У висновках дисертації викладено найбільш важливі наукові та практичні здобутки; основні теоретичні положення і рекомендації, що випливають із результатів дослідження; сформульовано конкретні пропозиції щодо запобігання злочинам проти виборчих прав громадян. Узагальнення результатів дослідження дало можливість зробити, крім зазначених вище, такі висновки: на основі нормативно-правового й доктринального аспектів щодо сутності та змісту такого соціально-правового інституту, як “виборчий процес” визначено його наукове поняття. Зокрема, запропоновано розглядати виборчий процес як врегульовану законодавством специфічну діяльність уповноважених органів і громадян держави, що здійснюється логічно послідовно, юридично унормовано, визначено в часі та спрямовану на формування конституційного якісного й кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування; у зв’язку з існуванням великої кількості виборчих законів і підзаконних актів та їх неузгодженістю, що призводить до їх незнання і нерозуміння виборцями, назріла нагальна проблема розроблення та ухвалення Виборчого кодексу України. Прийняття такого Кодексу надасть можливість позбутися цілої низки проблем у правовому забезпеченні виборчих процедур та на законодавчому рівні визначити питання, що сьогодні регулюються підзаконними актами; існуюча в Україні законодавча база є цілком достатньою для ефективного запобігання злочинам проти виборчих прав громадян. Вона надає правоохоронним органам можливість адекватно реагувати на будь-які злочинні вияви, спрямовані на порушення виборчих прав. Водночас констатовано, що для вітчизняного виборчого законодавства необхідна цілісність, повнота, завершеність; зважаючи на значну поширеність і латентність злочинів проти виборчих прав громадян, практику притягнення виявлених осіб до кримінальної відповідальності та призначення їм покарання, можна зробити висновок, що ймовірність реального покарання за вчинення злочинів цієї категорії мізерна, принцип невідворотності відповідальності не забезпечується, наявна безкарність провокує на вчинення нових злочинів; запропоновано визначення злочинності у сфері виборчого процесу як масового, історично-мінливого, соціально-негативного явища кримінально-правового характеру, що складається із сукупності злочинів проти виборчих прав громадян, які вчиняються як під час виборчого процесу, так і поза ним; головним чинником, що формує особу злочинця (який порушує виборчі права) та посилює криміногенний вплив інших детермінуючих чинників, є низький рівень правової свідомості громадян, а також незнання виборчих процедур та виборчого законодавства; стосовно запобігання злочинним виявам у сфері виборчого процесу до організації діяльності органів внутрішніх справ можна віднести: аналіз й оцінку злочинів у зазначеній сфері та практики запобігання їм; оцінку нормативно-правового регулювання питань охорони й забезпечення виборчих прав громадян; планування запобіжно-профілактичних заходів; розміщення сил і засобів, що забезпечують їх проведення; взаємодію суб’єктів запобіжно-профілактичної діяльності тощо; найбільш перспективними запобіжними заходами є такі: підвищення матеріального забезпечення членів виборчих комісій усіх рівнів; посилення контролю за використанням бюджетних коштів, виділених на проведення виборів, а також за фінансовою діяльністю політичних партій і блоків; подальше впровадження та використання у виборчому процесі інформаційних технологій, а саме Єдиної інформаційно-аналітичної системи “Вибори”; розроблення та створення ефективної системи безперервної виборчої освіти громадян; утворення у складі органів прокуратури, на період виборчого процесу, робочих груп із найбільш досвідчених працівників галузевих управлінь та відділів для швидкого реагування на порушення виборчого законодавства; посилення взаємодії із правоохоронними та контролюючими органами щодо забезпечення дотримання виборчого законодавства та охорони виборчих прав; підвищення компетентності та якості прокурорського нагляду шляхом цілеспрямованої спеціалізації кадрів; здійснення перевірок та аналіз практики реагування керівників окружних і дільничних виборчих комісій на подання і приписи органів прокуратури та внутрішніх справ, рішення (постанови) судів з вимогами усунення виявлених порушень, причин й умов, що сприяли порушенню виборчого законодавства та виборчих прав громадян зокрема; з метою окреслення першочергових напрямів запобігання та протидії злочинності у сфері виборчого процесу та визначення послідовності у їх реалізації для досягнення ефективних результатів, запропоновано проведення запобіжних заходів відповідно до проекту Комплексного цільового плану запобігання злочинам проти виборчих прав громадян під час виборчого процесу в Україні. | 