Анотація до роботи:

Василинчук Н.М. Зміни ліпідного складу, вмісту продуктів переокиснення компонентів плазматичних мембран кардіоміоцитів і формених елементів крові за умов експериментальної гіперхолестеринемії та стресу і можливості їх фармакологічної корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.04. – біохімія.- Інститут геронтології АМН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню стану поверхневого шару плазматичних мембран клітин міокарду (глікокаліксу), вивченню особливостей змін ліпідного складу, процесів вільнорадикального окиснення компонентів плазматичних мембран кардіоміоцитів і формених елементів крові за умов експериментальної ГХЕ та больового стресу і з’ясуваннню впливу дилтіазему і каптоприлу на виявлені порушення структурно-функціонального стану сарколеми кардіоміоцитів в умовах експериментальної ГХЕ.

Вперше встановлено, що вже на ранніх етапах розвитку експериментальна ГХЕ супроводжується структурною і функціональною перебудовою плазматичних мембран клітин серцево-судинної системи – кардіоміоцитів і формених елементів крові, їх бета-адренорецепторного апарату, пригніченням активності Nа⁺,К⁺-АТФази на фоні розвитку оксидативного стресу. Показано, що в процесі формування оксидативного стресу в умовах ГХЕ і його поєднання з больовим стресом окрім ліпідних компонентів беруть участь також білкові компоненти мембран і периферичної крові.

Вперше показано, що больовий стрес у інтактних тварин має атерогенний ефект: сприяє збагаченню мембран кардіоміоцитів ХЛ, тим самим порушуючи молярне співвідношення «ХС/ФЛ». Поєднання ГХЕ і стресової реакції призводить до більш значних у кількісному вираженні змінам показників структурно-функціонального стану мембран клітин у порівнянні з ефектами кожного з цих факторів окремо.

Вперше показані мембранопротекторні ефекти інгібітора АПФ каптоприлу та антагоніста кальцію дилтіазему в умовах експериментальної атерогенної ГХЕ.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягало у встановленні мембранних механізмів пошкодження клітин серця за умов патологічного стану (гіперхолестеринемії та стресу) та визначенні характеру впливу фармакологічних препаратів (дилтіазему, каптоприлу) на виявлені зміни ліпідного складу та процеси переокиснення компонентів плазматичних мембран кардіоміоцитів та формених елементів крові за умов експериментальної ГХЕ. У ході роботи були зроблені такі висновки:

1. В результаті виконаного дисертаційного дослідження встановлено, що оксидативний стрес, який розвивається при експериментальній ГХЕ та больовому стресі, супроводжується структурною та функціональною перебудовою плазматичних мембран клітин серцево-судинної системи – кардіоміоцитів, еритроцитів, тромбоцитів, їх бета-адренорецепторного апарату, пригніченням активності Nа⁺,К⁺-АТФази.

2. Експериментальна ГХЕ вже на ранніх етапах свого розвитку (до формування атероматозної бляшки в судинах) супроводжується оксидативним стресом, в формуванні якого окрім ліпідних беруть участь також білкові компоненти, що призводить до структурної реорганизації глікокаліксу (зменшення вмісту гексоз і сіалових кислот), збільшення щільності бета-адренорецепторів кардіоміоцитів та змін ліпідного матриксу сарколеми кардіоміоцитів, а також плазматичних мембран тромбоцитів та еритроцитів (збільшення вмісту ХС, зменшення вмісту ФЛ, зростання молярного співвідношення ХС/ФЛ).

3. Больовий стрес сприяє посиленому вбудовуванню ХС в матрикс мембрани, здійснюючи таким чином атерогенний вплив на плазматичні мембрани кардіоміоцитів та формених елементів крові, що призводить до структурної реорганізації глікокаліксу.

4. Больовий стрес і ГХЕ при роздільному впливі на організм піддослідних тварин призводять до однонаправлених кількісних і якісних змін ліпідного матриксу плазматичних мембран кардіоміоцитів, тромбоцитів, еритроцитів. Поєднання цих двох найважливіших факторів патогенезу атеросклерозу та ІХС призводить до більш виражених в кількісному відношенні змін показників ліпідного складу, інтенсивності вільнорадикальних окисних реакцій, структурної перебудови плазматичних мембран клітин у порівнянні з ефектами кожного з цих факторів окремо.

5. Експериментальна ГХЕ і больовий стрес супроводжуються змінами іонтранспортних властивостей сарколеми кардіоміоцитів – пригніченням активності Nа⁺,К⁺-АТФази, яке найбільш виражене при поєднанні вказаних впливів.

6. Курсове застосування дилтіазему у експериментальних тварин за умов ГХЕ сприяло структурній стабілізації поверхневого шару сарколеми кардіоміоцитів (нормалізувало вміст гексоз і сіалових кислот в глікокаліксі), збереженню активності Nа⁺,К⁺-АТФази сарколеми та щільності бета-адренорецепторів, позитивному впливу на вміст основних ліпідних компонентів (ХС та ФЛ) матриксу плазматичних мембран кардіоміоцитів, зменшенню інтенсивності вільнорадикальних окисних реакцій.

7. Курсове застосування каптоприлу у експериментальних тварин за умов ГХЕ здійснювало виражений мембранопротекторний вплив на плазматичні мембрани кардіоміоцитів, еритроцитів, тромбоцитів, центральне місце в якому займає пригнічення інтенсивноті ПОЛ і підвищення активності ферментів системи антиоксидантного захисту – каталази і супероксиддисмутази.

Публікації автора:

1. Василинчук Н.М., Мхітарян Л.С. Компоненти глікокаліксу та щільність адренорецепторів плазматичних мембран кардіоміоцитів при поєднаному впливі гіперхолестринемії і больового стресу в експерименті; ефекти дилтіазему // Медична хімія. – 2006. – Т.8, №3.- С.92-94. (Дисертант проводила експерименти з тваринами, визначення вмісту компонентів глікокаліксу та ліпідного матриксу мембран кардіоміоцитів (сіалових кислот, гексозамінів, холестерину, фосфоліпідів), продуктів переокиснення компонентів плазматичних мембран кардіоміоцитів і формених елементів крові, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написання та підготовку тексту статті до друку).

2. Василинчук Н.Н. Влияние дилтиазема на содержание холестерола, фосфолипидов и интенсивность свободнорадикальных окислительных процессов в плазматических мембранах кардиомиоцитов и клеток крови в условиях экспериментальной гиперхолестеринемии // Український біохімічний журнал.- 2004.- Т.76, №2.- С.80-86.

3. Василинчук Н.М. Вплив каптоприлу на ліпідну структуру та інтенсивність вільнорадикальних окислювальних реакцій мембран кардіоміоцитів і клітин крові за умов експериментальної гіперхолестеринемії // Ліки.- 2004.- №1-2.- С.103-108.

4.Мхитарян Л.С., Орлова Н.Н., Евстратова И.Н., Короткоручно А.Г., Федун Н.Н., Дроботько Т.Ф. Структурно-функциональное состояние и адренорецепторные характеристики сарколеммы кардиомиоцитов при экспериментальной гиперхолестеринемии // Український кардіологічний журнал.- 1996.- №1.- С.52-54. (Дисертант проводила дослідження вмісту в мембранах кардіоміоцитів і формених елементів крові компонентів ліпідного матриксу (холестерину, фосфоліпідів), вмісту продуктів переокиснення компонентів мембран (ДК, МДА, продуктів ВРОБ), вивчення іонтранспортних властивостей сарколеми (активність Nа⁺,К⁺-АТФази), статистичний аналіз, підготовка тексту статті).

5. Мхитарян Л.С., Орлова Н.Н., Евстратова И.Н., Казимирко Э.И., Федун Н.Н., Дроботько Т.Ф. Влияние острого и хронического стрессорного воздействия на структурно-функциональное состояние мембран кардиомиоцитов и форменных элементов крови // Український кардіологічний журнал.- 1998.- №5.- С.47-51. (Особистий внесок дисертанта: дослідження вмісту в мембранах кардіоміоцитів і формених елементів крові компонентів ліпідного матриксу (холестерину, фосфоліпідів), вмісту продуктів переокиснення компонентів мембран (ДК, МДА, продуктів ВРОБ) і в сироватці крові, визначення активності ферментів системи антиоксидантного захисту (КТ і СОД), статистичний аналіз отриманих результатів)

6. Орлова Н.Н., Мхитарян Л.С., Евстратова И.Н., Казимирко Э.И., Федун Н.Н., Дроботько Т.Ф., Кучменко Е.Б. Структурно-функциональное состояние мембран кардиомиоцитов и форменных элементов крови при экспериментальном атеросклерозе в сочетании со стрессовыми воздействиями // Український кардіологічний журнал.- 2000.- №3.- С.74-77.(Особистий внесок дисертанта: визначення вмісту в мембранах кардіоміоцитів і формених елементів основних компонентів ліпідного матриксу (ХЛ, ФЛ), вмісту продуктів ПОЛ (ДК, МДА), ВРОБ в сарколемі кардіоміоцитів, мембранах формених елементів і сироватці крові, а також визначення активності ферментів системи антиоксидантного захисту (КТ і СОД), статистичний аналіз отриманих результатів, підготовка тексту статті).

7. Laura S. Mhytarian, Irina N.Yevstratova, Nina N.Orlova, Natalia. N.Fedun. Lipid structure and sensitivity of cardiomyocyte sarcolemmic betaadrenoreceptors in coronary insufficiency conditions // Journal of Molecular and Cellular Cardiology. Program and Abstracts of the ХVth Meeting (American Section) of the International Society for Heart Research, Missouri, USA, 20-24 June 1993.- 1993.- Vol.25, Suppl.III.- P.65.

8. Мхітарян Л.С., Євстратова І.Н., Федун Н.М., Короткоручко А.Г. Структурно-функціональний стан і фундаментальні властивості сарколеми кардіоміоцитів в умовах гіперхолестеринемії // Матеріали IV з’їзду кардіологів України (тези доповідей).- Дніпропетровск. -1993 .- С.95.

9. Короткоручко А.Г., Мхитарян Л.С., Евстратова И.Н., Федун Н.Н., Дроботько Т.Ф. Интенсивность процессов перекисного окисления липидов в мембранах кардиомиоцитов при экспериментальном атеросклерозе // Тезисы докладов третьего Республиканского съезда кардиологов Беларуси совместно с Ассоциацией кардиологов СНГ «Актуальные вопросы кардиологии» (в 2 частях), часть 2.- Минск. - 1994 . – С.320.

10. Mhytarian L.S., Orlova N.N., Fedun N.N., Korotkoruchko A.G.. The structure and function of sarcolemmal cardiomyocytes and their basic properties at hyperlipidemia // Journal of Molecular and Cellular Cardiology. Abstracts of the the XV World Congress of the Int.Society for Heart Research, Prague, 1995 . – 1995. – Т.27, № 6. - P. А179.

11. Мхитарян Л.С., Орлова Н.Н., Евстратова И.Н., Федун Н.Н., Короткоручко А.Г., Дроботько Т.Ф. Универсальный характер реакции плазматических мембран клеток при сочетанном воздействии гиперхолестеринемии и стресса // Матеріали V конгресу кардіологів України. – Київ / Український кардіологічний журнал.- 1997.- Додаток до №3/96.- С.143.

12. Мхітарян Л.С., Євстратова І.Н., Орлова Н.М., Василинчук Н.М. Інтенсивність вільнорадикальних оксислювальних реакцій при серцево-судинній патології (клініко-експериментальне дослідження) // Матеріали міжнародного кардіологічного форуму “Кардіологія вчора, сьогодні, завтра” – Київ, 17-19 травня 2006 р.- С.89.

13. Мхітарян Л.С., Євстратова І.Н., Орлова Н.М., Василинчук Н.М. До механізму зростання атерогенного потенціалу крові при гіперитонічній хворобі // Матеріали ІХ Українського біохімічного з’їзду. - Т.2. – Харків, 2006. - С.90-91.