Кривокульський Дмитро Богданович. Заочеревинні лімфатичні кісти при комбінованому лікуванні хворих на рак шийки матки : дис... канд. мед. наук: 14.01.07 / Тернопільський держ. медичний ун- т ім. І.Я.Горбачевського. — Т., 2007. — 135арк. — Бібліогр.: арк. 110-135.
Анотація до роботи:
Кривокульський Д.Б. Заочеревинні лімфатичні кісти при комбінованому лікуванні хворих на рак шийки матки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – Онкологія. – Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ – 2007.
В структурі ускладнень після розширеної гістеректомії у хворих на рак шийки матки чільне місце займають заочеревинні лімфатичні кісти (13,9%).
До факторів, що підвищують ризик розвитку післяопераційних заочеревинних лімфатичних кіст відносяться: ступінь поширення первинної пухлини, глибина інвазії (понад 0,5 см),ступінь диференціації пухлини, метастатичне ураження лімфатичних вузлів тазу та доопераційна хіміопроменева терапія.
В результаті хірургічної травми, опромінення та дії цитостатиків у тазовій клітковині відбувається пошкодження кровоносних і лімфатичних капілярів, порушення мікроциркуляції, що призводить до набряку, плазматичної і фібринозної імбібіції стінок судин, звуження і облітерації їх просвіту. В кінцевому підсумку розвивається периваскулярний склероз, що призводить до розвитку заочеревинної лімфатичної кісти.
Простим і надійним методом своєчасної діагностики післяопераційних заочеревинних лімфатичних кіст є ультрасонографія здухвинних ділянок і сечовивідних шляхів, достовірність становить 89,3%.
Консервативне лікування лімфатичних кіст ефективне в 71,4% випадків. Воно полягає в пункціях, евакуації лімфи, введенні в порожнину кісти антибіотиків і склерозуючих препаратів. При великих розмірах кісти (понад 8 см) або у випадках ускладнень (нагноєння кісти, стиснення сечоводу) показане хірургічне лікування.
На зниження частоти розвитку післяопераційних заочеревинних лімфатичних кіст має вплив доопераційна ідентифікація початкового раку шийки матки, при якому потенції пухлини до лімфогенного метастазування не перевищують 5,4%. У хворих на рак шийки матки, в стадії ТІb - ТІІа, здухвинна лімфаденектомія є ключовим етапом радикальної операції. Впровадження розробленої нами нової методики дренування заочеревинного простору дозволило зменшити частоту виникнення післяопераційних заочеревинних лімфатичних кіст з 13,9 до 2,9% (р<0,001).
З’ясовані клінічні, конституційні, вікові та морфологічні фактори ризику розвитку заочеревинних лімфатичних кіст після хірургічного і комбінованого лікування раку шийки матки та розроблені критерії їх діагностики, лікування та профілактики.
У дисертаційній роботі вирішена актуальна наукова задача онкології –підвищення ефективності лікування хворих на РШМ шляхом впровадження раціональних методів профілактики та лікування післяопераційних заочеревинних лімфатичних кіст.
1. В структурі ускладнень після розширеної гістеректомії у хворих на рак шийки матки чільне місце займають заочеревинні лімфатичні кісти – 13,9%. До факторів, що підвищують ризик розвитку післяопераційних заочеревинних лімфатичних кіст відносяться: поширення первинної пухлини та ступінь її диференціювання, глибина інвазії (понад 0,5 см), метастатичне ураження лімфатичних вузлів тазу та доопераційна хіміопроменева терапія. Адекватне доопераційне визначення стадії розвитку початкового РШМ суттєво впливає на обсяг хірургічного втручання та зменшення частоти виникнення післяопераційних заочеревинних лімфатичних кіст.
2. В результаті хірургічної травми, опромінення та дії цитостатиків відбувається пошкодження кровоносних і лімфатичних капілярів. Порушення мікроциркуляції у тазовій клітковині, що призводить до набряку, плазматичної і фібринозної імбібіції стінок судин, звуження і облітерації їх просвіту і, як наслідок, розвиток периваскулярного склерозу, що призводить до виникнення заочеревинної лімфатичної кісти.
3. Простим і надійним методом своєчасної діагностики післяопераційних заочеревинних лімфатичних кіст є ультрасонографія здухвинних ділянок і сечовивідних шляхів на 7-9-й день після операції. Чутливість методу становить 89,3%.
4. Консервативне лікування лімфатичних кіст ефективне в 71,4% випадків. Воно полягає в пункції, евакуації лімфи, введенні в порожнину кісти антибіотиків і склерозуючих препаратів. При великих розмірах кісти (понад 8 см) або у випадках ускладнень (нагноєння кісти, стиснення сечоводу) показане екстраперитонеальне або вагінальне дренування.
5. Надійним методом попередження виникнення післяопераційних заочеревинних лімфатичних кіст є одномоментне комбіноване заочеревинно-вагінальне дренування тазу. Впровадження розробленої нами методики дренування заочеревинного простору дозволило зменшити частоту виникнення післяопераційних заочеревинних лімфатичних кіст з 13,9 до 2,9% (р<0,001).
Публікації автора:
Кривокульський Д.Б. Ультразвукове дослідження малого тазу в діагностиці заочеревинних лімфатичних кіст після хірургічного лікування хворих на рак шийки матки. // “Здоров’я жінки” 2 (18) частина 2/2004, Матеріали науково-практичної конференції “Нові технології в діагностиці та лікуванні хворих на онкогінекологічні захворювання. – Одеса. – 2004. – С. 51-53.
Дрижак В.І., Кривокульський Д.Б. Діагностика та лікування заочеревинних лімфатичних кіст після хірургічного та комбінованого лікування хворих на рак шийки матки. – Вісник наукових досліджень. – 2004. – №1. – С. 99-101. (Особистий внесок дисертанта – проводилось оперативне лікування, обстеження, аналіз, розробка методів лікування ЗЛК, оформлення статті).
Дрижак В.І., Бабанли Ш.Р., Кривокульський Д.Б., Москальчук Є.В.Патоморфоз тазової клітковини при комплексному лікуванні раку шийки матки. // “Здоров’я жінки” 2 (22) частина 2/2005, Матеріали науково-практичної конференції “Хіміотерапія в лікуванні онкогінекологічних хворих”. – Чернігів. – 2005. – С. 40-43. (Здобувачем проводився забір досліджувального матеріалу під час виконання оперативного лікування, аналіз результатів, оформлення статті).
Пат. 2000073970 Україна, 7 МПК №А61М27/00 Спосіб дренування заочеревинного простору при операції Вертгейма; Пат. 200073970 Україна, МКИ №А61М27/00 Кривокульський Д.Б. (Україна) № 2000073970; Заявл. 05.07.00; Опубл. 15.06.01. Бюл. № 5.
Кривокульський Д.Б., Самбор Л.Ф. Ускладнення при різних методах хірургічного лікування раку шийки матки. Збірник робіт Українського лікарського товариства. – Ужгород. – 1998. – С.363.
Кривокульський Д. Метод профілактики лімфокіст після операції Вертгейма. // Тезисы II съезда онкологов стран СНГ. – Киев. – 2000. – С. 1025.
Кривокульський Д.Б. Профілактика лімфоцеле після розширеної гістеректомії. Збірник VIII Конгресу світової федерації українських лікарських товариств. – Львів. – 2000. – С. 388.
Кривокульський Д.Б. Комбіноване одномоментне дренування заочеревинних просторів та черевної порожнини при розширеній гістеректомії. // Матеріали Х з’їзду онкологів України. – Крим. – 2001. –С.231.
Бабанли Ш.Р., Кривокульський Д.Б., Загарія Г.В. Ефективність одномоментного дренування при розширеній гістеректомії. // Збірка наукових робіт “Злоякісні новоутворення”. – Київ. – 2002. – Вип. 3. – С. 56.
Дрыжак В.И., Кривокульский Д.Б., Мороз Г.С., Бабанлы Ш.Р. Диагностика и лечение забрюшинных лимфатических кист после хирургического лечения рака шейки матки // Материалы ІІІ съезда онкологов и радиологов СНГ. – Минск. – 2004. – Часть ІІ. – С. 197.
Дрижак В.І., Бабанли Ш.Р., Кривокульський Д.Б., Николюк В.Д. Роль патоморфозу тазової клітковини у розвитку післяопераційних заочеревинних лімфокіст у хворих на рак шийки матки. // Матеріали ХІ з’їзду онкологів України. – Судак. – 2006. – С. 180.
