1. Цілям прикладного природничо-географічного вивчення історичних змін ландшафтів під впливом сільськогосподарського природокористування з перспективою актуального використання його результатів оптимально відповідає виконання ретроспективного - історико-ландшафтознавчого дослідження. Інтеграція антропічних впливів на ландшафти регіону дає підстави для обґрунтованого діагнозування переднинішніх і нинішніх станів сільськогосподарських ландшафтних комплексів Запорожжя. Стосовно об’єктного часу - це своєрідне прогнозування того, що вже відбулося; правильність такого прогнозу є запорукою успішності прогнозування станів майбутніх. Такі знання потрібні для цілісної картини історичних трансформацій ландшафтних комплексів регіону включно з їхніми майбутніми ландшафтними станами, пов'язаними, передусім, із сільськогосподарським виробництвом. Розгляд етнічних особливостей антропогенних змін ландшафтів поліетнічних регіонів є одним із прогресуючих напрямів реалізації гуманістичного підходу в ландшафтознавстві. 2. Історичні, природні та соціально-економічні чинники антропічного впливу на ландшафти Запорожжя - різнорідні, відмінні за змістом, тривалістю прояву та результативністю. На кожному історичному етапі їх вплив залежав від використання території людиною для своїх життєвих і господарських потреб. За об’єктний (досліджений) час “баланс” чинників, їх окремий та сукупний вплив на стани ландшафтних комплексів не сягав масштабів перетворювального впливу, що спостерігалися пізніше. Цей період придатний для орієнтації на нього як на період з порівняно обачним природокористуванням. 3. Історико-ландшафтознавче порівняння систем сільськогосподарського природокористування українців і менонітів та їхніх впливів на ландшафти Запорожжя показало, що відмінними були форми землеволодіння, конфігурації поселень, а в господарюванні - співвідношення скотарства і рільництва, набори сівозмін, розподіли угідь та забезпеченість ними і пов’язана з цим, зокрема, глибина дигресивного впливу на урочища пасовищ, а також залежність між запровадженням менонітами чорного пару та збільшенням частоти і сили прояву пилових бур. Господарювання українців було переважно «виживальним», а менонітів - на рівні продуктивних фермерських господарств. Це пояснювалося значним державним пільговим сприянням західноєвропейським переселенцям. Таке продумане державне сприяння господарникам може і повинне бути запорукою раціонального природокористування в ландшафтах Запорізької області й тепер. 4. Ландшафтну структуру і ландшафтне різноманіття північно- і південностепового Запорожжя достатньо репрезентативно представляють укладені дисертанткою середньомасштабна карта ландшафтів дослідженого регіону і великомасштабні карти ландшафтних комплексів чотирьох ключових ділянок. Створення цих карт станом на 1862 р. і на 1985-2000 рр. та їх зіставлення дало можливість виявити історичні зміни ландшафтних комплексів регіону. Такі зміни полягають у нарощенні кайми ерозійних урочищ, що зазнали процесів саморозвитку. Адекватним дослідницьким апаратом щодо таких явищ є застосування прийомів математичної статистики і кількісного системного аналізу встановлених ландшафтних змін з позицій синергетики. 5. Відомості про етнокультурні традиції у природокористуванні українців і менонітів складають істотні інформативні розділи не лише етнологічних, а й історико-географічних знань. Вони можуть і повинні бути використані для обґрунтування рекомендацій щодо раціонального природокористування в умовах новітнього фермерського господарювання. Слушним для теперішнього природокористування слід визнати окремі складові “виживальницького” досвіду українців, рільничий досвід менонітів із заміною чорного пару зеленим для запобігання пиловим бурям, із достатнім внесенням органічних добрив, скотарський досвід суворого дотримання норм випасу, а також будівничий досвід - спорудження раціональних за плануванням і зручних у степовому побуті житлових будинків. У пострадянський період, коли стало актуальним формування фермерських господарств, слід враховувати історичний досвід сільськогосподарського природокористування, всі позитивні й негативні результати давнього приватного господарювання у степових ландшафтах Запорожжя. |
