Встановлено жирнокислотний склад загальних ліпідів і НЕЖК у природних кормах (зообентосі, зоопланктоні, фітопланктоні та вищій водній рослинності) рибоводних ставів західного регіону України на різних стадіях вегетаційного періоду та його зв’язок з жирнокислотним складом загальних ліпідів і НЕЖК у печінці і скелетних м’язах ставкових риб різних видів – любінського лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура. Встановлено позитивний вплив ліпідів природних кормів ставів на харчову та біологічну цінність м’яса рослиноїдних риб. 1. Ліпіди природних кормів різних видів рибоводних ставів суттєво відрізняються між собою за вмістом і співвідношенням окремих жирних кислот. Вміст насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот у жирнокислотному спектрі загальних ліпідів зообентосу становить відповідно 22,2–22,6; 51,3–53,4 і 23,1–26,2 %, зоопланктону – 4,5–16,4; 26,3 – 27,8 і 53,8–67,6 %, фітопланктону – 10,0–12,3; 13,9–17,3 і 70,3–75,2 %, вищої водної рослинності – 10,1–10,8; 15,2–15,4 і 74,1–74,7 %. Відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у загальних ліпідах зообентосу, зоопланктону, фітопланктону та вищої водної рослинності становить відповідно 0,27–0,32; 1,37–1,76; 4,64–5,53 і 1,78–2,69. 2. Різниці у вмісті насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот у жирнокислотному складі неетерифікованих жирних кислот зообентосу, зоопланктону, фітопланктону та вищої водної рослинності ставу суттєво не відрізняється від різниць у їх вмісті у жирнокислотному спектрі загальних ліпідів. 3. Найбільша чисельність та біомаса зообентосу у рибоводних ставах виявлена в липні, зоопланктону – у червні, фітопланктону – у серпні. Зообентос у ставах в основному представлений хірономідами та олігохетами, зоопланктон – коловертками, гіллястовусими та веслоногими рачками, фітопланктон – протококовими водоростями, вища водна рослинність – роголисником темнозеленим, рогозою, уруттю колосистою та очеретом. 4. Вміст насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислоту жирнокислотному спектрі загальних ліпідів печінки любінського лускатого коропа становить відповідно 7,6–15,4; 25,8–34,1 і 50,4–62,7 %, білого товстолоба – 7,0–12,6; 27,5–28,6 і 58,7–64,2 %, білого амура – 6,5–10,6; 23,5–25,8 і 25,9–67,7 %. Відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у загальних ліпідах печінки любінського лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура становить відповідно 2,21–2,75; 3,47–4,09 і 4,18–4,78. Під час вегетаційного періоду вміст насичених жирних кислот у жирнокислотному складі загальних ліпідів печінки всіх видів ставкових риб зменшується, а рівень поліненасичених жирних кислот – підвищується. 5. У жирнокислотному спектрі загальних ліпідів скелетних м’язів любінського лускатого коропа відносний вміст насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот становить відповідно 14,3–91,0; 37,5–52,2 і 28,8–48,2 %, білого товстолоба – 13,2–19,7; 31,9–41,3 і 34,8–54,9, білого амура – 12,0–17,4; 29,7–39,8 і 42,8–58,3 %. Відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у загальних ліпідах скелетних м’язів любінського лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура становить відповідно 0,78–1,41; 1,81–2,34 і 2,37–3,05. Під час вегетаційного періоду вміст насичених і мононенасичених жирних кислот у жирнокислотному складі загальних ліпідів скелетних м’язів у всіх видів ставкових риб вірогідно зменшується, а рівень поліненасичених жирних кислот – підвищується. 6. Встановлено прямий зв'язок між вмістом поліненасичених жирних кислот родини n-3 (ліноленової, ейкозапентаєнової та докозагексаєнової) у природних кормах ставів та їх концентрацією у скелетних м’язах рослиноїдних видів риб (білого товстолоба, білого амура), що позитивно впливає на харчову та біологічну цінність м’яса. |
