Анотація до роботи:

Васюк С.О. Застосування фізико-хімічних методів для аналізу якості фенолвміщуючих лікарських засобів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Киів, 2006.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню та розробці високочутливих, простих у виконанні спектрофотометричних та хроматографічних методик якісного та кількісного аналізу лікарських речовин, які містять у своїй структурі фенольний гідроксил, в тому числі на основі їх реакції з солями діазолю. Встановлені оптимальні умови перебігу реакції солей діазолю з лікарськими речовинами, при яких розраховані аналітичні показники чутливості реакцій. Виявлені основні закономірності між будовою реагентів, їх квантово-механічними, фізико-хімічними показниками та аналітичними характеристиками реакцій.

Визначені коефіцієнти стехіометричних співвідношень “реагент – лікарська речовина”, на основі квантово-механічних розрахунків визначено направленість реакцій досліджуваних лікарських речовин з солями діазолю та встановлена будова продуктів реакцій.

Вивчена можливість застосування солей діазолю як проявних реактивів в ТШХ для досліджуваних лікарських речовин. Встановлені оптимальні умови проведення ВЕРХ для деяких лікарських речовин.

1. Вперше науково обґрунтована та експериментально показана можливість застосування в практиці фармацевтичного аналізу солей діазолю, як високочутливих аналітичних кольорореагентів для лікарських речовин з фенольним гідроксилом, виявлена закономірність між будовою реагентів та чутливістю досліджуваних реакцій, встановлена направленість перебігу реакцій та будова продуктів реакцій, на підставі чого були розроблені доступні, чутливі, валідні методики визначення досліджуваних лікарських речовин.

2. Визначені основні оптичні характеристики електронних спектрів поглинання лікарських речовин, які містять у своїй структурі фенольний гідроксил, в амфіпротних, протогенних та протофільних розчинниках, що можуть бути застосовані для ідентифікації досліджуваних речовин, а також встановлення будови продуктів реакції з солями діазолю.

3. Вивчено умови фотометричних реакцій солей діазолю з досліджуваними лікарськими речовинами. Встановлено, що оптимальними умовами є водне або водно-етанольне середовище з рН 9-11, яке створюється додаванням 1% або 10% розчину натрію карбонату, температура 18-25^оС.

4. Розраховані аналітичні показники чутливості реакцій для 27 лікарських речовин за реакціями з діазолем червоним 2Ж, діазолем червоним ЖЛ, діазолем рожевим О, діазолем яскраво-червоним К, діазолем яскраво-червоним 2Ж та діазолем синім С. Реакції характеризуються високою чутливістю - межі виявлення становлять 0,13-3,68 мкг/мл за реакцією з діазолем червоним 2Ж, 0,36-3,96 мкг/мл за реакцією з діазолем червоним ЖЛ, 0,075-2,52 мкг/мл за реакцією з діазолем рожевим О, 0,14-4,73 мкг/мл за реакцією з діазолем яскраво-червоним К, 0,49-6,92 мкг/мл за реакцією з діазолем яскраво-червоним 2Ж та 0,14-3,06 мкг/мл за реакцією з діазолем синім С.

5. Виявлені закономірності між будовою реагентів, їх квантово-механічними, фізико-хімічними показниками та аналітичними характеристиками реакцій. Встановлена залежність між довжиною С–N зв’язку, різницею часткових потенціалів між атомами азоту у діазогрупі (), сумарним потенціалом СNN ланцюга (±), відносною густиною сумарного заряду вздовж СNN ланцюга (l_CNN), інтенсивністю смуги поглинання в інфрачервоному спектрі при 2280-2240 см^-1 та межею виявлення.

6. Визначені коефіцієнти стехіометричних співвідношень “реагент – лікарська речовина” та хімічна будова продуктів реакцій. Показано, що солі діазолю, які містять одну діазогрупу реагують з лікарськими речовинами у співвідношенні 1:1, а солі діазолю з двома діазогрупами у співвідношенні 1:2. На основі квантово-механічних розрахунків визначено направленість реакцій досліджуваних лікарських речовин з солями діазолю. Доведено, що в деяких випадках реакція азосполучення може перебігати в п- і о-положення внаслідок чого утворюються структурні ізомери.

7. Розроблено методики кількісного спектрофотометричного визначення 26 лікарських субстанцій, що містять фенольний гідроксил, та 104 лікарських засобів промислового виробництва та екстемпорального виготовлення за реакціями з солями діазолю.

8. Обґрунтовано застосування солей діазолю як проявних реактивів у тонкошаровій хроматографії для лікарських речовин, що містять фенольний гідроксил. Вперше запропоновано діазоль рожевий О, як чутливий та доступний проявний реагент до зазначених вище лікарських речовин із застосуванням методу ТШХ. Експериментально встановлені умови детектування для 25 лікарських речовин, в яких межі виявлення становлять 0,0275-1,60 мкг.

9. Обґрунтовано оптимальні умови визначення етамзилату, кальцію добезилату та піридоксину гідрохлориду методом високоефективної рідинної хроматографії та розроблені методики кількісного визначення цих речовин у лікарських засобах промислового виробництва.

10. Доведено, що розроблені методики кількісного визначення досліджуваних лікарських речовин за такими характеристиками, як специфічність, лінійність, правильність, діапазон застосування, збіжність та робасність є валідними, відзначаються простотою виконання та доступністю і можуть застосовуватись в контролі якості лікарських засобів, у тому числі роботі Державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів та ВТК хіміко-фармацевтичних заводів.