Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Екологія


Гриник Ігор Володимирович. Збалансований розвиток агроекосистем на прикладі Чернігівської області : дис... д-ра с.-г. наук: 03.00.16 / Інститут агроекології та біотехнології УААН. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Гриник І.В. Збалансований розвиток агроекосистем на прикладі Чернігівської області (рукопис).

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. - Інститут агроекології та біотехнології УААН, Київ, 2005.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню і розробці практичних прийомів створення стійких агроекосистем на прикладі Чернігівської області, які відповідають природоохоронній концепції та біологічного (органічного) землеробства, які забезпечують стійке виробництво якісної продукції рослинництва і тваринництва при мінімальних витратах енергетичних та матеріальних ресурсів.

На прикладі Чернігівської області встановлені основні напрямки екологобезпечного використання землі, що дало змогу призупинити деградаційні процеси в ґрунті, рекомендувати екологобезпечні сівозміни, підвищити на 10% і більше продуктивність картоплярської, льонарської та зернової галузі, покращити кормовиробництво тощо. Показано, що використання екологобезпечних технологій сприяє оптимізації росту і розвитку рослин, покращенню їх якості за рахунок створення сприятливих умов їх живлення, знищення бур’янів і активізації життєдіяльності біоти ґрунту.

Для умов Полісся адаптована система відтворення родючості ґрунту на підвищення врожайності сільськогосподарських культур і яка повинна здійснюватись переважно за рахунок біологічних засобів інтенсифікації (гній, торф, компости, сидерати, солома, подрібнені стебла, мул ставків, органічні відходи). Встановлено, що рекомендовані нині дози азотно-фосфорно-калійних туків слід зменшити на 30-40%. При цьому дози азоту в Поліссі не повинні перевищувати 20-60 кг/га, в Лісостепу – 40-100 кг/га. Запропоновано більш широко використовувати при вирощуванні сільськогосподарських культур екологобезпечний “біологічний” азот.

Розроблені основи ефективного ведення галузі тваринництва. Встановлено, що для ведення найбільш рентабельного для області м’ясного скотарства, кількість маточного поголів’я м’ясної худоби вже в 2005 році необхідно довести до 115 тис. голів, а щорічне виробництво свинини в забійній вазі довести до 40 тис. тонн, пташиного екологічно чистого м’яса до 20 тис. тонн і більше, дієтичних яєць до 0,6 млрд. штук.

Запропоновані зміни до технологій вирощування сільськогосподарської продукції, вирощеної на територіях, що зазнали радіонуклідного забруднення, та зниження у ній вмісту радіонуклідів. Для досягнення цієї мети необхідно проводити вапнування, вносити підвищені дози фосфорно-калійних та органічних добрив. Культури, що схильні більше накопичувати радіонукліди (люпин жовтий, горох, вика, гречка, овес) слід розміщувати на менш забруднених площах, а забруднені – відводити під культури, що не схильні до високого їх накопичення.

Для зниження концентрації радіонуклідів у продукції тваринництва розроблені елементи технології підготовки та використання кормів з допустимим вмістом радіонуклідів. Показано, що додержання рекомендованих умов утримання і раціонів годівлі худоби на заключній відгодівлі, введення до раціонів спеціальних добавок та суворе виконання технологічних вимог переробки продукції тваринництва сприяє одержанню екологічно чистої продукції.

Для умов Чернігівської області розроблені еколого-економічні заходи розвитку і підвищення ефективності переробної галузі. Встановлено, що в перспективі для задоволення потреб регіону виробництво основних видів продукції переробної галузі повинно становити: цукру-піску 70,0 тис. т, олії – 6,0; кондитерських виробів – 11,5; борошна – 11,5; круп – 0,7; м’яса і субпродуктів І категорії – 18,6, масла тваринного – 12,2 тис. т; спирту етилового – 2,105 млн. дал.

Поглиблені знання щодо ефективного ведення в Чернігівській області фермерського господарства.

1. Генеральним напрямком розвитку збалансованих агроекосистем Чернігівської області є створення умов для високоефективного, конкурентоздатного, екологічно безпечного аграрного виробництва з гарантованим відтворенням сприятливого для життя людей навколишнього середовища.

2. Раціональне ведення сільськогосподарського виробництва можливо тільки за умови найповнішого використання природного потенціалу ґрунтів, перспективних сортів рослин і порід тварин шляхом впровадження адаптованих систем ведення землеробства і тваринництва.

3. Найвищу ефективність використання ріллі як в умовах Полісся, так і Лісостепу забезпечують плодозмінні сівозміни. Вихід кормових одиниць з 1 га ріллі, в сівозмінах, збільшується на 28,8-48,5%, а протеїну в 1,6-2,2 раза.

Для задоволення потреб області в зерні питома вага зернових культур у сівозмінах господарств Лісостепу повинна становити 50-55%, в тому числі озимої пшениці 25-32%. В Поліссі сівозміни слід насичувати зерновими до 40-45% з відведенням у структурі зернових 50-60% озимій пшениці і житу. При цьому на кращих ґрунтах зони перевагу надавати озимій пшениці, а на легких ґрунтах і в північних районах області – озимому житу.

4. В умовах Полісся озиму пшеницю краще вирощувати після конюшини, її сумішок з тимофіївкою, парів зайнятих однорічними бобово-злаковими су-мішками, люпину на зелений корм і силос гороху на зерно, ранньої картоплі, кукурудзи на зелений корм, льону-довгунця. Розміщення пшениці після стерньових попередників як в Лісостепу, так і на Поліссі, призводить до зниження врожаю (на 0,27-1,53 т/га). При цьому озиме жито після цих попередників дає значно вищий урожай ніж пшениця (на 0,33-1,44 т/га

5. Вирощування багаторічних бобових трав у сівозмінних масивах належить до найдоступніших і малозатратних заходів відтворення родючості ґрунту і врожайності сільськогосподарських культур та є одним із радикальних засобів біологізації сучасного землеробства. Питома вага гороху, люпину, сої, пелюшки, бобів у структурі посівів повинна складати 18-25%, у тому числі однорічних бобових в Поліссі 8-10%, а в Лісостепу – 10-12 відсотків.

6. Основний обробіток ґрунту в сівозмінах лісостепової і поліської зон є більш вигідним при раціональному поєднанні різноглибинної оранки і поверхневого безполицевого обробітку, а в системі передпосівного обробітку на мінімалізацію його шляхом застосування сучасних комбінованих агрегатів.

7. Внесення соломи на добриво в поєднанні з половинною нормою гною, сидеральними і мінеральними добривами позитивно впливають на запаси гумусу і поживних речовин ґрунтів, внаслідок чого продуктивність 1 га ріллі плодозмінної сівозміни може збільшуватись на 12,1-26,4 ц кормових одиниць, урожай зернових – на 0,69-0,90 т/га.

8. Картоплярство було і залишається однією із провідних рослинницьких галузей Чернігівщини. Першочерговими завданнями з підвищення виробництва картоплі є створення надійного безвірусного насінництва, чітке виконання технологічних вимог та організація оптового ринку.

9. Рівень виробництва і економічну ефективність льонарства в Чернігівській області визначає система насінництва, впровадження зональних, адаптованих, створених на біологічних засадах технологій та прийняття ринкових механізмів функціонування льонарського комплексу. Рекомендовано проводити комбайнове збирання льону в рулони, при якому витрати на 100 га посіву скорочуються на 51,3 тис. грн.

10. У зерновому господарстві Чернігівської області пріоритетним на- прямком повинно стати виробництво фуражного і продовольчого зерна озимої пшениці та високоякісного зерна озимого жита як для задоволення власних потреб, так і на експорт. Виробництво фуражного зерна треба поступово довести до 70 відсотків.

11. Із олійних культур у лісостеповій зоні області перевагу слід надавати соняшнику, а в міру набуття досвіду та впровадження нових сортів слід збільшувати посіви ріпаку, що дасть змогу додатково одержувати цінний корм макуху.

12. Основним джерелом виробництва зелених кормів у м’ясній і молочній галузях повинні бути природні луки і пасовища. Забезпечення тварин сіном з розрахунку 2 т на умовну голову має здійснюватись за рахунок заливних земель. У польовому кормовиробництві перевагу слід надавати багаторічним травам з обов’язковою участю бобових компонентів та однорічним злаково-бобовим сумішкам.

Для повного задоволення потреб тваринництва в кормах загальне щорічне їх виробництво повинно становити не менш 1,8 млн. тонн кормових одиниць, в тому числі 650 тис. тонн фуражного зерна.

13. Система удобрення в біологізованих сівозмінах повинна базуватись на використанні насамперед органічних добрив – гній, компости, торф, солома, подрібнені стебла, гичка, сидерати, сапропелі, мул ставків, органічні відходи виробництва. Рекомендовані дози азотно-фосфорно-калійних туків слід зменшити на 30-40%. При цьому дози азоту в Поліссі не повинні перевищувати 20-60 кг/га, в Лісостепу – 40-100 кг/га.

Захист рослин має бути інтегрованим і передбачати повне або часткове виключення пестицидів.

14. Головними галузями тваринництва мають бути м’ясне і молочне скотарство, птахівництво. Загальну кількість маточного поголів’я м’ясної худоби вже в 2005 році необхідно довести до 115 тис. голів, а щорічне виробництво пташиного екологічно чистого м’яса необхідно довести до 20 тис. тонн і більше, дієтичних яєць до 0,6 млрд. штук.

Свинарство повинно щорічно виробляти близько 40 тис. тонн свинини в забійній вазі. Для досягнення такої продуктивності галузь повинна мати 30-32 тис. основних свиноматок і 1,2 тис. кнурців.

15. У перспективі (2011 р.) виробництво основних видів продукції переробної галузі повинно становити: цукру-піску 70,0 тис. т, олії – 6,0; кондитерських виробів – 11,5; борошна – 11,5; круп – 0,7; м’яса і субпродуктів І категорії – 18,6, масла тваринного – 12,2 тис. т; спирту етилового – 2,105 млн. дал.

Публікації автора:

Монографії, брошури

  1. Біологічний азот: Монографія/ В.П. Патика, С.Я. Коць, В.В. Волкогон, О.В. Шерстобоєва, Т.М. Мельничук, А.В. Калініченко, І.В. Гриник; за ред. В.П. Патики – К.: Світ, 2003.- 424с. Ум. друк. арк. 26,5. (Збір та узагальнення матеріалів, формування висновків).

  2. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Полісся і західного регіону України. /під ред. М.В. Зубця, В.П. Ситника, В.О. Крутя. – К. Урожай, 2004.- Розділ 3 “Раціональне використання і охорона земельних ресурсів, безпека агроландшафту та селітебних територій.” (Збір та узагальнення матеріалів).

  3. Наукові основи агропромислового виробництва Чернігівської області/ І.В. Гриник, А.Г. Бардаков, Ю.О. Бакун та ін. Чернігів: РВК “Деснянська правда”. – 344 с. Ум. друк. арк. 21,5. (Збір та узагальнення матеріалів, формування висновків).

  4. Агроэкологическая роль азотфиксирующих микроорганизмов в аллелопатии высших растений/ Под ред. В.Ф. Патыки. – К.: Основа, 2004.- 320 с. Ум. друк. арк. 25,8.

  5. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів: Монографія /В.П. Патика, Н.А. Макаренко, Л.І. Моклячук, Л.П. Середа, Ю.М. Шкатулка, І.В. Гриник; за ред. В.П. Патики. - К.: Основа, 2005.- 300 с. (Збір та узагальнення матеріалів, Написання окремих розділів, формування висновків).

Статті в наукових виданнях

  1. Гриник І.В., Ковінько В.П. Курсом відновлення //Тваринництво України. – 2001. № 1. – С. 2.

  2. Гриник І.В., Закревський М.Ф., Чибанова В.М. Ефективність використання дерті жовтого кормового люпину в раціонах свинок //Тваринництво України. – 2001. – № 5. – С. 17-18. (Розробка програми досліджень, лабораторні та виробничі дослідження, формування статті та висновків).

  3. Гриник І.В., Закревський М.Ф. Премікси в раціонах молодняку великої рогатої худоби //Тваринництво України. – 2001. – № 6. – С. 25-26. (Розробка програми досліджень, лабораторні та виробничі дослідження, формування статті та висновків).

  4. Гриник І.В., Закревський М.Ф. Соєве молоко в раціонах великої рогатої худоби //Тваринництво України. – 2001. - № 9-10. – С. 25-26. (Розробка програми досліджень, лабораторні та виробничі дослідження, формування статті та висновків).

  5. Гриник І.В., Локоть О.Ю. Шляхи раціонального використання добрив у льонарстві //Вісник аграрної науки. – 2001. - № 3. – С. 21-25. (Розробка програми досліджень, лабораторні та виробничі дослідження, формування статті та висновків).

  6. Гриник І.В. Продуктивність пшениці озимої залежно від попередників і рівнів живлення в умовах Полісся //Вісник аграрної науки. – 2001. – № 7. – С. 13-17.

  7. Гриник І.В., Локоть О.Ю. Оптимізація азотного живлення льону-довгунця в різних ланках сівозмін //Агроекологічний журнал. – 2001. - № 2. – С. 25-29. (Розробка концепції, збір та узагальнення власних експериментальних матеріалів, участь у написанні статті).

  8. Гриник І.В., Локоть О.Ю. Позакореневе застосування біостимуляторів при вирощуванні льону-довгунця //Вісник аграрної науки. – 2002. – № 3. – С. 25-28. (Розробка концепції, збір та узагальнення власних експериментальних матеріалів, участь у написанні статті).

  9. Гриник І.В., Бакун О.І., Бакун Ю.О. Вплив добрив і засобів захисту рослин на продуктивність сівозмін Полісся //Вісник аграрної науки. – 2002. - № 5. – С. 29-31.

  10. Гриник І.В., Бакун О.І., Бакун Ю.О. Ефективність мінеральних добрив і засобів захисту рослин в умовах Полісся //Вісник аграрної науки. -2002. - № 7. – С. 10-13.

  11. Гриник І.В., Бакун О.І. Вплив добрив і засобів захисту на врожай і якість озимої пшениці в Поліссі //Зб. наукових праць Інституту землеробства УААН, – 2002. -вип. 1. – С. 68-73. (Розробка концепції, збір та узагальнення власних експериментальних матеріалів, участь у написанні статті).

17. Grinyk I.V. Evolution of lupine energy-saving role in today land management and its cultivation future in connection with ecological, feed and nutritional protein problems //Tenth International Lupine Conference, p. 156, Laugarvatn, Iceland, 19-24 June, 2002. - S. 156. (Збір та узагальнення власних експериментальних матеріалів, участь у написанні статті).

  1. Гриник І.В. Жовтий кормовий люпин у раціонах молодняку великої рогатої худоби //Тваринництво України. 2003. - № 6. – С. 26-27.

  2. Гриник І.В., Закревський М.Ф. Соєве молоко в раціонах молодняку великої рогатої худоби і свиней //Науково-інформаційний бюлетень “Аграрна наука – виробництву”. – К. -2003.- № 1. – С. 20. (Розробка програми досліджень, лабораторні та виробничі дослідження, формування статті та висновків).

  3. Гриник І.В., Бардаков А.Г., Бардаков В.А. Створення ранньостиглих сортів люпину – надійний шлях збільшення виробництва високобілкових кормів та поліпшення родючості ґрунтів //Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Корми і кормовиробництво. - К.: Інститут кормів УААН – 2003. - № 51. – С. 12-15. (Збір та узагальнення власних експериментальних матеріалів, участь у написанні статті).

  4. Гриник І.В., Бакун О.І., Бакун Ю.О. Вплив систем удобрення та засобів захисту рослин на врожай і якість картоплі у Чернігівському Поліссі /Картоплярство. Вип. 32. – К.: Аграрна наука. – 2003. – С. 55-62. (Збір та узагальнення власних експериментальних матеріалів, участь у написанні статті).

  5. Гриник І.В., Закревський М.Ф., Чибанова В.М. Ефективність використання преміксів у раціонах поросят-відлучників // Тваринництво України. – 2003 р. № 11. – С. 24-25. (Розробка програми досліджень, лабораторні та ви-робничі дослідження, формування статті та висновків).

  6. Гриник І.В., Бакун Ю.О., Єгоров О.В. Продуктивність сівозмін Полісся залежно від способів використання соломи на добриво //Зб. наукових праць ІЗ УААН. – 2003. спецвипуск. – С. 42-48. (Збір та узагальнення власних експериментальних матеріалів, участь у написанні статті).

  7. Гриник І.В., Бакун Ю.О. Ефективність застосування добрив і гербіцидів при вирощуванні вівса в Поліссі /Зб. наукових праць ІЗ УААН. – 2003. – С. 30-34. (Збір та узагальнення власних експериментальних матеріалів, участь у написанні статті).

  8. Гриник І.В., Данилевський О.О., Закревський М.Ф., Бацман Ю.М. Премікс “Лутамікс С-Екс” у раціонах молодняку великої рогатої худоби // Тваринництво України. – 2004. – № 8 . – С. 28. (Розробка програми досліджень, лабораторні та виробничі дослідження, формування статті та висновків).

  9. Гриник І.В., Бакун Ю.О. Біологізація землеробства в Поліссі //Зб. наукових праць Інституту землеробства УААН. – К. – 2004. – спецвипуск . – С. 187-192. (Збір та узагальнення власних експериментальних матеріалів, участь у написанні статті).

  10. Гриник І.В., Локоть О.Ю. Оптимізація системи живлення льону-довгунця // Вісник аграрної науки. – 2004. - № 10. – С. 62-65. (Збір та узагальнення власних експериментальних матеріалів, участь у написанні статті).

  11. Гриник І.В., Локоть О.Ю. Застосування ад’юванта Енпосан в системі захисту льону-довгунця // Вісник аграрної науки. – 2004. - № 12. – С. 50-53. (Збір та узагальнення власних експериментальних матеріалів, участь у написанні статті).

  12. Гриник І.В., Локоть О.Ю. Переджнивне застосування Раундапу на посівах льону-довгунця // Агроекологічний журнал. – 2004 - № 4. (Збір та узагальнення власних експериментальних матеріалів, участь у написанні статті).

  13. Гриник І.В., Локоть О.Ю. Біоенергетичні аспекти ефективності системи мінерального живлення льону-довгунця // Агроекологічний журнал. – 2005.- №1. – С. 41-43 (Збір та узагальнення власних експериментальних матеріалів, участь у написанні статті).

  14. Черствий С.М., Локоть О.Ю., Гриник І.В. Ефективність застосування біостимулятора фітостим 025 у льонарстві //Вісник аграрної науки. - 2005.- 5.- С. 23-26. (Збір та узагальнення власних експериментальних матеріалів, участь у написанні статті).

Матеріали наукових конференцій, з’їздів , рекомендації тощо

32. Гриник І.В., Бердніков О.М. Роль системи удобрення в одержанні високої і стійкої продуктивності ярої пшениці /Буклет. –Чернігів, ЦНТЕІ.- 1999.- 3 с.

33. Грунторозпушувач гідрофіцирований / І.В. Гриник, І.М. Вірьовка, О.О. Кузьменко, О.М. Бердніков; Інформаційний листок. – Чернігів, ЦНТЕІ. – 1999.- 4 с.

34. Гриник И.В., Бердников А.М. Система удобрений для получения высокой и устойчивой продуктивности яровой пшеницы /Информационный листок. - Чернигов, ЦНТЕИ. – 1999. – 4с.

35. Гринык И.В., Бондарь А.И. Научно-методические рекомендации по химической мелиорации почв при ограниченных ресурсах ведения современного земледелия в Полесье Украины. - Козелец. – 2001.- 12 с.

36 Гринык И.В. и др. Научные основы и практическое руководство по накоплению и рациональному использованию биологического и технического азота в земледелии Полесья при ограниченных ресурсах хозяйствования / И.В. Грынык, А.М. Бердников, А.И. Бондарь; Рекомендации, Козелец. – 2001. – 14 с.

37. Методичні рекомендації по підвищенню продуктивності корів в господарствах області / І.В. Гриник, В.Г. Данильченко, В.Ф. Савенко, М.Ф. Закревський.–Чернігів. -2001. – 12 с.

38. Гриник І.В. Оптимальне поєднання попередників і рівнів живлення під озиму пшеницю в умовах Полісся //Пропозиція. – 2001. - № 11. – С. 42-44.

39. Гриник І.В. Попередник та рівні живлення ярої пшениці в умовах Полісся //Пропозиція. – 2001. - № 5. – С.36-37.

40. Сівозміни у землеробстві України / Методичні рекомендації. - К.: Аграрна наука, 2002. – 58 с.

41. Гриник І.В., Локоть О.Ю. Ефективне застосування агрохімікатів при вирощуванні льону-довгунця. – Чернігів, ЦНТЕІ. – 2003. – 23с.

42. Гриник І.В. та інші. Методичні поради по впровадженню землеробських енерго- та ресурсозберігаючих заходів в господарствах різних форм власності / І.В. Гриник, О.І. Бакун, Ю.О. Бакун. – Чернігів, ЦНТЕІ. – 2003. – 16с.

43. Гриник. І.В. та інші. Агротехнічні поради по боротьбі з бур’янами в умовах Чернігівської області / І.В. Гриник, О.І. Бакун, Ю.О. Бакун. – Чернігів, ЦНТЕІ. – 2003. – 16 с.

44. Методичні поради з організації сівозмін у реформованих сільськогосподарських підприємствах Чернігівської області /І.В. Гриник, О.І. Бакун, Ю.О. Бакун, О.В. Єгоров. – Чернігів, ЦНТЕІ. – 2004. – 20 с.

45. Вирощування і використання люпину в господарствах Чернігівської області /І.В. Гриник, М.І. Колесніков, А.Г. Бардаков, В.А. Бардаков; Практичні рекомендації. – Чернігів, ЦНТЕІ. – 2004. – 40 с.

46. Стабільне виробництво кормів та ефективне їх використання / І.В. Гриник, О.О. Данилевський, М.І. Колесніков, Н.Г. Данилевська; Практичні рекомендації. – Чернігів, ЦНТЕІ. – 2004. – 20 с.

47. Гриник І.В., Бардаков О.Г., Бердніков О.М., Патика В.П. Сучасний стан та перспективи розвитку картоплярства Чернігівської області (методичні рекомендації) . - Київ. - 2005. - 29 с.

48. Бердніков О.М., Патика М.В., Гриник І.В., Патика Т.І., Чабанюк Я.В., Пономаренко С.В., Потапенко Л.В. Регулювання фунгістатичного потенціалу ґрунтів в агроекосистемах за допомогою агротехнічних заходів та сидерації (методичні рекомендації). - Київ. - 2005. – 27 с.