Похилько Валерій Іванович. Захворюваність та неврово-психічний розвиток дітей грудного віку, яким проводилась інтенсивна терапія. : Дис... канд. наук: 14.01.10 - 2002.
Анотація до роботи:
Похилько В.І. Захворюваність та нервово-психічний розвиток дітей грудного віку, яким проводилась інтенсивна терапія. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено вивченню перебігу різних нозологічних форм захворювань у дітей раннього віку, яким проводилась інтенсивна терапія, з наступним спостереженням за їхнім нервово-психічним розвитком та захворюваністю залежно від клінічної форми хвороби, її тяжкості, наявності обтяжуючих перинатальних чинників та даних нейросонографії. Встановлено, що прогностично несприятливими критеріями летального закінчення захворювань у дітей, які потребують проведення інтенсивної терапії, є зниження антиоксидантного захисту, концентрації калію, натрію, хлору і загального білка паралельно з вірогідним збільшенням рівня креатиніну, залишкового азоту, сечовини та зсуву формули крові вліво на фоні імунодепресії і підвищення процесів перекисного окислення ліпідів. Розроблені алгоритми прогнозування наслідків захворювань у дітей, яким проводилась інтенсивна терапія. Основні наукові положення праці впроваджені в дитячій міській клінічній лікарні м. Полтави і м. Кременчука та дитячих поліклініках, у пологових відділеннях, дитячих консультаціях ЦРЛ Полтавської області, на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб, кафедрі факультетської й госпітальної педіатрії.
У дисертації наведені теоретичні узагальнення й нове вирішення наукового завдання реабілітації дітей раннього віку, яким проводилася інтенсивна терапія, на основі розробки та впровадження в практику сучасних технологій лікування дітей із маніфестним перебігом захворювань та профілактики формування хронічної патології шляхом визначення змін мікроциркуляторного, коагуляційного гемостазу, стану імунної системи, прооксидантного-антиоксидантного гомеостазу, бактеріального обсіменіння, розроблення номограми прогнозування наслідків захворювань.
Ступінь тяжкості клінічних проявів захворювань у дітей, яким проводиться інтенсивна терапія, корелює з вираженістю порушень гемодинаміки на фоні імунодепресії, зниженням антиоксидантного захисту, підвищенням процесів перекисного окислення ліпідів та порушенням біоценозу дихальних шляхів.
При захворюваннях, які потребують проведення інтенсивної терапії у зв’язку з ознаками дихальної недостатності ІІ-ІІІ ступеня, незалежно від нозологічної форми, окрім обтяжливих факторів, що діють в анте-, інтра- та постнатальному періоді, прогностично несприятливе значення мають патологічні зміни, які виявляються за допомогою нейросонографії у 97,5% дітей (субепендимальних крововиливів – 29,4%, внутрішньошлуночкових крововиливів – 10,3%, перивентрикулярних крововиливів – 9%).
Штучну вентиляцію легень потребують новонароджені з дихальною недостатністю ІІІ ступеня (50 % з них недоношені); з поєднанням патології органів дихання та проявами гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи; що народилися від матерів з патологічним перебігом вагітності та пологів.
Серед дітей, які перебували у відділенні реанімації, загальна смертність складає 15,2%. Причинами смерті новонароджених є: асфіксія – 80%, синдром дихальних розладів ІІІ ступеня – 10%, гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи – 10%; 60% складають недоношені діти. У віддаленому періоді основною причиною смерті є вогнищева або сегментарна пневмонія, ускладнена дихальною недостатністю, набряком головного мозку.
За даними катамнестичного спостереження до трьох років життя, інвалідність серед дітей, яким проводилась інтенсивна терапія у зв’язку з маніфестним перебігом захворювань, складає 6,2%, в групі дітей, яким проводилась штучна вентиляція легень – 27,2%; часто хворіли – 51,1% (ларинготрахеїт, бронхіт, пневмонія), рідко хворіли – 48,9%.
На першому році спостереження в катамнезі дітей, яким проводилась інтенсивна терапія, тільки 46,2% можуть бути віднесені до І групи нервово-психічного розвитку (у контрольній групі 95 %); у ІІ, ІІІ та ІV групах відзначається зворотна закономірність відносно групи контролю. Розвиток неврологічної патології корелює зі змінами з боку центральної нервової системи, виявленими при нейросонографії у критичному стані хвороби.
Лабораторні дослідження дозволяють деталізувати та уточнити діагноз для проведення корекції інтенсивної терапії. Прогностично несприятливими критеріями летального закінчення захворювань у дітей є зниження антиоксидантного захисту, концентрації калію, натрію, хлору й загального білка паралельно зі збільшенням рівня креатиніну, залишкового азоту, сечовини та зсуву формули крові вліво на фоні імунодепресії та підвищення процесів перекисного окислення ліпідів.
На основі отриманих результатів науково обґрунтована необхідність удосконалення та створена система організаційно-лікувальних заходів, спрямованих на зменшення захворюваності та інвалідності дітей грудного віку, яким проводилась інтенсивна терапія.
Розроблені та впроваджені сучасні технології лікування дітей у відділенні інтенсивної терапії з використанням номограми прогнозування забезпечують зменшення інвалідності дітей на 1/3, захворюваності – на 40%.
Практичні рекомендації
Хворі, у яких на фоні проведення інтенсивної терапії мають місце зниження концентрації загального білка нижче 54,5±2,68г/л, показників антиоксидантного захисту з одночасним збільшенням рівня креатиніну до 130,53±22,74мкмоль/л, залишкового азоту до 57,22±16,42мг/%, сечовини до 17,22±3,63ммоль/л і зсув формули крові вліво на фоні імунної депресії та порушень процесів перекисного окислення ліпідів, складають групу ризику за можливістю летального закінчення захворювань.
Лікування дітей із маніфестним перебігом захворювань необхідно проводити не тільки з урахуванням форми, тяжкості перебігу, але і з оцінкою діапазону індексів прогнозу закінчення хвороби згідно розробленої номограми.
Реабілітацію дітей раннього віку, яким проводили інтенсивну терапію, необхідно здійснювати з урахуванням ускладнень з боку центральної нервової системи, особливостей нервово-психічного статусу, виявлених при нейросонографії патологічних змін, які мають місце у 100% випадків, а також захворюваності.
Публікації автора:
Похилько В.І. Виявлені зміни на нейросонографії у дітей, яким проводилася інтенсивна терапія // Проблеми екології та медицини. – Полтава, 1997. – Т.1. - №1-2. – С.90-91.
Похилько В.І. Окремі питання інтенсивної терапії новонароджених з вадами розвитку шлунково-кишкового тракту та профілактика гнійно-септичних ускладнень у них // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1998. - №2. – С.14-16.
Похилько В.І. Захворюваність та нервово-психічний розвиток дітей раннього віку, яким проводилася інтенсивна терапія, з урахуванням катамнезу // Медицина сьогодні і завтра. – 2000. - № 4. – С.76-79.
Фесенко М.Є., Похилько В.І. Порівняльний аналіз деяких метаболічних показників у дітей раннього віку, яким проводилася інтенсивна терапія // Проблеми екології та медицини. – Полтава, 2000. - №4-6. – С.67-70. При виконанні роботи автором проведені дослідження та зроблені висновки відносно одержаних результатів.
Фесенко М.Є., Похилько В.І., Цебржинський О.І. Значення вільнорадикальних механізмів в патогенезі захворювань у дітей, яким проводилася інтенсивна терапія // Проблеми екології та медицини. – Полтава, 1999. - №1-2. – С.23-24. Особистий внесок автора полягає в обробці матеріалу та аналізі одержаних даних.
Шкурупій Д.А., Похилько В.І. Особливості вигодовування немовлят в умовах інтенсивної терапії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - №4. – С.62. Внесок автора полягає в проведенні комплексу досліджень основних груп обстежених дітей та в оформленні статті.
Фесенко М.Є., Похилько В.І. Бактеріологічна характеристика верхніх дихальних шляхів дітей, яким проводилася інтенсивна терапія // Матеріали регіональної науково-практичної конференції "Лікування та профілактика захворювань органів дихання та супутньої патології з боку серцево-судинної системи і ЛОР-органів у дітей". – Полтава, 1999. – С.48-51. Особистий внесок автора полягає в проведенні лабораторних досліджень, здійсненні їх систематизації та аналізу.
Фесенко М.Є., Похилько В.І. Характеристика імунологічного статусу дітей з маніфестним перебігом захворювань при проведенні інтенсивної терапії // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Вплив екологічного оточення на стан здоров’я дітей". – Полтава, 2000. – С.124-126. У роботі над статтею автор самостійно проводив статистичну обробку матеріалу та аналіз результатів досліджень.
Похилько В.И., Сарычев В.П., Шкурупий Д.А. Десятилетний опыт наблюдения и лечения оперированных новорожденных с врождёнными аномалиями желудочно-кишечного тракта // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції " Вплив екологічного оточення на стан здоров’я дітей". – Полтава, 2000. – С.98-99 ). При виконанні роботи автором проведені дослідження та зроблені висновки відносно одержаних результатів.
