Анотація до роботи:

Суворова К.Ю. Закономiрностi формоутворення при гiбридизацiї гексаплоїдних форм тритикале з м'якою пшеницею. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата бiологiчних наук за спецiальнiстю 03.00.15 - генетика. - Iнститут фiзиологiї рослин і генетики НАН України, Київ, 2002.

Дослiди проведенi з гiбридами, одержаними в 56 комбiнацiях схрещувань тритикале рiзної геномної будови з м'якою пшеницею. Показано вплив геномної будови материнського тритикале на зав'язуванiсть, життєздатнiсть гiбридних зернiвок, успадкування морфологiчних ознак, диференцiацiю морфотипiв при формоутвореннi. У тритикале-пшеничних гiбридiв F₁, F₂ виявленi хромосомнi порушення, дана каріотипна характеристика нащадків F₂ i F₂(BC1). Схрещування тритикале з м'якою пшеницею є найбiльш простим i ефективним способом одержання вихiдного матерiалу тритикале i м'якої пшеницi із замiщеними хромосомами i перенесеними генами. Цим методом створенi лiнiї пшеничних ревертантiв, якi переданi в НЦГРУ, та новий сорт тритикале Ладне, занесений до Державного реєстру сортiв рослин України на 2002 рiк.

1. Гiбридизацiя гексаплоїдних тритикале з м'якою пшеницею є ефективним шляхом iстотного розширення генетичного рiзноманiття обох культур, яке може бути основою для створення цiнного вихiдного матерiалу для їх селекцiйного удосконалення.

2. Зав'язуванiсть гiбридних зернiвок при гiбридизацiї тритикале, взятого материнською формою, з пшеницею, пов'язана з геномною будовою тритикале. Найвищу зав'язуванiсть мають амфiдиплоїднi тритикале - у середньому 31,3%, порiвняно з iншими типами - 11,5-16,7%.

3. Життєздатнiсть гiбридних зернiвок у комбiнацiях схрещування тритикале з м'якою пшеницею практично не залежить вiд геномної будови материнської форми i складає 63,4-69,8%.

4. Не виявлено однозначного зв'язку характеру успадкування ознак в F₁ гiбридiв тритикале х м'яка пшениця з геномною будовою тритикале. За кожною морфологiчною ознакою спостерiгаються рiзноманiтнi типи мiнливостi в залежностi вiд комбiнацiї: промiжне успадкування, домiнування, позитивне i негативне наддомiнування.

5. Гiбридам F₁ форм тритикале рiзногеномної будови з м'якою пшеницею властивi порушення мейозу. Вiдсутня повна кон'югацiя хромосом, поряд з бiвалентами закритого i вiдкритого типу виявленi унiваленти та полiваленти (12,3^II + 16,1^I + 0,3^III + 0,1^IV).

6. Фертильнiсть пилку рослин F₁ для бiльшостi комбiнацiй схрещувань становить 43,0-56,5%. Найбiльш високою фертильнiстю характеризуються комбiнацiї Ад Тарасiвський х Белоцеркiвська ювiлейна (71,7%), Ад 60 х Зерноградка 6 (63,8%); Presto x Спартанка (60,2%). Найнижчу фертильнiсть пилку мали рослини F₁ в комбiнацiях Ад T.aest.1В/1R Болг.м. х Лабiнка (22,1%) i гибриди Ад 206 ЕМ1 Х60 Бок.206 з Укрiрасег (32,0%) та Високобiлковою (33,7%). Морфологiчно повноцiнні зерена пилку формувались недостатній для вiдкривання пиляка при запиленнi.

7. Озерненiсть рослин F₁ залежала вiд характеру їх запилення. При iзоляцiї колоса зернiвки не зав'язувались; при беккросi батькiвськими формами зав'язуванiсть становила 1,1-4,5 зернiвок на колос; при вiльному запиленнi 0,8-4,7. Найбiльшу зав'язуванiсть мали комбiнацiї, одержанi з використанням амфiдиплоїдного тритикале.

8. Формоутворення у другому поколiннi гiбридiв тритикале х пшениця проходило з диференцiацiєю на морфотипи: м'якої пшеницi, F₁ (тритикале-пшениця), тритикале, твердої пшеницi. У комбiнацiях з участю амфiдиплоїдного та D(R)-замiщенного тритикале бiльшiсть рослин F₂ належала до морфотипу м'якої пшеницi; за участю iнтрогресивного тритикале - до типу F₁ (тритикале-пшениця).

9. Спiввiдношення рiзних морфотипiв у нащадків рослин F₂ залежить вiд способу гiбридизацiї. При вiльному запиленнi найбiльшу частку складали рослини типу м'якої пшеницi (39,4%) i типу тритикале (37,1%); найменшу - рослини типу F₁ (23,1%). При бекросi материнською формою тритикале спiввiдношення морфотипiв було схожим: пшеничний - 48,3%, тритикале - 38,8%, F₁ - 12,9%. При беккросi батькiвською формою найбiльша частина потомства належала до пшеничного типу (40,1%), далі у порядку зниження йдуть тип F₁ та тип тритикале (32,1 i 26,7%). При вiльному запиленнi та беккросi пшеницею з'являються поодинокi рослини типу твердої пшеницi.

10. Методом С-забарвлення соматичних хромосом потомств розщеплення F₂ встановлено, що окрiм рекомбiнованих пшеничних А₁А и В₁В хромосомних наборiв у них мiститься змiшаний хромосомний комплекс, який включає хромосоми R-геному жита та D-геному пшеницi у рiзних спiввiдношеннях. Виявленi пари житнiх хромосом 3R, 4R, 6R, модифiкованi за теломерним гетерохроматином, i телоцентричнi хромосоми жита та пшеницi. Рiвень виходу замiщених форм у F₂ становив 64,7%.

11. Генетична стабiлiзацiя похiдних тритикале-пшеничних гiбридiв старших поколiнь вiдбувається на 42-хромосомному рiвнi. Становлення генотипу супровождується формуванням пшеничних ревертантiв та D(R)-замiщених тритикале, їх кон'югацiя в F₄ cкладає вiдповiдно: 18,9^II (16,4^II закритих + 2,6^II вiдкритих) + 3,4^I, i 19,6^II (16,9^II закритих + 2,7^II вiдкритих) + 3,0^I.

12. Глiадиновi маркери ендосперму зерна пiдтверджують наявнiсть генетичного компонента жита у константних форм пшеничних ревертантiв.

13. Починаючи з F₃ доцiльно проводити iндивiдуальний добiр за комплексом ознак, особливо продуктивностi, стiйкостi до фiтозахворювань у лiнiй пшеничних ревертантiв i D(R)- тритикале.

Публікації автора:

1. Суворова Е.Ю. Формообразовательный процесс в популяциях от скрещиваний тритикале (2n=42) с мягкой пшеницей // Вiсник аграрної науки. - 1998. - №11. - С.74-77.

2. Суворова Е.Ю., Чередниченко В.Н., Семенов В.И. Получение форм тритикале и мягкой пшеницы с чужеродными замещенными хромосомами // Цитология и генетика. - 2000. - Т.34, №5.- С.42-49.

3. Cуворова К.Ю., Попереля Ф.О., Чередниченко В.М. Полiморфiзм глiадiнiв i високомолекулярних глютенiнiв, їх зв'язок з якiстю зерна у лiнiй пшеничних ревертантiв озимої м'якої пшеницi // Биологический вестник.- 2000.- т.4, №1-2.- С.94-98.

4. Щипак Г.В., Cуворова К.Ю., Максимов М.Г. Селекційна оцінка на врожайність і якість зерна озимих тритикале різного походження // Селекція і насінництво.- 2001. – Вип. 85. – С. 37-48.

5. Cуворова Е.Ю. Завязываемость и жизнеспособность семян при гибридизации озимых тритикале с мягкой пшеницей // Тез. докл. Всесоюз. научно-техн. конференции молодых ученых "Методы интенсификации селекционного процесса".- Одесса: ВСГИ.- 1990.- С.48.

6. Cуворова Е.Ю. Спорогенез у гибридов озимых тритикале с мягкой пшеницей // Тез. докл. Всесоюз. научно-техн. конф. молодых ученых "Современные проблемы генетики и селекции сельхоз. растений".- Одесса: ВСГИ.- 1991.- С.45.

7. Чередниченко В.Н., Островская В.Н., Суворова Е.Ю. Развитие способов генетического развития тритикале // Тез. докл. Междунар. симп."Управление генетической изменчивостью сельскохозяйственных растений". - Ялта: Институт винограда и вина "Магарач". - 1992. - С.119.

8. Суворова Е.Ю., Чередниченко В.Н. Формообразовательный процесс у гибридов гексаплоидного тритикале с мягкой пшеницей // Тез.докл. конф. молодых ученых "Актуальные проблемы физиологии растений и генетики АН Украины". - Киев: Институт физиол. растений и генетики АН Украины. - 1992. - С.103.

9. Чередниченко В.Н., Суворова Е.Ю., Островская В.Н. Хромосомная инженерия в селекции тритикале // Матер. конф. "Молекулярно-генетические маркеры и селекция растений". - Киев: Аграрная наука. - 1994. - С.126.

10. Чередниченко В.Н., Суворова Е.Ю., Островская В.Н. Улучшение взаимодействия объединенных чужеродных генов тритикале // Тез. докл. Междунар. конф. посвященной 100-летию со дня рождения Н.В.Цицина "Проблемы инродукции растений и отдаленной гибридизации". - М.: ГБС РАН. - 1998. - С.493-494.

11. Чередниченко В.М., Карпухiна А.М., Кузьмiна Н.М., Юшкiна Л.Л., Суворова К.Ю. Використання бiотехнологiї в селекцiї зернових колосових // Матер. Мiжнар. наукової конф. "Оптимiзацiя сел. процесу на основi генетичних методiв". - Харкiв: Iнститут овочiвництва i баштанництва УААН. - 1999. - С.142.

12. Чередниченко В.М., Карпухiна А.М., Кузьмiна Н.М., Юшкiна Л.Л., Суворова К.Ю. Бiотехнологiчнi методи в селекцiї зернових колосових культур // Матер. мiжнар. конф., присвяченої 90-рiччю вiд заснування Iнституту рослинництва iм.В.Я.Юр'єва "Науковi основи стабiлiзацiї виробництва продукцiї рослинництва". - Харкiв: IP. - 2001. - C.201-207.

13. А.С. 1549 України. Сорт тритикале Ладне / Суворова К.Ю., Щипак Г.В., Чередниченко В.М., Шевченко М.С., Іванченко Е.Г. (Україна). - №99011004; Заяв.30.07.1999; Заеєстр. в Реєстрі сортів рослин України в 2002 р.