Анотація до роботи:

Ягмур В.Б. Зміни функціонального стану органів травлення та їх корекція після холецистектомії з приводу жовчнокамяної хвороби. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2007.

У дисертаційній роботі наведено аналіз характеру біохімічних, імунологічних порушень, патологічних змін органів езофагогастродуоденальної зони, стану секреторної функції шлунка, мікрофлори товстої кишки у хворих, що перенесли холецистектомію з приводу жовчнокамяної хвороби. Аналіз даних обстеження 155 хворих дозволив виявити залежність частоти виявленої патології від віку, тривалості хвороби та тривалості періоду після операції. Виявлені взаємозвязки між станом екскреторної функції печінки, мікрофлорою товстої кишки, імунологічними показниками і продуктами перекисного окислення ліпідів. Лікувальний комплекс, що містить в якості препарата жовчі урсодезоксхіхолеву кислоту, не тільки покращує колоїдальні властивості жовчі, але і нормалізує показники імунограми, сприяє покращанню стану мікрофлори товстої кишки, запобігає накопиченню продуктів ліпопероксидації. Для усування проявів больового та диспепсичного синдромів доцільно застосовувати метод інтрадуоденальної інфузійної краплинної терапії рослинним препаратом «Панкреофіл».

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення актуальної проблеми сучасної гастроентерології – удосконалення лікування хворих, які перенесли холецистектомію з приводу ЖКХ, на підставі вивчення взаємозв’язків між біліарною недостатністю, станом мікрофлори, імунітету та системою ПОЛ. Результати проведених досліджень дають підставу для наступних висновків:

1. Частота скарг хворих після холецистектомії збільшується з віком та тривалістю захворювання і не залежить від часу, що пройшов після видалення жовчного міхура. Хворі, які були прооперовані за абсолютними показаннями, висувають більше скарг больового характеру, за відносними – астенічного.

2. Характерними ендоскопічними ознаками у хворих, яким виконувалась холецистектомія, є: запальні зміни слизової оболонки антрального відділу шлунка – у 98,55±1,7% обстежених, ДГР – у 68,12±5,6% пацієнтів, недостатність нижнього сфінктеру стравоходу – у 35,59±5,8% хворих. У 42,39±5,9% пацієнтів з езофагітом не існує його суб’єктивних проявів, що підкреслює необхідність проведення ФГДС всім хворим після холецистектомії. Зі збільшенням віку частота та ступінь ДГР зменшується (р<0,05). У хворих з максимальним періодом після операції недостатність нижнього сфінктеру стравоходу та запалення стравоходу реєструється з мінімальною частотою. З віком хворих збільшується частота недостатності кислотоутворюючої та пепсиноутворюючої функції шлунка; зі збільшенням тривалості хвороби частота недостатності пепсиноутворюючої функції шлунка зменшується (р<0,05).

3. Жовч хворих після видалення жовчного міхура зберігає літогенні властивості за рахунок зменшення рівня жовчних кислот і фосфоліпідів; рівень холестерину жовчі перебуває в межах норми у більшості хворих. Ризик повторного каменеутворення з віком пацієнтів не збільшується. Зміни спектру жовчних кислот відбуваються за рахунок зменшення тригидроксильованих та тауроконюгованих фракцій (р<0,05). Частота та ступінь біліарної недостатності збільшується з віком хворих (р<0,05), залежності цих показників від давності холецистектомії та тривалості захворювання не виявлено.

4. Зі збільшенням віку хворих зменшується вміст СD95+, і збільшується ЦІК та IgA (р<0,05). Інфікованість жовчі в жовчовивідних шляхах виявляється майже у половини (46,7±5,0%) хворих після холецистектомії. Заселення протокової жовчі відбувається на фоні зменшення вмісту Т-хелперів і збільшення вмісту В-лімфоцитів з одночасним зниженням їх функціональної активності (р<0,05).

5. Поглиблення дисбіозу товстої кишки у хворих після холецистектомії супроводжується зниженням рівня Т-лімфоцитів за рахунок Т-хелперної субпопуляції (р<0,05), підвищенням вмісту ЦІК (р<0,05). Субкомпенсація дисбіозу супроводжується збільшенням вмісту СD16+ і СD95+, а декомпенсація – зменшенням вмісту клітин з макрофагальною активністю. Зі збільшенням віку хворих залежність кількості В-клітин від стану мікрофлори підвищується. Поглиблення дисбіозу товстої кишки супроводжується накопиченням вторинних продуктів ПОЛ: МДА плазми, МДА еритроцитів та дієнових кон’югатів.

6. Компенсація біліарної недостатності препаратами УДХК призводить до поліпшення колоїдного стану жовчі: нормалізації вмісту жовчних кислот у 75,0±5,2%, підвищення холато-холестеринового коефіцієнту у 89,3±3,6% хворих; поліпшення стану мікрофлори товстої кишки у 79,9±4,9% пацієнтів, зменшення інтенсивності процесів ПОЛ. Інтрадуоденальна інфузійна краплинна терапія препаратом «Панкреофіл» є ефективним методом лікування: забезпечує зникнення або значне зменшення клінічних проявів захворювання, сприяє покращенню імунного стану.

Публікації автора:

1. Ягмур В.Б. О причинах нарушения пищеварения у больных, перенесших холецистэктомию // Международный медицинский журнал. – 2004. – №3. – С. 65–68.

2. Філіппов Ю.О. , Ягмур В.Б. , Меланич С.Л. , Крилова О.О. , Руденко А.І. /Обгрунтування підходів до корекції порушень функціонального стану органів езофагогастродуаденальної зони у хворих на жовчнокам’яну хворобу // Запорожский медицинский журнал. – 2006. – №5. – С.83–85.

Здобувачем самостійно проведено аналіз наукової і патентної літератури, відбір пацієнтів для дослідження, статистичну обробку матеріалу, аналіз результатів досліджень та узагальнення отриманих результатів.

3. Ягмур С.С., Мельниченко Л.Я., Ягмур В.Б., Крилова О.О., Степанова О.В. Особливості морфофункціонального стану органів езофагогастродуоденальної зони у хворих похилого віку після холецистектомії // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2003. – Вип.34. – С.179 – 185.

Здобувачем самостійно проведено аналіз наукової і патентної літератури, відбір пацієнтів для дослідження, статистичну обробку матеріалу, аналіз результатів досліджень та узагальнення отриманих результатів.

4. Ягмур В.Б. Клініко-біохімічні показники у хворих похилого віку, які перенесли холецистектомію // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2003. – Вип.34. – С.266 – 271.

5. Ягмур В.Б., Тропко Л.В. Стан мікрофлори різних біотопів шлунково-кишечного тракту у хворих різного віку після холецистектомії // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2004. – Вип.35. – С.335 – 340.

Здобувачем самостійно проведено відбір пацієнтів для дослідження, статистичну обробку матеріалу, аналіз результатів досліджень, узагальнення отриманих результатів.

6. Ягмур В.Б. Фактор часу в частоті розвитку патології органів травлення у хворих після холецистектомії // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2005. – Вип.36. – С.303 – 311.

7. Філіппов Ю.О., Ягмур С.С., Ягмур В.Б., Мельниченко Л.Я. Нові можливості застосування фітопрепаратів в лікуванні хворих після холецистектомії // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2006. – Вип.37. – С.619 – 625.

Здобувачем самостійно проведено аналіз наукової і патентної літератури, статистичну обробку матеріалу, аналіз результатів досліджень та ефективності лікування, узагальнення отриманих результатів.

8. Ю.О. Філіппов, С.С. Ягмур, Л.Я. Мельниченко, В.Б. Ягмур та ін. Спосіб лікування хронічного панкреатиту // Пат. № 4107 України, МКИ А 61 К 35/78. (Укр.) Заявл.08.01.04; Опубл. 17.01.2005, Бюл. №1. – 5 с.

Здобувачем самостійно проведено аналіз наукової і патентної літератури, відбір пацієнтів для дослідження, аналіз результатів лікування.

9. Клінічна гастроентерологія: Протоколи діагностики і лікування.// Автори Ю.О. Філіппов, Т.Й. Бойко, Н.Г. Гравіровська, Т.В. Майкова, Л.Я. Мельниченко, Л.М. Мосійчук, О.О. Крилова, С.С. Ягмур, В.Б Ягмур – Дніпропетровськ: Журфонд, 2003. – 299 с.

Здобувачем проведено аналіз наукової літератури, формування даних про алгоритми діагностики та лікування захворювань органів травлення

10. Ягмур В.Б. Імунокоригуюча терапія у літніх хворих // Матеріали ІІІ Української конференції молодих вчених пам’яті акад. В.В. Фролькіса (28 січня 2002 р.). – Київ: Ін-т геронтології АМНУ, 2002. – С.229 – 230.

11. Ягмур В.Б. Желудочная, желчная и панкреатическая секреция у больных после холецистэктомии // Молодь – медицині майбутнього: Матеріали V Міжнародної конференції студентів і молодих вчених (16-18 вересня 2004 р.).– Дніпропетровськ:ДДМА, 2004. – С.47.

12. Мельниченко Л.Я., Ягмур С.С., Ягмур В.Б., Степанова О.В., Крилова О.О. Состояние пищевода, желудка, двенадцатиперстной кишки у больных после холецистэктомии // Материалы Х Российской гастроэнтерологической недели (25-28 октября 2004 г.). – М.:Российская гастроэнтерологическая ассоциация, 2004. – C.107.

Здобувачем самостійно проведено статистичну обробку матеріалу, аналіз результатів досліджень та узагальнення отриманих результатів.

13. Кудрявцева В.Є., Мельниченко Л.Я., Татарчук О.М.,
Ягмур С.С., Ягмур В.Б. Ступінь імунних розладів у хворих після холецистектомії // Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики: Матеріали наук.-практ. Конференції (20-21 жовтня 2005 р.). – Харків: Ін-т терапії ім. Л.Т. Малої АМНУ, 2005. – С.95.

Здобувачем самостійно проведено відбір пацієнтів для дослідження, аналіз результатів досліджень та узагальнення отриманих результатів.