У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється в розробці концептуальних підходів до з’ясування змісту організаційно-правових форм підприємницьких товариств та до законотворчого моделювання нових організаційно-правових форм, що вимагаються економічним розвитком. 1. У сучасному зарубіжному законодавстві та цивільно-правовій доктрині інститут комерційних (підприємницьких) юридичних осіб та їх організаційно-правових форм є одним із центральних. Базовий спектр організаційно-правових форм комерційних (підприємницьких) юридичних осіб є, як правило, одноманітним, що дозволяє говорити про правову уніфікацію інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств на міжнародному рівні. Що не виключає, однак, можливості наявності певних специфічних особливостей у правовому регулюванні вказаних ОПФ, зумовлених історією, правовими традиціями та доктринальними положеннями, а також специфікою правових систем тієї чи іншої держави в цілому. 2. Історичний аналіз динаміки економічних відносин дозволяє говорити про те, що виникнення ОПФ підприємницьких товариств зумовлене: актуалізацією системи відповідних інтересів, як приватно-правових, так і публічно-правових, що виникають між учасниками правовідносин з приводу створення, функціонування та припинення підприємницьких товариств; трансформацією цих інтересів до функцій інституту ОПФ підприємницьких товариств, що у свою чергу впливає на певні елементи структури ОПФ. 3. Виявлено і застосовано універсальний системно-структурний підхід дослідження виникнення та розвитку організаційно-правових форм підприємницьких товариств окремих укладах економічних відносин (індивідуально-сімейному, державному, приватно-ринковому, а також громадсько-ринковому), що у свою чергу дозволило здійснити функціонально спрямоване дослідження організаційно-правових форм підприємницьких товариств. 4. Інтереси або комплекс інтересів, виникаючих у різноманітних суб'єктів (їх груп), мають величезний вплив на створення, ефективне функціонування та припинення підприємницьких товариств. У зв'язку з чим запропоновано класифікацію інтересів побудовану за комплексом критеріїв. Так, інтереси підрозділені на наступні підгрупи: на інтереси, притаманні базовому спектру організаційно-правових форм та похідному; на інтереси публічні та приватні, де приватні у свою чергу групуються на економічні та правові; на інтереси загальні та спеціальні для базового спектру організаційно-правових форм, де останні підрозділені на підвиди у залежності від виникнення інтересів у рамках того чи іншого економічного укладу; на інтереси, згруповані залежно від етапів існування підприємницьких товариств зважуючи на те, що на кожному з них учасники ставлять перед собою різноманітні цілі. 5. До особливої групи віднесені на підставі аналізу "правових" функцій юридичної особи та структурованих авторкою функцій юридичної особи в економічному сенсі, функції юридичної конструкції організаційно-правових форм підприємницьких товариств, детерміновані вищезгаданими інтересами. 6. Вказаний комплекс інтересів проецюється до конфігурації функцій конструкції організаційно-правових форм підприємницьких товариств, які, у свою чергу, відображаються у певних елементах структури організаційно-правової форми. Детермінізм між інтересами та функціями дозволяє запропонувати класифікацію останніх, яка включає: загальні функції базових організаційно-правових форм підприємницьких товариств; спеціальні функції базових організаційно-правових форм у відповідних економічних укладах. 7. Аналіз змісту статті 80 діючого ЦК України дозволив приєднатися до позиції про те, що юридична особа, як суб'єкт цивільного права, окрім ознак, що традиційно виділяються у теорії цивілістичної науки, має також такі обов'язкові ознаки, як державна реєстрація та правоздатність. 8. Ознаки юридичної особи, визначені у теорії цивільного права, доцільно підрозділити на не варіативні (постійні) - виступ у цивільному обігу від власного імені, державна реєстрація, а також здатність бути позивачем та відповідачем у суді, та варіативні (перемінні). Варіативні ознаки юридичної особи (правоздатність (а саме – її обсяг), організаційна єдність та автономія, майнова відокремленість та самостійна юридична відповідальність) можуть мати різноманітні варіанти свого існування та, завдяки цьому, зважаючи на свою варіативну сутність, стають змістовними елементами конструкції організаційно-правової форми. 9. Юридичні особи та їх організаційно-правові форми є соціальними системами, однією з визначаючих характеристик яких виступає діалектична єдність інтересів, цілей та завдань, які визначаються потребами системи, як цілісного організму, де інтереси, у свою чергу, визначають завдання та функції системи, направлені на вирішення завдань. 10. Вирішення проблеми сутнісного, концептуального, а не емпіричного розуміння змісту поняття організаційно-правової форми юридичних осіб – підприємницьких товариств можливе завдяки застосуванню системного підходу до аналізу організаційно-правових форм, як до соціальних систем певного рівня. 11. Організаційно-правова форма, шляхом застосування системного підходу, подана як складна ієрархічна система, у структурі якої виділені дві підсистеми з особливими системно-структурними зв'язками, в тому числі і між собою: підсистема "засновників/учасників"; підсистема "юридичної особи". 12. У структурі організаційно-правової форми підприємницьких товариств пропонується вивести орган загальних зборів акціонерів/учасників за рамки підсистеми "юридична особа", який є механізмом консолідації взаємного волевиявлення усіх засновників/учасників та включити його у підсистему "засновників/учасників", що, у свою чергу, дозволяє говорити про відносини між засновниками/учасниками та створеною ними юридичною особою як про цивільні правовідносини. 13. Застосування системного підходу дозволило сформулювати визначення організаційно-правової форми підприємницьких товариств, як системи урегульованих у законодавстві трьох типів відносин, а саме: відносин, що виникають в середині підсистеми "засновників/учасників" між її системно-структурними елементами - засновниками/учасниками з приводу створення, функціонування та припинення господарського товариства як організації; відносин, що виникають в середині підсистеми "юридична особа" з приводу взаємодії її структурних елементів – правоздатність, правовий режим майна, порядок управління; відносин, що виникають між названими підсистемами з приводу функціонування та припинення господарського товариства, як юридичної особи, включаючи межи і порядок відповідальності. 14. Співвідношення конструкцій юридичної особи та організаційно-правової форми, всупереч традиційній уяві, не поглинаються одна одною, як зміст та форма, а знаходяться у складнішому співвідношенні взаємозалежності та взаємопроникнення, але які є достатньо автономними і не співпадаючими за змістом правовими характеристиками однієї і тієї ж субстанції підприємницького товариства, як організації. У зв'язку з чим запропоновано перейти від поняття "організаційно-правова форма" до поняття "організаційно-правовий зміст". 15. Аналіз класифікації підприємницьких товариств, яка склалася у науковій літературі, дозволяє говорити про те, що особливий науковий інтерес для цього дослідження представляє підрозділ останніх, залежно від наявності чи відсутності у законодавстві певних (додаткових) вимог до тих чи інших елементів структури організаційно-правової форми, на товариства базових організаційно-правових форм та на товариства похідних (спеціальних) організаційно-правових форм. 16. Широкий спектр базових та похідних організаційно-правових форм підприємницьких товариств у сучасних умовах свідчить про наявність тісного детермінізму між конфігурацією певного балансу приватних та публічних інтересів, які виникають з приводу створення, функціонування та припинення підприємницьких товариств, направленістю економічних та правових функцій, що виконуються інститутом організаційно-правової форми, а також між конфігурацією тих чи інших правових засобів, за допомогою яких і повинні реалізовуватися вказані функції та інтереси. 17. Категорії правових засобів формування організаційно-правових форм підприємницьких товариств класифіковані залежно від тих правових інтересів, які виникають в учасників правовідносин з приводу створення, функціонування та припинення таких юридичних осіб та продуцюються у тих чи інших (загальних та спеціальних) функціях підприємницьких товариств, відображаючи прикладну (функціональну) направленість формування правових засобів, як системотворчих категорій, що проецюються до певних елементів структури організаційно-правової форми підприємницьких товариств. 18. Класифікація правових засобів конструкцій ОПФ підприємницьких товариств дозволяє виділити: загальні правові засоби формування конструкцій базових ОПФ підприємницьких товариств; спеціальні правові засоби формування конструкцій базових ОПФ підприємницьких товариств у рамках відповідного економічного укладу. 19. У рамках індивідуально-сімейного укладу не знайшла відображення функція залучення працівників, як учасників інвесторів. Її забезпечення можливе за допомогою такого правового засобу, як наявність у рамках запропонованої ОПФ (гібрид ТОВ, КТ та кооперативу) такого різновиду учасників, які, вносячи певний вклад до статутного капіталу останнього і не беручи участі в управлінні справами товариства, подібно вкладникам в КТ, набували б одночасно статусу працівників з обов'язковою трудовою участю у вказаному товаристві. 20. У рамках приватно-ринкового укладу на сьогоднішній день не урегульована за допомогою правових засобів функція управління залежним товариством. Одним із варіантів забезпечення цієї функції може стати встановлення субсидіарної відповідальності головного господарського товариства за зобов'язаннями залежного, як форми запобігання протиправного переведення активів між товариствами, де існують відносини залежності. У зв'язку з цим пропонується доповнити статтю 118 ЦК України відповідним змістом. 21. Доцільно, на нашу думку, відмовитися від правової регламентації у статті 84 ЦК України та в ЗУ "Про господарські товариства" організаційно-правових форм повного та командитного товариств, як базових, зважуючи на те, що останні в умовах сучасної ринкової економіки не мають самостійного практичного значення та фактично не використовуються у цивільному обігу у такій якості. 22. Для повного врахування основних системних інтересів в індивідуально-сімейному укладі, як середовищі функціонування малого (сімейного) підприємництва, необхідна нова методологія правового моделювання "недостатньої" організаційно-правової форми підприємницьких товариств шляхом встановлення системно-структурних зв'язків між інтересами, функціями та правовими засобами з одного боку та відповідними елементами структури організаційно-правової форми – з іншого. 23. У якості результату практики правового моделювання пропонується нова організаційно-правова форма персонально-командитного товариства з обмеженою відповідальністю, у якій модифікації за допомогою правових засобів підлягає такий елемент структури ОПФ як зміст відносин між учасниками та створеною ними юридичною особою, у тому числі межі та порядок відповідальності. |
