Анотація до роботи:

Демків Р.Я. Закон в системі нормативно-правового регулювання діяльності міліції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2007.

Дисертація присвячена проблемам дослідження нормативно-правового регулювання діяльності міліції, яка будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з громадськими організаціями й населенням та ролі в ньому закону. Дисертантом сформульовано визначення відомчого нормативно-правового регулювання діяльності міліції, охарактеризовано предмет його регулювання. Розкрито основні переваги закону щодо інших форм (джерел) права, вимоги до закону як пріоритетної форми (джерела) права в Україні, особливості законодавчого та підзаконного регулювання, співвідношення закону з відомчими нормами, які видаються МВС, досліджено їх системні зв’язки, охарактеризовано основні напрямки гармонізації законодавства у правоохоронній сфері, вносяться пропозиції щодо удосконалення вітчизняного законодавства.

Автор вважає, що сучасна концепція розмежування права і закону дозволяє диференціювати норми права та юридичні норми, і відповідно нормативно-правове регулювання та нормативно-правове регулювання як юридичне явище (нормативно-юридичне регулювання). На думку дисертанта нормативно-правове регулювання – це визначення меж самореалізації суб’єктів права, закріплення в правовій нормі, в свідомості громадян можливості діяти у відповідності з нормами права. Нормативно-юридичне регулювання – це система дій та операцій, які здійснюються органами державної влади у встановлених процесуальних формах за допомогою певних методів та з використанням при цьому юридичних засобів, спрямованих на встановлення і реалізацію певних моделей суспільного розвитку.

Розроблено класифікацію принципів правового регулювання. Принципи правового регулювання і принципи права не можна ототожнювати. Від принципів права їх відрізняє більша конкретність, динамізм, націленість на конкретні життєві ситуації, що вимагають правового врегулювання. До них слід віднести: 1) принципи правоутворення; 2) принципи правореалізації; 3) принципи правоохорони.

В діяльності міліції, дисертант умовно виділяє два види нормативно-правового регулювання: загальне нормативно-правове регулювання (зовнішнє) та відомче нормативно-правове регулювання (внутрішнє). Відомче нормативно-правове регулювання діяльності міліції – це сукупність юридичних засобів (відомчих норм, індивідуальних актів) МВС України за допомогою яких здійснюється імперативно-нормативне впорядкування діяльності її органів (міліції) та співробітників, інших адресатів на підставі якого виникають, змінюються та припиняються службові відносини.

Предметом відомчого нормативно-правового регулювання, на думку автора, виступають наступні групи відносин: 1) відносини між працівниками міліції, які займають нищу посаду з працівниками міліції, які займають вищу посаду (в порядку субординації); 2) відносини, які виникають між працівниками одного органу міліції; 3) відносини, які виникають між органами міліції та іншими державними органами, об’єднаннями громадян; 4) відносини, які виникають між працівниками органів міліції та громадянами.

Закон – досконала та демократична форма права в Україні. Він регулює не будь-які, а лише найважливіші суспільні відносини. Закон як форма (джерело) права має організаційно-технічні та інші переваги перед іншими джерелами права. Однак не можна зводити закон до абсолюту. Необхідно вдосконалювати його поряд з іншими формами (джерелами) права (судовим прецедентом, правовим звичаєм, нормативно-правовим договором). Тільки тоді закон зможе набути необхідного змісту, зокрема в діяльності міліції.

Основними вимогами до нормативно-правових актів МВС України щодо відповідності закону є: 1) видання нормативно-правових актів МВС України у межах нормотворчих повноважень, наданих Міністерству; 2) відповідність нормативного акта МВС України чинній Конституції України, чинному законодавству; 3) неприпустимість в актах МВС України обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина; 4) видання нормативно-правового акта МВС України має ґрунтуватися на конституційному і договірному розмежуванні предметів відання і повноважень між МВС України і відповідними органами;
5) дотримання встановлених для нормативного правового акта МВС України форми і порядку його підготовки, обговорення, прийняття, видання і реєстрації.

При співвідношенні найбільш суттєвих ознак норм закону і норм, які містяться у відомчих нормативно-правових актах, можна зробити висновок, що останні мають свої специфічні особливості, через те, що вони функціонують на основі підзаконності і не повинні протирічити закону.

Серед системних зв’язків між законом та відомчими нормативними актами можна виділити ієрархічні зв’язки. Вони полягають у тому, що нормативно-правові акти займаючи певне місце у структурі законодавства не можуть суперечити вищим актам. Функціональні ж зв’язки зводяться до того, що між нормами є певна залежність, тобто одна група норм спонукає до дії іншу групу норм.

Доведення органам внутрішніх справ (міліції) законів за допомогою наказів необґрунтовано, за виключенням тих випадків, коли МВС дає роз’яснення їх змісту стосовно діяльності органів внутрішніх справ. Адже виникає очевидна невідповідність форми акта (наказу) і його змісту (нормативні приписи, положення закону).

Структури законодавчого і відомчого регулювання не повинні протиставлятися одна одній, оскільки і закон, підзаконний нормативно-правовий акт відносяться до одного і того ж роду соціальних регуляторів, а саме – є різновидами нормативно-правових актів. Тут повинен діяти принцип розумної достатності.

Публікації автора:

1. Демків Р.Я. Проблеми вдосконалення нормативно-правового регулювання діяльності міліції України в умовах побудови правової держави // Підприємництво, господарство і право – 2006. – № 4. – С. 100-102.

2. Демків Р.Я. Роль закону в нормативно-правовому регулюванні діяльності міліції України // Право України – 2006. – № 8 – С. 88-91.

3. Демків Р.Я. Розвиток принципів правового регулювання в умовах розбудови правової держави // Юридична Україна – 2006. – № 8 – С. 19-22.

4. Демків Р.Я. Якість закону – необхідна умова дії норм права // Вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 1. – С. 34-40.

5. Демків Р.Я. Форма (джерело) права: проблеми розуміння // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 6. – С. 118-121.

6. Демків Р.Я. Міжнародно-правові акти (юридичні стандарти) в нормативно-правовому регулюванні та управлінні діяльністю міліції України: теоретичний аспект // Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні: Зб. матер. міжнар. науково-практич. конф. – Ч. 1. – Львів, 2006. – С. 90-93.

7. Демків Р.Я. Адаптація правової системи України до міжнародних стандартів у сфері правоохоронної діяльності міліції // Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. матер. ІІІ міжнар. науково-практич. конф. – Луцьк, 2006. – Т. 1. – С. 109-112.

8. Демків Р.Я. Деякі актуальні питання законотворчої діяльності та підзаконної діяльності міліції // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість: Зб. матеріалів ІХ Всеукр. наук.-практ. конф. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2006. – Т. 1(ІІ). – С. 30-32.

9. Демків Р.Я. Цілі правового регулювання діяльності міліції по забезпеченню реалізації прав і свобод громадян // Проблеми підвищення ефективності державного управління в правоохоронній діяльності: Зб. матер. наук.-теорет. конф. – К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, 2006. – С. 36-37.