Анотація до роботи:

2. Гулкевич С.П. Построение предложного словосочетания с заданным смыслом // Вопросы структуры, тенденций развития и методики преподавания иностранных языков // Материалы научно-методической конференции “Проблемы интенсификации обучения иностранным языкам в вузе” / Новосибирский электротехнический институт. – Новосибирск, 1991. – С. 56-58.

3. Гулкевич С.П. Інваріантне значення прийменника by і типові смисли прийменникових словосполучень // Проблеми лінгвістики тексту та лінгвометодики: Тези доповідей міжнародної науково-методичної конференції викладачів іноземних мов вузів (11-12 червня 1992) / Львівський державний університет ім.І.Франка. – Львів, 1992. – С. 12-14.

4. Гурський С.О., Гупало С.М., Гулкевич С.П. К вопросу об изучении предлогов // Филологические науки й методика их преподавания. – Житомир, 1992. – Вып. 6. – С.142-145.

5. Гулкевич С.П. Основні типи смислів словосполучень з прийменником “with” // Іноземна філологія. – 1993. – Вип. 6. – С. 19-24.

6. Гулкевич С.П. Значення та вживання прийменників в сучасній англійській мові // Збірник матеріалів, присвячених 100-річчю Міжнародного кооперативного альянсу, 75-річчю Укоопспілки, 160-річчю академії / Львівська комерційна академія. – Львів, 1995. – С. 238-239.

7. Гулкевич С.П. Семантичне моделювання прийменникових словосполучень // Матеріали конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Академії / Львівська комерційна академія. – Львів, 1997. – С.287-288.

8. Гулкевич С.П. Семантико-функціональні особливості прийменника at у сучасній англійській мові // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. – 2001. – Вип. 9. – С. 44-49.

9. Гулкевич С.П. Значення наукових лінгвістичних досліджень у викладанні іноземних мов // Вісник Львівської комерційної академії. Серія гуманітарні науки. – 2002. – Вип. 4. – С.270-275.

10. Гулкевич С.П. Інваріантне значення прийменника by і змінні смисли прийменникових словосполучень // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. – 2002. – Вип. 10. – С.78-84.

11. Гулкевич С.П. Особливості функціонування прийменникових словосполучень у наукових юридичних текстах (на прикладі прийменників at, by, with) // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. – 2003.
    – Вип. 11. – С.67-75.

АНОТАЦІЇ

Дослідження дисертації висвітлює значення та функціонування прийменника на прикладах прийменників at, by, with, об’єднаних спільною ознакою невизначеної близькості між двома об’єктами. На відміну від традиційних описів значення прийменника лише в синтагматичному плані, де їхні значення визначаються семантичними особливостями суміжних слів і, таким чином, фактично позбавлені власної семантики, у праці застосовується методика “значення–смисл”, яка передбачає певний тип відношень – інваріантне значення слова – в парадигматичній лексичній системі мови і його змінні смисли в синтагматичному плані мовлення. Відповідно у парадигматичному плані прийменник має інваріантне значення як певний узагальнений тип відношень між об’єктами, на відміну від інших типів відношень, позначених іншими прийменниками. Співвідносні об’єкти визначають однозначний смисл всього прийменникового словосполучення (а не значення самого прийменника). Узагальнені типи об’єктів визначають узагальнений тип смислів прийменникового словосполучення. Виділено два основні типи смислів всіх прийменників: 1) відношення між об’єктами у просторі і 2) відношення між послідовними станами суб’єкта в часі. У такий спосіб визначено кількість та якість основних типів смислів з прийменниками: at у просторі – 2 (38 %), у часі; – 5 (62 %); by у просторі – 4 (12 %), у часі – 5 (88%); with у просторі – 3 (56%), у часі – 3 (44 %). Розгляд основних типів прийменникового словосполучення дав можливість виокремити інваріантне значення прийменників at, by, with. Інваріантне значення прийменника at – це узагальнений тип відношень статичної точковості, by – узагальнений тип відношень динамічної точковості, with – узагальнений тип відношень сумісної точковості.

Парадигматичне значення прийменника передбачає і визначає структурну завершеність і смислову однозначність кожного синтаксичного ПСС, що включає іменні компоненти (N₁ і N₂), які позначають співвідносні об’єкти: прийменник, що позначає певний тип відношень (R), і дієслівний компонент (V) зі значенням фактичного існування або потенційної реалізації позначених відношень (N₁ V R N₂). Структурна незавершеність (NVR, VR, NR) (опис смислів ПСС за одним з компонентів) зрештою не може бути однозначною. Однозначний смисл структурно завершеного ПСС уможливлює відсутність імпліцитного іменного компонента (He walked by without noticing me), при цьому прийменник (Relative) не втрачає і не змінює свого категоріального значення відношень, незалежно від наявності/відсутності чи місця “свого” іменника.

У лексоцентричному підході до значення лексеми кожен прийменник (як елемент лексико-семантичної системи) має одне і тільки одне інваріантне значення – певний узагальнений тип відношень. Прийменник не може позначати два чи більше узагальнених типи відношень і тому не може бути багатозначним. Ілюзорність полісемії прийменника, породжена в синтагматичному плані, зникає в парадигматичному, в якому він сам зіставляється з іншими прийменниками і протиставляється прийменникам, які позначають відповідні узагальнені типи відношень. Абстрактна суть відношень певного типу розпізнається в синтагматичному плані з тими самими, а не різними співвідносними об’єктами (He is at the car, in the car, with the car, behind the car etc).

За незмінності інваріантного значення прийменника однозначний смисл структурно завершеного синтаксичного ПСС визначається атрибутивними і предикативними властивостями співвідносних об’єктів: He ran at her; He was surprised at her words; He stood by her – “near”; He went by (her) – “past”; He ran by the river – “along”; He walked with her she walked with him.

Узагальнений тип відношень – інваріантне значення прийменника не може однозначно розкритися в окремих його довільних типових актуалізаціях (He is good at games; He is at work), воно узагальнюється і вживається з найрізноманітнішими співвідносними об’єктами, узагальнення яких зводиться до обмеженої кількості типів. Самі ці типи об’єктів і визначають відповідні основні типи різних смислів всього ПСС, а не різні значення самого прийменника.

Структурно значущі іменні компоненти ПСС не є рівнозначними у формуванні однозначного смислу ПСС. Серед них завжди є головний, смисловизначальний компонент. У кожному з досліджених типів відношень він вирізняється специфічними властивостями лексичних одиниць ПСС. Тi ж смислотвірні фактори діють i в межах одного типу відношень. Інваріантне значення прийменників at by, with – узагальнені типи відношень статичної точковості динамічної точковості, сумісної точковості.

Прийменник at позначає статичні відношення між об’єктами. При цьому статичні відношення визначаються як фактично існуючі, так i результативні, які виникають внаслідок вчинення відповідної дії, спрямованої на реалізацію співвідношень невизначеної близькості співвідносних об’єктів у пpocтopi. Статичність співвідносних понять виявляється і в часі між точками існування суб’єкта і його дією, а також між певним станом суб’єкта і причиною його стану (50 із 62% відношень у часі).

Динамічність прийменника by виявляється у тому, що він вживається у 88% відношень між динамічними процесами в часі проти 12% статичних відношень у просторі. Динамічність відношень у часі з’ясовується у становленні, підході до певної точки часу (by then, not later then), а не самої точки, як у випадку з at для позначення абсолютної точності (at 10.00). Динамічна суть спостерігається також у відношеннях між суб’єктом i одиницями міри його дії. Мipa дії у by позначається динамічним, тобто послідовним розташуванням абсолютних одиниць міри (inch by inch, step by step). Прийменник at позначає статичні відношення всього обсягу до одиниці міри/вартості. Динамічність виявляється також у відношеннях між суб’єктом дії i динамічним процесом дії (62 iз 88%). Статичний стан позначається відношенням at (I was surprised by his words/at his words).

Важливою особливістю прийменника with є переважання його дистрибуції з об’єктами у просторових відношеннях над поняттями у часі (56 проти 44%), що пояснюється специфікою типу відношень. Сумісність об’єктів сприймається здебільшого візуально i “одномісно”; через порушення принципу нероздільності місця i часу спотворюється смисл ПСС, що не припустимо.

Сумісні виконання тієї ж самої дії або аналогічної двома суб’єктами поширюється на виконання різних дій, при чому одна з них є основною, інша – супутньою з різними логічними зв’язками з нею без порушення принципу одночасності і сумісності.

Для об’єктивного розмежування і виокремлення узагальнених типів співвідносних понять виявилася корисною методика трансформації смислових ядер ПСС, яка дає можливість ідентифікувати узагальнений тип компонента ПСС і його смислотвірну значущість. Узагальнення співвідносних об’єктів дало можливість об’єктивно звести до мінімуму основні типи смислів (6-7) кожного з досліджуваних прийменників. Довільний вибір неузагальнених об’єктів у певних відношеннях спричинює розходження у кількості і якості “різних значень” прийменників, у порядку подання їхніх тлумачень у словниках і поясненні їхнього змісту. Один типовий смисл нерідко ділиться на кілька, а різні – об’єднуються в один, часто з невідповідним трактуванням змісту та ілюстративними прикладами.

Досліджувані прийменники виокремлюються своєю часткою у вибірці (at – 44% , with – 38% , by – 18% ), з одного боку, і розподілом позначення відношень між об’єктами у просторі та явищами в часі (at – 38 - 62%, by – 12 - 88% ,with – 56 - 44%) – з іншого. Перевага відношень with у просторі пояснюється специфікою цих відношень, а саме – візуальною сумісністю співвідносних конкретних об’єктів. Приблизно однакова кількість основних типів смислів прийменників відрізняється своєю якістю, а також часткою (смисл “обставини дії” у by – 2%, у with – 21,5%, що пояснюється суттю типу відношень і специфікою вибірки) відношення by між суб’єктом і об’єктом дії у нашій вибірці – 62%, в науково-технічній літературі – до 92%.

За допомогою семантико-синтаксичного аналізу виокремлено низку диференційних сем прийменників at, by, with, об’єднаних ознакою відношень невизначеної близькості, та іменників і віддієслівних іменників, що позначають суб’єкт/об’єкт, тобто їхній узагальнений тип – структурно-семантичні моделі. З’ясувалось, що для прийменників at, by, with характерні 24 структурно-семантичні моделі, які є наслідком синтаксичного варіювання інваріантної структури N₁RN₂ – ПCC з прийменниками at, by, with.

Дослідженням підтверджено: а/ положення про важливі властивості слова як головної одиниці мови, його внутрішню цілісність і відокремленість від суміжних висловів мовлення та їх органічне поєднання на прикладі прийменників at, by, with; б/ висновок про те, що атрибутивна синтагматика є двох типів – синтаксична (співположення слів) і лексична (значуще поєднання елементів), вона систематично і регулярно здійснюється на двох логічно різних основах; в/ інваріантність структурно-семантичних моделей (на прикладах з прийменниками at, by, with) – ПСС як основи вивчення інваріантного значення будь-якого прийменника; г/ спільні та змінні смисли узагальненого типу об’єктів, характерних для різних відношень, виражених прийменниками at, by, with.

Результати дослідження засвідчують, що вирізнені змінні смисли ПСС доповнюють загальні положення теорії інваріантності значення слова та прийменника зокрема (на прикладі прийменників at, by, with) й за цією методикою можна було б досліджувати інші прийменники англійської мови.

Публікації автора:

1. Гулкевич С.П. Объяснение разных смыслов предложного словосочетания // Материалы Всесоюзной межвузовской научно-практической конференции “Лингвометодические аспекты преподавания иностранных языков в вузе”. – Петрозаводск, 1990. – С. 29-31.