Анотація до роботи:

Мошковська Ю.О. Зміни активності тромбоцитарного гемостазу у хворих із гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST під впливом антитромботичного лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття науковго ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. –Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню проблеми антитромботичного лікування хворих із гострими коронарними синдромами без елевації сегменту ST. В роботі представлено дані щодо тромбоцитарного компонента гемостазу крові венозного судинного басейну хворих із „тропонін-Т-негативним” та „тропонін-Т-позитивним” варіантами дестабілізації ішемічної хвороби серця. Показано, що вихідний стан тромбоцитарної ланки гемостазу пацієнтів із „тропонін-Т-негативним” гострим коронарним синдромом без підйому сегменту ST відрізняється від відповідних показників активності тромбоцитів хворих із „тропонін-Т-позитивним” гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST. В результаті детальної оцінки змін функціональної активності тромбоцитів при проведенні стандартного антитромботичного лікування було встановлено відмінності тромбоцитарної реакції між хворими з гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST залежно від наявності кардіального тропоніну. Проаналізовано ранній вплив на тромбоцитарний компонент системи зсідання крові гіполіпідемічної терапії симвастатином у хворих із гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST при різному вмісті маркера пошкодження міокарда. Підтверджено гіпотезу своєчасної діагностики гострих коронарних синдромів з використанням в якості маркера міокардіального пошкодження кардіального тропоніну Т як найбільш чутливого та кардіоспецифічного показника некрозу міокарда з метою більш точного встановлення діагнозу та усунення гіпердіагностики дрібновогнищевих уражень міокарда.

У дисертації здійснено вирішення нової наукової задачі кардіології – встановлення діагностичної значущості показників тромбоцитарного гемостазу в клініці ГКС без елевації сегменту ST залежно від тропонінового профілю патології з метою оптимізації антитромботичного лікування.

1. У хворих із ГКС без елевації сегменту ST в перші 24 години відбуваються зміни тромбоцитарної ланки гемостазу, виявляючись найглибшими зрушеннями спонтанної агрегації, тромбоцитарних факторів 3 та 5, активність яких залежить від наявності в крові кардіального тропоніну Т.

2. В першу добу перебігу „тропонін-Т-негативного” ГКС без елевації сегменту ST підвищення коагуляційної активності відбувається на фоні збільшення чутливості тромбоцитів до АДФ та адреналіну і супроводжується підвищенням їх фібринолітичної активності та падінням антитромбінового потенціалу. Натомість, у хворих із „тропонін-Т-позитивним” профілем ГКС, основна особливість тромбоцитарного гемостазу полягає у надмірній активації спонтанної агрегації та антитромбінового потенціалу пластинок крові.

3. У групі хворих із „тропонін-Т-негативним” ГКС після припинення гепаринотерапії на 7-му добу відбувається пригнічення агрегаційної, прокоагулянтної, антитромбінової, фібринолітичної активності тромбоцитів, яка на 28-му добу супроводжується зростанням АДФ- та адреналін-індукованої агрегації тромбоцитів і підвищенням вмісту факторів коагуляції пластинок крові.

4. Стан тромбоцитарного гемостазу на 7-му добу перебігу „тропонін-Т-позитивного” ГКС характеризується різноспрямованістю змін: прогресуюче збільшення вмісту ТФ 3, наростання АДФ- та адреналін-індукованої агрегації тромбоцитів супроводжується падінням нижче контрольного рівня вмісту ТФ 5, виснаженням фібринолітичної та антитромбінової активності тромбоцитів. Проте, подальше застосування антитромбоцитарної терапії призводить на 28-му добу до пригнічення як власне функціональної активності тромбоцитів, так і їх коагуляцій них факторів із поступовим відновленням фібринолітичного та антитромбінового потенціалу.

5. Раннє призначення симвастатину в добовій дозі 20 мг хворим із ГКС без елевації сегменту ST викликає позитивні зміни в тромбоцитарній ланці, спрямованість яких пов’язана із тропоніновим профілем захворювання.

6. Дія симвастатину на тромбоцитарний гемостаз у хворих із „тропонін-Т-негативним” ГКС проявляється на 28-му добу пригніченням спонтанної агрегації тромбоцитів, зниженням активності ТФ 3, відновленням антитромбінового та фібринолітичного потенціалу тромбоцитів. Натомість, у пацієнтів із „тропонін-Т-позитивним” ГКС симвастатин збільшує антитромбінову активнсть тромбоцитів і більш суттєво впливає на агрегаційну здатність пластинок крові та тромбоцит-зв’язний фібриноген.

Практичні рекомендації

1. Найбільш адекватними, значущими та легко відтворюваними показниками активності тромбоцитарної ланки гемостазу можуть вважатися: оцінка спонтанної агрегації тромбоцитів (визначення агрегаційного потенціалу), визначення активності тромбопластинової субстанції тромбоцитів – ТФ 3 та тромбоцит-зв’язаного фібриногену – ТФ 5 (встановлення згортуючої активності тромбоцитів), які доцільно визначати на ранніх етапах ГКС без елевації сегменту ST, так і для подальшого контролю за проведенням антитроботичного лікування.

2. З метою стабілізації тромбоцитарної ланки гемостазу завдяки позитивізації динаміки ТФ3, відновлення антитромбінового потенціалу, потенціювання фібринолітичної активності тромбоцитів, рекомендується включати до комплексу терапевтичних заходів при „тропонін-Т-негативному ” ГКС без елевації сегменту ST симвастатин в добовій дозі 20 мг.

3. Призначення симвастатину в добовій дозі 20 мг до комплексу терапевтичних заходів при „тропонін-Т-позитивному” ГКС, дозволяє суттєво пригнічувати агрегаційний потенціал тромбоцитів через зменшення активності тромбоцит-зв’язаного фібриногену.

Публікації автора:

1. Мошковська Ю.О. Діагностичне значення кардіального тропоніну Т та С-реактивного протеїну у хворих з гострими коронарними синдромами // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2002. - С. 2-4.

2. Мошковська Ю.О. Взаємозв’язок маркера міокардіального пошкодження тропоніна Т, маркера системного запалення С – реактивного білка, функціональної активності тромбоцитів при гострих коронарних синдромах без елевації сегменту ST // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. –№2/1 . – С. 418-420.

3. Мошковська Ю.О. Ранні впливи статинів на активність тромбоцитарного гемостазу у хворих з „тропонінпозитивним” гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – 2004. - випуск 13, книга 1. – С. 307-312.

4. Нетяженко В.З., Мошковська Ю.О., Корост Я.В. Активність тромбоцитарного гемостазу та запальної відповіді у хворих з „тропонінпозитивним” та „тропоніннегативним” гострими коронарними синдромами без елевації сегменту ST // Гемостаз та реологія. – 2003.- №1. – С. 34-38. (Дисертант проводила підбір та обстеження хворих, статистичну обробку та аналіз результатів, забезпечувала аналіз літературних джерел та оформлення роботи у вигляді статті).

5. Нетяженко В.З., Мошковська Ю.О. Сучасні погляди на роль визначення біохімічних маркерів ушкодження міокарда у хворих із гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST (огляд літератури та власні дослідження) // Ліки України. – 2004. - №2. –С. 10-14. (Самостійно проведено обстеження та лікування хворих, статистична обробка матеріалу дослідження та написання статті).

6. Патент 54313 А Україна. Нетяженко В.З., Мошковська Ю.О., Плєнова О.М. Спосіб діагностики гострих коронарних синдромів. Заявл. 19.07.2002. Опубл. 17.02.2003. Бюл. №2. (Особистий внесок здобувача полягає у первинному обстеженні хворих, проведенні статистичної обробки отриманих результатів).

7. Патент 69357 А Україна. Мошковська Ю.О., Плєнова О.М. Спосіб антитромбоцитарного лікування хворих із гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST. Заявл. 30.12.2003. Опубл. 16.08.2004. Бюл.№8. (Самостійно проведено обстеження хворих та лікування частини хворих, статистична обробка результатів дослідження та оформлення матеріалу у вигляді патенту).

8. Мошковська Ю.О. Серцевий тропонін Т у хворих з нестабільною стенокардією та інфарктом міокарда без зубця Q // Матеріали 57 науково – практичної конференції студентів і молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю „Актуальні проблеми сучасної медицини”. - Київ, 2002 р. – С. 126.

9. Мошковська Ю.О. Кардіальний тропонін Т у хворих з нестабільною стенокардією, порівняння з даними, отриманими при інфаркті міокарда без зубця Q // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. -№1/1. – С. 144.

10. Мошковська Ю.О. Функціональна активність тромбоцитів у хворих з гострими коронарними синдромами з різним вмістом кардіального тропоніну Т // Матеріали VII з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства. - Тернопіль, 2003 р. – Українські медичні вісті. – 2003. - Т.5, №1 (63). – С. 70.

11. Нетяженко В.З., Мошковська Ю.О., Корост Я.В., Гонтар А.М. Взаємозв’язок маркерів міокардіального пошкодження та запалення у хворих з гострими порушеннями коронарного кровообігу // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні проблеми мікроциркуляції та гемостазу при патології внутрішніх органів”. - Чернівці, 2002 р. –С. 109-110. (Самостійно проведено обстеження хворих, статистична обробка матеріалу дослідження та написання тез).

12. Мошковська Ю.О., Плєнова О.М. Особливості тромбоцитарно-плазмового гемостазу у хворих з нестабільною стенокардією та інфарктом міокарда без зубця Q // Матеріали IX конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств, присвячений 25-річчю СФУЛТ. - Луганськ, 2002 р. – С. 199. (Самостійно проведено обстеження хворих, статистична обробка матеріалу дослідження та написання тез).

13. Нетяженко В.З., Мошковська Ю.О. Гострий коронарний синдром без елевації сегменту ST: агрегація тромбоцитів при ранньому використанні статинів // Матеріали науково-практичної конференції „Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування”. -Харків, 2003 р. – С. 107. (Дисертант проводила обстеження та лікування хворих, статистичну обробку та аналіз результатів).

14. Нетяженко В.З., Мошковська Ю.О., Плєнова О.М. Вплив гіполіпідемічної терапії на функціональну активність тромбоцитів у хворих з „тропоніннегативним” гострим коронарним синдромом // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю від дня народження члена-кореспондента АМН СРСР, професора Олександра Йосиповича Грицюка і 25-річчю Київського міського центру кардіології та ревматології „Актуальні питання кардіології та ревматології”. - Київ, 2003 р. – С. 72. (Самостійно проведене обстеження та лікування хворих, статистична обробка матеріалу дослідження та написання тез).

15. Нетяженко В.З., Мошковська Ю.О., Гонтар А.М. Зміни показників тромбоцитарно-плазмового гемостазу у хворих з гострими коронарними синдромами з артеріальною гіпертензією та без неї // Матеріали науково-практичної конференції „Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т. Малої”. - Харків, 2004 р. – С. 157. (Самостійно проведена статистична обробка матеріалу дослідження та написання тез).

16. Нетяженко В.З., Мошковська Ю.О. Гострий коронарний синдром без елевації сегменту ST: залежність початкової активності показників тромбоцитарного гемостазу від вмісту маркера міокардіального ушкодження кардіального тропоніну Т // Матеріали науково-практичної конференції „Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т. Малої”. - Харків, 2004 р. – С. 158. (Самостійно проведена статистична обробка матеріалу дослідження та написання тез).