Анотація до роботи:

Дацько Л.В. “Зміна стану гумусу дерново-підзолистих грунтів Полісся за різного їх сільськогосподарського використання” – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03 – агрогрунтознавство і агрофізика, Національний аграрний університет, Київ, 2002 рік.

Робота присвячена вивченню ґрунтозахисної технології вирощування озимого жита, яка базуються на плоскорізному обробітку грунту на глибину 18-20 см, на показники гумусного стану дерново-підзолистого глеюватого ґрунту.

Застосування плоскорізного обробітку стабілізує гумусний стан, тобто підвищує вміст і запаси гумусу, покращує його якісний склад, гумус стає більш активним, що характерно для окультурених дерново-підзолистих ґрунтів, а також збільшуються запаси енергії в ньому. Плоскорізний обробіток забезпечує приріст врожайності озимого жита і зменшує собівартість вирощування, підвищує рівень рентабельності. В господарствах центрального Полісся рекомендується при вирощуванні озимого жита застосовувати плоскорізний обробіток.

1. В процесі сільськогосподарського використання в дерново-підзолистих глеюватих ґрунтах відбуваються зміни. Довгострокове використання технологій вирощування сільськогосподарських культур змінює основні фізико-хімічні показники ґрунту порівняно з перелогом (18 років). Так при оранці кислотність грунту зменшується на 0,6, а за плоскорізного обробітку збільшується на 0,1 одиницю порівняно з перелогом. При застосуванні оранки і плоскорізного обробітку зменшується гідролітична кислотність на 0,07-0,48, сума увібраних основ на 0,40-0,69 мг-екв на 100 г грунту, а також ступінь насичення основами на 3,3 - 3,4 % порівняно з перелогом.

2. Довгострокове використання систем обробітку в поєднанні з органічними і мінеральними добривами сприяють підвищенню вмісту і запасів гумусу порівняно з варіантами, де добрив не вносили. Плоскорізний обробіток сприяє накопиченню гумусу на 0,07-0,21 % і збільшує його запаси порівняно з комбінованим і оранкою на 4.2 - 9,8 т/га.

3. Застосування різних систем обробітку та внесення одинарної і полуторної норм добрив порівняно з контролем розширяють співвідношення між гуміновими і фульвокислотами, сприяють зменшенню суми ФК і збільшенню суми ГК. Фульватно-гуматний тип гумусу створюється за плоскорізного обробітку на фоні одинарної і полуторної норм добрив ( Сгк:Сфк = 1,03 і 1,11).

4. Довгострокове застосування систем обробітку на фоні добрив сприяє підвищенню запасів активного гумусу і зменшує запаси пасивного порівняно з контролем. Найбільші його запаси утворюються за плоскорізного обробітку при внесенні полуторної норми добрив – 44,6 т/га.

5. Ґрунтозахисні технології збільшують вміст водорозчинного гумусу на 0,016 – 0,024 % абсолютних, сприяють накопиченню запасів енергії в гумусі на 0,9 – 5,510² млн ккал/га.

6. Плоскорізний обробіток сприяє утворенню позитивного балансу гумусу порівняно з оранкою і комбінованим обробітком за рахунок зменшення інтенсивності мінералізації і ерозійних втрат гумусу порівняно з іншими обробітками.

При розрахунку балансу гумусу найдоцільніша виявилась методика Г.Я.Чесняка. Наші розрахунки показують, що для виходу на бездефіцитний баланс гумусу треба вносити 18-20 т гною на гектар сівозмінної площі.

Методика Г.Я.Чесняка дає можливість імовірно оцінити гумусовий стан дерново-підзолистих грунтів, що підтверджується нашими розрахунками в стаціонарному досліді. З урахуванням відповідних коефіцієнтів (гуміфікації і мінералізації) її можна застосовувати в агрономічній практиці на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся.

7. Активність окисно-відновних ферментів за роки досліджень залежала від гідротермічних умов, системи обробітку ґрунту і удобрення. Встановлено, що плоскорізний і комбінований обробіток при внесенні одинарної і полуторної норм добрив сприяли підвищенню активності поліфенолоксидази, зменшенню активності пероксидази і підвищенню коефіцієнта накопичення гумусу, що позитивно вливало на вміст і його запаси.

8. Доведено тісний кореляційний зв’язок між показниками гумусного стану і врожайністю озимого жита (r=0,7 – 0,9). Між вмістом активного і пасивного гумусу встановлена протилежна кореляційна залежність (r= – 0,9).

9. Технології, які базуються на безполицевому обробітку, сприяють підвищенню продуктивності сівозміни, в тому числі підвищують врожайність озимого жита порівняно з оранкою і плоскорізним обробітком на 2,5 ц/га.

10. Плоскорізний обробіток порівняно з оранкою і комбінованим обробітком підвищує чистий прибуток на 81,6 грн/га і рівень рентабельності на 28 %.

Публікації автора:

1. Дацько Л.В., Тонха О.Л., Нестєров Г.І. Активність окисно-відновних ферментів і накопичення гумусу під впливом різних технологій вирощування сільськогосподарських культур // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2001, - Вип. 32. – С. 348-352. (виконана практична робота, узагальнено дані).

2. Дацько Л.В. Зміна активності окисно-відновних ферментів і накопичення гумусу в дерново-підзолистих грунтах під впливом технологій вирощування культур // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2001, - Вип. 37. – С. 73 - 76.

3. Дацько Л.В. Зміна стану гумусу дерново-підзолистих грунтів Полісся за різного сільськогосподарського використання // Вісник аграрної науки. – К., 2002. - №3. – С. 82-83;

4. Дацько Л.В. Зміна групово-фракційного складу гумусудерново-підзолистих грунтів за різних систем обробітку і добрив // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2002, - Вип. 50. – С. 69-72.

5. Гнатенко О.Ф., Петренко Л.Р., Капштик М.В., Вітвіцький С.В., Дацько Л.В. Ґрунтознавство з основами геології. Метод. вказівки. –К.: Видавничий центр НАУ, 2001. – 56 с. (аналіз та оформлення матеріалів).

6. Гнатенко О.Ф., Сірий А.І., Дацько Л.В., Сташкевич І.В. Наслідки деградації грунтів // Агрохімія і грунтознавство. Мідвідомч. темат. наук. збірник. Спеціальний випуск до 6 з’їзду УТГА. – Харків, 2002, – Кн. 3. – С. 44-45.