У дисертаційній роботі наведені дані щодо покращення доклінічної пренатальної діагностики функціонального стану ФПК та системи гемостазу у вагітних з аліментарно-конституціональним ожирінням з розробкою та впровадженням у практику алгоритму корекції гемореологічних порушень та дистресу плода при вагітності. 1. Сучасні особливості перебігу вагітності та пологів у жінок з АКО складаються з підвищення частоти таких патологічних станів як загрозливий викидень (30%), прееклампсія (36,6%), аномалії пологової діяльності (27,5%), несвоєчасне відходження навколоплідних вод (37,5%), олігогідрамніон (23,3%), СЗРВП (23,3%), травми м'яких тканин пологових шляхів (42,5%), підвищена (у середньому на 35%) крововтрата. Частота означених станів корелює зі ступенем ожиріння та більш виражена при АКО ІІ і ІІІ ступеня. 2. Розвиток змін у системі гемостазу вагітних з АКО залежить від ступеня ожиріння. Найбільш виражені зміни відбуваються у вагітних з масивним ожирінням, у той час як показники плазмових чинників згортання крові при АКО I ступеня достовірно не відрізняються від контрольних. У вагітних з АКО II-III ступеня виявляються порушення в судинно-тромбоцитарній, а також у плазмово-коагуляційній ланках гемостазу (підвищення агрегації тромбоцитів з колагеном до 148,3±4,0% при ІІ ступені та до 150,3±7,2% при ІІІ ступені АКО, зниження концентрації АТ-ІІІ до 92,2±0,8% та до 91,4±3,5% - у вагітних з АКО ІІ і ІІІ ступеня відповідно), що є патогенетичною основою для наступного розвитку синдрому хронічного ДВЗ крові та ХПН. 3. Стан ФПК в ІІІ триместрі гестації у вагітних з АКО, переважно ІІ-ІІІ ступенів, характеризується невідповідністю ступеня зрілості плаценти гестаційному терміну, розвитком ехографічних змін у плаценті (ехо-структурні зміни хоріальної і децидуальної оболонок та паренхіми дифузного характеру), її хронічною функціональною недостатністю, що проявляється збільшенням частоти СЗРВП у середньому на 49,1% та прогресивним зниженням сумарної бальної оцінки БПП за мірою зростання ступеня ожиріння: на 13,2% при АКО І ступеня (різниця з групою контролю статистично не достовірна, р>0,05) та на 34,4% і 36,4% у вагітних з АКО ІІ та ІІІ ступенів відповідно (у порівнянні з контролем р<0,05). 4. Стан гемодинаміки в судинах ФПК у вагітних з ожирінням характеризується формуванням резистентності матково-плацентарних та пуповинних судин з прогресуванням гемодинамічних порушень від Іа стадії при ожирінні І ступеня до ІІІ стадії при ожирінні ІІ і ІІІ ступеня. Відхилення СДВ КШК в МА у вагітних з АКО І ступеня від значень контрольної групи склало 10,3±0,06%, при II та ІІІ ступенях - відповідно 59,7±0,41% і 59,7±0,57%. Зміни СДВ КШК в АП також були значними у вагітних із ІІ та ІІІ ступенями ожиріння й склали відповідно 77,3±0,75% та 77,3±0,65%, у той час як при ожирінні I ступеня відхилення від контролю не виявлені (р>0,05). 5. При збільшенні ступеня АКО відбувається прогресивне зниження концентрації гормонів ФПК та гіпофізу: тенденція до розвитку гіпогормонального стану у вагітних з АКО I ступеня перетворюється при масивному ожирінні на виражений дефіцит ПЛ, П, Е, та Прл, який корелює з даними БПП та потребує корекції. У вагітних з ІІ та ІІІ ступенем АКО відзначено зниження рівня П на 25,6±0,3% та 35±0,3% відповідно, Е на 26,1±0,7%, дефіцит Прл склав 33,2±0,2%, ПЛ - 19,7±0,3% в порівнянні з контролем (р<0,05). 6. Серед патологічних станів новонароджених від матерів з ожирінням переважають респіраторний дистрес-синдром, який супроводжується зниженням рівня сатурації кисню в ранньому неонатальному періоді (до 87,8±2,4% і 87,9±3,5% при АКО ІІ та ІІІ ступеня відповідно, у порівнянні з контролем р<0,05) та пологові травми. Патологічні стани новонароджених більш виражені в жінок з АКО ІІ-ІІІ ступеня, тоді як при ожирінні матерів І ступеня стан новонароджених не відрізняється від показників контрольної групи. 7. Удосконалення методології доклінічної пренатальної діагностики стану плода й гемореологічних порушень у вагітних з АКО полягає в обов’язковому комплексному дослідженні у ІІІ триместрі гестації поширеної коагулограми з визначенням агрегації тромбоцитів з колагеном і концентрації АТ-ІІІ, визначенні рівня П, ПЛ, Е, Прл у сироватці крові, показників ультразвукової фетометрії, БПП, матково-плацентарної та плацентарно-плодової гемодинаміки. Відхилення рівня гормонів на 20% та більше, виникнення патологічних спектрів кровотоку, наявність гіперагрегації тромбоцитів з колагеном та гіперкоагуляційних зрушень за зовнішнім та внутрішнім шляхами згортання, розвиток СЗРВП та зниження сумарної оцінки БПП до 5-6 балів є показанням до призначення комплексної дезагрегаційної, інфузійної та кисневої терапії. 8. Розроблений комплекс заходів для корекції виявлених порушень дозволяє поліпшити показники системи гемостазу (подовжити час згортання, час рекальцифікації, знизити агрегацію тромбоцитів з колагеном) та функціонального стану ФПК (підвищити концентрацію ПЛ на 28,2%, П - на 38,1%, Е - на 20,1%, Прл - на 23,6%, нормалізувати індекси судинного опору маткових та пуповинних артерій) у середньому в 4,3 рази скоріше, ніж при традиційному лікуванні, досягти нормалізації показників фетальної біофізичної активності, знизити частоту патологічних станів новонароджених у середньому на 17,9%, а пологову крововтрату - до рівня показників контрольної групи. |
