Анотація до роботи:

Сичов Р.О. Зміна пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом терапії інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту та антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11-кардіологія. – Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, 2005.

Дисертацію присвячено проблемі ураження артеріальних судин при гіпертонічній хворобі, вивченню порушень їх пружноеластичних властивостей, ідентифікації факторів та патогенетичних механізмів, що відповідальні за вказані процеси, оцінці можливості зворотного розвитку порушень пружноеластичних властивостей артеріальних судин під впливом протигіпертензивної терапії інгібітором ангіотензин-перетворюючого ферменту еналаприлом та антагоністом рецепторів ангіотензина ІІ ірбесартаном.

На підставі визначення показників, які характеризують пружноеластичні властивості артерій еластичного та м’язового типу, метаболізм сполучної тканини, у хворих на гіпертонічну хворобу до початку та через 1 і 6 місяців лікування, а також у практично здорових осіб групи контролю встановлено, що розвиток гіпертонічної хвороби супроводжується підвищенням жорсткості та зменшенням розтяжимості артеріальних судин, переважно еластичного типу, а також підвищенням рівня продукції колагену І типу та структурних глікозаміногліканів. На тлі лікування інгібітором ангіотензин-перетворюючого ферменту еналаприлом, антагоністом рецепторів ангіотензина II ірбесартаном або їх комбінацією встановлено зворотний розвиток як порушень пружноеластичних властивостей артеріальних судин, так і метаболізму сполучної тканини з нормалізацією розтяжимості й жорсткості артеріальних судин та частковим зменшенням рівня продукції колагену І типу та структурних глікозаміногліканів через 6 місяців терапії, причому найбільшого ефекту було досягнуто у групі комбінованої терапії.

1. У дисертаційній роботі на підставі комплексного дослідження пружноеластичних властивостей артерій еластичного та м'язового типу, показників метаболізму сполучної тканини, аналізу впливу терапії інгібітором ангіотензин-перетворюючого ферменту еналаприлом, антагоністом рецепторів ангіотензина II ірбесартаном, а також поєднанням еналаприла та ірбесартана встановлено характер змін пружноеластичних властивостей артеріальних судин та фактори, які впливають на них, доведено можливість зворотного розвитку порушень пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу, що в цілому вирішує актуальну наукову задачу кардіології.

2. Хворі на гіпертонічну хворобу характеризуються зміною пружноеластичних властивостей артеріальних судин, яка виражається у зменшенні розтяжимості (на 33,70%) та збільшенні жорсткості артеріальної стінки (на 50,66%) в артеріях еластичного типу; при цьому в артеріях м'язового типу зміна пружноеластичних властивостей була цілком зумовлена підвищенням системного артеріального тиску, тоді як зміна пружноеластичних властивостей артерій еластичного типу зумовлена не тільки гемодинамічними факторами, але й структурною перебудовою артеріальної стінки.

3. У хворих на гіпертонічну хворобу виявлений статистично значущий взаємозв'язок між рівнем пульсового артеріального тиску і ступенем жорсткості артерій еластичного типу (r=0,73), більш виражений для рівня середньодобового пульсового артеріального тиску, визначеного методом добового моніторування артеріального тиску (r=0,94).

4. Метаболізм сполучної тканини у хворих на гіпертонічну хворобу характеризується збільшенням синтезу колагену I типу і структурних глікозаміногліканів, проявом чого є збільшення вмісту в плазмі крові протеїнзв’язаного оксипроліна (на 36,50%), С-кінцевих пропептидів проколагена I типу (на 25,86%), а також збільшення вмісту в сечі загальних і сульфатованих глікозаміногліканів (на 69,76% і 93,68% відповідно); при цьому встановлено, що зміна метаболізму сполучної тканини є важливим патофізіологічним фактором порушення пружноеластичних властивостей артерій еластичного типу у хворих на гіпертонічну хворобу.

5. Лікування еналаприлом протягом одного місяця супроводжується не тільки адекватним протигіпертензивним ефектом, але й поліпшенням пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу, що зумовлено, головним чином, гемодинамічними причинами, при цьому показники метаболізму сполучної тканини не змінюються; терапія еналаприлом протягом шести місяців дозволяє нормалізувати пружноеластичні властивості артеріальних судин і значно знизити рівень продукції колагена I типу (зменшення вмісту протеїнзв’язаного оксипроліна на 20,04%) і структурних глікозаміногліканів (зменшення вмісту в сечі загальних і сульфатованих глікозаміногліканів на 33,42% і 20,18% відповідно).

6. Монотерапія ірбесартаном через один місяць лікування супроводжувалася зниженням рівня АТ нижче цільового, динамікою залежних від рівня АТ показників пружноеластичних властивостей артеріальних судин (збільшенням розтяжимості аорти, плечової і стегнової артерії на 16,95%, 20,83% і 24,32% відповідно) і не супроводжувалася зміною показників метаболізму сполучної тканини; шість місяців монотерапії ірбесартаном дозволили не тільки нормалізувати пружноеластичні властивості артеріальних судин, але й зменшити рівень синтезу колагену (на 15,41%) і структурних глікозаміногліканів (на 30,95% і 22,66% для загальних і сульфатованих глікозаміногліканів відповідно).

7. Комбінована терапія еналаприлом та ірбесартаном через один місяць супроводжувалася тільки гемодинамічно зумовленою зміною пружноеластичних властивостей артеріальних судин, тоді як через шість місяців її проведення в артеріях еластичного типу спостерігалася нормалізація пружноеластичних властивостей на тлі достовірного зменшення продукції колагена і структурних глікозаміногліканів; за весь період спостереження динаміка досліджуваних параметрів при комбінованій терапії була більш виражена, ніж при монотерапії еналаприлом чи ірбесартаном, у такий спосіб тільки комбіноване використання інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту і антагоністів рецепторів ангіотензина II дозволяє в повній мірі досягти зворотного розвитку порушень пружноеластичних властивостей артеріальних судин і метаболізму сполучної тканини у хворих на гіпертонічну хворобу.

Публікації автора:

1. Поливода С.Н., Сычев Р.А. Изменение метаболизма соединительной ткани как патогенетический механизм нарушения структурно-функционального состояния крупных артерий при гипертонической болезни // Серце і судини. – 2004. - №3. – С. 73-78. (Здобувачем самостійно проведено обстеження хворих та осіб контрольної групи, статистичну обробку та узагальнення результатів дослідження, разом зі співавтором розроблено загальний план статті та сформульовано висновки).

2. Поливода С.Н., Черепок А.А., Сычев Р.А. Методические подходы к обследованию больных и клинической интерпретации данных при оценке эластических свойств артериальных сосудов на современном этапе // Український кардіологічний журнал. – 2003. – №2. – С. 109-117. (Здобувач самостійно здійснював підбір літератури та її узагальнення, обстеження хворих, аналіз отриманого матеріалу, разом зі співавторами розроблено загальний план статті, обговорені отримані результати, сформульовані висновки).

3. Сичов Р.О. Зміна пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих гіпертонічною хворобою під впливом терапії ірбесартаном // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія медицина. – 2003. – Випуск 19. – С. 166-168.

4. Сичов Р.О. Патофізиологічні механізми зміни пружноеластичних властивостей артеріальних судин при гіпертонічній хворобі: роль порушень метаболізму сполучної тканини // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Том 7, №1. – С. 171-174.

5. Сычев Р.А. Влияние изменения активности ренин-ангиотензиновой системы на состояние метаболизма соединительной ткани у больных гипертонической болезнью // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Збірник наукових статей. Випуск Х. – Запоріжжя: Видавництво ЗДМУ, 2003. – С. 279-283.

6. Сычев Р.А. Влияние эналаприла на упругоэластические свойства артерий эластического и мышечного типа у больных гипертонической болезнью // Український медичний альманах. – 2002. - №5. – С. 139-141.

7. Сычев Р.А. Обратное развитие нарушений упругоэластических свойств крупных артерий у больных гипертонической болезнью и сердечной недостаточностью: роль комбинированной блокады ренин-ангиотензиновой системы // Запорожский медицинский журнал. - 2003. – №6, Том 1. – С. 65-66.

8. Поливода С.Н., Черепок А.А., Сычев Р.А. Оценка сердечно-сосудистого риска у пациентов с артериальной гипертензией: роль пульсового давления и жесткости крупных артерий // Український кардіологічний журнал. – 2003. – №5. – С. 124-130. (Здобувачем самостійно здійснено підбір літератури та її узагальнення, проведено обстеження хворих, аналіз отриманого матеріалу, разом зі співавторами розроблено загальний план статті, обговорені отримані результати, сформульовано висновки).

9. Поливода С.Н., Черепок А.А., Сычев Р.А. Пульсовое артериальное давление – новый диагностический маркер ремоделирования крупных артерий при гипертонической болезни // Серце і судини. – 2003. – №3. – С. 60-64. (Здобувач самостійно здійснював підбір літератури та її узагальнення, проводив обстеження хворих, аналізував отриманий матеріал, разом зі співавторами розробляв загальний план статті, обговорював отримані результати, формулював висновки).

10. Поливода С.М., Сичов Р.О. Шляхи подолання труднощів при діагностиці порушень пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу // Галицький лікарський вісник. – 2003. - №1. – С. 63. (Здобувачем самостійно проведено обстеження хворих та осіб контрольної групи, статистичну обробку та узагальнення результатів дослідження, разом зі співавтором розроблено загальний план статті та сформульовано висновки).

11. Поливода С.Н., Черепок А.А., Сычев Р.А. Ремоделирование артериальных сосудов у больных гипертонической болезнью: патофизиологические механизмы формирования и методологические подходы к диагностике // Проблемы старения и долголетия. – 2002. - №3. – С. 334. (Здобувач самостійно здійснював підбір літератури та її узагальнення, проводив обстеження хворих, аналіз отриманих результатів, разом зі співавторами розроблено загальний план статті, обговорені отримані результати, сформулювані висновки).

12. Сичов Р.О. Корекція порушень пружноеластичних властивостей артерій еластичного типу у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом терапії ірбесартаном // Матеріали регіональної науково-практичної конференції "Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування". – Івано-Франківськ, 2004. – С. 94-96.

13. Сычев Р.А. Коррекция биомеханических свойств артериальных сосудов у больных гипертонической болезнью под влиянием терапии ирбесартаном // Матеріали наукових праць Української науково-практичної конференції з міжнародною участю "Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень". – Харків: "Майдан", 2002. – С. 249-250.

14. Сычев Р.А. Нарушение упругоэластических свойств артерий эластического типа у пациентов с гипертонической болезнью – диагностическая значимость пульсового артериального давления // Матеріали Української науково-практичної конференції "Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні". – Київ: СПД Коляда О.П., 2004. – С. 137.

15. Сычев Р.А. Упругоэластические свойства артериальных сосудов у больных гипертонической болезнью: дифференцированное изменение артерий эластического и мышечного типа // Запорожский медицинский журнал. - 2003. – №6, Том 2. – С. 215.

16. Сычев Р.А., Кулинич Р.Л. Соединительнотканная дисфункция и изменение вязкоэластических свойств артериальных сосудов у пациентов с гипертонической болезнью // Матеріали Української науково-практичної конференції "Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми" / Тези наукових доповідей. – Київ, 2002. – С. 104. (Здобувачем самостійно проведено обстеження хворих та осіб контрольної групи, статистичну обробку та узагальнення результатів дослідження, розроблено загальний план статті, разом зі співавтором обговорені отримані результати, сформульовані висновки).

17. Сычев Р.А., Соловьюк А.О., Кулинич Р.Л., Тищенко М.В. Реверсия нарушения вязкоупругих свойств крупных артерий при гипертонической болезни: новые аспекты терапии ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента // Матеріали об’єднаного пленуму правління українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”. – Київ: Моріон, 2001. – С. 119. (Здобувач самостійно здійснював підбір літератури та її узагальнення, проводив обстеження хворих та осіб контрольної групи, статистичну обробку та узагальнення результатів дослідження, розробляв загальний план статті, разом зі співавторами обговорені отримані результати, сформульовані висновки).

18. Черепок А.А., Поливода С.Н., Сычев Р.А. Модуляция активности ренин-ангиотензиновой системы и функциональное состояние крупных артерий у больных гипертонической болезнью // IV Всеукраинская научно-практическая конференция "Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов" / Материалы конференции. - Харьков, 30-31 мая 2002 г. – С. 185-186. (Здобувачем самостійно здійснено підбір літератури та її узагальнення, проведено обстеження хворих, аналіз отриманих даних, разом зі співавторами розроблено загальний план статті, обговорені отримані результати, сформульовані висновки).

19. Сичов Р.О., Поливода С.М., Черепок О.О. Патент 66108 А Україна МПК ⁷ А61К31/00. Спосіб корекції порушень пружноеластичних властивостей артерій еластичного типу у хворих на гіпертонічну хворобу. Реєстр. №2003077065; Заяв. 28.07.2003; Опубл. 15.04.2004 // Збірник описів до Патентів України. – 2004. – 6 с. (Здобувачем самостійно проведено патентний пошук, визначені аналог та прототип, разом зі спіавторами розроблено загальний план заяви на патент та обговорені отримані результати).

20. Пат. 51444 А Україна МПК ⁷ А61В5/00, А61В8/00. Спосіб визначення жорсткості артеріальної судини / Поливода С.М., Сичов Р.О., Черепок О.О., Кулинич Р.Л. (Україна). - №2002042604; Заяв. 02.04.2002; Опубл. 15.11.2002 // Промислова власність. – 2002. - №11, книга 1. – С. 4.20. (Здобувачем самостійно проведено патентний пошук, визначені аналог та прототип, разом зі спіавторами розроблено загальний план заяви на патент та обговорені отримані результати).