Анотація до роботи:

Агарков О.В. Закономірності формування, фактори ризику і заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.21 – травматологія. – Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена проблемі формування травматизму підлітків в умовах урбанізованого промислового регіону України (Донбас). Вивчено рівень, динаміку та структуру травматизму підлітків за 15-річний період, а також широкий спектр факторів ризику: екологічних, соціальних, соціально-психологічних, психологічних, валеологічних, виробничих, способу й умов життя, навчальних, ігрових, зовнішньосередових і професійно-дієвих.

Установлено якісні особливості середовища проживання, способу й умов життя підлітків, що сприяють травматизації, закономірності динаміки, рівня і структури травматизму, а також кореляційна і лінійна залежність різних видів травматизму від факторів ризику різної природи.

Сформульовано принципи, розроблені технології реабілітації та заходи щодо профілактики й дано оцінку ефективності окремих видів профілактичних заходів.

Отримано рішення нового наукового завдання в галузі епідеміології травматизму підлітків урбанізованого регіону на основі встановлення закономірностей формування й факторного детермінізму динаміки, структури й рівня частоти виникнення й поширення травм. Розроблено концепцію й сформульовано принципи первинної, вторинної й третинної профілактики травматизму, заснованої на нівелюванні встановленого спектру факторів ризику й оптимізації відновлювального лікування, оздоровчої та післятравматичної реабілітації підлітків.

1. Середовище перебування підлітків в умовах урбанізованого регіону характеризуються техногенними екологічними й соціально-депресивними якостями з наявністю широкого спектру факторів ризику різної природи, активно сприятливого росту частоти виникнення травм серед підліткового населення. Тривале проживання в умовах екологічної несприятливості порушує фізико-хімічні процеси в тканинах організму підлітків, погіршує їхнє відновлення при травмах і підвищує травматизм. Ксенобіотики екологічного середовища виступають інгібіторами регенеративних процесів в організмі підлітків.

2. Хронодинаміка загального травматизму підлітків характеризується хвильовими властивостями з довжиною хвилі в 4-6 років, пролонгованим ростом (+6,1-9,5% випадків/рік) і спадом (-5,7-9,0% випадків/рік), наявністю пікових підйомів через 8-10 років, віковими, територіальними й соціальними розходженнями темпів підйому й спаду рівня й різнонаправленими змінами залежно від виду травматизму.

3. Рівень травматизму підлітків має територіальні розходження. Його середньопопуляційна величина становить серед міських підлітків 769,3±5,5^про/_ооо, а серед сільських 567,9±6,2^про/_ооо випадків. За кількісними критеріями травматизм підлітків класифікується за п'ятьма статистично вірогідними якісними рівнями: низький (<400^про/_ооо випадків), середній (400 – 600^про/_ооо випадків), вищий за середній (600 – 800^про/_ооо випадків), високий (800 – 1000^про/_ооо випадків) і дуже високий (>1000^про/_ооо випадків). Кількісний розподіл травматизму за рівнями дозволяє проводити об'єктивну експертну оцінку величини й прогноз частоти виникнення й поширення травматизму серед підлітків.

4. Структура травматизму підлітків формується за рахунок великої питомої ваги побутового травматизму й має стійкий ранговий вид: 1-е місце - побутовий (84,1%), 2-е місце – вуличний (9,4%), 3-є місце – спортивний (3,2%), 4-е місце – виробничий або шкільний (1,9%), 5-е місце – дорожньо-транспортний (1,2%). Всі види травматизму за кількісними критеріями класифікуються за 5 якісними рівнями.

5. Існує прямий середній і сильний кореляційний і лінійний зв'язок між загальним травматизмом підлітків і високим рівнем забруднення екологічного середовища, низькою якістю життя, особистісною та суспільно-психологічною тривожністю, типом особистості й низьким рівнем здоров'я підлітків. Як фактори ризику загального травматизму виступають: накопичення важких металів в організмі, велике загальне забруднення екологічного середовища, третя група здоров'я, емоційний тип особистості (екстраверт) і високий рівень особистісної тривожності.

6. Зростання побутового травматизму підлітків визначається різкою зміною образу їхнього життя у бік побутової травмонебезпечної діяльності. Рівень побутового травматизму формується переважно 10 факторами ризику із середньою й високою силою кореляційного зв'язку, з яких 7 факторів ризику мають першочергову значимість (r=+0,65 - +0,91) і дають більше 80% травм.

7. Рівень вуличного травматизму підлітків визначається 13 провідними факторами ризику з малою, середньою й високою силою кореляційного зв'язку, з яких 5 відносяться до факторів ризику великої значимості (r=+0,60 - +0,93) і дають більше 70% травм.

8. Рівень спортивного травматизму підлітків визначається 16 провідними факторами ризику з малим (0,1-0,3), середнім (0,4-0,5) і високим (0,6-0,82) коефіцієнтом відносного ризику. Найвища питома вага спортивного травматизму пов'язана з 7 факторами ризику: жорсткі єдиноборства (24,1%), низький рівень спортивних умінь (15,4%) і тренованості (17,2%), перенавантаження й перевтома організму (13,4%), невдалі рухи й грубі помилки при виконанні спортивних вправ (9,4%), не якісна розминка (6,2%), складність спортивних вправ (5,1%). До високотравматичних відносяться 14, а до середньо травматичних – 11 видів спорту.

9. Комп'ютеризовані клініко-статистичні критерії підвищують точність діагностики тяжкості й клінічної динаміки розвитку черепно-мозкової травми (10-15%), а комп'ютерна програма системного вивчення черепно-мозкового травматизму збільшує ефективність медичного моніторингу за цією патологією (18-22%).

10. Загальна профілактика травматизму підлітків ґрунтується на 4 принципах медико-соціального й медико-екологічного характеру, а цільова - на 5 принципах побутового, 7 принципах спортивного, 5 принципах вуличного травматизму підлітків. Реабілітація підлітків за східчастою технологією індивідуального оздоровлення з базовими й підкріплювальними програмами політематичного характеру знижує строки відновного лікування на 40-45%, рівень виробничого й спортивного травматизму на 30-35%, скорочує періоди досягнення оптимальної фізичної форми в підлітків-спортсменів на 35-40% і виходу на нормальний рівень працездатності підлітків, що працюють на 45-50%. Використання програми цільової профілактики веде до зменшення вуличного й шкільного травматизму на 20-25%.

Публікації автора:

1. Климовицкий В.Г. Травматизм подростков и факторы риска в условиях Донбасса. Монография./ В.Г. Климовицкий, В.Н. Пастернак, А.В. Агарков - Донецк: Донеччина, 2005. - 99 с.

Автором самостійно вивчені особливості середовища проживання, закономірності формування травматизму, фактори ризику при певних різновидах травматизму, сформульовані принципи і розроблені заходи щодо профілактики травматизму підлітків.

2. Корреляционный анализ патогенной и валеологической значимости социально-экономических и образа жизни факторов риска для здоровья рабочих вредного производства/ В.И.Агарков, С.В. Грищенко, А.В.Агарков // Арх. клин. эксп. мед. -1996. - Т.5, №1. - С. 100-104.

Автором самостійно проведено кореляційнний аналіз факторів ризику, пов’язаних із виробничим травматизмом.

3. Климовицкий В.Г. Общие закономерности формирования травматизма подросткового населения в условиях Донбасса/ В.Г.Климовицкий, А.В. Агарков // Травма. -2001. - Т.2, №2. - С. 126-132.

Автором самостійно вивчені динаміка та рівень різноманітних видів травматизму, сформовані провідні закономірності травматизму.

4. Климовицкий В.Г. Закономерности формирования, факторы риска и направления профилактики бытового травматизма подростков в условиях Донбасса/В.Г.Климовицкий, А.В.Агарков// Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2003. - Т.7, №2. -С. 170-176.

Автором самостійно вивчені динаміка та структура побутового травматизму, встановлені ключові фактори ризику та сформовані основні принципи профілактики.

5. Климовицкий В.Г. Закономерности формирования и факторы риска спортивного травматизма среди различных возрастных контингентов населения в условиях Донбасса/ В.Г.Климовицкий, А.В. Агарков // Травма. -2004 -Т.5, №4. -С. 378-385.

Автором самостійно вивчені закономірності спортивного травматизму та встановлені ключові фактори ризику.

6. Климовицкий В.Г. Структура травм и заболеваний опорно-двигательного аппарата подростков в условиях промышленного региона/ В.Г Климовицкий, В.Н Пастернак, А.В. Агарков // Травма. - 2005. - Т.6, №4. -С. 170-176.

Автором самостійно вивчені динаміка та структура побутового травматизму, встановлені ключові фактори ризику та сформовані основні принципи профілактики.

7. Агарков А.В. Информационный анализ экзогенных и эндогенных факторов риска травматизма в условиях урбанизированного региона/ А.В. Агарков // Укр.ж.телемед.мед. телемат. -2006. -Т.4, №2. С.216-220.

Автором самостійно виконано всі етапи написання статті.

8. Агарков А.В. Особенности травматизма населения в условиях Донбасса/ А.В. Агарков // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини. - Донецк, 2000. - С.7-8.

Автором самостійно виконано всі етапи написання статті.

9. . Гигиеническая оценка антропогенного прессинга на атмосферный воздух Донецкой области / С.В.Грищенко, А.В.Агарков, О.В.Швыдкий, Н.А.Стычинская // Бизнес, экология, здоровье. Материалы международной научно-практической конференции. - Донецк, 2001. - С.28-30.

Автором самостійно проведено статистичний аналіз кількісних показників концентрації ксенобіотиків повітряного середовища.

10. Агарков В.И., Семисалов Р.Я., Агарков А.В. Компьютеризированная программа клинико-статистического исследования черепно-мозговой травмы: Методические рекомендации. - Донецк, 2000. - С.10.

Автором самостійно розроблено програму з підліткового травматизму.