Магльований Віталій Анатолійович. Значення інфекційного чинника в хірургічному лікуванні гострого панкреатиту : дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. — Л., 2006. — 187арк. — Бібліогр.: арк. 143-172.
Анотація до роботи:
Магльований В.А. Значення інфекційного чинника в хірургічному лікуванні гострого панкреатиту. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2007.
На підставі результатів хірургічного лікування 106 хворих на гострий панкреатит вивчено спектр аеробної та анаеробної мікрофлори тканини підшлункової залози, парапанкреатичної клітковини, сформованих та несформованих рідинних скупчень у хворих на ГП та його ускладнення з поглибленим аналізом її характеристик.Розпрацьовано оригінальну класифікацію місцевих інфекційних ускладнень гострого панкреатиту. З’ясовано діагностичну цінність запропонованого полілокального мікробіологічного забору матеріалу на підставі об’єктивних критеріїв „Чутливість”, „Специфічність” та „Діагностична Ефективність”; окреслено алгоритм мікробіологічного дослідження. Встановлено, що терміни інфікування різних патоморфологічних субстратів (тканинних, рідинних) мікрофлорою залежать від типу її метаболізму та асоціативності. Доведено значення інфекційного чинника та його різних характеристик в оцінці важкості перебігу гострого панкреатиту та його ускладнень. Вивчено ефективність антибіотикопрофілактики/ терапії, наведено результати чутливості виділеної аеробної та анаеробної мікрофлори до антибактерійних препаратів. Розпрацьовано новий спосіб селективної корекції внутрішньокишкового гомеостазу у пацієнтів з гнійно-запальними ураженнями органів панкреатобіліарної зони. Встановлено особливості інфекційного чинника для вирішення питань хірургічної тактики.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання, що полягає у вивченні інфекційного чинника при ГП та розпрацювання діагностично-лікувальних підходів, яке вирішено шляхом поглибленого аналізу різних характеристик культивованої мікрофлори, систематизації місцевих гнійно-запальних ускладнень захворювання та оцінки клінічного значення результатів для діагностики і визначення хірургічної тактики у лікуванні хворих на ГП.
Інфекційний чинник, який виявляється у клінічному перебігу ГП представлений широким спектром мікрофлори з домінуванням бактерій з аеробним типом метаболізму у вигляді монокультур (36,7 %), а також аеробно-анаеробних асоціацій (38,8 %) з їх грам-негативною ознакою (55,9 %). У видовому складі мікробного пейзажу основну частку становить аеробна (Enterobacter aerogenes, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Enterococcus spp., Staphylococcus aureus) та анаеробна (Peptostreptococcus spp., Staphylococcus spp., Bacteroides spp., Veilonella spp.) флора, яка є ідентичною із товстокишковою, що підтверджує інтестинальний шлях її транслокації.
Мікробній контамінації піддаються різні морфологічні субстрати, а саме тканина підшлункової залози, парапанкреатична і параколярна клітковина, а також обмежені і необмежені рідинні скупчення. При цьому інфікування відбувається як подібними збудниками (40 % аеробних і 31,2 % анаеробних бактерій), так і мікрофлорою з різними ознаками, зокрема аеробними мікроорганізмами переважно тканинного матеріалу та вмісту несформованих (66,7 % і 40,7 %) аеробно-анаеробними асоціаціями (46,1 %) – сформованих рідинних скупчень. Використання полілокального збору матеріалу аеробно-анаеробним методом мікробіологічного дослідження дозволяє констатувати наявність і визначати характер інфекційного чинника в різних морфологічних субстратах, що істотно розширює можливості і підвищує ефективність бактеріологічного дослідження.
Склад аеробно-анаеробних асоціацій мікрофлори представлений у переважній кількості двома бактеріями (47,4 %). Показник індексу частоти виявлення анаеробної асоціаційності (Рі), який становить при аеробному культивуванні Enterococcus spp. і Enterobacter aerogenes відповідно 80 % і 75 %, дозволяє оцінювати їх як мікроби-індикатори аеробно-анаеробного інфікування. Згідно з показниками асоціаційної здатності (Рі та С) перевага належить анаеробній (Рі = 73,7 % та С = 42,4 %) та грам-позитивній мікрофлорі (Рі = 78,9 % та С = 45,5 %). Екологічна подібність мікрофлори за коефіцієнтом Жаккара (g) засвідчує сталість мікробних асоціацій у 22,9 % спостережень.
Клінічний перебіг ГП супроводжується розвитком широкого спектра гнійно-запальних ускладнень, які відрізняються патоморфологічними, топографоанатомічними та кількісними ознаками. Для їх повноцінної характеристики доцільно застосовувати терміни „поодинокі”, „множинні” та „поєднані”. У структурі цих ускладнень поодинокі становлять – 15,8%, множинні – 7,9 % і поєднані – 76,8 %. Запропонована оригінальна класифікація систематизує усі вірогідні ускладнення з урахуванням інфекційного чинника і сприяє вибору методу їх хірургічної корекції.
Рання антибіотикопрофілактика з використанням сучасних видів і схем антибактерійних препаратів призводить до виникнення полірезистентності аеробної – (53,9 %) і анаеробної флори – (52,2 %) хворих. Встановлений у дослідженнях in vitro, а також клінічних випробуваннях виражений мікробний антагонізм пробіотика Ентерол 250 дозволяє розглядати його як альтернативний шлях медикаментної антибактерійної корекції при явищах полірезистентності з можливим застосуванням препарату як в ізольованому виді, так й у поєднанні з антибіотиками.
Приєднання мікробного фактору відбувається в різні терміни від початку захворювання, при цьому виявлення анаеробної флори відбувається переважно на першому тижні (63,6 %) й аеробної – пізніше трьох тижнів (82,4 %) захворювання. Контамінація несформованих рідинних скупчень проходить на другому тижні (40,8 %), тканинних структур – на третьому (44,5 %) та сформованих рідинних скупчень – у період більше трьох тижнів (53,8%). Важкість ГП визначають наступні показники інфекційного чинника: рання контамінація, інфікування тканинних субстратів, домінування у структурі мікробного пейзажу аеробно-анаеробної флори і її грам – негативна приналежність.
Встановлені особливості інфекційного чинника при ГП дозволяють враховувати їх для вирішення питань хірургічної тактики, зокрема визначення показань і термінів операції, окреслення характеру та об’єму операційних втручань, оцінки доцільності/недоцільності виконання програмованих релапаротомій, проведення корекції антибактерійної терапії у перед та післяопераційному періоді. Розпрацьовані „Спосіб селективної корекції внутрішньо – кишкового гомеостазу у пацієнтів з гнійно – запальними ураженнями органів панкреатобіліарної зони”, „Спосіб медикаментозної нормалізації метаболічних порушень в післяопераційному періоді у пацієнтів з гнійно – запальними ураженнями органів панкреатобіліарної зони” та „Спосіб оцінки ступеня тяжкості ентеральної недостатності при гострому панкреатиті” підвищують ефективність хірургічного лікування цього контингенту хворих.
Реалізація опрацьованих діагностично-лікувальних підходів на основі виявлених особливостей інфекційного чинника сприяла поліпшенню результатів лікування пацієнтів із ГП, зокрема скороченню числа вимушених релапаротомій від 17,3 % до 6,9 % та зменшенню показника післяопераційної летальності від 30, 7% до 22,9 %, тобто в 1,3 рази.
Публікації автора:
Андрющенко В.П., Магльований В.А., Данилейченко В.В, Корнійчук О.П. Клінічне значення бактеріорлогічних досліджень в хірургічному лікуванні гострого панкреатиту // Вісник морської медицини. – 2003. - № 2 (21). – С. 19 - 22.
Андрющенко В.П., Куновський В.В., Андрющенко Д.В., Магльований В.А. Ентеральне харчування в ранньому післяопераційному періоді як ефективний компонент хірургічного лікування гострого некротичного панкреатиту // Вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина” – Ужгород 2003. – № 20. – С. 135 -137.
Ващук В.В., Костирной О.В., Бутирський О.Г., Магльований В.А. Дослідження клінічної ефективності стандартних доз октреотиду ацетату у хворих на гострий панкреатит // Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2006. – № 6 (1-2). – С. 35 - 37.
Андрющенко В.П., Андрющенко Д.В., Магльований В.А., Когут Л.М. Актуальні аспекти хірургічного лікування гострого панкреатиту та його ускладнень // Клінічна хірургія. – 2006. - № 9 (763). – С. 84 - 85.
Магльований В.А., Андрющенко В.П., Гарбузов А.О. Характеристика інфекційного чиннику при гострому некротичному панкреатиті та його ускладненнях // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”. – 2006. - № 29. – С. 78 - 81.
Магльований В.А., Куновська Л.М., Гарбузов А.О., Куновський В.В. Антагонізм між Saccharomyces boulardii та клінічними штамами мікробіотопу тонкої кишки при синдромі надмірного росту (в експерименті in vitro) // Практична медицина. – 2006-5 (том ХІІ).– С. 89-93.
Патент 61614 А Україна, А61К31/195. Спосіб корекції метаболічних порушень в післяопераційному періоді у пацієнтів з гнійно-запальними ураженнями органів панкреатобіліарної зони / Д.В.Андрющенко, В.В.Куновський, В.А.Магльований /UA/. - 2003032314; Заявлено 18.03.2003; опубл. 17.11.2003, Бюл. №11.
Патент 71470 А Україна, МПК А 61 К 35/72. Спосіб селективної корекції внутрішньо-кишкового гомеостазу у пацієнтів з гнійно-запальними ураженнями органів панкреато-біліарної зони / В.А. Магльований, В.В. Куновський, Т.П. Кирик, В.П. Андрющенко /UA/. – Заявлено 30.12.2004; Опубл. 15.11.2004 // Бюл. № 11.
Патент 17948 U Україна, А61B10/00. Спосіб оцінки ступеня тяжкості ентеральної недостатності при гострому панкреатиті / Л.Р. Чайковська, В.П. Андрющенко, В.В. Куновський, В.А.Магльований /UA/. - u200604685; Заявлено 27.04.2006; опубл. 16.10.2006, Бюл. №10.
Андрющенко В.П., Куновський В.В., Магльований В.А., Андрющенко Д.В. Ентеральне харчування в ранньому післяопераційному періоді як ефективний компонент хірургічного лікування гострого некротичного панкреатиту // Збірник наукових праць Запорізького Державного інституту удоконалення лікарів.-Запоріжжя, 2003.-№ 64.-С.5-10.
Harbuzov А., Magliovany V. Microbial associations of acute pancreatitis // Microorganisms in pathogenesis and their drug resistance: Programme and abstracts - Lviv, Ukraine 2003. p. 114.
Андрющенко В.П., Магльований В.А., Гарбузов А.О. Клінічне значення бактеріологічних досліджень в хірургічному лікуванні гострого некротичного панкреатиту // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. - Львів, 2004. - С. 71 - 73.
Куновський В.В., Магльований В.А., Гребенюк А.І., Цуркан В.П. Больовий синдром та шляхи його купування у хворих на гострий холецистит та панкреатит // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. - Львів, 2004. - С. 82 - 84.
Магльований В.А., Гарбузов А.О. Характеристика анаеробної та аеробної мікрофлори у хворих на гострий панкреатит // Матеріали наукової конференції молодих вчених і студентів, присвяченої пам’яті Марти Коритко „Актуальні питання клінічної та експериментальної хірургії”. – Львів 2004.– С.57 - 59.
Vitaly Mahlovanyy, Anton Garbuzov. Germs characteristic in acute pancreatitis from different patomorfology substrats // VII miedzynarodowe sympozjum studentow I mlodych lekarzy z zakresu chirurgii I innych specjalnosci zabiegowych: Programme and abstracts – Ustron, Poland 2005. tittle № 12.
Гарбузов А.О., Магльований В.А. Резистентність до хіміотерапевтичних препаратів серед аспорогенних анаеробів – збудників гострого панкреатиту // Збірник тез ІІ Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів „Молодь та поступ біології”. – Львів, 2006. – С. 284.
