Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Внутрішні хвороби


Федів Олександр Іванович. Зміни метаболічної, гемокоагуляційної ланок гомеостазу при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки та патогенетичне обгрунтування диференційованого лікування: Дис... д-ра мед. наук: 14.01.02 / Буковинська держ. медична академія. - Чернівці, 2002. - 588арк. - Бібліогр.: арк. 361-432.



Анотація до роботи:

Федів О.І. Зміни метаболічної, гемокоагуляційної ланок гомеостазу при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки та патогенетичне обгрунтування диференційованого лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02– внутрішні хвороби. – Харківський державний медичний університет, Харків, 2002.

У дисертаційній роботі наведено результати комплексного вивчення змін метаболічної та гемокоагуляційної ланок гомеостазу при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки залежно від віку хворих, наявності хронічного некаменевого холециститу, хронічного неспецифічного реактивного гепатиту та шлунково-кишкової кровотечі. Встановлена чітка функціональна і біохімічна взаємообумовленість виявлених порушень, на основі чого сформульована удосконалена концепція патогенезу прогресування і рецидивування виразкової хвороби, виникнення шлунково–кишкової кровотечі та розроблена методика адекватної диференційованої терапії. Обгрунтована доцільність застосування ербісолу спіруліни та вобензиму з метою лікування і профілактики рецидивів виразкової хвороби.

  1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення результатів комплексного вивчення змін метаболічної та гемокоагуляційної ланок гомеостазу при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки та нове вирішення науково-практичної проблеми, що полягає в обгрунтуванні нових підходів до лікування виразкової хвороби у хворих різного віку на підставі вивчених механізмів рецидивування захворювання, виникнення шлунково-кишкової кровотечі, зокрема за наявності хронічного некаменевого холециститу, хронічного неспецифічного реактивного гепатиту.

  1. Суттєвим патогенетичним фактором рецидивування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки є неконтрольоване підвищення інтенсивності окиснювальної модифікації білків сироватки крові (без ініціації, з ініціацією аскорбат/O2/Fe3+, Fe2+/O2, Fe2+/H2O2): у хворих зрілого віку переважно за рахунок альдегід- і кетондинітрофенілгідразонів основного характеру, а у пацієнтів похилого та старечого віку – за рахунок альдегід- і кетондинітрофенілгідразонів нейтрального характеру. У пацієнтів юнацького віку зміни рівня карбонільних похідних у сироватці крові при виразковій хворобі подібні незалежно від їх характеру. При цьому істотне підсилення вільнорадикального окиснення ліпідів на тлі порушення функціонування систем протирадикального захисту призводить до накопичення оксидативно модифікованих білків у крові та поглиблення ендогенної інтоксикації (збільшується вміст молекул середньої маси у сироватці крові), що є одним із механізмів прогресування захворювання, зокрема виникнення хронічного неспецифічного реактивного гепатиту, хронічного некаменевого холециститу та шлунково-кишкової кровотечі.

  2. За наявності хронічного некаменевого холециститу, хронічного неспецифічного реактивного гепатиту рецидив виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки характеризується істотнішими, ніж за відсутності супровідної патології, зменшенням вмісту фібронектину в плазмі крові, порушеннями обміну вуглеводно-білкових компонентів позаклітинного матриксу (фукоглікопротеїнів, колагену, протеогліканів) і захисного слизового бар’єра (зменшення дебіту білковозв’язаної фукози та білковозв’язаних сіалових кислот на фоні підвищення дебіту не зв’язаної з білками фукози та вільних і олігозв’язаних сіалових кислот у натщесерцевій порції шлункового вмісту), структурно-функціональних властивостей еритроцитів (збільшення відосної в’язкості еритроцитарної суспензії, зменшення індексу деформабельності еритроцитів та пероксидної резистентності червонокрівців), особливо у хворих похилого та старечого віку та при ускладненні перебігу захворювання шлунково-кишковою кровотечею.

  3. Загострення виразкової хвороби супроводжується появою активності катепсину D (у хворих всіх вікових підгруп) і підвищенням активності -галактозидази (у пацієнтів зрілого, похилого та старечого віку) в крові. Збільшення активності -глюкуронідази та N-ацетил--D-гексозамінідази в плазмі крові є ознакою виникнення супровідних хронічного неспецифічного реактивного гепатиту, хронічного некаменевого холециститу. Найістотніші зміни активності ліз осомальних гідролаз спостерігаються при ускладненні перебігу захворювання шлунково-кишковою кровотечею.

  4. При загостренні виразкової хвороби спостерігаються виражені зміни протеїназо-інгібіторної системи крові. У хворих юнацького віку особливостями порушення рівноваги між протеолітичною активністю крові та вмістом інгібіторів протеолізу є значне збільшення лізису низько- та високомолекулярних білків, колагенолітичної активності крові, зменшення вмісту 1-інгібітора протеїназ за підвищення рівня 2-макроглобуліну. У пацієнтів зрілого віку одночасно із зростанням протеолітичної активності плазми крові зменшується концентрація 2-макроглобуліну, а також 1-інгібітора протеїназ (за наявності шлунково-кишкової кровотечі). У хворих похилого і старечого віку лізис азоальбуміну та азоказеїну зменшується. Зазначені зміни є найістотнішими у хворих на виразкову хворобу, поєднану із хронічним некаменевим холециститом, хронічним неспецифічним реактивним гепатитом, особливо за ускладнення перебігу захворювання шлунково-кишковою кровотечею.

  5. При загостренні виразкової хвороби виявляється зменшення вмісту заліза, цинку, кобальту, магнію, а також зростання вмісту міді у крові. Ступінь дисбалансу мікро- та макроелементів залежить від віку хворих та наявності хронічного некаменевого холециститу, хронічного неспецифічного реактивного гепатиту і шлунково-кишкової кровотечі: поглиблюється дефіцит життєво необхідних мікроелементів, підвищується рівень кальцію та марганцю у крові. Одним із факторів, що обтяжує перебіг виразкової хвороби, є підвищення вмісту нікелю, свинцю та кадмію у крові.

  6. При загостренні виразкової хвороби у пацієнтів юнацького віку показники згортаючої та протизгортаючої систем крові істотно не змінюються. У хворих зрілого віку спостерігаються гіперкоагуляційні зміни з одночасною активацією ферментативного фібринолізу, збільшенням потенційної активності плазміногену, урокіназної активності сечі, активності швидкодіючих інгібіторів плазміну, зниженням активності антитромбіну ІІІ, ХІІІ фактора згортання крові, повільнодіючих інгібіторів плазміну. Водночас у пацієнтів похилого та старечого віку збільшується загальний коагуляційний потенціал крові за вираженого зменшення антитромбінової активності крові, ферментативного фібринолізу, потенційної активності плазміногену, урокіназної активності сечі, активності швидко- та повільнодіючих інгібіторів плазміну, виснаження Хагеман-залежного фібринолізу, зростання активності малоефективної неферментативної ланки фібринолізу. Поглиблення гемокоагуляційних розладів є одним із механізмів прогресування виразкової хвороби. При цьому ознаки хронічного ДВЗ-синдрому з тривалим збереженням гіперкоагуляції за відсутності супровідної патології спостерігаються в 25% хворих зрілого віку та 58,3% пацієнтів похилого та старечого віку, а за наявності хронічного некаменевого холециститу, хронічного неспецифічного реактивного гепатиту – частіше (в 46,3% та 66,7%).

  7. Виникнення шлунково-кишкової кровотечі у хворих на виразкову хворобу з супутніми хронічним некаменевим холециститом, хронічним неспецифічним реактивним гепатитом, часто (у 73,3% пацієнтів зрілого віку та в 87,5% пацієнтів похилого та старечого віку) супроводжується розвитком гострого синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові з ознаками коагулопатії споживання та зменшенням адгезивно-агрегаційної здатності тромбоцитів. У пацієнтів юнацького віку при цьому спостерігається компенсаторна гіперкоагуляція крові: збільшення прокоагулянтної та пригнічення протикоагулянтної активності та фібринолізу.

  8. За відсутності ознак ураження гепатобіліарної системи загострення виразкової хвороби супроводжується порушенням цитокінового профілю крові лише у хворих похилого та старечого віку. При цьому одним із механізмів декомпенсації є зменшення рівня TGF1, яке супроводжується істотним підвищенням вмісту IL-1, TNF, що призводить до обтяження перебігу захворювання з виникненням хронічного некаменевого холециститу, хронічного неспецифічного реактивного гепатиту та шлунково–кишкової кровотечі у пацієнтів як зрілого, так і похилого та старечого віку.

  9. Включення до лікувального комплексу ербісолу, спіруліни призводить до зменшення інтенсивності вільнорадикального окиснення ліпідів, окиснювальної модифікації білків; покращання функціонування захисних протирадикальних систем (зокрема, системи глутатіону), обміну вуглеводно-білкових компонентів позаклітинного матриксу, зменшення активності лізосомальних ферментів, встановлення рівноваги між протеолітичною активністю крові та продукцією її інгібіторів, пригнічення продукції IL-1 та TNF, збільшення вмісту TGF1, усунення порушень гемокоагуляційної ланки гомеостазу та структурно-функціональних властивостей еритроцитів при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки (особливо у хворих похилого і старечого віку та за наявності хронічного холециститу, хронічного неспецифічного реактивного гепатиту і шлунково-кишкової кровотечі).

  10. Призначення на тлі базисної диференційованої терапії вобензиму при виразковій хворобі із супровідними хронічним некаменевим холециститом, хронічним неспецифічним реактивним гепатитом, у хворих похилого і старечого віку сприяє підвищенню протеолітичної та фібринолітичної активності крові, зменшенню інтенсивності процесів ліпопероксидації та окиснювальної модифікації білків на фоні підсилення протиоксидантного захисту, збільшення продукції вуглеводно-білкових компонентів позаклітинного матриксу, відновлення цілісності лізосомальних мембран (зменшується активність лізосомальних гідролаз), збільшення індексу деформабельності еритроцитів, зменшення коефіцієнта відносної в’язкості еритроцитарної суспензії, а також проявів гіперкоагуляції крові та покращання цитокінової регуляції. Зазначені позитивні зміни підсилюються за одночасного призначення вобензиму та ербісолу.

  11. Застосування на фоні диференційованої базисної терапії ербісолу, спіруліни (у хворих зрілого, похилого та старечого віку) та вобензиму (у хворих похилого та старечого віку) при виразковій хворобі, у тому числі за наявності хронічного некаменевого холециститу, хронічного неспецифічного реактивного гепатиту, значно зменшують запально-деструктивні процеси в слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки, підвищують її резистентність, сприяючи активації репаративної регенерації, ерадикації Нelicobacter pylori (після проведення базисного диференційованого лікування із застосуванням “потрійної” протихелікобактерної терапії ерадикація НР досягається тільки у 79,3% хворих зрілого віку та 75% пацієнтів похилого та старечого віку, за одночасного застосування ербісолу - у 91,7% і 88,8% хворих відповідно, спіруліни - у 90% та 85,7% пацієнтів; при включенні до лікувального комплексу вобензиму - у 87,5% хворих).

  12. Тривала комплексна підтримуюча терапія з урахуванням віку хворого, особливостей змін окиснювальної модифікації білків, пероксидного окиснення ліпідів, стану захисних протирадикальних систем, протеїназо-інгібіторної системи крові, обміну вуглеводно-білкових компонентів позаклітинного матриксу, захисного слизового бар’єра, активності лізосомальних гідролаз, структурно-функціональних властивостей еритроцитів, гемокоагуляційних порушень є ефективним методом лікування виразкової хвороби за наявності хронічного некаменевого холециститу, хронічного неспецифічного реактивного гепатиту. При цьому застосування науково обгрунтованих і апробованих лікувально-профілактичних комплексів із включенням ербісолу, спіруліни (у хворих зрілого, похилого та старечого віку) та вобензиму (у хворих похилого і старечого віку) на різних етапах відновного лікування забезпечує поліпшення функціонування метаболічної та гемокоагуляційної ланок гомеостазу, попереджуючи виникнення рецидиву захворювання та шлунково-кишкової кровотечі.

Публікації автора:

  1. Федів О.І. Структурно-функціональні властивості еритроцитів при виразковій хворобі із супутнім ураженням гепатобіліарної системи у хворих різного віку // Буковинський медичний вісник. – 2000. – Т. 4, № 1. – С. 138-142.

  2. Федів О.І. Вплив препарату “Вобензим на деякі показники окислювально–протиоксидантного гомеостазу та морфо-функціональний стан еритроцитів при виразковій хворобі у хворих похилого та старечого віку // Лікарська справа. – 2000. - № 7-8. – С. 80-84.

  3. Федів О.І. Стан сполучної тканини у хворих на виразкову хворобу з супутнім ураженням гепатобіліарної системи в динаміці лікування препаратом “Ербісол” // Буковинський медичний вісник. – 2000. – Т.4, № 2. – С. 127-132.

  4. Федів О.І. Вікові особливості окислювальної модифікації білків у хворих на виразкову хворобу із супутнім ураженням гепатобіліарної системи та кровотечею // Медична хімія. – 2000. - № 4– С. 40-44.

  5. Федів О.І. Корекція порушень окислювальної модифікації білків при виразковій хворобі із супутнім ураженням гепатобіліарної системи у хворих різного віку // Буковинський медичний вісник. – 2000. – Т. 4, № 3. – С. 158-161.

  6. Федів О.І. Захисний слизовий бар’єр при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки із супутнім ураженням гепатобіліарної системи у хворих різного віку // Вісник наукових досліджень. – 2000. - № 3. – С. 28-30

  7. Федів О.І. Роль відновного лікування у корекції порушень стану сполучної тканини при виразковій хворобі із супутнім ураженням гепатобіліарної системи у хворих різного віку // Гастроентерологія. – 2000. – Вип. 31 – С. 234–241.

  8. Федів О.І. Зміни протеїназо-інгібіторної системи крові у хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки в динаміці лікування // Буковинський медичний вісник. – 2000. – Т. 4, № 4. – С. 110-115.

  9. Федів О.І. Вплив препарату “Ербісол” на захисний слизовий бар’єр та інтенсивність пероксидного окислення ліпідів у хворих на виразкову хворобу із супутнім ураженням гепатобіліарної системи // Галицький лікарський вісник. – 2000. – Т. 7, № 4. – С. 70-72.

  10. Федів О.І. Вплив препарату “Ербісол” на стан протирадикальних захисних систем організму та деякі структурно-функціональні властивості еритроцитів при виразковій хворобі із супутнім ураженням гепатобіліарної системи // Український медичний альманах. – 2000. – Т. 3, № 4. – С. 203-206.

  11. Федів О.І. Патогенетичне обгрунтування застосування спіруліни при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки // Український медичний альманах.– 2000.– Т.3,№ 6.– С. 173-177.

  12. Федів О.І. Зміни гемокоагуляційної ланки гомеостазу при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки за наявності супутнього ураження гепатобіліарної системи та кровотечі у хворих різного віку // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т. 5, № 1. – С. 104-110.

  13. Федів О.І. Активність лізосомальних гідролаз при виразковій хворобі (пептичній виразці) шлунка і дванадцятипалої кишки у хворих різного віку // Медична хімія. – 2001. – Т. 3, № 1. – С. 36-40.

  14. Федів О.І. Застосування біологічно активної добавки до їжі спіруліни для корекції гемокоагуляційних розладів при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки у хворих похилого та старечого віку // Гастроентерологія. – 2001. – Випуск 32. – С. 166–172.

  1. Федів О.І. Зміни вмісту макро- і мікроелементів у крові при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки в залежності від віку хворих, наявності супутнього ураження гепатобіліарної системи і шлунково-кишкової кровотечі // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т. 5, № 2. – С. 152-156.

  2. Федів О.І. Патогенетичне обгрунтування диференційованого відновного лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки із супутнім ураженням гепатобіліарної системи та кровотечею // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Вип. 10, книга 3. – Київ, 2001. – С. 900-907.

  3. Федів О.І. Ефективність застосування спіруліни у комплексному лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т. 5, № 3. – С. 229–233.

  4. Федів О.І. Динаміка гемостазіологічних порушень у хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки при включенні до лікувального комплексу ербісолу // Вісник наукових досліджень. – 2001. - № 3. – С. 13–15.

  5. Федів О.І. Вплив препарату “Вобензим” на стан протеїназо-інгібіторної системи крові при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки у хворих похилого та старечого віку // Лікарська справа. – 2001. - № 3. – с. 130–135.

  6. Федів О.І. Зміни гемокоагуляції, фібринолізу та структурно-функціональних властивостей еритроцитів при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки із супутнім ураженням гепатобіліарної системи та кровотечею в динаміці відновного лікування // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т. 5, № 3–4. – С. 241–248.

  7. Федів О.І. Корекція порушень обміну вуглеводно-білкових компонентів сполучної тканини препаратом “Вобензим” при виразковій хворобі із супутнім ураженням гепатобіліарної системи у хворих похилого і старечого віку // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. – 2001. – Вип. 13. – С. 119-123.

  8. Федів О.І. Патогенетичне обгрунтування застосування препарату “Вобензим” при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки у хворих похилого та старечого віку // Український медичний альманах. – 2001. – Т. 4, № 4. – С. 172-175.

  9. Федів О.І. Деякі механізми лікувального впливу спіруліни при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки із супутнім ураженням гепатобіліарної системи у хворих різного віку // Гастроентерологія. – 2002. – Випуск 33. – С. 198–203.

  10. Коломоєць М.Ю., Федів О.І. Гістохімічні, гістоензимологічні зміни слизової оболонки шлунку і стан сполучної тканини у хворих на виразкову хворобу в динаміці відновного лікування // Лікарська справа (Врачебное дело). - 1995. - № 1-2. - С. 43-48 (здобувачем проведені дослідження у 50% обстежених хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки в динаміці відновного лікування, статистична обробка, аналіз та узагальнення отриманих даних).

  11. Федів О.І., Фартушняк Л.В., Коломоєць М.Ю. Застосування квамателу в комплексному лікуванні хворих на виразкову хворобу // Буковинський медичний вісник. – 1999. – Т. 3, №2. –
    С. 115-124 (здобувачем проведено відбір, обстеження та лікування 70% хворих, на основі чого отримані дані щодо впливу квамателу на показники вільнорадикального окиснення ліпідів, захисних протирадикальних систем, обміну вуглеводно–білкових компонентів позаклітинного матриксу, проведена їх статистична обробка, сформульовані відповідні висновки).

  12. Федів О.І., Гайдичук В.С., Дорошук В.І., Луканьов Г.Д., Луник Д.Д. Вікові особливості гістотопографічних змін слизової оболонки шлунка та рівня оксипроліну в шлунковому вмісті при виразковій хворобі із супутнім ураженням гепатобіліарної системи // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. – 2000. – Вип. 12. – С.39-43 (здобувачем сформульована мета та завдання дослідження, статистична обробка отриманих даних, узагальнення, сформульовано висновки).

  13. Федів О.І., Коломоєць М.Ю. Основні напрямки відновного лікування виразкової хвороби із супутнім ураженням гепатобіліарної системи у хворих різного віку // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2000. - № 1. – С. 184-188 (здобувачем проводився відбір хворих, їх обстеження та лікування, на основі чого сформульовані відповідні висновки).

  14. Федів О.І., Фартушняк Л.В., Давиденко І.С. Ендоскопічні та гістологічні аспекти патогенезу виразкової хвороби у хворих різного віку // Вісник морфології (Reports of Morphology). – 2000.- №1.–С. 58-61 (здобувачем сформульовані мета і завдання дослідження, організовано забір біопсійного матеріалу у хворих на виразкову хворобу, проведено узагальнення отриманих даних).

  15. Федів О.І., Фартушняк Л.В. Пероксидне окиснення ліпідів, структурно-функціональні властивості еритроцитів, фібринолітична та протеолітична активність плазми крові у хворих на виразкову хворобу // Галицький лікарський вісник. – 2001. – Т.8, № 1. – С. 111-113 (здобувачем проаналізована наукова література з даної проблеми, розроблена програма і вибрані адекватні методи досліджень, сформульовані висновки).

  16. Федів О.І., Соколов В.Ю. Етапне лікування кровоточивих виразок шлунка та дванадцятипалої кишки з урахуванням змін окремих показників метаболічної ланки гомеостазу // Шпитальна хірургія. – 2001. - № 3. – С.65–68 (здобувачем зібрано матеріал, на основі якого розроблено диференційований підхід до тактики лікування хворих на виразкову хворобу, що перенесли шлунково–кишкову кровотечу, в умовах терапевтичного стаціонару; проведена статистична обробка отриманих даних, сформульовані перший та третій висновки).

  17. Федів О.І., Коломоєць М.Ю. Роль цитокінів у порушенні обміну вуглеводно–білкових компонентів позаклітинного матриксу при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. – Лікарська справа (Врачебное дело). – 2001. – № 4. – С. 181–182 (здобувачем проведено відбір та обстеження хворих щодо обміну вуглеводно–білкових компонентів позаклітинного матриксу та цитокінової регуляції, статистична обробка отриманих даних, сформульовані відповідні висновки).

  18. Пат. 37107 А Україна, МКІ G01N33/48 Спосіб ранньої діагностики виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки / О.І.Федів (Україна); Буковинська державна медична академія. – № 2000031617; Заявл. 22.03.2000; Опубл. 16.04.2001, Бюл. № 3, Ч. 2. – С. 1.155

  19. Федів О.І., Троян М.Ф. Вивчення функціонального стану шлунку у співставленні з вмістом вільного оксипроліну в шлунковому соці при виразковій хворобі // Новое в диагностике и лечении заболеваний органов пищеварения: Тезисы докладов научно-практической конференции (Харьков, 14-15 декабря 1994 г.). - Харьков, 1994. - С. 33.

  20. Коломоец М.Ю., Федив А.И., Тимофеев В.В., Давыденко О.Н. и др. Новые подходы к восстановительному лечению хронических заболеваний гепатобилиарной системы и язвенной болезни // Новое в диагностике и лечении заболеваний органов пищеварения: Тезисы докладов научно-практической конференции (Харьков, 14-15 декабря 1994 г.). - Харьков, 1994. - С. 74.

  21. Коломоєць М.Ю., Федів О.І., Троян М.Ф. Особливості функціонального стану шлунка та вміст білковозв’язаного оксипроліну в шлунковому соку у хворих на виразкову хворобу // Перший Український Конгрес Гастроентерологів: Тези доповідей (Дніпропетровськ, 19-21 вересня 1995 р.). – Дніпропетровськ, 1995. – С. 59.

  22. Федів О.І. Оцінка ефективності відновлювального лікування хворих на виразкову хворобу різного віку // Перший Український Конгрес Гастроентерологів: Тези доповідей (Дніпропетровськ, 19-21 вересня 1995 р.). – Дніпропетровськ, 1995. – С. 62.

  23. Коломоец М.Ю., Федив А.И. Свободнорадикальное окисление и защитные системы организма при язвенной болезни у больных различного возраста // Материалы 1-й Российской гастроэнтерологической недели. 27 ноября-2 декабря 1995 г., Санкт-Петербург. – Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. – 1995. – Т. 5, № 3. Приложение № 1. - С. 116-117.

  24. Федив А.И., Коломоец М.Ю. Состояние соединительной ткани и процессы свободнорадикального окисления при язвенной болезни у больных различного возраста // Материалы 1-й Российской гастроэнтерологической недели. 27 ноября-2 декабря 1995 г., Санкт-Петербург. – Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. – 1995. – Т. 5, № 3. Приложение № 1. – С. 240.

  25. Коломоєць М.Ю. Федів О.І., Троян М.Ф. Нові підходи до прогнозування виразкової хвороби у хворих різного віку та адекватна корекція реабілітаційно-етапного лікування // Сучасні проблеми рекреації на курортах Карпатського регіону (збірник наукових праць). - Ужгород, 1995. - С. 55-56.

  26. Коломоєць М.Ю., Федів О.І. Нові критерії ефективності реабілітаційно-етапного лікування виразкової хвороби у хворих різного віку // Сучасні проблеми рекреації на курортах Карпатського регіону (збірник наукових праць). – Ужгород, 1995. – С. 56-57.

  27. Федів О.І., Троян М.Ф. Особливості функціонального стану шлунка та вміст вільного оксипроліну в шлунковому соці у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки різного віку // Тези доповідей VI Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (Одеса, 9-14 вересня 1996 р.). - С. 119.

  28. Коломоєць М.Ю., Федів О.І., Бордяківська Л.Г., Троян М.Ф., Дорошук В.І., Воєвідка О.С., Череватенко В.О. Вивчення функціонального стану шлунка у співставленні з вмістом білковозв’язаного оксипроліну в шлунковому соці у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки різного віку // Актуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих: Матеріали симпозіуму (Чернівці, 17-18 квітня 1996 р.). - Чернівці, 1996. - С. 170.

  29. Федив А.И., Коломоец М.Ю. Особенности метаболизма коллагена при сочетанной патологии печени, желудка и двенадцатиперстной кишки // Новые направления в гепатологии: Тезисы стендовых докладов (Фальк-Симпозиум № 92, Санкт - Петербург, Россия, 21-22 июня 1996 г.).- С. 391.

  30. Федів О.І. Ефективність застосування вобензиму при виразковій хворобі у хворих похилого та старечого віку // Українські медичні вісті. – 2001. – Т.4, Число 1 (62). – С. 112.

  31. Федив А.И., Коломоец М.Ю., Бойчук Р.Р., Троян Н.Ф., Горячко Т.К. Эффективность применения Вобэнзима при пептической язве желудка и двенадцатиперстной кишки // Материалы (тезисы докладов) 3–го Российского научного форума «Санкт–Петербург – 2001».– Гастробюллетень. – 2001. – № 2–3. – С. 91.

  1. Федив А.И. Эрбисол в лечении больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки // Материалы 7-й Российской гастроэнтерологической недели, 29 октября - 2 ноября 2001 г., Москва. – Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. - 2001. – Т. 11, № 5. Приложение № 15. – С. 42.

  2. Kolomoyets M.U., O.I.Fediv, Shorikov E.I. The intensity of the processes of free radical lipid peroxidation in connected damages of liver, ventricle and duodenum // New Trends in Diagnosis and Treatment of Liver and Colonic Diseases: Abstracts, Poster Abstracts (Belorussian-Polish-Ukrainian Falk Symposium, October 25, 1997; Lviv, Ukraine). – P. 350.