1. У дисертації на основі натурних та експериментальних досліджень вперше встановлені закономірності розвитку мікробіологічних процесів у фасованій питній воді без консервантів, встановлені головні фактори, що впливають на розвиток мікроорганізмів та умови стабілізації мікробіологічних процесів в цілях безпеки для споживачів. 2. Встановлено, що в 2002 р. - 32%, а в 2003 р. – 14,29% проб питної фасованої води, що реалізуються в Україні, не відповідали вимогам ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством”, з них за індексом БГКП - 16% проб в 2002 р., 10 % проб - в 2003 р. Отримані дані свідчать про необхідність розробки відповідних вимог до якості та виробництва фасованої води. 2. Встановлено, що у фасованій воді найбільшу активність мають сапрофітні гетеротрофні мікроорганізми, які розмножуються при 220С за 72 год. інкубації. Їх чисельність сягала десятків та сотень тисяч колоніє-утворюючих одиниць в 1 см3 у перші чотири місяці від дати виготовлення. Це може бути небезпечним для споживачів в епідемічному плані, оскільки в такій воді є умови для розмноження разом з сапрофітними також умовно-патогенних мікроорганізмів: E. coli, P. aeruginosa, C. albicans та інших. В експериментальних дослідженнях їх чисельність сягала десятків тисяч в 1 см3 води за перші 14 днів спостереження. 3. З досліджуваних проб виділено Alcaligines faecalis, Enterobacter agglomerans, Klebsiella, Aeromonas salmonicida ssp. masoucida/achromogenes, Pseudomonas stutzeri, Сandida glabrata, Candida famata, Stenotrophomonas maltophilia, Acinetobacter sp., Aspergillus niger, Penicillum regulosum та ін. Більшість з виділених штамів мікроорганізмів відносяться до умовно-патогенних. Зважаючи на здатність цих мікроорганізмів швидко розмно-жуватися у фасованій воді, це може становити загрозу здоров’ю людини. 4. Всі досліджені води на кінцевому етапі технологічного процесу проходили етап знезараження ультрафіолетовим (УФ) опроміненням, яке застосовується майже всіма вітчизняними виробниками. В той же час виконаними дослідженнями встановлена наявність в цих водах гетеротрофних мікроорганізмів на рівні десятків та сотень тисяч в 1 см3, що свідчить про неефективність УФ опромінення для знезараження даного виду води: мікроорганізмам притаманна як світлова, так і темнова реактивація, пролонгована в часі. 5. Доведена провідна роль органічних сполук азоту в розвитку мікробіологічних процесів, які активізувались незалежно від температури зберігання води в діапазоні 4-220С. Встановлена кореляція між кількістю мікроорганізмів у пробах води і концентрацією амонію (r = 0,98; p<0,01), нітритів (r = 0,98; p<0,01) та кремнію (r = 0,52; p<0,01), що вимагає застосування відповідних технологій водопідготовки, направлених, перш за все, на очистку від органічних сполук. 6. Встановлено, що при інтенсивному розмноженні мікроорганізмів у фасованій воді накопичуються десятки та тисячі міжнародних одиниць ендотоксинів в 1 см3 води, а також продукти метаболізму і розпаду мікроорганізмів, які можна оцінювати як фактор малої інтенсивності, який може мати хронічну токсичну дію на організм при тривалому споживанні води. Така дія виявлена при біотестуванні проб на рослинах, безхребетних та хребетних організмах. В пробах виявлена гостра токсичність для рослин та безхребетних організмів, цитотоксичні ефекти в клітинах рослин та в клітинах хребетних організмів. Отримані результати дають підставу вважати перспек-тивним подальше вивчення використання біотестування для оцінки можливої токсичної дії води на організм. 7. Виявлена пригнічуюча дія ПЕТ-тари на мікроорганізми у воді, що проявлялось у зменшенні на декілька порядків їх чисельності в порівнянні з кількістю мікроорганізмів у воді, що зберігалась у скляній тарі. Таке ж явище спостерігали при дослідженні кількості мікроорганізмів, які сорбуються на пластинах зі скла та ПЕТ-матеріалу. Це дозволяє рекомендувати у схему санітарно-гігієнічної оцінки виробів з полімерних сполук, які планується застосовувати у водопостачанні, включити в якості експрес-методу вивчення їх дії на гетеротрофні сапрофітні та умовно-патогенні мікроорганізми. 8. Показана можливість використання похідних полігексаметилен-гуанідинових сполук для обробки пляшок обо їх кришок, як прийом попередження розвитку мікроорганізмів у воді, що свідчить про можливість розробки тари, яка має бактеріостатичну активність. 9. Розроблено мікробіологічний метод виявлення консервантів у питній воді, який дозволяє на протязі 14 діб спостережень судити про присутність консервантів. 10. Вперше запропонована концепція розгляду фасованої води як моделі замкненого водного простору, в якому створюються сприятливі умови для розвитку мікробіологічних процесів: відносна стабільність хімічного складу, температури та тривалі строки зберігання. Стабільність умов заселення мікроорганізмів обумовлює закономірності розвитку мікробіологічних процесів, які полягають у зміні видового складу, зменшенні його різноманітності та отримання окремими видами екологічної переваги. 11. Виконаними дослідженнями показана неефективність технологій підготовки фасованої води без консервантів, що існують в Україні. Це вимагає впровадження сучасних прогресивних схем водопідготовки, розробки відповідних вимог до якості фасованої води та санітарно-гігієнічних умов її виробництва, які б забезпечували отримання води, стабільної за мікробіологічними показниками, обов’язкове введення в нормативну базу показника “визначення ЗМО при температурі інкубації 220С протягом 72 год.”, який повинен відповідати нормативу 100 КУО/см3 весь період заявленого терміну зберігання з метою отримання широким загалом споживачів води гарантованої якості. |