Анотація до роботи:

Сурядна Н. М. Зелені жаби фауни України: морфологічна мінливість, каріологія та особливості біології. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 – зоологія. – Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, Київ, 2005.

В роботі проведений детальний аналіз внутрішньовидової та географічної мінливості морфологічних ознак зелених жаб, в межах всієї території України. Встановлені та детально обґрунтовані зовнішні морфологічні ознаки, які представляють найбільшу таксономічну і діагностичну цінність. Рівень дискримінації зелених жаб за всіма метричними ознаками коливається в межах 54,4 – 95,6%. Вперше досліджені та описані каріотипи зелених жаб з території України. Диплоїдний набір R. rіdіbunda, R. lessonae та R. kl. esculenta складає 26 хромосом (5 пар крупних та 8 пар дрібних), їх основне число дорівнює 52 (2n=26, N.F.=52), що в цілому не відрізняється від таких даних з інших участків ареалу за межами України. Хромосомна формула R. rіdіbunda - 4m+7sm+2st; R. lessonae - 6m+5sm+2st; R. kl. esculenta - 5m+6sm+2st. На короткому плечі 9-ї пари хромосом присутні вторинні перетяжки. У R. kl. esculenta третя пара хромосом на короткому плечі також може мати вторинні перетяжки. Вивчені основні типи мейотичних хромосоми батьківських видів та гібридогенного таксону. Вони складаються з 5 пар крупних та 8 пар дрібних бівалентів, кількість яких відповідає їх гаплоїдному набору і рівне 13-ти. У батьківських видів майже всі біваленти кільцевидного типу, у R. kl. esculenta кількість таких бівалентів дещо менша. Середнє значення частоти хіазм характерно для гібридогенного таксону. Виявлені поліплоїдні клітини R. kl. esculenta в східній частині України. Проведене детальне узагальнення особливостей біології зелених жаб території України.

1. Найвищий рівень скорельованості характерний для 11 зовнішньоморфологічних ознак (довжина тіла, довжина стегна, довжина гомілки, довжина стопи, довжина додаткової гомілки, довжина кисті, довжина першого пальця передньої кінцівки, довжина передньої кінцівки, довжина голови, ширина голови, довжина морди), що дозволяє їх використовувати у розрахунках індексів для таксономічних досліджень зелених жаб. При цьому, найбільша діагностична цінність характерна для розмірів внутрішнього п`яткового горбика, та для індексів, розрахованих із використанням цього показника і розмірів задніх кінцівок. Рівень дискримінації Rana ridibunda, R. lessonaе i R. kl. esculenta за залученими до аналізу метричними ознаками коливається в межах 54,4 – 95,6%.

2. Мінливіть передніх кінцівок пов‘язана зі статевим диморфізмом. Особини R. kl. esculenta характеризуються проміжними, порівняно з батьківськими видами, розмірами задніх та передніх кінцівок і найбільшими відносними розмірам довжини морди.

3. Аналіз географічної мінливості зовнішніх морфологічних (метричних) ознак вказує на дещо відокремлене положення озерних жаб південних популяцій, включаючи Крим, ставкових жаб Північно-східних популяцій, та наявність двох угруповань R. kl. esculenta: Північно-західної і Північно-центральної з однієї сторони та Західної та Південно-західної, з іншої.

4. Для представників всіх трьох таксонів властиві достовірні відмінності (Р0,01; 0,05) у специфіці забарвлення і рисунку: серед озерних жаб частіше зустрічаються особини з крупними (76%) темними плямами, у ставкової з дрібними (46%) та дрібними рідкими (30%), у R. kl. esculenta з крупними 29% і з дрібними 38% темними плямами. Найбільше особин без будь-якого рисунку характерно для гібридогенного таксону 4%. Ставкова жаба та R. kl. esculenta мають, у своїй більшості чисте черево (98%; 81% – відповідно) та горло (83%; 65% - відповідно).

5. Для ознак, залучених до аналізу, властива незначна географічна міливість. Так, у озерної жаби в південному напрямку збільшується частота особин без смуги (до 80 %). У ставкової жаби незначне збільшення частоти прояву цієї ж ознаки відбувається у напрямку на північний захід (до 30%), жаб R. kl. esculenta характеризує більш-менш рівномірний характер її розподілу серед усіх вибірок. Значна частина особин озерних жаб (76 %) в південних популяціях має чисте черево.

6. Диплоїдний набір R. rіdіbunda, R. lessonae та R. kl. esculenta складає 26 хромосом (5 пар крупних та 8 пар дрібних), їх основне число дорівнює 52 (2n=26, N.F.=52), що в цілому не відрізняється від таких даних з інших участків ареалу за межами України. Хромосомна формула R. rіdіbunda - 4m+7sm+2st; R. lessonae - 6m+5sm+2st; R. kl. esculenta - 5m+6sm+2st. На довгому плечі 9-ї пари хромосом присутні вторинні перетяжки. У R. kl. esculenta третя пара хромосом на короткому плечі також може мати вторинні перетяжки.

7. Міжтаксономічні відмінності каріотипів зелених жаб стосуються, в основному, морфології їх 12 і 13-ї пар хромосом. У R. rіdіbunda вони субметацентричні, у R. lessonae – метацентричні. У R. kl. esculenta 12-а пара, у більшості випадків – гетероморфна (m-sm, іноді sm-st), а 13-а відповідає морфології R. rіdіbunda (субметацентрична).

8. Мейотичні хромосоми складаються із 5 пар крупних та 8 пар дрібних бівалентів, кількість яких відповідає їх гаплоїдному набору і дорівнює 13-ти. У батьківських видів майже всі біваленти мають кільцевидний тип, у R. kl. esculenta кількість таких бівалентів дещо менша. Середнє значення частоти хіазм характерне для R.kl. esculenta.

9. У гібридогенного таксону виявлена тендеція до змішаної поліплоїдизації хромосомних наборів окремих клітин у східній частині України.

10. Найбільш характерною рисою біології зелених жаб є значно ширша екологічна пластичність озерної жаби, що дозволяє цим амфібіям існувати в більш різноманітних біотопах і зумовлює її мешкання на всій території України. Суттєва пов’язанність ставкової жаби з лісовими водоймами, в значній мірі визначає її розповсюдження в лісовій та лесостеповій зонах. Поширення їстівної жаби на території України тісно пов`язане з мешканням батьківських видів, але при цьому її ареал на території України більше співпадає з ареалом ставкової жаби. Ставкова жаба та гібридогенний таксон відмічені у плавнях Дунаю та Дніпра.

Публікації автора:

1. Сурядная Н. Н. Материалы по кариологии зеленых лягушек (Rana ridibunda Pallas, 1771; Rana lessonae Camerano, 1882; Rana esculenta Linnaeus, 1758) с территории Украины // Вестник зоологии. – 2003. – Т. 37, №1. – С. 33-40.

2. Сурядна Н. М. Мейотичні хромосоми Rana esculenta complex з території України // Цитология и генетика . – 2004. - № .6. – С. 28-32.

3. Сурядная Н. Н. Характеристика морфологической изменчивости озерной лягушки (Rana ridibunda Pall, 1771) с территории Крыма // Вісник Запорізького державного університету. – 2002. - № 2. – С. 148-153.

4. Писанец Е. М., Андриевская Н. Н. Предварительный анализ изменчивости внешнеморфологических признаков озерной лягушки Rana ridibunda Pall. (Amphibia: Ranidae). – Одесса: Астропринт, 1998. – С. 60-64. (Научные труды Зоологического музея Одесского государственного университета им. И. И. Мечникова. Т 3).

5. Сурядная Н. Н. К вопросу о межвидовых различиях в окраске зеленых лягушек (Rana ridibunda, R.lessonae, R. esculenta) Украины // Н. Б. Ананьєва, И. С. Даревский, Е. А. Дунаев, Н.Н. Иорданский, С.Л. Кузьмин, В.Ф. Орлова Вопросы герпетологии. (Материалы Первого съезда Герпетологического общества им. А. М. Никольского 4-7 декабря 2000 г. Пущино-на-Оке) – Пущино-Москва: 2001. – С.285-286.

6. Писанец А. М., Андриевская Н. Н. Морфологическая и генетико-популяционная оценка состояния зеленых лягушек на урбанизированных территориях // Урбанізоване навколишнє середовище: охорона природи та здоров`я людини. – К., 1996. – С. 199-202.

7. Писанец А. М., Сурядная Н. Н. Фенотипический и генетико-популяционный анализ зеленых лягушек Украины и использование его для целей экологического мониторинга // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Геоэкологические и биоэкологические проблемы Северного Причерноморья». Тирасполь, 2001. – С.210-211.

8. Попов В.В. Сурядная Н. Н. Анализ таксономического разнообразия герпетофауны Горного Крыма // Матеріали Всеукраїнської зоологічної конференції “Зоологічні дослідження в України на межі тисячоліть” Є.Х. Євтушенко та ін. – Кривій ріг. “І.В.І”. – 2001. – С. 104-105.

9. Andrievskaja N. N. Рolymorphism of colour design // Third asian herpetological meeting (Abstracts 3 Asian herpetological meeting Kazakhstan Almaty 1-5 september 1998). – Almaty. 1998. – P. 9.

10. Сурядна Н. М. Про знахідку жаби незвичайного забарвлення з території України // Вестник зоологии. – 2001. – Т. 35, № 2. – С. 74.