Анотація до роботи:

Кліменко О.Г. Значення змін імунологічних взаємовідносин в системі "мати-плацента-плід" у патогенезі загрози переривання вагітності та їх корекція системною ензимотерапією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія – Харківський державний медичний університет, Харків, 2003.

Дисертація присвячена питанню підвищення ефективності лікування загрози переривання вагітності на основі застосування препарату системної ензимотерапії – вобензим.

Проведено обстеження 100 вагітних із застосуванням імунологічних, біохімічних та ультразвукових досліджень. Показано зв'язок між виявленими змінами в імунному статусі вагітних із загрозою викидня та показниками ендокринної системи і активності деяких метаболічних процесів (системи ПОЛ).

У клінічній частині дослідження оцінено ефективність лікування загрози викидня імунного генезу системною ензимотерапією в порівнянні з традиційними методами терапії та комплексним використанням СЕТ+ТМТ. Встановлено, що кожний з досліджуваних методів терапії при окремому використанні проявляє в більшому або в меншому ступені активність у відношенні різних ланок імунної системи.

Доведено, що з усіх обраних методів лікування найбільш оптимальним є терапія у вигляді сполучення СЕТ та ТМТ, що підтверджується нормалізацією стану імунокомпетентної та ендокринної сфери, активності ПОЛ та клінічного статусу жінок із загрозою викидня.

Невиношування вагітності до теперішнього часу залишається однією з провідних медико-біологічних та соціальних проблем. Лишається до кінця не з’ясованою проблема етіопатогенезу даного захворювання та можливі шляхи ефективної корекції дисфункціонального стану систем забезпечення фізіологічного перебігу вагітності. Спираючись на це, у роботі проведена комплексна оцінка клініко-імунологічного, ендокринного статусів, активності перебігу ПОЛ у жінок із розвитком ЗПВ та виявлені їх особливості.

1. Зміни в різних ланках імунітету (КЛІ, ГЛІ, МФС) патогенетично значимі в розвитку загрози викидня та є взаємозумовленими. В КЛІ найбільш маніфестним було збільшення абсолютного та відносного вмісту NК (СД16) клітин, збільшення ІРІ, у ГЛІ – суттєве підвищення концентрації ЛцтА и ГГ, а також ЦІКів; у МФС – зниження фагоцитарного числа та АПФАН.

2. За допомогою методу розподілу показників стану ІС та ступеня їх відхилення від контролю (ФПВ) встановлено факт, який свідчить про те, що у жінок з явними ознаками ЗПВ численні параметри ІСт відрізняються як у більший, так і в менший бік. Тобто при даній патології просліджуються ознаки розвитку дисфункціонального стану ІС з одночасною гіпо- та гіперактивацією її субстратів.

3. В умовах розвитку ЗПВ суттєво змінюється баланс продукції стероїдних гормонів (прогестерону, естрадіолу), а також порушується синтез ТБГ, як одного з провідних трофобластичних індукторів Т-супресорної ланки імунітету.

4. Завдяки біологічної активності та характеру впливу на ІКК, системна ензимотерапія є ефективним засобом у комплексному лікуванні загрози переривання вагітності.

5. За станом ІСт вагітних із ЗПВ визначені конкретні критерії оцінки переважного лікування патології одним із обраних методів: ТМТ, СЕТ або СЕТ+ТМТ.

Так, у КЛІ після ТМТ з 7 показників, які достовірно відрізнялись від контролю 2 (28,5%), досягали рівня ФПВ; у ГЛІ – 33,3%; у МФС – 50%. Для СЕТ ці дані в КЛІ – 33,3%, у ГЛІ – 83,3%, у МФС – 50%. Для СЕТ+ТМТ: у КЛІ – 100%; у ГЛІ – 83,3%; МФС – 100%.

6. Максимально ефективною по сумарному коригуючому ефекту гормонпродуктуючої активності ендокринної сфери обстежених жінок була терапія у вигляді СЕТ+ТМТ.

7. Стан ЗПВ характеризується інтенсифікацією процесів ПОЛ у порівнянні з ФПВ. Найбільш сприятливий коригуючий ефект у відношенні нормалізації цього процесу, який оцінюється за ступенем зниження вмісту ДК та МДА, справляє СЕТ+ТМТ.

Публікації автора:

1. Грищенко О.В., Гольцев А.Н., Клименко Е.Г. Оценка эффективности коррекции иммунного гомеостаза женщин с угрозой прерывания беременности препаратами системной энзимотерапии // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Луганськ. – 2002. – № 3(42). – С.183-194. Особисто автором проведені клінічні спостереження та лабораторні тести, часткове узагальнення матеріалу.

2. Грищенко О.В., Клименко Е.Г. Изменение показателей гормонального статуса у беременных женщин с угрозой выкидыша при использовании системной энзимотерапии // Перинатологiя та педіатрія. – 2002. – № 2. – С.66-68. Дисертантом забезпечено виконання клінічної частини роботи, аналіз отриманих результатів.

3. Клименко Е.Г. Изменение показателей интенсивности процессов перекисного окисления липидов в организме беременных на фоне угрожающего выкидыша иммунного генеза и при использовании системной энзимотерапии в комплексном лечении данной патологии // Вісник проблем біології і медицини. – 2002. – № 5. – С.89-93.

4. Грищенко О.В., Клименко Е.Г. Коррекция нарушений иммунного гомеостаза при угрозе прерывания беременности с помощью системной энзимотерапии // Асоціації акушерів-гінекологів України: Збірник наукових праць. – Київ. – 2001. – С.179-181. Автором забезпечено виконання клінічної частини роботи, аналіз отриманих результатів.

5. Грищенко О.В., Шевченко О.И., Клименко Е.Г. Новые возможности в проведении иммунореабилитационной терапии женщинам с угрозой прерыва ния беременности // Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини: Збірник наукових праць. – 1999. – № 6. – С.834-839. Дисертантом проведено теоретичне обґрунтування використання препаратів СЕТ у комплексному лікуванні загрози викидня.

6. Грищенко О.В., Клименко Е.Г., Береснева О.А., Бойко Л.Т., Павлов С.Б. Опыт применения системной энзимотерапии при невынашивании беременности // Асоціації акушерів-гінекологів України: Збірник наукових праць. – Київ. – 1999 – С.245-247. Автором здійснено клінічне обстеження вагітних, статистичний аналіз отриманих результатів, зроблені висновки.

7. Клименко Е.Г. Перспективы использования системной энзимотерапии при невынашивании беременности // Актуальні питання медицини: Матеріали ювілейної конференції молодих вчених, присвяченої 75-річчю заснування Харківського інституту удосконалення лікарів. – Харків. - 1998. – С.49-51.

8. Клименко Е.Г. Новые методы лечения угрозы невынашивания беременности // Нові технології в медицині: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти. – Харків. – 2000. – С.64-65.

9. Кліменко А.О., Алексєєв А.В., Карташев С.М., Кліменко О.Г. Ензимотерапія при захворюваннях молочної залози // Нове в медикаментозній терапії захворювань молочної залози: Тези республіканської науково-практичної конференції – Київ. – 1998. – С.58-59. Дисертантом висвітлена імуномодулююча дія препаратів СЕТ.

10. Тарутінов В.І., Рось Н.В., Досенко І.В., Лигирда О.Ф., Кліменко А.О., Кліменко О.Г., Дисгормональні гіперплазії молочних залоз (мастопатії): комплексна терапія з використанням системної ензимотерапії – Методичні рекомендації – Київ – 2001 – 19с. Дисертантом проведено підбір та переклад закордонної наукової літератури, зроблено огляд теоретичних питань відносно імуномодулюючої дії системної ензимотерапії.