У дисертаційному дослідженні проведено теоретико-методологічне узагальнення, застосовано нові методи розв’язання науково-навчальної проблеми впровадження засобів мультимедіа в навчальний процес. Це знаходить свій вияв у визначенні педагогічних умов реалізації підходу до педагогічного управління процесом підготовки економістів до професійного спілкування студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Проведене дослідження дозволило розв’язати поставлені на початку роботи завдання; аналіз результатів констатуючого і формуючого експериментів дають підставу зробити загальні висновки, які в цілому підтверджують правильність висунутої гіпотези дослідження. 1. Аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури дозволив розкрити соціальний і психолого-педагогічний аспекти проблеми впровадження комп’ютерних технологій у систему вищої та професійної освіти. Необхідність комп’ютеризації навчання, заснованої на застосуванні інформаційно-телекомунікаційних технологій, які відкривають нові можливості для всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно зорієнтованих, комунікативних форм навчання, зумовлена значним зростанням обсягу інформації за умови незмінного терміну, відведеного на її засвоєння. Серед ІТКТ значне місце належить мультимедійним технологіям. Під час використання їх студенти стають співавторами навчального процесу, прокладаючи власний шлях у матеріалі для одержання знань. Для успішного розв’язання проблеми підготовки студентів до професійного спілкування іноземною мовою засобами мультимедіа потрібно створити методологію впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальних закладах, що повинна враховувати психолого-педагогічні особливості їх застосування. В рамках цієї методології навчання іноземної мови професійного спілкування та за професійним спрямуванням повинно розглядатися: 1) разом з іншими методами і засобами навчання; 2) у системі міжпредметних зв’язків, інформаційної культури, основ інформатики; 3) на основі дослідження дидактичних можливостей і психолого-педагогічних впливів інформаційно-комунікаційних технологій на студентів. У зв’язку з цим ми класифікували засоби інформаційно-комунікаційних технологій, розглянули напрями їх впровадження в освіту, функції комп’ютера в навчальному процесі, методи нових інформаційних технологій, навчальні цілі використання ІКТ у процесі навчання, а також відмінності нових інформаційних технологій навчання від традиційних. Як показало проведене дослідження, для подальшого розвитку педагогічної науки вагоме значення має обґрунтування перспективності комунікативно-кібернетичної моделі навчання. Дослідження в цій галузі є, безперечно, глибокими та всеохоплюючими. Проте технологія навчання розглядає наукові підходи до організації навчального процесу, оновлення матеріально-технічної бази навчального закладу з урахуванням останніх досягнень науки й техніки. Тому цій проблемі присвячено окремий підрозділ дисертаційного дослідження, що дало змогу виділити особливості програмованого навчання, на тлі широкого впровадження сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій в освітні заклади. 2. Під час дослідження було з’ясовано, що успішність студентів нерідко залежить від сформованості навчальної мотивації, від її сили. Мотивація, в свою чергу, залежить від способів подання матеріалу, їхньої доступності, зацікавленості студентів у вивченні дисципліни. Процес підготовки майбутніх фахівців до професійного спілкування іноземною мовою з використанням мультимедійних дидактичних програм є пізнавальним, таким, що розширює мовні та мовленнєві навички студентів, захоплюючим, гнучким, різноманітним, активним, естетично привабливим, гуманізованим, керованим, наочним і творчим. Ігрові програми сприяють мимовільному запам’ятовуванню певних інформацій завдяки відсутності значного навантаження на пам’ять. Комунікативно-кібернетична модель навчання, основу якої складає використання мультимедійних навчальних програм, суттєво важлива для розв’язання досліджуваної проблеми, для організації самостійної роботи студентів, розвитку їхньої пізнавальної активності, індивідуалізації навчально-виховного процесу, для набуття майбутніми фахівцями важливих для них професійних навичок. 3. У зв’язку зі зменшенням годин, відведених на аудиторні заняття, скороченням термінів адаптації першокурсників, програмовані методи набувають особливого значення, бо ними забезпечується організація такої самостійної роботи, яка супроводжується постійним контролем і самоконтролем, свідомим, активним, самостійним аналізом результатів навчання і поставлених перед навчанням цілей. Звичайно, не йдеться про відмову від інших, традиційних моделей навчання (діяльнісної, соціально-психологічної тощо), які мають певну методичну цінність і з успіхом застосовуються на заняттях, але вимагають немало часу для оволодіння дисципліною. За умов самостійної роботи студентів використання ними мультимедійних навчальних програм дозволяє надавати гнучкості системі навчання, сприяти його самостійності. Алгоритмічний характер програмованого навчання дозволяє створити у студентів чітке уявлення про близькі й віддалені цілі навчання, про організацію навчальної праці, допомагає студентам оволодіти навичками самостійної роботи, сформувати в них уміння самостійно мислити, виділяти головне, аналізувати, викликати прагнення до поглиблення і розширення знань і засобів засвоєння їх, навчити на практиці застосовувати свої знання. Комунікативний характер цієї моделі сприяє розвиткові професійних навичок у процесі вивчення іноземної мови, надаючи цій дисципліні більшої професійної вартості. Комунікативно-кібернетична модель навчання дає можливість викладачеві здійснювати міждисциплінарні зв’язки, реалізувати особистісно-діяльнісний підхід, а студентам – стати суб’єктами навчального процесу, які вже на допрофесійному етапі навчання можуть сформувати у себе не тільки навички іномовлення, а й професійного спілкування. 4. На основі зазначених вище теоретичних положень розроблено низку педагогічних умов, змістовно-організаційних, практично-методичних заходів використання інформаційно-комунікаційних (зокрема мультимедійних) технологій під час навчання іноземної мови професійного спілкування та за професійним спрямуванням. Такими умовами слугують: використання засобів мультимедіа у систему підготовки студентів до професійного спілкування з урахуванням цілей, напрямів, підходів до навчання іноземної мови у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації; системність у використанні мультимедійних навчальних програм під час самостійної роботи, стимулюючи таким чином їхню активність за „повним циклом” (орієнтовний, виконавчий та контролюючий етапи активності). Аналіз наявних мультимедійних програм дозволив розробити критерії оцінки їхньої якості, що дає викладачеві та студентові можливість ретельно спланувати і структурувати навчальний матеріал, сформулювали дидактичні вимоги до мультимедійних навчальних комплексів. Здійснення добору МНК на основі запропонованих критеріїв є важливою практично-методичною умовою їх ефективного використання. 5. У процесі проведення експерименту враховано специфіку організації навчальної діяльності студентів у межах комунікативно-кібернетичної моделі, психолого-педагогічні передумови впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес, значення самостійної діяльності студентів, особливості використання новітніх інформаційних технологій під час формування навичок професійного спілкування, дидактичні характеристики наявних мультимедійних програм. На цьому етапі визначено основні критерії ефективності використання засобів мультимедіа: рівень самостійного засвоєння мовної та мовленнєвої інформації; рівень використання набутих знань, умінь і навичок у процесі розв’язання професійних завдань; рівень інтересу до вивчення дисциплін „Іноземна мова за професійним спрямуванням”, „Іноземна мова професійного спілкування”. У процесі експерименту встановлено такі реалії: існує значна залежність якості навчання іноземної мови від наявності інтересу студентів до дисципліни; рівень вимовних і загальномовних умінь і навичок у студентів експериментальних груп вищий; в контрольних же групах значна кількість студентів не засвоїла навчального матеріалу; існує прямий зв’язок між кількістю засвоєних студентами лексичних одиниць і обраною методикою (загальні протоколи перевірки знань, вмінь і навичок подані в додатках за такими показниками: кількість лексичних одиниць, яку потрібно засвоїти - n, кількість засвоєних лексичних одиниць - m, час на засвоєння - t); рівень інтересу студентів до вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням та професійного спілкування значно підвищився у студентів експериментальної групи. Таким чином, математико-статистичний аналіз доводить ефективність використання мультимедійних програм під час навчання іноземних мов і формування навичок професійного спілкування. 6. На основі теоретичного аналізу й експериментальних дослідів нами пропонується низка рекомендацій з організації навчання з використанням у цьому процесі засобів мультимедіа: розробити “сценарій” роботи студентів на занятті з врахуванням можливостей того чи іншого мультимедійного продукту; на початку заняття провести детальний інструктаж з подальшої роботи за комп’ютером; створити потрібну навчальну мотивацію; проконтролювати рівень засвоєння студентами настановної інформації; використовувати різні прийоми й засоби для створення проблемної ситуації; під час використання мультимедійної програми як засобу наочності, забезпечити засвоєння навчальної інформації на трьох етапах роботи: а) допереглядовому; б) переглядовому; в) післяпереглядовому, що повинні підкріплюватися спеціальними завданнями, виконання яких вимагає від студентів концентрації уваги; визначити час самостійної роботи студентів, у процесі якої вони виконуватимуть дії у формі внутрішнього мовлення; організовувати самостійну роботу студентів таким чином, щоб був забезпечений контроль (машинний або безмашинний) і самоконтроль за просуванням у навчальному матеріалі; проконтролювати рівень самостійності студентів; простежити за змінами в психологічному стані студентів, щоб таким чином уникнути та запобігти перевтомленню, надмірному захопленню роботою з мультимедійної програмою; чітко спланувати й організувати позааудиторну самостійну роботу, стежити за тим, щоб студенти не були перенавантажені нею; розробити індивідуальні стратегії самостійного опанування навчального матеріалу за допомогою мультимедійних дидактичних програм для кожного студента; проводити інструктаж стосовно змісту, обсягу, термінів виконання самостійної роботи, надання детальної інформації про організацію самостійної роботи (самостійного підбору джерел, самоконтролю, вибору індивідуального режиму навчання); здійснювати контроль за успішністю самостійного навчання студентів. Проведене психолого-педагогічне дослідження проблеми впровадження засобів мультимедіа в навчальний процес під час підготовки студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації до професійного спілкування, певна річ, не вичерпує всіх дослідно-тематичних аспектів. Подальшого теоретичного осмислення й експериментального вивчення потребують параметри контролю й засобів своєчасної корекції виявлених недоліків, усунення у цій сфері перешкод. Важливою є розробка мультимедійних програм з урахуванням професійної спрямованості вищого навчального закладу з метою формування висококваліфікованих фахівців, які зможуть трансформувати добуту під час навчання систему знань, умінь і навичок, активно, самостійно здобувати нові знання за умов інформатизації та комп’ютеризації всіх сфер діяльності. Цим підвищуватиметься рівень інформаційної та професійної культури. |
