 5 видів родини Thripidae – мають нижчий рівень екологічної валентності (існують лише в екологічних умовах екосистем закритого ґрунту).

4. При дослідженні трофічних зв’язків рослиноїдних видів трипсів фітоценозів овочевих культур встановлено їх приуроченість до певних культур. Трофічноприуроченим видом трипсів для фітоценозів культур роду Cucumis є
H. haemorrhoidalіs.

5. Фітоценози культур роду Cucumis заселяються трипсами частіше, ніж фітоценози культур роду Lycopersicon. Найбільш заселеними трипсами є гібриди томатів F1 Маєва (у фазу масового цвітіння кількість трипсів може досягати 30 екземплярів на одну рослину) та гібриди огірків F1 Естафета (кількість трипсів може перевищувати 100 екземплярів на одну рослину). Пік масового розмноження F. occidentalis виявлений у фази масового цвітіння та утворення зав'язі і плодів.

6. Встановлені екологічні особливості розвитку та розмноження домінантного виду – F. occidentalis як структурного елемента екосистем закритого ґрунту (період розвитку самиць – 14 діб, самців – 13,5 діб; тривалість життя особин – 47,9±6,8 діб; відсоток виживання – 80,4 %, відроджувальний період – 24,45±6,9 діб, плодючість – 43.2±18,6 особин на самицю). У статевій структурі популяцій F. occidentalis суттєво переважають самиці (відсоток самиць становить 77,05%, самців – 22,95%).

7. Досліджено вплив температурного фактора на цикл розвитку та формування різних екотипів F. оccidentalis. Повний цикл розвитку трипсів від яйця до імаго на овочевих культурах в умовах екологічної системи закритого грунту триває 33,5; 18,0; 13,6; 11,5 діб відповідно до температури +15, +20, +25, +30 ^оС. При зниженні температури співвідношення екотипів F. оccidentalis істотно змінюється (збільшується кількість темних форм).

8. У фітоценозах томатів екосистем закритого ґрунту виявлено патоген, який має вірусну етіологію. На основі дослідження його еколого-біологічних властивостей вірус класифікований як томатний ізолят вірусу бронзовості томатів та віднесений до групи Tospovirus родини Bunyaviridae.

9. Встановлено екологічні особливості шляхів розповсюдження вірусів в умовах екосистем закритого ґрунту. Першоджерелом вірусної інфекції фітоценозів культур роду Lycopersicon є рослини – резерватори вірусів, які знаходяться навколо теплиць (рослини з родин Urticaceae, Poaceae, Asteraceae, Solanaceae). Тосповірус потрапляє в умови закритого ґрунту за допомогою таких векторів вірусних патогенів відкритих екосистем, як Thrips fuscipennis та Thrips tabaci.

10. Основним вектором тосповірусу в умовах фітоценозів закритого ґрунту є F. occidentalis. Більш ефективними у передачі вірусу є самці та темні форми цього виду трипсів. Рівень ефективності передачі вірусу зумовлюється віком трипсів: найвищим він є за умови передачі патогену 8-денними дорослими трипсами. Досліджено, що 2-денні дорослі трипси є не здатними до передачі вірусу.

11. Екологічні особливості шкідливості F. occidentalis у фітоценозах культур роду Cucumis проявляються в механічному пошкодженні рослин в результаті живлення трипсів та відкладання ними яєць усередину тканин рослинних органів. Виявлені на культурах роду Lycopersicon симптоми є результатом опосередкованої дії – перенесення трипсами вірусів (у даному випадку – томатного ізоляту вірусу бронзовості томатів).

12. Підтверджено, що інтегрована система контролю шкідників і хвороб, основою якої є еколого-біологічний метод контролю популяцій трипсів, є важливим антропогенним фактором, що суттєво впливає на формування екологічної системи закритого ґрунту. Для регулювання чисельності трипсів в умовах закритого грунту найбільш ефективними є використання хижого кліща Amblyseius cucumeris при першій появі шкідників з повторенням кожні два-три тижні та пасток голубого і жовтого кольорів. При застосуванні хімічного контролю (піретроїдів) спостерігається збільшення чисельності самців у популяції західного квіткового трипса.

Публікації автора:

1. Барановський М.М., Слободенюк О.І. Бальзамування трипсів та його роль в ідентифікації цих комах // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква: БДАУ, 2001. – Вип. 20. – С. 3–8.

2. Барановський М.М., Щербатенко І.С., Слободенюк О.І. Векторні властивості західного квіткового трипса Frankliniella occidentalis (Thysanoptera, Thripidae) в умовах закритого грунту України // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква: БДАУ, 2001. – Вип.15. – С. 8–15.

3. Слободенюк О.І. Інтегрована система захисту овочевих культур, вирощуваних в умовах закритого грунту, від західного квіткового трипса // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква: БДАУ, 2002. – Вип. 24. – С. 196–202.

4. Слободенюк О.І., Барановський М.М., Коломійцева Л.А. Обумовленість ефективності передачі вірусу бронзовості томатів (TSWV) віком і статевою належністю західного квіткового трипса Frankliniella occidentalis (Thysanoptera, Thripidae) // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. – Біологія. – 2002. – № 36–37. – С. 73–75.

5. Барановський М.М., Слободенюк О.І., Бойко А.Л. Ідентифікаційна характеристика личинки трипсів окремих адвентивних видів роду Frankliniella // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. – Біологія. – 2003. – № 39–41. – С. 100–101.

6. Слободенюк О.І. Ефективність використання хижого кліща Amblyseius cucumeris (Acari: Phytoseiidae) проти західного квіткового трипса на овочевих культурах закритого грунту // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – Полтава: ПДАА, 2003. – № 6. – С.105–108.

7. Слободенюк О.І., Барановський М.М. Ідентифікаційна характеристика трипсів захищеного ґрунту // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених «Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України».– Донецьк: ДонНУ, 2001. – Ч. II. – С. 172–177.

8. Слободенюк О.І. Західний квітковий трипс Frankliniella occidentalis Pergande (Thysanoptera, Thripidae) як вектор вірусу бронзовості томатів (TSWV) в умовах захищеного грунту України // Тези III Міжнародної конференції «Біоресурси та віруси». – К.: УААН, 2001. – С. 99.

9. Слободенюк О.І., Устименко Н.Ю., Ященко С.А. Пошкодження рослин, що спричинені рослиноїдними видами трипсів (Thysanoptera, Thripidae) в умовах України // Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції «Динаміка наукових досліджень 2004». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 40–41.

10. Слободенюк О.І. Екологічна характеристика векторів вірусних патогенів на прикладі західного квіткового трипса Frankliniella occidentalis Pergande (Thysanoptera, Thripidae) // Збірка матеріалів Всеукраїнської конференції молодих вчених «Сучасні проблеми екології». – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. –
    С. 49–50.

11. Слободенюк О.І. Загальна екологія: Методичні рекомендації для забезпечення самостійної роботи студентів з модуля «Вивчення агросфери з сучасних екологічних позицій». – Біла Церква: БДАУ, 2003. – 11 с.

12. Слободенюк О.І., Рахуба Л.М. Біологічний контроль як засіб покращення якості сільськогосподарської продукції // Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції «Екотрофологія. Сучасні проблеми». – Біла Церква: БДАУ, 2005. – С. 218–219.