Анотація до роботи:

Чернявський В.В. Значення багатогодинного внутрішньостравохідного рН-моніторингу для діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та оцінки якості її терапевтичного лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02. – внутрішні хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено удосконаленню діагностики та лікування ГЕРХ. Шляхом порівняльного аналізу даних рН-моніторингу серед хворих на ГЕРХ та здорових осіб визначено граничні значення норми його показників. Встановлено залежність важкості ГЕРХ від тривалості стравохідної експозиції кислоти та частоти епізодів рефлюксу. Показники рН-моніторингу не залежать від віку, статі, давності захворювання та Heicobacter pylori-статусу, чутливість методу 88,9%, специфічність – 95%. Метод дозволяє проводити порівняльну оцінку ефективності терапії за допомогою різних препаратів. Перевагами капсульного рН-моніторингу є комфортність процедури і більша чутливість.

1. Ендоскопічно позитивний варіант ГЕРХ зустрічається в 54,6% ± 4,8% випадків захворювання. Хворі з езофагітом ступеня А складають 17,6% ± 3,7% хворих на ГЕРХ, ступеня В – 15,7% ± 3,5%, ступеня С – 12,9% ± 3,2%, ступеня D – 8,3% ± 2,7%. Ендоскопічно негативний варіант зустрічається в 45,4% ± 4,8% випадків ГЕРХ.

2. Вираженість клінічної симптоматики ГЕРХ не залежить від наявності чи відсутності рефлюкс-езофагіту, а також не залежить від ступеня езофагіту по Лос-Анджелеській класифікації.

3. Час стравохідної експозиції кислоти, а також кількість рефлюксних епізодів у хворих з ерозивною ГЕРХ (відповідно ЧСЕК=13,32% ± 1,31%, КЕР=154,2 ± 16,1) вище, ніж у хворих на НЕРХ (ЧСЕК=8,12% ± 0,96%, КЕР=81,9 ± 13,1).

4. Вираженість симптомів ГЕРХ залежить від тривалості епізодів рефлюксу та частоти їх виникнення, оскільки середні показники ЧСЕК та КЕР в групі хворих з незначною вираженістю клінічної симптоматики (ЧСЕК=5,47% ± 0,58%, КЕР=72,4 ± 8,7) достовірно менші від відповідних показників у групах з помірною та значною вираженістю симптомів.

5. 24-годинний внутрішньостравохідний рН-моніторинг дозволяє виявити патологічний шлунково-стравохідний рефлюкс (ЧСЕК>3,96%, КЕР>34 за добу) і є високочутливим (88,9% ± 3,0%) та специфічним (95,0% ± 2,4%) методом об’єктивної діагностики ГЕРХ, показники якого не залежать від віку, статі, тривалості хвороби та Нр – інфікованості.

7. 24-годинний внутрішньостравохідний рН-моніторинг дозволяє проводити оцінку якості терапевтичного лікування ГЕРХ, а також порівнювати ефективність різних препаратів, що використовуються для її лікування. Лікування ГЕРХ рабепразолом, згідно даних рН-моніторингу, є більш ефективним, ніж омепразолом.

8. Перевагами беззодового рН-моніторингу за допомогою радіокапсули “Bravo” є комфортність процедури, і більша чутливість. Недоліком є значна вартість апаратури, що обмежує широке її застосування в клінічній практиці.

Публікації автора:

1. Передерий В.Г., Чернявский В.В. Изжога. Опасно ли это? Диагностика и лечение гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, пищевода Барретта и предупреждение рака пищевода в вопросах и ответах гастроэнтеролога врачу общей практики и пациенту. 2-е издание: Монография. – Луганск: ОАО «ЛОТ», 2004. – 170 с., 7 иллюстраций.

2. Чернявський В.В. Роль добового внутрішньостравохідного рН-моніторингу в діагностиці гастроезофагеальної рефлюксної хвороби // Лабораторна діагностика. – 2004. – № 4. – С. 51-54.

3. Чернявський В.В. Клінічні, рН-метричні та ендоскопічні паралелі при різних формах гастроезофагеальної рефлюксної хвороби // Сучасна гастроентерологія. – 2004. – № 5. – С. 32-35.

4. Передерий В.Г., Ткач С.М., Чернявский В.В. Эффективность эзомепразолового теста при диагностике неэрозивной гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Сучасна гастроентерологія. – 2004. – № 2(16), – С. 67-71.

5. Ткач С.М., Кузенко Ю.Г., Чернявский В.В. Значение хромоэндоскопии для ранней диагностики пищевода Барретта // Сучасна гастроентерологія. – 2004. – № 6. – С. 4-7.

6. Деклараційний патент № 70848А, бюлетень № 10 від 15.10.2004. Спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та оцінки якості її терапевтичного лікування / Передерій В.Г., Чернявський В.В.

7. Ткач С.М., Чернявский В.В. Современные подходы к диагностике, классификации и лечению гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Крымский терапевтический журнал. – 2004. – № 2. – С.15-20.

8. Чернявський В.В. Застосування багатогодинного внутрішньостравохідного рН-моніторингу для діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби // Матеріали XV з’їзду терапевтів України. – Київ, 2004. – С. 285-287.